«Укртелеком»: приватизація без особливостей - Економіка - dt.ua

«Укртелеком»: приватизація без особливостей

15 липня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №27, 15 липня-29 липня

Парламент 336 голосами «за» ухвалив Закон «Про зупинення дії Закону України «Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»...

Парламент 336 голосами «за» ухвалив Закон «Про зупинення дії Закону України «Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства «Укртелеком». Що ж саме в такий спосіб зупинено: саму приватизацію «Укртелекому» чи тільки її особливості? Відповідь на це запитання дасть найближче майбутнє.

Так, скасований законодавчий акт дуже застарів і вимагав істотної переробки. Парадоксально, але саме завдяки його жорсткій і не дуже реалістичній схемі «Укртелеком» і зберігся дотепер у держвласності. Його не купили кіпрські та багамські офшорки вітчизняних олігархів, на процес продажу не міг уплинути жоден із урядів (виняток — уряди Ющенка та Кінаха, які зуміли спільними зусиллями «відірвати» частку держоператора в UMC). І навіть єдина спроба написати конкурсні умови в липні минулого року багато в чому захлинулася через неможливість дотримати формальні норми закону. Тепер дію «ангела-хранителя» «Укртелекому» зупинено.

Щойно ухвалений закон складається з двох пунктів. Перший — призупинити дію Закону України «Про особливості приватизації ВАТ «Укртелеком» до прийняття нової Державної програми приватизації. Другий — закон набуває чинності з дня опублікування. Як бачимо, про заборону приватизації «Укртелекому» не йдеться, а базовим документом, який регулює продаж компанії, стає нова держпрограма.

При цьому варто Віктору Ющенку знову несподівано заявити з якоїсь високої трибуни про приватизацію «Укртелекому» «найближчим часом», а Юлії Тимошенко — взяти під козирок, і компанія може бути продана без будь-яких обмежень і гальмування. А процедуру продажу й вимоги до інвестора можна буде сформулювати урядовими постановами, не звертаючи уваги на попередній закон.

Проте, судячи з обговорення в парламенті, законопроект подавали депутатам саме як «заборона на приватизацію». Як основний аргумент наводили знову ж таки «курку з золотими яйцями», а саме — динаміку приросту прибутку компанії і 706 млн. грн. дивідендів на держдолю за 2004 рік, які мають бути сплачені до бюджету цього року (наразі відомо про сплату 300 млн. грн.). Як не основний, але важливий аргумент — той факт, що реалізація закону не вимагає бюджетного фінансування.

Щоправда, судячи з реплік окремих депутатів під час обговорення законопроекту, вони мають дуже приблизне уявлення про ситуацію в «Укртелекомі». Дехто з них навіть переконаний, що «лише 43% акцій компанії належать сьогодні державі».

Не кажучи вже про те, що навряд чи хтось із них замислювався над таким моментом: прибуток у компанії буде рівно такий, який «намалює» його менеджмент. І варто лише спостережній раді натиснути на таке необхідне для телекомунікаційного оператора інвестування, як «Укртелеком» легким порухом руки стане збитковим. Чистий прибуток компанії в 2004 році — 911,5 млн. гривень (із 6,1 млрд. грн. доходу) — менше, ніж та сума (понад 500 млн. дол.), яку її керівництво має намір сьогодні залучити на розвиток як кредити іноземних банків.

Та є й інша крайність. Менеджмент «Укртелекому», щоб зміцнити свої позиції, уже пішов на виплату безпрецедентних дивідендів державі (як уже зазначалося, на тлі високої потреби компанії у фінансових уливаннях). Та від «курки, що несе золоті яйця», недалеко до «дійної корови». І ціною згортання інвестпроектів можна домогтися ще істотного збільшення прибутку «Укртелекому» на існуючій технічній базі.

Нагадаємо, на зборах акціонерів у квітні оголошувався планований чистий прибуток у 543 млн. грн., і приводилися обгрунтування, чому він має впасти. Однак вже затвердженою у вівторок Кабміном інвестиційною програмою компанії передбачено, що її чистий прибуток у 2005 році становитиме 1,58 млрд. грн., а на дивіденди буде спрямовано 760 млн. грн. Нині, слід думати, усі знову говоритимуть про «Укртелеком» як про надефективну та надприбуткову державну компанію, а її керівництво називатимуть «високими професіоналами».

У виступах депутатів під час обговорення законопроекту, звичайно, трохи йшлося про посилення ефективності управління державною часткою в «Укртелекомі» (92,86% плюс 5%, що перебувають у власності «Утелу»). Проте виразної концепції так і не пролунало. Складається враження, що продовжує діяти добре знайомий старий принцип «підвішеного стану»: рибку в каламутній «телекомівській» воді найзручніше ловити, коли відсутня визначеність.

Депутати, керівництво країни й навіть профільний міністр розуміють лише одне: «Укртелеком» має наповнювати держбюджет, і що більше, то краще. Грамотний і розумний (без перебільшення) менеджмент компанії чудово усвідомлює, що вищезгадане начальство більше нічого в «телекомі» не розуміє, а головне — і не дуже хоче. І діє за принципом: ми вам — наповнення бюджету, а ви нам — карт-бланш. У вигляді затвердження програми залучення кредитів, розповідей про «хороше порозуміння» або як мінімум не надто пильної уваги до операційної діяльності.

Адже саме операційна діяльність і є джерелом особистих доходів «білятелекомівського» бізнесу. Про це вже чимало писалося. Контракти на закупівлю — від устаткування до канцтоварів. Контракти на будівництво мереж і станцій. Взаєморозрахунки з операторами, включаючи рефайл. Кредитно-фінансова діяльність. Реклама і маркетинг. Не пійманий — не злодій, але про те, де і чиї фірми виступають як «прокладки», знає будь-який пересічний працівник «Укртелекому». Все це стає можливим завдяки «напівпрозорості» операційної діяльності компанії. З одного боку, вона начебто і не секретна, здійснюються тендери і т.ін. Та й керівництво компанії не обділене ні розумом, ні красномовством і в змозі чітко та логічно відповісти на будь-яке запитання з перелічених вище. Та — чітко й логічно саме з погляду дилетанта.

Тим часом зупинення дії закону про особливості приватизації відкриває ще одну можливість — відчуження основних фондів компанії. Наприклад, приміщень замінюваних нині на цифрові аналогових АТС, що масово вивільнюються. Чи об’єктів соціальної інфраструктури, наприклад, пансіонатів на Чорноморському узбережжі. Тепер, коли прямої заборони на це немає, одна надія — на увагу до питання «телекомівської» громадськості, пересічних акціонерів компанії. Кількість яких, до речі, скоротилося за останні три роки вдвічі.

Тим, хто справді зацікавлений в ефективності роботи й розвитку «Укртелекому», варто замислитися над чіткою та прозорою схемою управління великим державним телекомунікаційним оператором. Для початку, як уже писалося, потрібно визначитися з майбутньою ринковою нішею і стратегічними перспективами компанії на постійно технологічно мінливому телекомунікаційному ринку. Виходячи з цього — реструктуризація. Потім — впровадження сучасних прозорих корпоративних стандартів, аналогічних, наприклад, тим, які діють у Deutsche Telekom або Telenor. Може, «відкоти» іноді беруть і в рамках західних стандартів менеджменту, хоча коли це відкривається, то стає предметом корпоративного, та й просто широкого скандалу. Проте, наприклад, питання з приводу прозорості тендерних процедур у великих західних компаніях, як правило, не виникають. Фірми-«прокладки» там теж не надто в ходу.

Напевно, «Укртелекому» — справді унікальному державному підприємству — усе-таки потрібний окремий базовий закон. Не стільки про продаж, скільки про те, що компанія має приносити своєму головному власнику — державі — максимальну користь. Дивідендами, податками. І навіть продажем її акцій, зрештою, на біржі чи ні, коли це вигідно. Не кажучи вже про надання соціальних телекомунікаційних послуг, спеціальних послуг держорганам і забезпечення мобілізаційної готовності телекомунікаційних мереж країни. Ще в цьому законі має бути прописана прозорість управління і рівність «Укртелекому» з іншими гравцями ринку.

Загалом, «Укртелеком» для керівництва країни — своєрідне випробування на господарність і ефективність управління. Як обійдуться з ним, так у майбутньому обійдуться і з країною.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво