УКРЕКСІМБАНК: ДЕСЯТЬ РОКІВ ДВОХ ТИСЯЧОЛІТЬ - Економіка - dt.ua

УКРЕКСІМБАНК: ДЕСЯТЬ РОКІВ ДВОХ ТИСЯЧОЛІТЬ

4 січня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №1, 4 січня-18 січня

На межі століть час летить швидко. На початку січня виповнилося вже десять років одному з найбільших банків України — Укрексімбанку...

Голова правління ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Олександр Сорокін
Голова правління ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Олександр Сорокін

На межі століть час летить швидко. На початку січня виповнилося вже десять років одному з найбільших банків України — Укрексімбанку. За світовими стандартами, термін невеликий. Але у країні, яка нещодавно відзначила своє десятиліття, Укрексімбанк — один з найстарших.

За десятиліття сталося багато змін. Якщо на його початку слово «банк» мовчки означало «державний», то нині Укрексімбанк залишився одним із двох державних банків в оточенні півтори сотні приватних.

Змінилося багато що, але головне залишилося незмінним: виграє сильніший професіонал. Скільки за ці роки в банківському секторі спалахнуло і згасло нових «зірок»... А нинішній ювіляр без особливого галасу не лише світив, а й нарощував свій потенціал, незмінно залишаючись у групі лідерів.

Тим часом умови, в яких банк розпочав свою діяльність, були не найсприятливішими. Як відомо, в СРСР лише Зовнішекономбанк виконував міжнародні розрахунки з експортно-імпортних і торгових операцій, здійснював кредитно-розрахункове обслуговування експортерів та імпортерів. Після проголошення Україною незалежності вітчизняні підприємства продовжували обслуговуватися через союзний ЗЕБ, оскільки в Україні не було банку, який мав кореспондентські відносини з іноземними банками. Наприкінці 91-го у ЗЕБу почалися проблеми з ліквідністю, у грудні він призупинив проведення розрахунків, фактично збанкрутувавши. Неможливість проведення розрахунків українських підприємств з іноземними партнерами стала однією з головних причин створення спеціалізованого державного банку, який обслуговував би зовнішньоекономічні зв’язки України.

На початку 1992 року Президент України підписує указ про створення Укрексімбанку. Він виник на базі восьми відділень Зовнішекономбанку, не ставши при цьому його юридичним правонаступником. Головна спадщина, що дісталася банку, — це фахівці, їхні знання практики проведення міжнародних розрахунків.

Ідеологія роботи від самого початку базувалася на двох принципах: розумний консерватизм (банк працює з чужими грішми) і одночасно сприйнятливість до нового. Все це дозволяло працювати з прибутком навіть у найтяжчі періоди розвитку країни.

А часи бували різні: з десяти років щонайменше сім країна жила в умовах найжорсткішої економічної кризи. А банківська система не може жити принципово інакше, ніж її клієнти.

До всього банк як державний у початковий період становлення був просто зобов’язаний брати участь у багатьох урядових програмах. У принципі це було б добре, але далеко не всі з них були до кінця прораховані, а отже, у банку з’являлися додаткові й не завжди виправдані зобов’язання.

Взагалі, умови роботи були тяжчими, ніж у більшості конкурентів, однак вдалося не лише вистояти, а й розширити присутність на ринку. Багато в чому це заслуга команди менеджерів банку, яку вже сьомий рік очолює Олександр Сорокін.

Про свої перші кроки Олександр Миколайович згадує так:

— На посаду голови правління Укрексімбанку мене тоді запросив Президент Леонід Кучма. Він поставив завдання: «Треба зробити стабільний банк». У той час Укрексімбанк відчував різного характеру труднощі. Тоді ж почалася банківська лихоманка, майже щодня створювалися банки. Це було непогано, але деякі з них обіцяли чи не золоті гори. Частина клієнтів почала переходити в інші банки. Виникла гостра потреба в реорганізації діяльності нашої фінансової установи. Цього не можна було досягти без відновлення довіри, але, гадаю, в остаточному підсумку у нас це вийшло. Основний упор було зроблено на кадри, підвищення їхнього професіоналізму. Причому ми не лише розробили методики кредитування, проведення міжнародних розрахунків, інші процедури. Ми ще й домоглися, аби вони чітко втілювалися в життя.

На підтвердження цього можу навести такий цікавий факт. Один із найбільших світових банків, американський «Джей Пі Морган Чейз», має понад 6000 банків-кореспондентів. У грудні 2001-го нам вручили нагороду як кращому банку-кореспонденту за підсумками платіжних потоків 2000 року за якість розрахунків у доларах. Це висока оцінка нашої діяльності, адже вибирати було з-поміж кого. Є й такий показник роботи наших кадрів — коли від нас ідуть працівники, я це не схвалюю, але життя є життя. Але не знаю жодного випадку, щоб вони потім обіймали нижчу посаду в інших банках. І це теж показник.

Крім того, ми розпочали впровадження засобів автоматизації, комп’ютеризації тощо. Зараз у банку працює близько 2,5 тисячі чоловік, приблизно стільки ж є комп’ютерів, тобто на одну людину — один комп’ютер. Звісно, це недешеве задоволення — автоматизоване місце бухгалтера може коштувати близько 12—15 тис. доларів. Але щоб запропонувати нашим клієнтам якісне обслуговування, ми йдемо на відповідні витрати.

Банк активно співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями. Вже кілька років успішно реалізується проект зі Світовим банком із розвитку експорту. За цей час підписано близько 50 кредитних угод. Лише в рамках цього проекту українські організації експортували товарів і послуг на півмільярда доларів.

А взагалі будь-який банк — це насамперед його клієнти. Коли вони сильні —сильний і банк. Будь-який банк — це в першу чергу посередник, який допомагає клієнтам ефективніше розпоряджатися їхніми грішми. І поки тут пам’ятають, що робота з чужими грішми — це насамперед додаткова відповідальність, банк житиме.

Наприклад, Укрексімбанк практично не брав участь у гонитві з розширення мережі філій. Був основний принцип — чи потрібно це клієнтам. Якщо так, відкривалася й обладнувалася філія. У результаті банк поступово створив мережу установ, яка найповніше відповідає його завданням. З одного боку, досить широку, адже банк присутній в усіх областях (усього понад шістдесят установ), з другого — гнучку і контрольовану, оскільки немає і не було філій, створених лише для престижу.

Зараз у банку визначили для себе нові орієнтири — постійне розширення сфер діяльності. За словами Олександра Сорокіна, у нинішніх умовах розумно вміти працювати на всіх сегментах. Але розвиток тих чи інших напрямів має диктувати не мода, а рівень ринкових потреб. Україна належить до так званих нових ринків, тож зараз ефективніша модель універсального банку. Системним банкам України сьогодні важливо мати універсальну модель функціонування, на яку й орієнтується наш банк.

Водночас це не завада при розробці спеціальних програм. Ми розвиваємо кредитування середнього та малого бізнесу. При цьому співпрацюємо з німецькою Кредитною установою з реконструкції (Kf). По цій лінії ми вже прокредитували проектів майже на 9 млн. німецьких марок. Розширюємо можливості існуючих банківських продуктів, передусім із використанням платіжних карток — зарплатні, а також ко-бренд проекти. Причому, на відміну від більшості українських банків, через кредитні картки ми працюємо прямо з найбільшими міжнародними платіжними системами. Зараз ми пропонуємо нашим клієнтам справді унікальний проект «ПІДКОВА». Це картка, яка дозволить автолюбителям отримувати повний комплект послуг (від страхування до ремонту автомобіля).

Сьогодні економіка пішла на піднесення, і ми це теж відчуваємо. За три роки наші активи зросли в 2,5 разу, кредитний портфель майже потроївся. Торік ми видали кредитів (у гривнях і валюті) уже майже на 9 млрд. грн. При цьому почали кредитувати і нові для себе сектори економіки. Зокрема досить активно кредитували АПК. Із загального кредитного портфеля в 1,6 млрд. грн. на село пішло близько 350 млн. Співпрацюємо з підприємствами легкої та переробної промисловості, дуже цікаві в нас перспективи і з фармацевтами. Тож шукаємо нові сфери вкладання капіталу. Адже хто зупиняється в розвитку — програє.

У нас є досить цікаві переваги. Ми не претендуємо на бізнес клієнтів. Буває, банки починають співпрацювати з підприємством, а через деякий час там і власник помінявся. Такого від нас не чекають — ми відразу застерігаємо, що нас цікавлять ваші гроші, ваше фінансове становище. Ваша власність нас цікавить лише у разі невиконання вами зобов’язань.

Одна із найгостріших проблем банківської системи — недостатня капіталізація. Активи всіх наших банків значно менші від активів будь-якого великого західного банку. А конкурувати ж доводиться саме з ними. Приміром, капітал нашого банку — приблизно 60 млн. дол. За міжнародними стандартами, цього замало.

Якщо підбити підсумок першого десятиліття, то початковий період розвитку банку ми вже пройшли, попереду нові етапи. Легшими вони не будуть, та й наше завдання інше — зробити їх кращими.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво