Україна очима Кальмана Міжея - Економіка - dt.ua

Україна очима Кальмана Міжея

4 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 4 серпня-19 серпня

Директор регіонального бюро Програми розвитку ООН (ПРООН) по Європі та СНД, помічник генерального ...

Директор регіонального бюро Програми розвитку ООН (ПРООН) по Європі та СНД, помічник генерального секретаря ООН і заступник координатора програми міжнародного співробітництва по Чорнобилю Кальман Міжей добревідомий політичній еліті України — насамперед як ініціатор створення комісії «Блакитна стрічка». Ця комісія, об’єднавши найкращих зарубіжних і вітчизняних економістів, політиків, надала на початку 2005 року новообраному президенту України детальний звіт «Пропозиції президенту — Нова хвиля реформ», у якому містилося понад сто рекомендацій щодо ефективного реформування в адміністративній та соціально-економічній сфері.

Якщо говорити тезисно, рекомендувалося змінити відносини між владою і громадянами та перейти від «правління» до «надання послуг», провівши реформу в напрямку посиленням ролі місцевого самоврядування та формування громадянського суспільства. Зростання економіки країни експерти запропонували розглядати крізь призму забезпечення гідного рівня життя, використовуючи для цього важелі оптимізованого оподаткування і поступово оновлюваної законодавчої бази фінансової системи. Рекомендувалося чіткіше розмежувати державну та приватну форми власності й посилити гарантії її прав; стимулювати активність середнього класу, спростивши регуляторні механізми для малого та середнього бізнесу. Україні радили послідовно інтегруватися у світову економіку з допомогою якнайшвидшого приєднання до СОТ, не ігноруючи при цьому створення зони вільної торгівлі в рамках СНД.

Роботі в ООН передувала блискуча кар’єра доктора економічних наук Кальмана Міжея на батьківщині — в Угорщині, а потім у США, де він обіймав посаду віце-президента з питань інвестицій у Центральну та Східну Європу в корпорації American International Group. Водночас пан Міжей виконував обов’язки старшого радника при урядах країн Центральної та Східної Європи з питань економічних трансформацій, зовнішнього боргу, державного управління та банківської діяльності.

Минулого тижня Кальман Міжей відвідав Україну, де зустрівся з міністром економіки А.Яценюком, міністром закордонних справ Б.Тарасюком, парламентаріями, послами, главами великих міжнародних місій. Пан Міжей погодився прокоментувати свіжі враження про Україну.

— Як ви оцінюєте політичну й економічну ситуацію, що склалася в Україні?

— Як офіційний представник ООН, я не можу коментувати ту політичну ситуацію, до якої прийшла Україна. Моя приватна думка — вона не здається тупиковою, всупереч інтерпретаціям української преси. І я думаю, що новий український уряд буде сформовано.

Що ж до зростання економіки, то ми прогнозували 4—5% у 2005 році та 7—8% надалі. Перехідний період завжди передбачає уповільнення економічного зростання, проте експерти «Блакитної стрічки» прогнозували більш оптимістичний сценарій для економіки України.

— Наскільки помаранчеве керівництво країни дослухалося до порад провідних економістів; у чому ви бачите успіхи, у чому помилки або навіть провали?

— Очевидним досягненням нової влади стали кроки на шляху побудови демократичного суспільства, і всі громадяни України, зокрема й ваші колеги-журналісти, це оцінили. Україна стала відомою всьому світові завдяки не тільки помаранчевій революції, а й чіткій політиці поступу в бік європейської інтеграції. Якщо ж говорити про недоліки, через які забуксувала економіка, то основні з них такі. Вам не вдалося розв’язати проблему корупції, хоча це мало стати першочерговим завданням. Керівництво країни не змогло створити передумови економічної привабливості для зовнішніх і внутрішніх інвесторів, більше того, гучні заяви про реприватизацію мали протилежний ефект. І, звісно ж, уряд у своєму прагненні бути популярним розбалансував економіку регулюванням у ручному режимі.

Насамперед постраждав експортно орієнтований великий бізнес. Проте дрібні та середні підприємці, діставши негативний месидж від уряду на початковому етапі нових економічних умов, також не стали союзниками нової влади. І хоча податкову «спрощенку» повернули, у складній для малого бізнесу регуляторній політиці реально майже нічого не змінилося. Розпочата 2003 року податкова реформа зупинилася на півдорозі.

У питаннях приватизації та регуляторної політики підприємництва виник безлад, а ніщо так не відлякує бізнес, як нестабільність у правилах гри між бізнесом і державою. Варто державі послабити свій непродуманий тиск на бізнес, як економіка починає зростати, що й спостерігається в останні місяці в Україні.

Дуже важливо зупинити переслідування бізнесу з боку чиновників. Керівництво країни обіцяло не тільки послабити держрегулювання, а й сприяти створенню нових робочих місць, а це можливо насамперед за рахунок середніх верств. І коли воно виконає обіцянку, в країни з’являться дуже хороші перспективи.

Щоб оживити економіку, вам необхідно не менш як 10 млрд. дол. інвестицій на рік. Ніщо інше не зможе так змінити українську економіку, як іноземні інвестиції в якомога більшому діапазоні галузей, з одночасним приходом нових технологій. При цьому важливо, щоб це були не одна-дві гігантські інвестиції, а багато дрібних та середніх капіталовкладень у різні галузі економіки. Таким шляхом йшла Східна Європа. Приміром, у Польщі 2004 року обсяг іноземних інвестицій на душу населення був уп’ятеро більшим, ніж в Україні.

— Українські політики дуже багато сперечаються про векторність політики: що краще — СОТ чи ЄЕП.

— Питання економічної доцільності не слід змішувати з політичними взаємовідносинами. В Україні побутує думка, ніби США та Євросоюз тягнуть Україну в один бік, а Росія — у другий. Ми ніколи не схиляли Україну до односторонньої лібералізації в торгівлі. Україна має керуватися власними національними інтересами, розвиваючи вільну торгівлю з різними країнами, включаючи Росію. Крім того, вона повинна скористатися вигідним розташуванням між двома великими силами — Європою і Росією. І вже найближчими роками за розумної зовнішньої політики ви зможете оцінити баланс між інтеграцією з Євросоюзом та інтеграцією в рамках ЄЕП.

Також необгрунтовані побоювання супротивників вступу до СОТ, зокрема щодо найбільш критичної галузі — аграрної. Наші експерти та фахівці Світового банку ще три роки тому провели дослідження конкурентоспроможності основних груп сільськогосподарських товарів і дійшли висновку, що з десяти груп товарів тільки дві можуть виявитися неконкурентоспроможними — це свинина та м’ясо птиці. Інші групи йдуть із хорошим запасом.

— Ви стали ініціатором комісії «Блакитна стрічка», будучи представником ООН, а хто був замовником від помаранчевої влади?

— Затверджуючи ідею комісії у травні 2004 року, до виборів президента, ми сформулювали один із провідних її принципів: звіт готується для України, для її майбутнього президента, хоч би хто був обраний. Водночас ми проводили переговори як із чинним урядом, так і з тоді ще опозиційними силами.

Всі учасники президентської кампанії розуміли, що питання системного адміністративного та економічного реформування країни будуть актуальними. Наша група експертів поставила собі за мету сприяти наступному етапу соціально-економічних трансформацій в Україні шляхом мобілізації та об’єднання широкого спектру фахівців та виконавців, тобто не було якоїсь вибірковості в підтримці членів уряду залежно від їхньої політичної орієнтації.

— Деякі політики та експерти прогнозують до кінця поточного року енергетичну кризу в Україні, що стане катастрофою для її економіки. Чи мають намір експерти ООН сприяти стабілізації політичної та економічної ситуації в нашій державі?

— Ніхто на Заході не зацікавлений у нестабільній та проблемній Україні, і ми не тільки уважно стежимо за ситуацією, що затяглася, а й вже зробили новий крок на шляху підтримки процесу впровадження економічних реформ. 21 липня 2006 року глава представництва Європейської Комісії в Україні пан Боуг і постійний представник ПРООН і постійний координатор системи ООН в Україні пан О’Доннелл підписали нову угоду про партнерство, у рамках якої здійснюватиметься проект, спрямований на підтримку економічних реформ в Україні в таких галузях, як макроекономіка, міжнародна інтеграція, з акцентом на вступ України до СОТ, регуляторна політика й розвиток підприємництва, монетарна та фіскальна політика, агропромисловий комплекс. Внесок Єврокомісії в бюджет цього проекту на 2006—2007 роки становитиме 900 тис. євро, а ПРООН — 100 тис. євро.

— Які структури цей проект виконуватимуть?

— Діяльність у рамках цього спільного проекту здійснюватиметься Аналітичним центром «Блакитної стрічки», до якого ввійдуть провідні українські та зарубіжні експерти й чиновники-реформатори з метою підтримки впровадження ринкових реформ і прискорення економічного зростання в Україні.

— Останніми роками можна почути багато критики на адресу роботи ООН та окремих її керівників. Вважається, що давно настав час її радикальної трансформації. Що ви можете сказати з цього приводу як людина, котра входить до керівництва цієї впливової організації?

— Це дуже гарне й водночас болюче запитання. Справді, останні три роки ООН перебуває в зоні критики й водночас тиску з боку її основного донора — США, які покривають майже чверть бюджету. Американці хочуть бачити в ООН більш ефективне та слухняне знаряддя на ринку розв’язання глобальних проблем. Критикують ООН й інші країни, зокрема ті, що розвиваються. Водночас реальних, навіть структурних, реформ в ООН не сталося.

— Востаннє ви приїжджаєте до України в статусі помічника Кофі Аннaна. Чим ви плануєте займатися надалі?

— Насамперед, хочу присвятити себе громадській діяльності, написати кілька книжок і попрацювати як експерт з питань економіки для урядів країн, що перебувають у перехідному періоді.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво