У чому зберігати заощадження? В українських монетах - Економіка - dt.ua

У чому зберігати заощадження? В українських монетах

12 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №31, 12 серпня-19 серпня

Пішов одинадцятий рік відтоді, як побачила світ перша монета незалежної України. Сталося це 7 трав...

Пішов одинадцятий рік відтоді, як побачила світ перша монета незалежної України. Сталося це 7 травня 1995 р., тому цілком логічно, що двохсоттисячокарбованцевий (нинішні дві гривні) грошик, викарбуваний із нейзильберу (сплав міді, нікелю та цинку), був присвячений 50-річчю перемоги над фашизмом. Своїх потужностей тоді в Україні не було, і замовлення розмістили в Росії на Московському монетному дворі (ММД). Перші кілька десятків тисяч сріблястих круглячків вручили ветеранам Великої Вітчизняної як сувеніри, хоча монета мала ходіння нарівні з «фантиками», як презирливо назвали тоді купонокарбованці. Звісно, її тираж у 250 тис. шт. не дозволяв монеті стати розмінною, більше того, її навіть не можна було назвати рідкісною, якби не одне але... Перший млинець, як годиться, вийшов глевким: через помилку гравера при виготовленні штампа літера «У» в написі «П’ятдесят років перемоги у Великій Вітчизняній війні» вийшла схожою на «Х». У такому вигляді було викарбувано близько 4% тиражу, потім помилку помітили й виправили. Але «неправильні» монети вилучати не стали. Тепер вони коштують приблизно 500 грн. за штуку або в 10 разів дорожче від виготовлених відповідно до креслення, із чого випливає, що їхні власники свого часу дуже вигідно вклали гроші.

Однак стати непоганим вкладенням капіталу можуть не тільки такі, по суті кажучи, дефектні українські монети, а й цілком кондиційні, причому як золоті та срібні, так і викарбувані з некоштовних металів. Основна причина — їхні невеликі тиражі. Починаючи з 1995 р., випущено більш як 230 різновидів різноманітних монет made in Ukraine, а до кінця цього року кількість їхніх видів перевищить 250 шт., тобто в середньому щомісяця Банкнотно-монетний двір Національного банку карбує два нові грошики. Для порівняння: у Сполучених Штатах за рік виходить лише дві-три нові монети. Скільки точно їх буде виготовлено в Україні 2005 року, сказати неможливо, попри те, що план їх випуску був затверджений Нацбанком. Приміром, за півроку понад план уже викарбувано три, хоча голова НБУ Володимир Стельмах обіцяв, що їхня кількість зменшуватиметься. Однак нещодавно, до 50-річчя від дня заснування, вшановано «своєю» двогривнівкою «Київміськбуд», а до 75-річчя — Харківський аерокосмічний університет ім. Жуковського.

Але щоб знати, які з них найцінніші, варто бодай побіжно ознайомитися з тим, якими вони бувають.

Другою монетою, викарбуваною на ММД, була монета, присвячена Б.Хмельницькому (200 тис. і 1 млн. крб.). Була ще серія «Міста-герої»: Київ, Одеса, Севастополь, Керч (200 тис. крб.). Замовляла Україна гроші також у Словаччині, Польщі, Великобританії, тому й виходили вони різними за розміром і технологією виконання. Навіть номінал позначали по-різному — то «1 000 000» то «1 мільйон». Ось монета, присвячена першій участі України в Олімпійських іграх, ось наш біль — Чорнобиль... Леся Українка, Грушевський, Сковорода... Усього в карбованцях вийшло 12 різних монет у мельхіорі (загальний тираж — 1,525 млн.) і 9 — у сріблі (90 тис.). Останньою стала срібна одноунцієва (31,1 г) «Незалежність» номіналом 2 млн. крб., що побачила світ 24 серпня 1996 р. — за вісім днів до запровадження гривні. Вона велика — 39 мм у діаметрі і радше схожа на медаль: молода українка в національному костюмі тримає лавровий вінок над картою України з прапором. Їх вручали почесним гостям, а решту Нацбанк продавав потім за «смішну» ціну в 42 грн. як сувеніри, бо після 16 вересня 1996 р., коли остаточно перестали ходити карбованці, ці монети, в тому числі й «Незалежність», стали неплатіжними. Сьогодні такий грошик оцінюється в 1 тис. дол.

Почалася «гривнева ера». Втім, Словаччина встигла виготовити нам ще п’ять замовлених «двушок», у яких на лицьовій стороні змінили позначення номіналу з карбованців на гривні: «Софіївка», «Десятинна церква», «1-ша річниця Конституції України», «Соломія Крушельницька» і «Юрій Кондратюк». Особисто мені найбільше подобається «Соломія» — шляхетний профіль видатної співачки у витонченому капелюшку чудово виглядає на потемнілому від часу мельхіорі.

Першу вітчизняну двогривнівку «Монети України» випустив Луганський верстатобудівний завод 1996 року, причому на ній єдиній номінал чомусь позначено літерами — «дві гривні». А із січня 1998 р. усі ювілейні та пам’ятні монети карбують на Банкнотно-монетному дворі НБУ. Відтоді остаточно встановлено як розміри — 31 мм у діаметрі і вага — 12,8 г, так і матеріал — нейзильбер. Самотніми «двушки» залишалися недовго: вже наприкінці 1998 р. з’явилися дві нейзильберові п’ятірки із зображеннями відновлених Успенського та Михайлівського золотоверхого соборів у Києві. Вони більші (35 мм) і, звісно, важчі (16,54 г). Ці ж храми вийшли в сріблі (10 грн., вага 1 унція) і золоті (100 грн., 1/2 унції, золото 900-ї проби). Є ще п’ятірка з двох металів: усередині — жовтий нордик, зовні — білий мельхіор. Вони найменші — 28 мм у діаметрі, вагою 9,5 г і мають дуже гарний вигляд. Перші дві такі монети склали серію «На межі тисячоліть», тепер їх вісім.

За десять років, що минули з моменту карбування нашої першої ювілейної монети, тематика колекційних українських грошей дуже урізноманітнилася, тільки монет зі срібла випущено більш як 80 найменувань, із золота — 16, із некоштовних металів — понад сотню. Традиційні для багатьох держав серії: «Національні герої», «Видатні діячі», «Флора і фауна», «Пам’ятки архітектури», «Стародавні міста» тепер є й у нас. Наприклад, «Князівська Україна» — вісім срібних одноунцієвих монет, на яких зображено засновника Києва Кия, князів Аскольда, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, княгиню Ольгу. Є і ноу-хау: монети з голограмами (2 унції срібла) — загалом їх сім. «Горить» вічний вогонь на монеті «60 років визволення Києва» і олімпійський — на монеті, присвяченій Іграм-2004, сяє логотип літаків-велетнів «Мрія» і «Антей», усіма барвами веселки переливаються візерунки на рушниках монети, присвяченої Т.Шевченкові, нагадує про велику перемогу орден Вітчизняної війни на монеті, присвяченій 60-річчю позбавлення світу від коричневої чуми. А недавно з’явилися гроші... з напівкоштовними каменями. На честь 200-річчя Харківського університету викарбувано срібну (1/2 унції) п’ятірку зі вставкою з фіаніту, який символізує «планету знань» у зображеній на реверсі Сонячній системі.

Водночас тиражі неухильно зменшуються. Якщо перші монети карбували в кількості 100—250 тис. шт., то тепер їхні тиражі впали до 20—30 тис., попри зрослу популярність. А були ж часи, коли перші вітчизняні монети Нацбанк продавав за номіналом, і їх іще й брати не хотіли! Якось задля цікавості я спробувала розрахуватися за покупку п’ятигривневою монетою. На одному зі столичних ринків узяти гроші відмовилися, навіть незважаючи на мою емоційну заяву про те, що продавець тим самим порушує закон. А ось у супермаркеті після уважного огляду монета перекочувала до каси. Вже йдучи, почула, як покупець, що стояв позаду мене, наполегливо просив дати йому здачу саме цією п’ятіркою, мовляв, щоб порадувати синочка-нумізмата. Така нинішня увага до українських монет пояснюється тим, що сумарний тираж ювілейних і пам’ятних грошей, випущених за роки незалежності, не перевищує 8 млн. екземплярів, включаючи викарбувані 1995—1996 років металеві купонокарбованці. 2004 рік — 437 тис. Причому золотих і срібних — трохи більше ніж півмільйона, решта — з нейзильберу й мельхіору. Тобто одна монета із некоштовних металів припадає десь на півтора десятка жителів України, а із золота та срібла — значно менше — одна на сто. Хоч вони і є повноцінним платіжним засобом, навряд чи хтось понесе до магазину срібну, а тим більше золоту монету: ціна коштовного металу, із якого її викарбували, у кілька разів перевищує номінал. Приміром, монета зі срібла 925-ї проби номіналом 20 грн. і вагою в одну троїсту унцію (31,1 г) навіть як метал коштує приблизно втричі дорожче від номіналу, а із золота — майже вп’ятеро. Спеціалісти Нацбанку пояснюють це тим, що в усьому світі гроші з коштовних металів призначені не для обігу, а для колекціонування та вкладення коштів, тому їхній номінал — величина умовна. Тиражі грошей із коштовних металів мізерні: як правило, 3—5 тис. екземплярів для золотих монет, до 10 тис. — для срібних. Причому додаткове карбування виключене. Саме невеликі тиражі плюс висока художня цінність та оригінальність роблять наші золоті й срібні монети надзвичайно рідкісними й бажаними для нумізматів, переважно закордонних. Вітчизняні колекціонери зазвичай задовольняються «демократичними» грошиками з нейзильберу, тиражі яких на порядок вищі і продають їх за номіналом у регіональних управліннях НБУ і деяких комбанках.

Найменші тиражі — 1 тис. шт. — у двох монет: «10 років проголошення незалежності України» (срібло 925-ї проби, вага дві унції, або 62,2 г, номінал 20 гривень) і «Оранта» (золото 999,9 проби, вага одна унція, номінал 500 гривень). Годі й казати, що, ледь з’явившись, ці дві монети стали для колекціонерів у прямому сенсі слова дорожчі від золота. За офіційної ціни «Незалежності» у 120 грн., «Оранти» у 2700 грн. (інформація із сайта Нацбанку), на чорному нумізматичному ринку вони йдуть відповідно по 1 тис. дол. і 5 тис. дол. Наприкінці 1990-х років монети з некоштовних металів сотнями скуповували за номіналом в основному ділки від нумізматики, продаючи їх потім утридорога. Набули популярності й золоті монети, особливо враховуючи, що спочатку Нацбанк реалізовував їх за значно вигіднішою ціною, ніж срібні. Приміром, серія «Оранта» випуску 1997 р.: номінал 50 грн. (3,11 г золота 999,9 проби) — 350 грн., номінал 125 грн. (7,78 г Au999,9) — 850 грн., номінал 250 грн. — (15,55 г Au999,9) — 1400 грн., нарешті, п’ятсотгривнівка (31,1 г Au999,9) — 2700 грн. Згадавши, що унція золота коштувала тоді близько 300 дол., а курс гривні до долара був близько 1,75, виходило 5—6 номіналів. Неважко було зрозуміти, що за тиражів 1—3 тис. шт. такі гроші швидко стануть нумізматичною рідкістю, і вкладений у них капітал принесе прибуток у 100—200%.

Втім, і на більш широко розповсюджених монетах цілком можна з часом заробити. Приміром, навіть викарбувані в 1997—2000 роках двушки й п’ятірки звичайного виконання, які можна було придбати за номіналом, сьогодні можна здати перекупникам щонайменше по 2—5, а то й 10 номіналів. Минуть два-три роки і вони зростуть у ціні в два-три рази. Приміром, уже сьогодні окремі монети випуску 1995—2000 рр. номіналом 2 або 5 грн. можна купити тільки на чорному ринку разів у 20—50 дорожче, залежно від тиражу. Наприклад, пам’ятних монет у 2 гривні, присвячених Щорічним зборам ради керуючих ЄБРР, що відбулися в Києві 1998 року, було загалом 10 тис., причому значна їхня частина поїхала за кордон як сувеніри. Через 3 роки за «ЄБРР» на чорному ринку просили 25—30 грн., через п’ять років — 25—30 дол., сьогодні їх... купують за кордоном і завозять до нас для комплектації повних колекцій українських монет із некоштовних металів, які потім вивозять на Захід і продають по 1 тис. євро за комплект за номінальної вартості близько 500 грн.

Монети класифікують
за якістю карбування.

Пруф — вища категорія якості карбування: поверхня рівна, дзеркальна, без видимих неозброєним оком дефектів і, як правило, має матовий малюнок із опуклим рельєфом.

Анциркулейтед — глянсова поверхня площі і матова чи глянсова поверхня рельєфного малюнка без видимих дефектів або з одиничними дефектами, які не погіршують загального вигляду монети.

Звичайні — монети з чистою поверхнею, яка зберігає початковий блиск і на якій допускаються незначні пошкодження (подряпини тощо), що виникли в процесі карбування.

Монети бувають пам’ятні
та ювілейні.

Пам’ятні — випускають з нагоди важливих подій внутрішнього чи міжнародного життя.

Ювілейні — різновид пам’ятних монет, які випускають із нагоди ювілеїв видатних особистостей, значних подій в історії держави та людства.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво