Українська й молдовська Феміди: «платонічні» енерговідносини?

Минулого тижня на українсько-молдовському кордоні без пояснення причин і пред’явлення офіційних документів було затримано голову юридичної служби українського держпідприємства «Енерго­ринок» Олега Поліщука. Він перебував у Кишиневі як член офіційної делегації України та брав участь у роботі міжурядової українсько-молдовської комісії з питань торгово-економічного співробітництва, засідання якої проходили 10-11 листопада. Як розповіли DT.UA учасники цього заходу, під час обговорення торгово-економічних відносин двох країн з ініціативи О.Поліщука до протоколу засідання комісії було внесено пропозицію про спільну протидію рейдерським атакам на стратегічні підприємства України й Молдови, які узаконюються через судові процеси і становлять загрозу економікам обох країн (див. малюнок і текст протоколу у доданих документах).

За таким протокольним формулюванням приховуються судові процеси (з позовами в десятки мільйонів доларів), які вже десятиріччя ведуть офшорні (і не тільки) компанії проти українських державних підприємств енергетичної галузі. Є підстави пов’язувати серію таких атак на енергетичні держпідприємства з іменем молдовського бізнесмена (з російським громадянством?) В’ячеслава Платона (входить до першої десятки олігархів Молдови). Про це, зокрема, говорив під час допиту в межах кримінальної справи №371815 колишній директор російського ЗАТ «НВО «Електрокераміка» Ігор Фомін, до якого у 2002 році від імені Remington Worldwide Limited особисто приїжджав В.Платон для укладання угоди з купівлі права вимоги ЗАТ «НВО «Електрокераміка» до держпідприємства «Енергоатом» у розмірі 23,08 млн. дол.

Як випливає с протоколу допиту І.Фоміна, за право вимагати з держпідприємст­ва НАЕК «Енергоатом» 23 млн. дол. В.Платон заплатив 600 тис. дол. (див. копії протоколів допиту).

За даними різних джерел (DT.UA має у своєму розпорядженні документальні підтвердження), В.Платон контролює компанії в таких країнах:

- Беліз: Werloc Development INS;

- Великобританія: Redtex Group LLC, Mirabax investment limited, Liberton associates limited;

- Гібралтар: Remington Worldwide Limited;

- Ірландія: Gentwin Systems, Gentwin Systems LLC;

- Молдова: SRL Pinar-Com, SRL Raselev-Com, ТОВ «Юри­дична фірма «Ефективна юстиція», BC «Moldindconbank», Moldprotectplant;

- Росія: ТОВ «НВО «Електро­кераміка»;

- США: DAGGET GROUP LLC, Gentwin Systems LLC, Inter-Zete, Company seal «Dagget group LLC»;

- Україна: ТОВ «ВВД», ТОВ «Електро-Плюс», ТОВ «Енерго-Альянс».

Як мінімум десяток цих компаній добре відомі українським юристам, оскільки беруть участь у судових процесах проти вітчизняних енергокомпаній. Причому в рейдерських атаках, як показує практика, «задіяні» (самі того не бажаючи) судові інстанції як Рес­публіки Молдова, так і України.

Протягом 2005-2010 років у Молдові суди винесли рішення про стягнення близько 400 млн. грн. з українських стратегічних підприємств енергетики та металургії на користь молдовських резидентів - SRL Raselev-Com і SRL Pinar-Com. А саме: держпідприємство НАЕК «Енергоатом» постраждала на суму близько 200 млн. грн., ПАТ «Одесаобленерго» - 80 млн., ПАТ «Миколаїв­обл­енерго», ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» і ПАТ «Дніпр­обленерго» - кожне на 25 млн. грн., Приватбанк - на 21 млн. грн.

Та найуспішніший (для позивача) судовий процес ініціювала компанія Remington Worldwide Ltd. 1999 року Запорізька АЕС і держпідприємство «Укренергомашкомплект» уклали договір про придбання 25 обмежувачів напруги на суму 33 млн. дол. Договір діяв до кінця того ж року. «Укренергомашкомплект» оперативно домовився з пітерською компанією-посередником «Мобіл» про поставку тільки 19 одиниць на суму 25 млн. дол., а та - власне з виробником, теж пітерським НВО «Електро­кераміка». Ці 19 обмежувачів пітерський «Мобіл» придбав у виробника НВО «Електрокераміка» за ціною 105 тис. дол. на загальну суму 2 млн. дол. Обмежувачі напруги, які подорожчали дорогою з російського Петербурга до українського Енерго­дара більш як удесятеро (!), було поставлено на Запорізьку АЕС і вмонтовано у виробничий процес. (У реальності ця справа - внутріукраїнська та потребує термінового дуже уважного й найретельнішого розгляду всіма співпричетними правовими органами! Достатньо обчислити вартість устаткування порівняно з витратами за контрактами! Але це тема окремого матеріалу.)

Утім, це були тільки «квіточки». Протягом 2005-2006 років SRL Pinar-Соm подав в Економічну апеляційну палату Молдови низку непрямих позовів до дебіторів ДП «Енергоринок»:

- ВАТ «Кіровоградобленерго» (29 504 997,71 грн.);

- ЗАТ «Ей-і-ес Київобленерго» (17 356 360,93 грн.);

- ЗАТ «Рівнеобленерго» (16 770 157,50 грн.);

- ДП «Укрінтеренерго» (75 545 364,61 грн.);

- ВАТ ЕК «Севастопольенерго» (21 844 470,97 грн.);

- ВАТ «Житомиробленерго» (20 687 673,86 грн.).

Пізніше провадження за цими справами було припинено, оскільки заборгованість відповідачів перед ДП «Енергоринок» було погашено.

Наприкінці 2006-го - на початку 2007 року SRL Pinar-Соm подав аналогічні непрямі позови до дебіторів ДП «Енергоринок»:

- ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (25 млн. грн.), винесено рішення про стягнення;

- ВАТ «Запоріжжяобленерго» (25 млн. грн.), винесено рішення про стягнення заборгованості, рішення оскаржено в апеляційній інстанції;

- ВАТ «Дніпрообленерго» (25 млн. грн.), винесено рішення про стягнення заборгованості, рішення оскаржено в апеляційній інстанції;

- ВАТ «Одесаобленерго» (80 млн. грн.), винесено рішення про стягнення заборгованості, рішення оскаржено в апеляційній інстанції.

Рішенням Окружного економічного суду Республіки Молдова від 19 квітня 2007 року з ВАТ «Запоріжжяобленерго» стягнено на користь SRL Pinar-Com 25 млн. грн. (справа №2е-873/07).

Рішенням Ок­руж­ного економічного суду Молдови від 8 травня 2007 року з ВАТ «Дніп­ро­обленерго» стягнено 25 млн. грн. (справа №2е-843/07).

За результатами судового розгляду позову SRL Pinar-Com Окруж­ним економічним судом РМ 27 вересня 2007 року винесено рішення про задоволення позову та стягнення солідарно з ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» і АТ «Metalkom» (Молдова) заборгованості в розмірі 80,00 млн. грн. і 2,4 млн. грн. держмита (справа №2е-3325/07). Попри те, що справа перебувала у Вищій судовій палаті РМ, Окружним економічним судом РМ на 12 грудня 2007 року прийнято додаткове рішення про задоволення заяви SRL Pinar-Com про винесення додаткового рішення, відповідно до резолютивної частини якого визнано факт погашення заборгованості ВАТ «ЕК «Одесаоблэнерго» перед ДП «Енергоринок» на 80 млн. грн.

Рішенням Окружного економічного суду Молдови від 13 лютого 2008 року з ВАТ «Миколаївобленерго» в інтересах SRL Pinar-Com стягнено 25 млн. грн. (справа №2е-5124/07).

Рішенням Окружного економічного суду РМ від 21 березня 2008 року з ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» в інтересах SRL Pinar-Com стягнено 25 млн. грн. (справа №2е-842/07).

Крім того, 19 жовтня 2007 року Окружним економічним судом РМ прийнято рішення по справі №2е-70\07 за позовом SRL Pinar-Com до АТ «Metalkom», до ДП НАЕК «Енергоатом» і концерну «Укр­атомпром» про стягнення суми боргу. В інтересах позивача судом стягнено з відповідачів у солідарному порядку: борг - 31 857 515,92 грн., упущену вигоду - 19 236 702,76 грн., держмито - 955 725,47 грн.

Проте це ще не весь перелік. Відповідно до одного із судових рішень, винесених у Молдові, у квітні 2004 року з коррахунку Пром­інвестбанку в Кишиневі було списано (згідно з ухвалою Кеушанського районного суду РМ у справі №2-308 від 26 квітня 2004 року) близько 4,2 млн. дол. у рахунок погашення заборгованості «Енергоатома». Відповідно до іншого судового рішення в травні 2005-го було арештовано вимоги НАЕК «Енерго­атом» до третіх осіб. У документах як одержувач боргів «Енергоатома» фігурує гібралтарська Remington і молдовська Pinar-com.

Ці судові рішення юристи «Енергоатома» методично оскаржували. 22 січня 2009 року економічна колегія Вищої судової палати РМ задовольнила заяву «Енерго­атома» про скасування ухвали Економічної апеляційної палати РМ від 20 квітня 2004 року про визнання на території Молдови рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 24 грудня 2002 року №А56-7455/00. Списання боргів було анульовано через установлення Генпрокуратурою Молдови факту фальсифікації документів, наданих представниками компанії Remington Worldwide Limited Ltd. Одночасно було порушено низку кримінальних справ за фактами підробки документів і шахрайства відносно майна українських підприємств.

У квітні 2008 року президент України Віктор Ющенко попросив свого молдовського колегу Володи­мира Вороніна втрутитися в ситуацію та завадити рейдерським атакам. Воронін письмово запевнив українського президента у виконанні його прохання.

Після того, як 2010 року В’ячеслав Платон став депутатом молдовського парламенту, ситуація знову кардинально змінилася. Генпрокуратура Молдови призупинила розслідування всіх кримінальних справ, порушених за фактами підробки документів і шахрайства щодо українських компаній. У судових інстанціях Молдови було переглянуто всі судові рішення, які за час перебування В.Платона в опалі було прийнято на користь українських компаній.

А 6 жовтня 2009 року Сток­гольмський арбітраж порушив справу за позовом гібралтарської компанії проти держави Україна про стягнення збитків у розмірі 33,61 млн. дол. у зв’язку з нібито невиконанням державою Україна Договору до Енергетичної хартії та Протоколу до Енергетичної хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів (ратифікованої парламентом України 6 лютого 1998 року).

28 квітня 2011 року Сток­гольмський арбітраж присудив Україні виплатити близько 4,5 млн. дол. з 34 млн. дол., заявлених за позовом. Юристи ДП «Енергоринок» і НАЕК «Енергоатом», які майже десятиліття супроводжують цю справу, в травні 2011-го на засіданні робочої групи під керівництвом Мін’юсту наполягали на оскарженні цього рішенні. Мін’юст на чолі з Олександром Лавриновичем цього літа (з проханням про проведення тендера звернулися в Мінекономіки 15 червня, а договір уклали 20 липня 2011 року) навіть провів тендер за процедурою закупівель «в одного учасника» і замовив стокгольмській юридичній фірмі Baker & Mckenzie Advokatbyra KB консультаційні послуги на предмет того, чи варто оскаржити рішення Сток­гольмського арбітражу. Фірма за 43 тис. дол. проаналізувала матеріали (не всі, а спеціально відібрані для неї Мін’юстом - про це DT.UA повідомили кілька учасників міжвідомчої робочої групи, МРГ) і сказала: не варто.

Невідомо, чому Мін’юст відмовився укласти новий договір із попереднім юридичним радником за цією справою - фірмою «Грищенко та партнери», яка рекомендувала оскаржити рішення, зате погодив той же тендер із відомою шведською компанією, яка явно «не в матеріалі».

Невідомо, чому МРГ у справі Remington зібралася в останній можливий строк, 27-28 липня 2011 року, для оскарження рішення? Але в результаті цього (хоч би яке рішення вона прийняла) технічно оскаржити необхідність виплатити 4,3 млн. дол. було вже просто неможливо.

Можна тільки дивуватися, навіщо на такі послуги треба було витрачати додаткові 43 тис. дол. Адже у виступах на засіданні МРГ чітко вказувалося, що процесуальні порушення для оскарження рішення Стокгольмського арбітражу є - як мінімум, це відсутність стенограми засідання.

Чим загрожує пасивність Мін’юсту України? Remington пройшов перший тур Стокгольмського арбітражу. На черзі - справа Pinаr-Com проти України у Віденському арбітражі, де ціна питання поки що становить 10 млн. дол. позовних вимог. Хто буде наступним і в яку суму Україні обійдеться пасивність у цьому питанні?..

Утім, пасивність - це не про Мін’юст України. Наскільки відомо DT.UA, з четверга згідно із наказом Мін’юсту від 9 листопада 2011 року №11-09/7 продовжилася перевірка НАЕК «Енергоатом». До складу робочої групи включено осіб, які раніше голосували за неоскарження рішення Стокгольмського арбітражу. Тих, хто голосував «за», замінили іншими або ж узагалі не включили до складу робочої групи.

Згідно з інформацією, яку має редакція DT.UA, метою робочої групи Мін’юсту, схоже, є… перенесення витрат по процесу в Стокгольмі. На НАЕК «Енергоатом»?

* * *

Керівник юридичної служби «Енергоатома» Олег Поліщук (затриманий 12 листопада ц.р. молдовськими прикордонниками на молдовсько-українському кордоні) в інтерв’ю DT.UA пов’язав спробу його затримати з його активною пози­цією в питанні обстоювання інтересів українських і молдовських стратегічних підприємств, що зазнають рейдерських атак.

- Олегу Васильовичу, хоча б для себе ви пояснили цей факт? Вам висунули обвинувачення при затримці?

- У найкращому разі, це непорозуміння. Але дуже схоже на провокацію. Не виключаю, що за цим можуть стояти особи, які протягом 2004-2011 років організовують і здійснюють рейдерські атаки на стратегічні підприємства України й Молдови.

- Ви давно займаєтеся процесами проти «Енергоатома». Чи траплялися колись подібні прецеденти з вами або вашими колегами?

- Прецедентів із затримкою досі не було. Але все тече, все змінюється. Минулого тижня в рамках засідання міжурядової комісії нам уперше вдалося одержати офіційну оцінку цих судових процесів від органів виконавчої влади України та Молдови. У протоколі чітко зафіксовано, що судові й арбітражні процеси на території України та Молдови, порушені проти українських і молдовських стратегічних підприємств, порушують існуючі міжнародні зобов’язання й ставлять під загрозу енергетичну безпеку обох країн.

11 листопада протокол офіційно підписали з боку України - міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, а з боку Молдови - віце-прем’єр, міністр економіки Валерій Лазар. Тобто органи виконавчої влади України й Молдови дали таку оцінку в протоколі комісії: судова влада своїми рішеннями по конкретних справах несе загрозу економічній безпеці обох країн. Подібні прецеденти мені невідомі. У цьому ж протоколі сторони зафіксували необхідність звернутися до компетентних органів України й Молдови для належної оцінки законності зазначених судових і арбітражних процесів.

Крім того, мені достеменно відомо, що з метою тиску комісаріатом поліції Яловеня на території Молдови порушено кримінальну справу проти президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського.

- А голова «Енергоатома» при чому? На підставі чого порушено справу?

- За фактом невиконання ним судового рішення на території Молдови про стягнення з «Енерго­атома» на користь Remington 23 млн. дол. Ю.Недашковський перебуває в розшуку на території Молдови. При цьому останні років із десять він жодного разу не був на території цієї країни - там просто немає ні атомних електростанцій, ні ядерної галузі як такої, ні компаній-підрядників «Енергоатома». Тому вважаю, що ця справа абсолютно сфабрикована, оскільки неможливо не виконувати судове рішення у Молдові, не перебуваючи фізично на її території. Це судове рішення має виконуватися на території України, де й перебуває НАЕК «Енергоатом».

- Як на все це реагує Мін’юст України?

- Про реакцію Міністерства юстиції України мені поки що нічого не відомо.

* * *

Редакція DT.UA звернулася до президента НАЕК «Енергоатом» Юрія НЕДАШКОВСЬКОГО із запитанням, чи справді його оголошено в розшук, і якщо так, то чи знає він чому?

- У серпні цього року від правоохоронних органів України мені стало відомо, що в Молдові проти мене було порушено кримінальну справу за невиконання судового рішення, оголошено в розшук та видано ордер на мій арешт нібито у зв’язку з тим, що я переховуюсь від слідства, яке здійснюють молдовські поліцейські.

На мою думку, ця кримінальна справа є цілком сфабрикованою. Її було порушено виключно з метою тиску на мене як президента державного підприємства НАЕК «Енергоатом».

Саме з допомогою незаконного кримінального переслідування учасники міжнародного злочинного угруповання намагаються чинити на мене тиск, аби домогтися незаконного виконання ряду неправосудних рішень молдовських судів щодо стягнення фактично фіктивних і штучно збільшених боргів з ДП НАЕК «Енергоатом» на користь ряду офшорних компаній на чолі з Remington Worldwide LTD і молдовських компаній, що підконтрольні учасникам злочинної організації.

Слід зазначити, що рішення арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року №А56-7455/00 і низка неправосудних рішень молдовських судів не були легалізовані на території України, що виключає їх обов’язковість для ДП НАЕК «Енергоатом», резидента України.

Першопричиною порушення проти мене кримінального переслідування з боку корумпованих право­охоронців Республіки Молдова стало те, що всі спроби учасників злочинної організації шахрайським шляхом легалізувати неправосудні рішення іноземних судів на території України нині завершилися провалом, внаслідок чого виконання таких рішень стало неможливим в Україні, де й розташовується ДП НАЕК «Енергоатом».

Не маючи правомірних і законних шляхів виконання неправосудних рішень, учасники шахрайської організації шляхом сфабрикованого кримінального переслідування в Республіці Молдова намагаються чинити психологічний тиск на мене як президента ДП «НАЕК «Енергоатом» з метою заволодіння державними коштами.

На мою думку, судові та правоохоронні органи Республіки Молдова знехтували основоположними правами та свободами людини (правом на захист і справедливий судовий розгляд, правом знати, у чому мене обвинувачують, правом на свободу та особисту недоторканність) та поширили свої повноваження на суверенну територію України, що є неприпустимим. Усі процесуальні дії в цій кримінальній справі супроводжувалися тотальними порушеннями прав людини та законодавства Республіки Молдова. Чого тільки варте залучення нібито мого захисника у цей процес, якого я ніколи не бачив, не знаю і якого взагалі не наймав для ведення справи, про порушення якої навіть не знав.

Однак мушу розчарувати організаторів цих оборудок. Ці фіктивні кримінальні справи, крім очевидних витрат на їх організацію, не принесуть іншого, бажаного для них, результату.