ЦІНИ ПІДВИЩУВАТИ — СОБІ ДОРОЖЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРИМТРОЛЕЙБУС» ПРЯМУЄ ДО СВОЄЇ ЗАГИБЕЛІ?

Рада Федерації незалежних профспілок Криму відмовилася узгодити запропоноване Радою міністрів Криму підвищення тарифів на проїзд у міських тролейбусах із 40 до 50 копійок. Голова ФНПК Валерій Арбузов заявив журналістам: «Чим більше вартість проїзду в тролейбусах наближатиметься до цін маршруток —50—70 копійок, тим швидше погіршуватиметься ситуація на самому «Кримтролейбусі», бо тоді більшість людей їздитиме маршрутками й виручка тролейбусників упаде... Ми (профспілки) сказали уряду: йдіть іншим шляхом, шукайте невикористані резерви». При цьому лідери профспілок не заперечували проти підвищення вартості проїзду на тролейбусній трасі Сімферополь—Ялта, «розуміючи критичний стан підприємства й настрої самих працівників»: улітку в тролейбусах на Південний берег їдуть переважно гості півострова.

Попереднє підвищення міського проїзду з 30 до 40 копійок у червні минулого року ФНПК схвалила також після тривалих переговорів із Радміном і колективом КДПП «Кримтролейбус». «Але на подальше підвищення вартості проїзду ми згоди не давали й не дамо», — заявив профспілковий лідер журналістам Кримського агентства новин.

Водночас, коли днями Радмін Криму ухвалив постанову про підвищення тарифів на міжміські та приміські перевезення пасажирів і багажу тролейбусами на 17—50 відсотків, заперечень не було. Нині поїздка від аеропорту «Центральний» у Сімферополі до Ялти коштуватиме для пасажирів 7,80 грн. (раніше було 5,60 грн.), від залізничного вокзалу Сімферополя до Ялти — у 7 грн. (попередня ціна 5,0 грн.), до Алушти — відповідно 4,80 грн. (раніше 3,60) і 4 грн. (раніше було 3). Проїзд від Алушти до Ялти тепер обійдеться в «троячку», тобто на гривню дорожче. Ціну квитка на тролейбус приміського сполучення по трасі Сімферополь—Ялта уряд підвищив на 17 відсотків, і вона становить 70 копійок, стільки ж доведеться заплатити за провезення одного місця стандартного багажу. «Підвищення цін обумовлене потребою фінансового оздоровлення підприємства «Кримтролейбус», збільшенням тарифів на електрику, подорожчанням матеріально-технічних ресурсів та зростанням витрат на оплату праці», —підкреслюють у прес-службі Ради міністрів Криму.

Тим часом підприємство «Кримтролейбус» потрапило в скруту не з власної волі. Дійшло до того, що в січні поточного року Господарський суд АРК прийняв у провадження справу про визнання його банкрутом за позовом ВАТ «Крименерго». Борг «Кримтролейбуса» перед енергетиками за 2002 рік дорівнює 6,4 млн. грн. Причому обсяг тролейбусних перевезень на півострові ось уже три роки знижується, отож втекти від банкрутства підприємству не вдасться. 2001 року тролейбуси перевезли 123 млн. громадян, що на 0,2 відсотка менше, ніж у 2000-му, а в 2002 р., попри збільшення припливу відпочивальників, кримські тролейбуси перевезли 108 млн. пасажирів, що нижче рівня 2001 року вже на 12 відсотків. Підприємство дедалі частіше почали залишати найкращі працівники. З 1998 року середньоспискова чисельність «Кримтролейбуса» скоротилася на 537 чоловік, тобто пішла п’ята частина всього колективу. Плинність кадрів величезна; заборгованість із зарплати сягнула 2,3 млн. грн. Попри великі навантаження, водію платять у середньому — 425 грн., кондуктору — 205,3 грн., робітникам — 286,8 грн., що менше, ніж на найкращих промислових підприємствах Криму.

На думку фахівців, банкрутство підприємства закладене... в республіканському бюджеті на 2003 рік. Про вкрай недостатній рівень дотацій ще на початку року заявив генеральний директор КДПП Едуард Македонов на засіданні постійної комісії кримського парламенту з промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку й паливно-енергетичного комплексу. На його думку, кримські депутати «знищують тролейбусний парк», заклавши в бюджет лише 1 млн. грн. Голова парламентської комісії Анатолій Коцеруба запропонував передбачити у бюджеті в цілому 11,6 млн. грн. дотації (5 млн. грн. на регулювання тарифів і 6,6 млн. — на погашення заборгованості за електроенергію). Проте міністр фінансів автономії Олександр Гресс гарантував, що «Кримтролейбус» нинішнього року одержить із республіканської скарбниці не менше, ніж торік, тобто, треба розуміти, 2 млн. грн., ще 7,4 млн. грн. надійшли з держбюджету. Але тим часом як у держбюджеті-2003 також закладено суму в 7,4 млн., у бюджеті Криму вирішили мільйон заощадити, можливо, сподіваючись на запровадження місцевого податку на розвиток муніципального транспорту загального користування. Проте податку немає, а підприємство не в змозі впоратися із завданнями.

Водночас, аби просто наздогнати тарифи, нинішнього року «Кримтролейбус» повинен одержати з кримського бюджету не менше 5 млн. грн., але й це, запевняє директор, не дозволить підвищити мінімальну зарплату на підприємстві. Хоча «Кримтролейбус» 2002 року оплатив поточне споживання електроенергії й погасив частину боргу минулих років, сума його заборгованості перед ВАТ «Крименерго», як і раніше, величезна. До того ж за 2002 рік тарифи на електроенергію зросли на 18, а з початку 2003-го підвищилися ще на 2 відсотки.

За таких умов періодичне підвищення ціни на проїзд не дає бажаного результату. Так, від минулого літнього подорожчання проїзду з 1 липня 2002 року у тролейбусах «Кримтролейбус» одержав лише 270 тис. грн. замість очікуваних 2 мільйонів. Як заявила голова ради представників профкому «Кримтролейбуса» Галина Чернюк, «підвищення вартості проїзду до 40 коп., на жаль, нам нічого не дало... » За її словами, підвищення тарифів могло дати реальний ефект лише при регулярному русі тролейбусів. Тоді як на лінію виходять тільки 188—190 тролейбусів, або 54 відсотки від необхідної кількості. 99 одиниць простоюють через відсутність запчастин або в очікуванні ремонту.

Тим часом із лютого нинішнього року точаться розмови про практичну ліквідацію підприємства. Так, проект реорганізації житлово-комунального господарства України та Криму на 2003—2010 роки передбачає створення на базі Кримського державного виробничого підприємства «Кримтролейбус» самостійних підприємств у Сімферополі та Ялті, а також здачу в концесію міжміської тролейбусної траси Сімферополь—Ялта, яка не має аналогів у світі. Про це повідомила журналістам Галина Чернюк. «Таке підприємство, як «Кримтролейбус», Криму непотрібне, бо ми збиткові, за нас досі ніхто не заплатив борги», — сказала вона.

За даними пані Чернюк, узяти трасу Сімферополь—Ялта в концесію уже висловило готовність ВАТ «Тролейбусний завод» (Енгельс, Російська Федерація), що планує пустити по ній свої тролейбуси ЗІУ.

На думку фахівців, якщо такий проект буде реалізовано, ціни на проїзд зростуть відразу в кілька разів. І все буде зроблено без зайвих церемоній.

Ну, а що ж влада Сімферополя, Ялти? «Ялті тролейбуси непотрібні — це звучить дико», — каже профспілковий лідер, а Сімферополь «категорично відмовляється брати в муніципальну власність тролейбусні парки, бо мертві підприємства їм непотрібні».

Виходить, найкраща в Європі тролейбусна траса не має перспективи?