УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ ВЕСЕЛИХ ФРАНШИЗ

Поділитися
При першому знайомстві складається враження, що систему франчайзингу як вид бізнесу придумали хл...

При першому знайомстві складається враження, що систему франчайзингу як вид бізнесу придумали хлопці з «Клубу веселих і кмітливих» — робота під «торговельною маркою» до смішного проста й навдивовижу винахідлива для мінімізації витрат. Але з погляду гри, між франчайзингом і КВН є кілька історико-культурних і змістовних відмінностей. За віком перший набагато старший і носить «західне прізвище». За змістом команди першого (франчайзор — фірма, що продає свою торговельну марку, ноу-хау або виробничу систему, і франчайзі — фірма, що оплачує франчайзору початковий внесок і сервісну плату за права на бізнес) грають не «проти», а «за» одне одного. Хоча, як і в КВН, задоволення від цього одержує споживач.

Франчайзинг як вид підприємницької діяльності спирається на договір двох компаній, одна з яких надає інший право на використання знаку для товарів або послуг, фірмового найменування або технологічного процесу, іміджу або ділової репутації, спеціалізованого устаткування або ноу-хау. Породжена в США в 50-х роках дев’ятнадцятого століття, ця система спочатку допомогла за короткий термін потроїти кількість продажів швейних машин компанії Zinger, а потім оперативно відкрити сервісну мережу з обслуговування автомобілів компанії Ford. Але справжній розквіт франчайзингу припадає на добу розвитку американських «фаст-фудів», після чого цей бізнес переріс «хотдогівське» отроцтво і, змужнівши, переїхав у Європу. У результаті, за даними французького економіста Верба Бернара, сьогодні в Європейському Союзі понад 6% роздрібних продажів здійснюється через франшизи (компанії, що працюють за системою франчайзингу).

Франчайзингові яйця

«Збірний» Козьма Прутков помилявся, коли стверджував, що не можна висидіти одне яйце двічі. Як виявилося, це дозволяє зробити система франчайзингу. На думку фахівців Міжнародної асоціації франчайзингу (Вашингтон, США), до 2010 року понад половину роздрібних продажів США здійснюватиметься торговельними точками в рамках цієї системи. Досвід США свідчить, що щорічний валовий доход більш як 800 тис. франчайзингових підприємств перевалив за трильйон доларів, і сьогодні американські компанії вважаються головними експортерами франчайзингових брендів.

Американський франчайзинг охоплює практично всі види бізнесу — від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Проте, за даними FRANDATA Corporation, п’ятірка найбільше «зайнятих» франшизом «підсекторів» бізнесу виглядає так: ресторани «фаст-фудів» (зокрема морозиво й десерти) — 18% усього франшизу, роздрібна торгівля (зокрема продуктами харчування) — 14%, надання послуг (зокрема спортивних і туристичних) — 12%, автомобільні перевезення та обслуговування — 8 %, будівництво — 7%.

Потужними гравцями в цьому виді бізнесу стали брендові компанії Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великобританії, Австралії. Щовісім хвилин у світі народжується один франчайзі передусім тому, що ефективність таких компаній у півтора-два рази вища, ніж у звичайних підприємств. Середньостатистичні дані по Великобританії свідчать, що кожен вкладений фунт стерлінгів приносить через вісім років шість фунтів прибутку (тоді як звичайні підприємства — три).

Німецька асоціація франчайзингу прогнозує стабільний щорічний приріст об’єктів франчайзі протягом перших десяти років поточного століття на 10—15%. Економічну життєздатність франчайзингових систем підтверджують такі дані: за п’ять останніх років лише 8% підприємств виявилися неплатоспроможними. У Франції, що посідає третє місце за кількістю франчайзингових мереж серед європейських країн, нараховується понад 620 франчайзорів і 30 тис. франчайзі. Французи охоплюють 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється в 32—35 млрд. дол.

Рамка для картини

Система франчайзингу певною мірою суперечить прислів’ю — спочатку купи картину, а потім рамку. Як правило, майбутній франчайзі більше уваги звертає на «рамку» — бренд, ніж на саму «картину» — вид бізнесу. Такий підхід може призвести до сумних наслідків. Зокрема, українцям знайомий загадковий злет «Дока-піца», яка легко злетіла до висот «Довгань-бренду» і стрімко провалилась у безодню поглинання франчайзором нових товарних груп, коли якість змісту перестала встигати за торговельною маркою.

«Досвідчена компанія-франчайзор, як правило, відкриває в країні своє власне підприємство (ресторан, магазин), а вже потім будує франчайзингову мережу. Бо тільки так можна навчити представників бізнесу, показати їм на практиці, як усе повинно працювати. Цим шляхом ми й пішли», — говорять у компанії McDonald’s Ukraine.

Процвітаючі франчайзори стверджують, що їхній бренд вартий ризику, щоб розпочати спільний бізнес. Але вони ж попереджають, що компанію, яка одержує торговельну марку, чекає перевірка на «сумісність» із новим брендом — уміння підтримувати корпоративні стандарти якості обслуговування.

Зазвичай франчайзі — це великі міжнародні компанії, чиї торговельні марки впізнають на слух, а франчайзори представляють прошарок середніх і дрібних компаній. «Франчайзинг цікавий тим, що дозволяє середній або невеличкій за розміром компанії відразу ж прилучитися до великого бізнесу з усіма плюсами останнього. Приміром, наша мережа з 17 тисяч магазинів досить активно працює на умовах франчайзингу. Крім бренду і його реклами, ми даємо нашим франчайзорам технологію торгівлі. Зокрема, ми консультуємо їх щодо закупівельної політики, освітлення прилавків і розташування на них товарів, правильного місця розташування магазина, маркетингової політики, надаємо програму для обліку руху товарів», — розповідає «ДТ» Борис Бронштейн, президент компанії «SPAR-Україна».

З одного боку, це справді дає шанс дрібним компаніям стабільно розвиватися. З іншого — національний стан дрібного й середнього бізнесу викликає сум: власних фінансів зазвичай бракує, а залучення достатнього кредитного капіталу «під розумний відсоток» у вітчизняних банках не знайти. Тому, як правило, в Україні франшизою користуються великі компанії для диверсифікації бізнесу або для причетності до великобрендової торгівлі, тобто для престижу. Хоча окремі банки, що працюють на пострадянському просторі, уже кредитують розвиток тієї чи іншої франчайзингової мережі. «Ця форма бізнесу поширена в світі, і ми як фінансисти зацікавлені в тому, щоб клієнти банку використовували сучасні технології ведення бізнесу. Тож компанії, що працює на умовах франчайзингу, зазвичай, простіше одержати кредитну лінію, ніж компанії, що розвиває власний бізнес, оскільки відомий бренд і технологія — це своєрідний гарант успіху», — стверджує Ігорс Петровс, глава правління ризького «Інтерконтинентбанку».

Українські франчі

Про популярність франшизу в Україні свідчить те, що в середині травня в Києві пройде друга Міжнародна конференція «Україна-2002: торгівля & франчайзинг», у роботі якої візьмуть участь франчайзори зі світовим ім’ям, такі як McDonald’s, SPAR International, RE/Max і ін.

За оцінкою Мінекономіки, на сьогодні в Україні підписано понад вісімдесят франчайзингових контрактів, третина яких дотична до ринку нафтопродуктів, ще чверть системи — fast food. Найбільші франчайзори — McDonald’s, «Баскін & Робінс», «ТНК-Україна», «ЛУКОЙЛ-Україна», «Альянс», «Швидко», «Ростікс», «ХХI століття», «1С: франчайзинг», American Clearens International, Uno momento.

З певної точки зору можна сказати, що франчайзинг перебуває в Україні «поза законом», оскільки закон «Про франчайзинг» урядом розроблений, але Верховною Радою поки що не ухвалений. А «для успішного розвитку франчайзингу, — розповідає фахівець RMS Group, Тетяна Мелехова, — необхідне правильне законодавство з регулювання цього виду діяльності. Важливо, щоб закон України «Про франчайзинг» був компетентним. Хоча не в усіх країнах цей вид діяльності регулюється спеціальним законом, ті спроби регулювання, які було зроблено в Цивільному й Господарському кодексах, недостатні».

Більше того, вважають українські фахівці, розроблений законопроект уже викликає суперечки й докори. «У законопроекті, що перебуває в Міністерстві економіки та європейської інтеграції, немає правильного визначення франчайзингу. Франчайзинг, як говориться в проекті, — це підприємницька діяльність. Але в усьому світі франчайзинг — це спосіб бачення бізнесу, система договірних відносин. Крім того, проект закону передбачає реєстрацію всіх договорів франчайзингу в органах державної реєстрації, інакше договір буде недійсним. Це призведе до складностей при вступі нового бренду в український ринок і корупції», — стверджує Леонід Шаян, експерт Асоціації роботодавців у сфері франчайзингу.

Відсутність чіткого розуміння цього виду діяльності, а також його законодавчого регулювання відзначають і державні чиновники. «Ми намагаємося певним чином регулювати франчайзингові контракти, але поки що не дуже активно. Щойно буде ухвалено закон України «Про франчайзинг», ми почнемо активніше працювати з суб’єктами цього ринку. До речі, саме невідповідність нашого законодавства міжнародним нормам не дозволяє Україні вступити в СОТ», — стверджує Олександр Сокол, заступник начальника управління Міністерства економіки та європейської інтеграції України. Тим паче що США чітко вказали Україні на «відкритість» питання захисту інтелектуальної власності та брендів. «В Україні антипіратське законодавство поки що не дозволяє ефективно захищати франчайзорів, і це одна з проблем цього виду діяльності», — говорить Сергій Можаров з української громадської організації «Антипіратська спілка України».

Веселі та кмітливі

У нашого народу франчайзинг, як і гумор, у крові. Варто лише згадати Кісу Вороб’янінова, котрий скористався «імпортною фарбою» для волосся виробництва «франчайзі з Малої Арнаутської».

Слідом за франчайзі, в Україні з’явилися й національні франчайзори, із яких найвідомішими є «Піца Челентано» і «Картопляний дім». Робота, запропонована під цими брендами, цікава тим, що тут за 3—30 тис. грн. можна стати учасником мережі «фаст-фудів». Фактично, бізнес у подібній ціновій ніші пропонують ще тільки російська «1С: франчайзинг» і American Clearens International («Американська хімчистка»). У першому випадку франчайзі одержують сертифікат фірми «1С» на надання комплексних сервісних послуг з автоматизації облікової (офісної) роботи і займаються продажем, установкою, наладкою та впровадженням програмних продуктів. Франчайзор забезпечує технологічними розсилками, консультаціями, веб-сервером, інформацією, друкарсько-рекламною продукцією. А, приміром, American Clearens International, крім надання устаткування для чищення та прасування одягу, розробляє дизайн приймального пункту, забезпечує рекламну підтримку, наладку й ремонт устаткування, видає на півроку витратні матеріали й фірмову уніформу.

Популярний у власників АЗС джобінг апріорі розраховано на бізнесмена середньої руки — сучасна АЗС сьогодні «тягне» мінімум на 150 тис. дол. Автозаправний франчайзинг здійснюється на основі договору і, як правило, передбачає відповідальність сторін за його порушення. Зокрема, франчайзор вимагає, щоб суворо дотримувалися всі корпоративні правила торгівлі: зовнішній вигляд АЗС, якість обслуговування персоналу, якість пального (причому реалізація ПММ іншій компанії заборонено або обумовлюється додатковою угодою). Формуванням ціни, як правило, займається джобер, але його цінова політика не повинна суперечити концепції компанії. «Відпускні ціни на АЗС у 95% випадків формують джобери. На всіх джоберських АЗС «інтерес» власника заправок становить 15—22% від загального обсягу продажів. Основних причин, через які власники АЗС стають джоберами, дві. Перша — це відсутність проблем із поставками пального, а друга — це необхідність додаткового захисту з боку нафтових компаній», — говорить Дмитро Бєлий, віце-президент ТОВ «Етрекс-1». Крім того, франчайзори надають додаткову стимуляцію для розвитку бізнесу джоберів. Приміром, «ТНК-Україна» піднімає планку обслуговування на брендових АЗС до міжнародних стандартів за рахунок підвищення професійного рівня керівників автозаправних станцій, котрі стажуватимуться в далекому зарубіжжі, а також відкриття при АЗС магазинів «Техасо». «Наша компанія працює за джоберською програмою, оскільки нас влаштовує відкритість відносин із франчайзором, стабільність поставок і висока якість нафтопродуктів», — говорить Андрій Пасєчник, генеральний директор ТОВ «УБінвест». Можливо, саме цим пояснюється той факт, що за рік розвитку джоберства в Україні кількість цих АЗС досягла 20% від загальної кількості.

У травні цього року з’явиться мережа франчайзингових супермаркетів, що їх відкриває компанія SPAR Ukraine. Ця компанія, крім відомої торговельної марки, надає своїм франчайзі корпоративні знижки на устаткування та програмне забезпечення, формування фінансової моделі бізнесу та сприяння в одержанні інвестицій, розробку моделі магазину в прив’язці до певного регіону та споживчого попиту, включення магазину в корпоративну систему поставок товарів і єдиний маркетинговий план.

Франчайзинг пропонується для всіх категорій бізнесу, проте в Україні ця система найпривабливіша для середнього й великого. Щоб зацікавити малий — потрібен закон «Про франчайзинг» і доступ дрібних франчайзі до банківських кредитних коштів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі