Ціна «конвертів» - Економіка - dt.ua

Ціна «конвертів»

4 лютого, 2011, 14:38 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-11 лютого

Наразі нікого не здивує той факт, що в тіні перебуває близько половини зарплат українців. Ціна виплат «у конверті» при цьому немала, — держбюджет щорічно втрачає мільярди несплачених податкових коштів.

Наразі нікого не здивує той факт, що в тіні перебуває близько половини зарплат українців. Ціна виплат «у конверті» при цьому немала, — держбюджет щорічно втрачає мільярди несплачених податкових коштів. Паралельно набув свого розвитку і продовжує діяльність нелегальний ринок конвертаційних послуг, незважаючи на численні перевірки й наведення порядків, на чому не втомлюється наголошувати влада. Однак, добре це чи зле, парадокс полягає в тому, що саме за рахунок тіньових фінансів ми (Україна) й витримали кризу. Тобто в нинішніх умовах боротьба з тіньовиками з боку держави означає рубання гілки, на якій тримається економіка країни. Більшість підприємств намагаються ухилятися від сплати податків не від солодкого життя. Не вони, а держава формує умови і правила гри…

Чому «Так»

«Конвертна» оплата праці вигідна як працівникові — він отримує вищу зарплату, так і роботодавцеві — він оминає обтяжливі процедури оподаткування. Проте держава при цьому нав’язує загрозу позбавлення соціальної захищеності на час втрати працездатності, при нещасних випадках на виробництві, порушенні трудових відносин роботодавцем, який не сплачує внесків до фондів соцстраху.

Символічне, одначе, слово «соцстрах». Зарплату «в конверті» намагаються асоціювати з «життям без гарантій»: люди похилого віку позбавляються пенсій, хворі — лікарняних, безробітні — фінансової допомоги; без фінансування не можна полишати інфраструктуру, шляхи, дитячі садки і школи… Такі застереження рясніють у мас-медіа, на білбордах і плакатах, авторами яких є представники міських та районних податкових інспекцій. Розвиток бізнесу внаслідок ведення подвійної бухгалтерії стає, як запевняють, непередбачуваним, а найнятий роботодавцем працівник без належного оформлення не несе жодної адміністративної та кримінальної відповідальності за свою діяльність.

Усе це так — формально. Але про які соціальні гарантії йдеться? Будьмо відвертими: держава сама ж сприяє конвертації виплат, спонукаючи підприємництво до ведення тіньової бухгалтерії. Неспроможний сплачувати встановлені податки, працедавець у намаганні вижити найчастіше обирає один із двох варіантів. Перший, і цілком легальний, передбачає реєстрацію співробітників як приватних підприємців, котрі сплачують єдиний податок. А другий варіант — той самий, «конвертний», коли незначна частина зарплати виплачується офіційно, а основна — зрозуміло як. При цьому також спрацьовує конкуренція: організація або установа, яка чесно сплачує всі податки, стає неконкурентоспроможною. Вона змушена або підвищувати ціни на свої товари й послуги, або ховатися в тіні від податкового ультрафіолету, доза якого перевищує норму.

Наразі загальне навантаження на фонд оплати праці становить близько 56,6%: 3,6% виплачує найманий працівник, 38% — роботодавець, до того ж із зарплати працівника відраховується 15-відсотковий податок на прибуток. Значній частині українських підприємців (згідно зі статистичними даними — близько 40%) не під силу такі виплати.

Нехтувати законом мало кому приємно, та й завжди, особливо у галузі підприємництва, цінувалися стабільність та рівновага. Але між стабільністю і взагалі життям організації підприємцю вибирати не доводиться. Коли стоїть питання: вийти «в мінус», але чесно, чи піти «в тінь» — рішення приймається на користь останньої.

Ніхто не може гарантувати незмінність нинішнього пенсійного законодавства, сам законодавець не в змозі прогнозувати, від чого залежатиме заробітна плата надалі. «Нехай краще платять «у конверті», а на пенсію відкладу собі сам ті ж 33,2%, — це ж яка сума накопичиться років за 30…» — приблизно так стверджують молоді спеціалісти, вважаючи, що лише тому, хто близький до пенсії, варто про неї турбуватися. Адже, беручи до уваги середню тривалість життя в нашій країні (за даними Держкомстату, вона становить близько 68 років), певна частина нинішніх платників податків просто не доживе до пенсії… Решта ж візьмуть за основу ту, яка буде, приміром, у 2030 році, й зроблять нарахування з неї. Нинішні сплати до Пенсійного фонду — це пенсії сьогоднішніх пенсіонерів. А теперішніх працездатних осіб і тих, хто згодом досягне пенсійного віку, забезпечуватимуть пенсіями наступні покоління працівників. Проте співвідношення працездатного населення і пенсіонерів не дуже втішне: в Україні досі зберігається тенденція зменшення народжуваності та зростання середньої тривалості життя тих, хто досяг пенсійного віку. Тож нам залишається лише сподіватися на зміни демографічної ситуації на краще.

Конвертаційні центри

Виплата зарплат «у конвертах» передбачає користування послугами конвертаційних центрів (КЦ). Їхнє функціонування — явище доволі поширене в нашій державі. Ці організації з допомогою банків переводять у готівку безготівкові кошти, надають послуги з мінімізації обов’язкових відрахувань до державного бюджету, сприяють незаконному формуванню податкового кредиту та виведенню валютних коштів за кордон із подальшим їх ввезенням на територію України за заниженою ціною. До складу типового КЦ входять від 10 до 30 підприємств різних форм власності. Схема їхньої роботи полягає у тому, що посадові особи фірми або установи оформлюються як підприємці. Щомісяця, напередодні виплати зарплати, такі підприємці відраховують із обігових коштів суму, яку потрібно перевести в готівку, — це неофіційна зарплата, витрати на бензин, бонуси, хабарі на випадок перевірок, а також просто гроші для себе. Оформлюються фіктивні акти виконаних робіт, гроші перераховуються через банк, а «підприємці» знімають їх із рахунків.

Вдаються до послуг КЦ повні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, закриті акціонерні товариства, приватні підприємства, одне слово — як фізичні, так і юридичні особи. При цьому їхнє заощадження на податках передбачає витрати на так званий «дах», такий собі «хабарний фонд», якому систематично потрібно сплачувати певну суму.

Оскільки держава нормами кодексів і податками сама заганяє наше підприємництво в тінь, вона ж сама зумовлює й виникнення КЦ, при цьому афішуючи свої дії, спрямовані на ліквідацію таких центрів. Систематично з’являються повідомлення про намір закрити взагалі всі схожі структури.

Що нового обіцяє кодекс?

Згідно з новим Податковим кодексом, податкова міліція отримає право перевірки (навіть без попередження) трудових відносин на підприємствах у приватному секторі. З метою ліквідації такого явища, як «конвертні» зарплати, і наповнення Пенсійного фонду, податківці зможуть перевіряти роботодавців на предмет трудового оформлення працівників, їхньої офіційної зарплатні та оплачених внесків до Пенсійного та інших соціальних фондів.

Новим Податковим кодексом передбачено (що, на перший погляд, вселяє надію) зниження ПДВ (до 17%), податку на прибуток підприємств (до 17%) і податку на дивіденди (до 5%), зменшення кількості місцевих податків і зборів, а також спрощення бухгалтерії за рахунок сплати всіх внесків в один фонд — Пенсійний, замість окремих нарахувань на кожен із фондів соціального страхування. При цьому є певні нюанси: наприклад, основна ставка податку на прибуток з початку 2011 р. становитиме 20%, з кожним роком вона зменшуватиметься на 1% і лише у 2014 досягне 17%. За таким принципом знижуватиметься й ПДВ. Та чи достатньо буде таких змін для подолання масових виплат «у конверті» або припинення діяльності конвертаційних центрів — вирішать час, підприємець і можливі дальші зміни, спрямовані на створення більш комфортних умов для розвитку його бізнесу.

А на сьогодні більшість працездатних українців (близько 60% від загальної кількості населення) продовжують підтримувати тіньову зарплатну схему. Підтвердила це й Організація економічного співробітництва та розвитку, за спостереженнями якої, така схема в наших громадян асоціюється переважно з примноженням їхніх доходів.

Відповідальність

Із відповідальністю за нелегально виплачену і отриману зарплату, на перший погляд, усе просто: для працівника запровадили адміністративну, для роботодавця — кримінальну відповідальність. Підстави притягнення до останньої знаходяться вкрай рідко: хіба що хтось із працівників звертається зі скаргою до прокуратури (а це, як свідчить практика, виняткові випадки). Спійманий під час першої перевірки, підприємець може обмежитися доганою; попався під час другої — доведеться сплатити штраф; а не виправивши ситуацію на час третьої перевірки, підприємець підпадає під кримінальну відповідальність, однак частіше підприємство просто закривають. Банки ж, які беруть участь у діяльності конвертаційних центрів, у найгіршому разі, позбавляють ліцензій.

Юридично міри покарання ще мають доопрацьовуватися у Мін’юсті та Кабміні. Наразі ж слід продовжувати керуватися положеннями Кодексу законів про працю, Податковим кодексом, Законом «Про оплату праці».

Викрити організацію в нелегальній виплаті зарплат не дуже складно: про неї можуть свідчити різні чинники, приміром, фірма виплачує лише мінімальну зарплату або набагато нижчу, ніж у середньому по галузі. Проте для здійснення контролю за її діяльністю потрібно проводити моніторинг, аналітичні дослідження, мати справу з судами… Чи вистачить на все це сил і коштів у самих податкових адміністраціях, за рахунок яких, а також Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду, обіцяють посилити такий контроль?

Щодо перевірок, то варто згадати і про постанову Кабміну, яка набрала чинності 24 листопада ц.р., про державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю. Нею визначено три групи ризику підприємств. Перші, з високим рівнем, перевірятимуться один раз на рік. Це установи, в яких найімовірніші випадки недотримання трудового законодавства і де працюють понад 200 осіб. Установи з середнім рівнем ризику (від 50 до 20 осіб), як обіцяють, проходитимуть перевірку один раз на два роки, а з низьким — не частіше одного разу на три роки (підприємства, котрі не належать до суб’єктів господарювання з високим або середнім рівнем ризику). Та чи довго доведеться чекати таких перевірок — знову ж таки, питання часу й того, наскільки далеко від паперу, на якому написана постанова, пошириться її дія.

Де вихід?

Відмова від встановлених розмірів податків для держави означає втрату значної частини надходжень до бюджету. Водночас зниження масштабів тінізації зарплати залежить від законодавчих змін, націлених насамперед на зменшення податкового тиску на бізнес.

За підрахунками аналітиків, економія підприємств в умовах нелегальних розрахунків із працівниками становить, щонайменше, 20% фонду зарплати. Тобто, по суті, це кошти, втрачені держбюджетом. Якщо уявити такий варіант, що нарахування на Фонд оплати праці зменшуються відсотків на 20—25, зарплати легалізуються і економіка подає ознаки життєздатності, — то можна було б уявляти і зниження дефіциту бюджету та Пенсійного фонду. Проте навіть при такому, надто ідеалістичному для сьогоднішньої України, розвитку подій варто зважати на психологію — той-таки людський чинник. Навіщо платити більше, тим паче коли довіри до влади немає? Навіть якщо зменшать або скасують деякі відрахування, навряд чи слід чекати буму громадської відповідальності та масової легалізації зарплат. Можливо, щось змінилося б, якби люди знали конкретно, де і як були витрачені кошти з їхніх податків.

Влада хоч сьогодні може зробити значний крок на шляху до легалізації зарплат — закрити конвертаційні центри. Тоді роботодавець просто не зміг би виплачувати «в конверті». Але за жодної влади КЦ не вдавалося ліквідувати повністю. Чому? Чи не тому, що їхня діяльність була й залишається вигідною самій владі? У кожного свої інтереси і обов’язки: підприємець оберігає та підтримує свій бізнес, працівник — свій заробіток, державний службовець — свій… При цьому ціна для економіки, яку платить держава в цілому, відступає на другий план.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво