УКРАЇНА НАМАРАFATFИЛАСЯ У НАС ВВАЖАЮТЬ, ЩО ВИКОНАЛИ ВСІ ЇХНІ ВИМОГИ. ЧИ ВВАЖАЮТЬ ТАК У НИХ — ДІЗНАЄМОСЯ В СЕРЕДУ

Минулого четверга парламент України славно попрацював, приводячи законодавство у відповідність із вимогами FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering — Міжнародної групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). За ухвалення закону України «Про внесення змін у деякі закони України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ із метою легалізації відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом», а також за внесення змін у ст. 306 Кримінального кодексу «Використання коштів, отриманих від незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин» проголосували 377 із 442 депутатів, котрі зареєструвалися в залі. Про це українська делегація, яку, певне, очолить перший віце-прем’єр України Микола Азаров, 12—14 лютого «відрапортує» в Парижі на засіданні FATF.

Що «світить» нашим на переговорах — точно передбачити неможливо. США в особі Карлоса Паскуаля обіцяли підтримати рішення про скасування контрзаходів FATF стосовно України, «якщо будуть ухвалені відповідні законодавчі акти». Представники Європейської спостережної групи FATF також «із схваленням» сприйняли останні поправки до українського законодавства. Але через відсутність практичного досвіду його застосування, а також того, що «запуск» Департаменту моніторингу фінансових операцій, за словами того ж таки Азарова, «у повному обсязі» завершиться лише до середини травня, FATF, цілком імовірно, так і не скасує санкцій. Тим більше, що, за даними Українсько-американського комітету з питань економічної співпраці, питання про виключення України з «чорного списку» країн, які не сприяють боротьбі з відмиванням грошей, на найближчому засіданні FATF не розглядатиметься.

Отже, нині:

— Розміщення в банках коштів, отриманих від незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин, а також придбання майна на ці кошти замість колишнього штрафу каратиметься позбавленням волі «від 5 до 12», конфіскацією майна й «забороною на професію» керівника на термін до трьох років.

— Віднині банкам забороняється відкривати анонімні (номерні) рахунки і вступати в договірні стосунки з клієнтами — юр- і фізособами — «у разі виникнення сумніву в тому, що особа виступає не від власного імені».

— Закон вимагає від банків ідентифікувати клієнтів, котрі відкривають рахунки чи здійснюють фінансові операції. Для цього банки нині мають право отримувати відповідну інформацію про клієнта від органів державної влади й відповідних управлінь, а також вимагати від клієнта документи й дані, «необхідні для з’ясування його особистості, його діяльності та фінансового становища».

— Банки також мають ідентифікувати клієнтів, котрі здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму понад 50 тис. грн. Крім того, у раніше ухвалений закон України «Про запобігання й протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом» внесено довгоочікувану поправку про мінімальну суму, що підлягає фінансовому моніторингу. Її знижено з 300 до 80 тис. грн. (близько 14 тис. євро).

Світове співтовариство «із схваленням» сприйняло рух України назустріч побажанням «світового фінансового жандарма». Так, Бразилія мужньо заявила, що «не має наміру запроваджувати проти України санкції за погану боротьбу з відмиванням грошей до засідання FATF 12 лютого». При цьому представник Посольства Бразилії в Україні підкреслив: за умови ухвалення рішення посилити санкції його країна як член FATF приєднається до цих рекомендацій. Пан Паскуаль і Європейська спостережна група FATF, як уже зазначалося вище, обіцяли підтримати.

Тим часом, за даними голови Національного банку України Сергія Тігіпка, за станом на 4 лютого 110 українських банків повідомили: проти них санкції не було застосовано взагалі. Однак 31 банк поінформував про застосування до них таких контрзаходів, як закриття рахунків, відмова в проведенні деяких транзакцій, затримка платежів, а також вимога надати інформацію про банк. А спільною постановою Кабінету міністрів України й Національного банку від 29 січня ц.р. затверджено Програму протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на 2003 рік — результат роботи Міжвідомчої робочої групи з вивчення методів і тенденцій у відмиванні грошей та інших доходів, отриманих злочинним шляхом, під головуванням першого заступника глави Державної податкової адміністрації Віктора Жвалюка.

Не всі, правда, ще в нашій країні задоволені подібними рішеннями влади. Так, президент Київської банківської спілки Леонід Черновецький вважає: деякі з внесених у законодавство змін «виписані вкрай непрофесійно», «дозволять засудити будь-якого банкіра невідомо за що до 12-річного тюремного ув’язнення», а їхнє прийняття спричинить «посилення олігархічних груп і підрив незалежності банківської системи». Висловлюються сумніви й у гарантіях незалежності майбутнього Департаменту фінансового моніторингу: кістяк його керівництва становитимуть колишні працівники податкової міліції. А тому він, попри запевнення Миколи Азарова, може успадкувати стиль і методи роботи цього органу, як-от — вибірковість стосовно «окремих» підприємств і банків.

На думку заступника голови бюджетного комітету ВР Валерія Асадчева, санкції FATF проти нашої країни не буде знято, оскільки вони мають «винятково політичний характер і пов’язані з недемократичним, неправовим режимом, який сьогодні діє в Україні, із тим, що саме цей режим сприяє тому, що в Україні розкрадається багато грошей, особливо в бюджетній сфері, у ПЕК». За його прогнозами, на засіданні FATF вирішать пригальмувати подальше поширення санкцій, провести додатковий моніторинг — але все це без їхнього скасування.