«Укррудпром»: додаткові інвестиції замість реприватизації - Економіка - dt.ua

«Укррудпром»: додаткові інвестиції замість реприватизації

15 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

Квітневе виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємницт...

Квітневе виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва в Кривому Розі виявилося знаковим: попереднє виїзне засідання було ще до приватизації «Укррудпрому» й «Криворіжсталі». Заодно прощалися з главою комітету. Відтепер Юрій Єхануров — дніпропетровський губернатор.

За усталеною традицією, спочатку парламентаріїв повозили по об’єктах. Зробили зупинки на «Криворіжсталі» і Південному ГЗК. На руднику продемонстрували підрив трьомастами тоннами вибухівки пласта руди. Загалом, із видовищами все було гаразд...

Однак сам порядок денний був далеко не райдужним. Йшлося про те, як можна вирішити ситуацію навколо «Криворіжсталі» та «Укррудпрому».

Скажемо відразу — очікуваної бійки не сталося. Навпаки, у протиборчих сторін знайшлися точки дотику...

По-перше, важко оспорювати той факт, що після приватизації гірничодобувний комплекс став працювати помітно краще. Обсяги виробництва товарної продукції збільшилися по залізній руді до 65,9 млн. тонн, а по котунах — до 16,3 млн. тонн.

І основний приріст припав на «Укррудпром», котрий зараз перетворено з державного холдингу на асоціацію. Частка її підприємств в обсязі загальнонаціонального виробництва торік становила по руді 34,2 млн. тонн, котунах — 8,98 млн. тонн.

Реалізація товарної продукції 2004 року збільшилася до 2,9 млрд. грн., що на 1,3 млрд. грн. більше, ніж 2003-го. Чистий прибуток підприємств, які входять в асоціацію, зріс у 35 разів — до 946 млн. грн. І якщо це ще можна було в принципі «списати» на підвищення цін, то збільшення поставок на внутрішній ринок списати на зростання цін трохи складно...

Поставки залізорудної сировини на внутрішній ринок збільшилися порівняно з попереднім роком на 5,5 млн. тонн. Водночас її поставки на експорт скоротилися на 2,1 млн. тонн.

Враховуючи, що найбільші виробники руди, які не входять в асоціацію, — «австрійський» Полтавський ГЗК і «словацький» Запорізький залізорудний комбінат — працюють в основному на експорт, «рудпромівська частка» у збільшенні поставок на внутрішній ринок ще вища.

І, попри всі розмови про нестачу рудної сировини, металурги цілком забезпечувалися саме вітчизняною продукцією.

Про це красномовно свідчить ключовий показник — імпорт із Росії. 2004 року вітчизняні металургійні комбінати купили у російських гірників на 4,8 млн. тонн сировини менше.

Поліпшився і фінансовий стан підприємств: оборотні кошти зросли на 741 млн. грн., і це побічно підтверджувало те, що власники не вимивали кошти з ГЗК. Одночасно платежі до бюджету збільшилися на 85% порівняно з 2003-м і становили 432 млн. грн.

Не збулася й одна з очікуваних «страшилок» — скорочення персоналу. Кількість робочих місць навіть збільшилася, а паралельно зросла і зарплата. Цифри, загалом, були гарні, їх було не соромно показувати...

В цілому у виробничій аналітиці явно переважав позитив. Однак усі чудово розуміли, що нарада далеко не парадна, і основним питанням було — будемо забирати чи ні. Тим більше що в засіданні, окрім нового дніпропетровського губернатора Юрія Єханурова, брали участь голова ФДМУ Валентина Семенюк, народні депутати Вадим Гуров, Володимир Мовчан і Володимир Бойко, міністр промислової політики України Володимир Шандра, керівники підприємств і об’єднань ГМК регіону.

Буквально напередодні криворізьких відвідин 62 депутати українського парламенту звернулися в Конституційний суд України із проханням визнати таким, що не відповідає Конституції, Закон «Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії «Укррудпром». Щоправда, циніки не полінувалися підрахувати, що приблизно 80% із них ще торік під час обговорення законопроекту у Верховній Раді в першому та другому читаннях голосували за його прийняття. Але, як-то кажуть, це було в далекі «дореволюційні часи» і «ті ми — це вже давно не ми».

Втім, у направленні справи до Конституційного суду, із погляду нинішніх власників, є й позитивний бік. Юрій Єхануров прокоментував це в тому сенсі, що сам факт звернення слугує визнанням, що приватизація підприємств «Укррудпрому» проходила на законних підставах і відповідала чинному законодавству.

На його думку, рішення суду дозволить «у цьому питанні поставити крапку, за якою повернення і перегляд колишніх рішень було би просто неможливим, на нього було б оголошено своєрідний мораторій».

У якнайшвидшому завершенні всіх розмов навколо реприватизації зацікавлені всі, «інакше спробам неуспішних бізнесменів збагатитися за рахунок більш успішних конкурентів не буде кінця.... Час змахнути «піну», що утворилася навколо цього питання, і перейти до нормальної ритмічної роботи». Юрій Іванович розраховує, що в травні на розгляд Верховної Ради буде подано новий закон про власність. Крім того, у парламенті вже зареєстровано законопроект «Про гарантії власникам приватизованого майна», котре було приватизовано у 1992—2005 роках.

Про шляхи виходу з реприватизаційного глухого кута говорили всі. До речі, цікаво було спостерігати за еволюцією депутатських поглядів. Так, один із основних противників приватизації «Криворіжсталі», заступник голови комітету Вадим Гуров зараз уже не наполягає на реприватизації. Хоч і видавати індульгенцію власникам «Укррудпрому» він ще не готовий.

А от генеральний директор Маріупольського меткомбінату імені Ілліча Володимир Бойко виявився більш миролюбним. За його словами, «хороший закон чи поганий, але він має виконуватися. Зворотного ходу немає». Тепер Володимир Семенович зосередиться на боротьбі за занедбані шахти і, можливо, за спільні (із нинішніми власниками) інвестиції в існуючі ГЗК.

У цілому ж на нараді панувало слово «доплата».

Юрій Єхануров зазначив: «Можливо, одним зі шляхів вирішення сьогоднішньої проблеми з переглядом приватизації стануть додаткові інвестиційні зобов’язання, взяті на себе власниками. Потрібно ставити крапку, а то вже занадто довго граємося в такому важливому питанні».

Про доплату говорив і Володимир Гуров. Щоправда, він мав на увазі «Криворіжсталь»: «Якщо вважаєте, що дешево, то зробіть постанову Кабміну. Як казали в радянський час — «Про деякі помилки в оцінці підприємств». Призначайте аудит, оцінюйте по-новому. Нехай доплачують і на цьому все закінчується».

Несподівано компромісно прозвучав і виступ Валентини Семенюк. Бажаючи діяти лише в площині закону, Валентина Петрівна чекає рішення Конституційного суду з приводу «Укррудпрому».

При цьому про реприватизацію, за словами пані Семенюк, мова не повинна йти взагалі. Оскільки в Україні немає закону ні про реприватизацію, ні про націоналізацію.

Розірвання договору купівлі-продажу з інвесторами може відбуватися лише у разі невиконання ними інвестиційних зобов’язань. Ідею же доплати Валентина Петрівна запропонувала винести на розгляд Верховної Ради, оскільки реального механізму її здійснення глава ФДМ у даний момент не бачить.

Втім, і на гірничо-збагачувальних комбінатах теж не всі в захваті від ідеї доплатити. Керівник Інгулецького ГЗК Володимир Півень заявив, що хоча підприємство працює з перевищенням проектної потужності, уже зараз зношено більш як 70% збагачувального устаткування і 80% — транспортного. Потрібні більш як 300 млн. грн. на модернізацію млинів. І якщо сьогодні акціонерів «нагнути», щоб доплатили, залишиться почекати п’ять років — і підприємства не буде.

Однак ідея збільшення інвестзобов’язань була основною. Невизначеність явно дістала всіх, адже в нинішніх умовах важко планувати бізнес і тим більше його розвивати.

Тим часом присутній на засіданні міністр промислової політики Володимир Шандра відзначив нагальну потребу збільшення витрат на основні фонди. Він наголосив, що до 2007—2008 років, коли очікується спад світових цін на метал, часу залишилося небагато.

А сьогодні проблем із лихвою. Недаремно ж частину засідання було присвячено обговоренню питання, яким чином тарифи залізниці замість раніше заявлених 15—17% зросли на всі 50%.

Загалом зустріч гірників і депутатів продемонструвала, що час шукати шляхи виходу. У зв’язку з чим Юрій Єхануров повторив відому думку про те, що краще жахливий кінець, ніж жах без кінця.

Судячи із засідання в Кривому Розі, у регіону з’явилися шанси уникнути сильних потрясінь. Бажаючих їх ініціювати стало явно менше...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво