Україна викупить туркменський газ у росіян, а нафтопровід Одеса—Броди «Нафтогаз» планує заповнити нафтою до 20 вересня

Попри дуже неоднозначне ставлення до діяльності НАК «Нафтогаз України», а точніше, до того, як і хто використовує результати роботи найбільшої нафтогазової компанії країни, голова правління «Нафтогазу України» Юрій Бойко у ході прес-конференції 1 вересня 2004 року демонстрував ділову доброзичливість, відповідаючи на адресовані йому запитання.

Відповіді Ю.Бойка можна об’єднати в тематичні розділи, щоб зручніше було читати і щоб позбавити вас неминучих на таких заходах повторів. Одне слово, логіка розповіді глави НАКу така.

Звідки у «Нафтогазу» фінанси

Почнемо з основних фінансово-виробничих результатів роботи «Нафтогазу України» в першому півріччі нинішнього року. У цьому сенсі НАКу справді є чим пишатися: практично за всіма основними показниками спостерігається зростання (див. табл.). Хіба що транспортування нафти підвело і становить 96,8%, порівняно з показником 2003-го. І ще «кульгає» експлуатаційне буріння - 98,2% від пробурених тисяч метрів у першому півріччі минулого року.

Тож, якщо дивитися на роботу «Нафтогазу» як на бізнес, то він дуже навіть нічого. Тільки збільшення обсягів видобутку і транспортування газу принесли НАКу 28,44 млрд. грн. Та й дохід компаній і дочірніх підприємств, котрі входять в орбіту «Нафтогазу України»», у січні-липні 2004 року збільшився. Наприклад, лише ВАТ «Укрнафта» за реалізацію продукції отримало чистого доходу 491,6 млн. грн., збільшивши цей показник, порівняно з 2003-м, на 38,6%. У результаті і прибуток НАКу в першому півріччі в цілому зріс у 1,8 разу. Зокрема, прибуток від основної операційної діяльності склав 2,558 млрд. грн.

Основна частина цих коштів, за словами Ю.Бойка, реінвестується у видобуток газу та нафти насамперед на території України й у нарощування транспортного потенціалу компанії. Як повідомив глава НАКу, уже нинішнього року на інвестиційні програми компанії, у тому числі за кордоном (Лівія, Калмикія), буде спрямовано близько 20 млн. дол. 2005-го тільки на лівійський проект НАК має намір витратити до 50 млн. дол. Уже 2 вересня делегація «Нафтогазу» вирушає до Лівії для остаточного узгодження проекту угоди про розподіл продукції, підписання якої планується на кінець вересня.

Наступний візит буде в Калмикію, де НАК через два місяці планує стати впливовим учасником ринку нафти й нафтопродуктів.

В Україні ж на ринку нафтопродуктів підрозділи «Нафтогазу» намагаються дотримуватися умов нафтопродуктово-цінової угоди з Кабміном, поставивши при цьому, за словами Ю.Бойка, близько 200 тис. тонн палива аграріям.

Аудит і євробонди

Також Ю.Бойко розповів, що наприкінці квітня - початку травня 2004-го вперше за історію існування НАК «Нафтогаз України» було проведено повний аудит діяльності компанії за період 2001- 2003 років. За його результатами, повідомив глава НАКу, капіталізація компанії «Нафтогаз України» станом на 31 грудня 2003 року, відповідно до висновків аудиту компаній Ernst&Young і Miller&Lents, становила не менше 9,5 млрд. дол.

«Ми пройшли міжнародний аудит, який у цілому показав позитивні результати розвитку компанії. Ринкова вартість компанії на сьогодні становить близько 10 млрд. дол. Ми провели аудит за такими напрямами: запаси, основні фонди, основна діяльність, фінанси, ресурси і підготувалися до випуску єврооблігацій у цьому плані непогано», - зауважив голова правління НАКу.

Зокрема, аудиторська фірма Ernst&Young оцінила основні фонди підприємств холдингу і встановила, що вартість оборотних активів компанії зросла з 28,7 млрд. грн. 2002 року до 60,3 млрд. грн. 2003-го, власний капітал - із 13,6 до 37,6 млрд. грн. «За підсумками оцінки основних фондів, ринкова вартість активів холдингу перевищує балансову майже у 2,5 разу». Хоча вартість деяких компаній, котрі входять у НАК, виявилася значно заниженою.

«Відповідно до висновків аудиторів, протягом 2003 року дохід компанії від реалізації та транспортування нафти й газу збільшився на 35%, а прибуток після оподаткування - більш ніж ушестеро. Аудитори прогнозують значне збільшення фінансових результатів НАК. 2008 року виторг компанії має становити близько 75 млрд. дол., прибуток до оподаткування (EBITA) - понад 21 млрд. дол.», - підкреслюють у «Нафтогазі України».

У консолідовану звітність НАК «Нафтогаз України» включено 11 компаній, що у сукупності володіють більш як 90% активів холдингу. «Нафтогаз України» - найбільша компанія країни. Її чистий прибуток 2003 року становив 1,2 млрд. грн., чистий дохід - 42,2 млрд. грн.

Непогані фінансово-господарські показники «Нафтогазу», проведений аудит, а також погашення старих боргів за газ перед Туркменістаном і Росією дозволяють НАКу всерйоз розраховувати на отримання коштів (700 млн. дол.) від розміщення єврооблігацій, випуск яких запланований на вересень, до кінця третього кварталу нинішнього року.

«Наприкінці вересня ми вже повинні отримати грошові ресурси», - сказав Ю.Бойко. За його словами, нині НАК завершує процес одержання міжнародного кредитного рейтингу, що відповідатиме рейтингові країни. А 7 вересня «Нафтогаз України» починає у зв’язку з вищесказаним road-show у Європі.

«Нафтогаз України» також вивчає можливість випуску єврооблігацій на термін від п’яти до семи років. Компанія має намір залучити європозику для збільшення видобутку газу й нафти в Україні, на розвиток та модернізацію газотранспортної мережі, освоєння нафтогазових родовищ і видобуток нафти, як уже говорилося, у Лівії, а також на створення стратегічного запасу нафти в Україні. НАК уже відібрав лід-менеджера випуску єврооблігацій - ABN Amro Bank N.V.

На початку травня «Нафтогаз» залучив банківський кредит ABN Amro Bank N.V. на суму 200 млн. дол. під ставку Libor+3,49% для поповнення оборотних коштів, інтенсифікації видобутку природного газу й оплати газу, імпортованого з Туркменістану.

Нагадаю: найбільший партнер (а іноді й конкурент) «Нафтогазу України» - російський «Газпром» - 26 липня 2004 року вже розмістив єврооблігації на суму 1,25 млрд. дол. з терміном погашення в лютому 2020 року під 7,201% річних. Попит на них становив близько 6 млрд. дол. ABN Amro виступив співандерайтером випуску російських цінних паперів.

Нафтотранзитні пристрасті

З урахуванням опублікованих у самому лише «Дзеркалі тижні» різних думок та даних про вже підписану 18 серпня в Сочі українсько-російську угоду про транзит нафти через територію України, я просто не мала права не запитати Юрія Бойка про конкретні цифри та ціни, що містяться в ній.

- Довгострокова «газова» російсько-українська угода, навіть на перший погляд, видається значно конкретнішою за «нафтотранзитну». У ній і напрямок газових потоків вказано конкретно, і збільшення обсягів транзиту газу по роках. І навіть тариф за транзит кожної тисячі кубометрів газу згадується. І не так собі, між іншим. Про нафтотранзитну угоду цього поки що сказати не можна...

- Угода між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про транзит нафти через територію України, - вважає Ю.Бойко, - має в основному рамковий характер. Там справді у нас є серйозне збільшення по транзиту. Але, підписавши цю нафтову угоду, що гарантує поставки нафти в Україну, далі ми переходимо до підписання довгострокових контрактів на рівні господарюючих суб’єктів - між «Укртранснафтою» і «Транснефтью». І там уже будуть визначені конкретні напрямки, конкретні обсяги та умови, на яких качатимуть нафту.

Така робота вже розпочалася, ми вже тиждень проводимо переговори з російською «Транснефтью». Гадаю, ми її завершимо на кінець вересня, завершимо договірну кампанію на 15 років. Так, як до цього ми зробили щодо транзиту газу.

У довгостроковій газотранспортній угоді до 2013 року ми зафіксували гарантію роботи газотранспортної системи. Ось таку ж мету ставимо й стосовно нафтотранспортної системи.

Ви зверніть увагу, що відбулося, скажімо, по станції «Броди». Стало невигідно везти туди нафту; російська сторона без якихось вагань і емоцій зупинила цей нафтопотік. І ми втратили 3 млн. тонн транзиту нафти.

Що сталося з МНТ «Південний»? У першому кварталі ми перевалили 1800 тис. тонн, у другому кварталі росіяни, виходячи з власних міркувань, вирішили на цей термінал нафту не качати - і все, зупинили прокачування. Ми не були нічим захищені від таких дій постачальників нафти. Нині ми хочемо створити такий механізм захисту, який дозволив би нам упевнено дивитися в завтрашній день, і закласти його в договори на транзит нафти.

- Незалежно від оцінок зовнішньоекономічного контракту «Укртранснафти» із ТНК-ВР і «Транснефтью» про реверс нафтопроводу Одеса-Броди, що ви скажете про його заповнення технологічною нафтою та про її вартість?

- Ми купили у серпні 250 тис. тонн нафти для заповнення Одеса-Броди ціною 249 дол. за тонну. На той момент українські компанії купували нафту по 250-252 дол. за тонну. У вересні ми плануємо закупити решту - 150 тис. тонн нафти - по 296 дол. за тонну при тому, що, наприклад, ЛиНОС (ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез», належить ТНК) і «Укртатнафта» (Кременчуцький нафтопереробний завод) уже закуповують нафту по 298-303 дол. за тонну. Я гадаю, що нам удасться купити нафту на долар-два дешевше, ніж названим компаніям. Переговори про це саме зараз і тривають.

До 20 вересня, я сподіваюся, нафтопровід Одеса-Броди буде повністю заповнений технологічною нафтою. І незабаром буде замовлено перший танкер для відвантаження, слід гадати, уже комерційних поставок нафти.

На його думку, такі ціни на технологічну нафту дозволять «Укртранснафті» своєчасно й у повному обсязі розрахуватися за кредит у 108 млн. дол., узятий цією компанією на оплату технологічної нафти.

Ю.Бойко уточнив, що технологічною нафтою вже заповнено дві третини 674-кілометрового нафтопроводу.

Як уже повідомляло «ДТ», ВАТ «Укртранснафта» у липні 2004 року підписало з ТНК-ВР контракт на прокачування нафтопроводом Одеса-Броди протягом трьох років 9 млн. тонн нафти в напрямку МНТ «Південний». Підписано також супровідні угоди, які дозволяють «Укртранснафті» залучити кредит на суму до 108 млн. дол. на закупівлю 425 тис. тонн технологічної нафти і забезпечити гарантії фінансових ризиків. Контракт передбачає стовідсоткову передоплату послуг із прокачування нафти і штрафні санкції за відмову транспортувати передбачені контрактом обсяги.

«Укртранснафта» почала заповнювати нафтопровід Одеса-Броди технологічною нафтою 1 серпня нинішнього року з 52 км. Наприкінці 2002 року нафтопровід було заповнено нафтою сорту urals на ділянці в 52 км, що дозволило МНТ «Південний» розпочати роботу і заробити на відвантаженнях російської нафти, яка поставляється системою Придніпровських магістральних нафтопроводів.

Що ж стосується невгасаючого конфлікту навколо створення на базі ВАТ «Укрнафта» вертикально-інтегрованої нафтової компанії з передачею в її статутний фонд держпакетів акцій «Укртатнафти» і НПК «Галичина», а потім і держпакета самої «Укрнафти», яким поки що управляє «Нафтогаз», Ю.Бойко зауважив без коментарів, що указ і розпорядження Президента України будуть виконані в точності. А зволікання, мовляв, пов’язане з проблемами оцінки держпакета акцій «Галичини».

Сектор газу

«Що стосується прямого довгострокового контракту з Туркменістаном, то він був нашою заповітною мрією. І ми досить довго працювали над ним із Туркменістаном. Але, на наш превеликий жаль, контракт на експорт туркменського газу до 2028 року підписано з «Газпромом», - зауважив Ю.Бойко. - В іншому ж із Туркменістаном у нас співробітництво розвивається нормально, на основі українсько-туркменської міжурядової угоди від 2001 року.

Нинішнього року ми купуємо весь газ, передбачений цією угодою. 2005-го ми викупимо ще й 7 млрд. кубометрів туркменського газу в «Газекспорту». І надалі маємо намір залишати це джерело як серйозну складову газового балансу України, приділяючи йому пильну увагу як запоруці енергетичної безпеки держави».

Відомо, що з наступного року саме «РосУкрЕнерго» стане єдиним оператором із експорту, зокрема в Україну, туркменського газу. До цього з 2003 року таким оператором була (і поки що залишається) компанія з угорською «пропискою» Eural Trans Gas (ETG). Тож логічно було поцікавитися у глави «Нафтогазу України» його оцінкою відставленого угорського газотранспортного оператора. Не вдаючись у причини заміни чергового газового оператора (до ETG була МГК «Ітера»), Ю.Бойко констатував:

- На певному етапі ETG відіграв свою роль як замінник «Ітери» і як компанія, що транспортує туркменський газ на більш вигідних для нас умовах. Тепер, коли ми вступили в етап масштабних інвестицій у газотранспортну систему Узбекистану, Казахстану та Росії, виникла потреба в залученні значно більших коштів і в залученні великих банків, що, власне, і було зроблено при створенні компанії «РосУкрЕнерго» з участю російського Газпромбанку та австрійського Raiffeisenbank, які взяли на себе певні зобов’язання з інвестування в газотранспортну інфраструктуру.

Чи буде «Нафтогаз України» у тій чи іншій формі брати участь у «РосУкрЕнерго»? На це Ю.Бойко відповів, що буде, якщо те ж саме зробить російський «Газпром». Правда, не слід забувати, що співзасновником російського Газпромбанку є саме «Газпром». Інакше кажучи, опосередковано російський газовий монополіст уже бере участь у капіталі «РосУкрЕнерго», на відміну від «Нафтогазу України».

Втім, за словами глави НАКу, Україна все ще не полишає надій на досягнення прямих домовленостей із Туркменістаном. І найближчим часом, попри домовленість про збільшення квоти газопоставок із Туркменістану з 2007 року до 60 млрд. кубометрів туркменського газу (на рік), «Нафтогаз України» сподівається продовжити переговори з Туркменістаном про прямі поставки.

А тим часом Ю.Бойко повідомив про перехід так званого газотранспортного консорціуму від передінвестиційної до інвестиційної фази роботи.

Нагадаю, що цей самий консорціум - ТОВ «Міжнародний консорціум із управління та розвитку газотранспортної системи України» зі статутним капіталом в 1 млн. дол. було створено у листопаді 2002 року (на розвиток міжурядової українсько-російської угоди про стратегічне співробітництво в газовій галузі від 7 жовтня 2002 року) російським ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України». Безпосередньо ж про рішення створити консорціум було оголошено в ході санкт-петербурзької зустрічі Л.Кучми, В.Путіна і Г.Шредера.

І хоча участь німецької сторони в зазначеному консорціумі досі дискутується, його діючі засновники 31 серпня ухвалили рішення про будівництво в рамках цього ТОВ газопроводу Богородчани-Ужгород (214 км вартістю до 300 млн. дол.). Вже розроблено і затверджено техніко-економічне обгрунтування цього інвестпроекту, визначено вимоги до підрядчиків на будівництво газопроводу, і незабаром буде оголошено тендер. До середини жовтня, тобто до початку безпосередніх будівельних робіт, учасники консорціуму домовилися узгодити проекти контрактів на транзит додаткових обсягів газу по споруджуваному газопроводу.

Ю.Бойко нагадав, що міжурядова угода між Україною і Росією, підписана в Сочі, містить гарантії про завантаження ділянок Торжок-Долина, Іванцевичі-Долина та Богородчани-Ужгород в обсязі від 5 млрд. кубометрів 2005 року до 19 млрд. кубометрів 2010-го. За його словами, на основі цієї міжурядової угоди НАК найближчим часом укладе довгострокові контракти на транспортування газу по цих ділянках із ВАТ «Газпром», що будуть узяті за основу кредитного фінансування будівництва ділянки Богородчани-Ужгород.

Глава НАКу також повідомив, що вже наступного року НАК має намір розпочати переговори про будівництво наступної ділянки магістрального газопроводу Новопсков (Росія)-Ужгород (Україна). Її потужність може становити 19-29 млрд. кубометрів газу на рік, а вартість її будівництва - 2,2-2,8 млрд. дол. На всій протяжності магістрального газопроводу (близько 1,5 тис. км) планується встановити 12 компресорних станцій.

А тим часом НАК «Нафтогаз України» і російський «Газпром», як співзасновники газотранспортного консорціуму, домовилися про збільшення нинішнього року статутного фонду ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку ГТС України» до 186,55 млн. грн. Додатковий внесок співзасновників має бути однаковим - по 90,575 млн. грн.

Про інше, й не розказане главою НАКу Юрієм Бойком, ми повідомлятимемо в наступних випусках «ДТ».