Усе, як завжди: жнива, дощ, збитки - Економіка - dt.ua

Усе, як завжди: жнива, дощ, збитки

19 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №32, 19 серпня-26 серпня

Важко уявити котрусь із зарубіжних газет із повідомленнями про проблеми фермерів на жнивах, про н...

Важко уявити котрусь із зарубіжних газет із повідомленнями про проблеми фермерів на жнивах, про низькі ціни на збіжжя чи про те, що питаннями насіння, техніки, продажу зерна тощо з ранку до ночі займається котрийсь із заступників губернатора штату. Це — не предмет інтересу засобів масової інформації, як і якість шкарпеток на якійсь фабриці. Інша річ — порушення в чіткій, вивіреній до останньої коми державній програмі з аграрних питань: найменші сумніви з цього приводу викликали б бурю в мас-медіа.

А в нас у літню пору увага ЗМІ завжди прикута до жнивного поля. І нічого дивного, адже жнива й досі абсолютно відповідають журналістському штампу ще радянських часів: битва за врожай. А воєнні дії неминуче потрапляють на перші сторінки часописів. Тим паче, що в обстановці майже повного хаосу, яким сьогодні є українське сільське господарство, щось вчасно посіяти, нормально доглянути і вчасно зібрати інакше, як подвигом, не назвеш.

Нинішнє село збідніло не лише на техніку й матеріальну базу, а й на грамотні кадри і розумну ініціативу. Заступник голови Хмельницької облдержадміністрації з питань сільського господарства В.Кирилюк розводить руками: і на селекторних нарадах, і зі сторінок обласної преси він закликає швидко реагувати на пропозиції по продажу зерна — адже вони зараз є, і досить вигідні, а натомість наштовхується на нерозуміння й мовчазний спротив керівників господарств. І не тому, що більшість із них розраховує на вищі ціни колись (при тому не маючи умов для зберігання збіжжя) або хай на меншу, але готівку з негайним «відкатом» зараз, а через те лише, що багато хто... не вміє швидко порахувати витрати та доходи і зрозуміти свою вигоду.

— Таке враження, що наше село вгрузло в давно вибиту глибоку колію і ніяк не хоче з неї вибиратися. Влада круто повернула голоблі — а селянський віз застряг, як стояв, — скрушно зітхає Володимир Борисович, що має реноме вдумливого, системного практика сільського господарства, але, признається чесно, на нинішній своїй посаді все ще не може відчути результатів докладених зусиль.

Що ж демонструють жнива на Хмельниччині?

З одного боку, злагоджену й планомірну роботу в тих господарствах, які здавна вважаються міцними. Не випадково перше вітання з вагомого приводу — намолоту перших десяти тисяч тонн хліба нового врожаю — обласне керівництво надіслало в ТОВ «Старт» Теофіпольського району, де керує Герой України Василь Петринюк. Бо там, де до жнив підійшли організовано, збирання проходить без особливих втрат — навіть незважаючи на те, що жнива цього року припізнилися і весь час перериваються через несприятливі погодні умови.

Але таких господарств сьогодні — кіт наплакав: пальців однієї руки забагато, аби їх у районі порахувати. Більшість же, що називається, перебиваються з хліба на воду. Тобто — докладають до збору врожаю саме тих майже героїчних зусиль, про прозаїчні причини котрих не перестають говорити й писати ЗМІ.

Середня врожайність по області, як на показники останніх років, наче й непогана — 28 центнерів з гектара. Проте які строкаті показники цього року в різних районах! Скажімо, найкращі — в південному Чемеровецькому, де завжди ужинок був чи не найпишніший, і в Теофіпольському, де землі далеко не такі багаті, але там розташовані угіддя вже згадуваного «Старту», та й у районі загалом — давні традиції культури землеробства. А інші південні райони пасуть задніх, збираючи, приміром, як Новоушицький, по 20,6 центнера на круг — воістину курям на сміх, чи то пак, на корм.

Що ж, крім негоди й закладених ще від сівби проблем (некондиційного насіння, неповноцінного обробітку посівів тощо), перешкоджає сьогодні швидко зібрати врожай і отримати від нього очікуваний прибуток?

Катастрофічна технічна база. Знаючи стан збиральної техніки, обласне управління сільського господарства ще на початку літа розповсюдило дані про фірми, в яких можна було взяти комбайни напрокат на час жнив. Навіть при тому, що за добу треба було платити 150—180 гривень за комбайн (це тим, хто домовився вчасно; тепер чужа техніка зросла в ціні до 240 гривень, і шукати її вже треба вдень із вогнем), швидке збирання зерна було б прибутковішим, аніж прасування полів власними «лахами» протягом місяця чи й більше. Однак підказкою скористалися не так уже й багато господарств: сьогодні на ланах Хмельниччини працює лише 250 позичених комбайнів. А кому не відомо, що кожні згаяні 10 днів знижують віддачу з гектара на тонну, а то й більше, зерна?

Так, не люблять у нас працювати на позиченому. Однак нині, коли припекло, чи то пак, намочило, ладні позичати що в найближчих, що у далеких сусідів. Навіть ті, хто не бачив власної вигоди в купівлі білоруських сільськогосподарських комплексів, про які теж була домовленість на обласному рівні — ще й зі знижкою у 11% (себто до 200 тис. гривень на один комплекс) на перших 10 комбайнів. Тільки півдесятка придбано їх в області. Купити — грошей бракує. Позичити — гордість не дозволяє. Тож і обходяться яким не є, та своїм. І — зазнають збитків.

На недавній селекторній нараді зазвучала ще одна проблема. Йшлося про… гарний урожай ярого ячменю. Його на Хмельниччині посіяно майже 152 тис. гектарів, намолочено вже 186 тис. тонн зерна: врожайність — по 30 центнерів з гектара. ДАК «Хліб України» має закупити його 50 тис. тонн за фіксованою ціною 620 гривень за тонну, зернотрейдери пропонують на п’ять гривень більше. На думку обласного керівництва, це дуже вигідна пропозиція: адже за такої ціни рентабельність становить 90—100%. Проте переважна більшість господарств чогось вичікує: на 10 серпня продано лише півтори тисячі тонн. Незважаючи на попередження, що така висока ціна тримається лише до того часу, поки не закінчиться відвантаження зерна в портах за іноземними контрактами. Після того вона негайно падає на 50—80 гривень. Та й закупівлі ДАК «Хліб України» ведуться одночасно в усіх областях, і, якщо котрась із них довго розмірковуватиме, то ліміти швидко заповнить інша, спритніша, що вміє бачити власну вигоду.

— Жоден попередній рік не давав стільки можливостей селу, — переконаний В.Кирилюк. — «Хліб України», Аграрний фонд, Держкомрезерв пропонують свої ціни на збіжжя і визначають ліміти на його придбання. Кажуть, що ціни надто низькі: 460 гривень за тонну зерна п’ятого класу пропонує, скажімо, Держкомрезерв. Але ж уже є випадки продажу в області зерна по 330 гривень за тонну, з неоформленими як слід документами. Про чию вигоду можна говорити в таких ситуаціях?

У керівників господарств свої резони: гроші потрібні негайно, і «живі». Адже жнива щодня вимагають великих витрат. Пально-мастильні матеріали подорожчали настільки, що сьогодні за один кілограм солярки треба віддати вісім-дев’ять кілограмів пшениці або чотири-п’ять — ячменю. Нинішніх запасів дизельного пального в області — на два тижні роботи: 5,2 тисячі тонн. Але, зрозуміло, і вони розподілені нерівномірно. Словом, як завжди: багатому і чорт дітей колише, а як бідному женитися, то й ніч мала.

Проте багатство саме на землі не родиться. І, мабуть, багато в чому має рацію куратор аграрного сектора від облдержадміністрації, коли нарікає не стільки на негоду, скільки на відсутність у багатьох керівників агропідприємств краю підприємливості, ініціативності, бачення перспективи. Зате в чому вони майстри — це висувати претензії до всього і до всіх, окрім себе.

Хоч би що ми говорили про зарубіжний досвід і практику, нині в своїй країні поки нікуди не подітися від реалій: таки ще дуже багато залежить у нас від першої особи. Ну ніяк не відійдемо від старих принципів організації сільськогосподарського виробництва, коли з району командували, коли сіяти, коли збирати. Зараз, звісно, часи вже не ті, і все ж там, де у районі гарний організатор чи голова райдержадміністрації, чи бодай начальник управління сільського господарства, справи на жнивах ідуть краще. Тому хочеш чи ні, ці реалії неминуче впливатимуть на добробут населення району, а отже й на оцінку дій влади в цілому. Тож нинішній урожай має не лише економічну вагу, а й політичний вимір.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво