ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГЗК: КІНЕЦЬ ПЕРЕМИР’Я? - Економіка - dt.ua

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГЗК: КІНЕЦЬ ПЕРЕМИР’Я?

17 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 17 жовтня-24 жовтня

Бліцкригу не вийшло. Як і прогнозували експерти, суперечка навколо права власності на блокуючий пакет акцій одного з найбільших гірничо-збагачувальних комплексів України — Центрального ГЗК — затяглася...

Бліцкригу не вийшло. Як і прогнозували експерти, суперечка навколо права власності на блокуючий пакет акцій одного з найбільших гірничо-збагачувальних комплексів України — Центрального ГЗК — затяглася. Нагадаємо, що на акції претендують відразу два покупці: київсько-криворізьке ТОВ «Міжнародний діловий центр» і знаменита System Capital Management Ріната Ахметова.

Рік тому саме їм по черзі продав один і той самий пакет Лев Чорний, відомий російський підприємець. Взагалі-то Лев Семенович любить пожартувати — байдуже з чим, з акціями чи з реєстрами акціонерів.

Ну, а цей жарт, до того ж, виявився навдивовижу вдалим. Уже близько року ГЗК відчутно лихоманить, тривають розгляди, хто головніший. Оскільки у сторін майже однакові договори купівлі-продажу акцій, наприклад, на однакову суму (близько 13 млн. дол.), ситуація могла б скидатися на фарс, але, так як ідеться про долю величезного підприємства (оборот ГЗК сягає 80 млн. дол.) і на ньому працюють тисячі людей, усе значно серйозніше.

Тим більше що сили явно не рівні: якщо про МДЦ взагалі мало що відомо, то Рінат Леонідович презентації не потребує. Не кажучи вже про те, що з осені минулого року його позиції в столиці різко підвищилися. Відповідно, гра фактично йде в одні ворота, криворізький МДЦ просто не встигає діставати м’ячі із сітки.

Проте й донеччани не можуть похвалитися перемогою — їм досі не вдається приплюсувати до вже наявних 15% акцій спірні 25%. Хоча важко дорікнути їм у тому, що вони не намагалися цього зробити.

За традицією, більшість корпоративних конфліктів проходять кілька стадій. На першій іде різке наростання, потім претензії сторін стабілізуються, потім або сторони шукають компроміс, або ситуація заходить у глухий кут, ведучи до краху і саме підприємство.

Ситуація щодо ЦГЗК, схоже, досягла тупикової стадії. Власне кажучи, набір аргументів уже практично вичерпаний: неодноразово обшукували і реєстратора, і хранителя акцій, про численні суди годі й казати. Перевіряли роботу ГЗК десятки комісій, у пошуках компромату дійшли до того, що цікавляться, а чи є у ГЗК ліцензія на видобуток корисних копалин (ду-уже актуальне запитання на п’ятому десятку років існування підприємства!). Але результатів як не було, так і немає, у принципі, все залишилося на вихідних позиціях.

Керівництву підприємства вдалося зберегти виробничі показники роботи ГЗК на рівні минулого року. Правда, немає сумнівів, що якби не нескінченна метушня навколо підприємства, їх можна було б не лише зберегти, а й поліпшити. Інакше кажучи, потенційно втрачений прибуток обчислюється вже мільйонами доларів, і чим довше триває стан повної невизначеності, тим більшою стає сума.

Після різкого загострення у травні-червні ц.р. (на цей період припало більшість рейдів міліції, вилучень документів тощо) кінець літа і початок осені виявилися досить спокійними. Тривали судові розгляди, але принаймні нікого не затримували. Значною мірою це пов’язано з тим, що СКМ частково переключив свою увагу на отримання контролю над низкою активів, які перебували у держвласності, — ВАТ «Азовмаш» і колишнього Азовського морського пароплавства. Але на початок вересня ці питання було благополучно вирішено, і держава розпрощалася з контролем над вищезгаданими підприємствами. У людей знову з’явиться вільний час, а отже, затишшя закінчилося...

З ініціативи СКМ 28 жовтня мали відбутися збори акціонерів ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Цікаво, що їх проведення планується в Києві, на київському пивзаводі №1, контрольованому донеччанами. Порядок денний вражає: зміни в статуті, перевибори органу управління (сердечний привіт нинішньому керівництву!) тощо.

У принципі, з боку донеччан крок цілком логічний, однак не так усе просто. За рік, що минув від часу продажу, справа обросла силою-силенною взаємовиключних судових рішень, позовів і контрпозовів. Причому деякі з них просто пречудові.

Приміром, недавно одна свідома акціонерка подала у Ворошиловський районний суд міста Донецька позовну заяву. Попри те, що акцій у громадянки не дуже багато, точніше, лише ті, які вона одержала на два-три ваучери, позов містить цілком серйозні вимоги. Приміром, головного акціонера ГЗК — «Укррудпром» — зобов’язують зареєструватися на зборах, інші держоргани — внести прийняті зміни до статуту. Мабуть, ситуація, коли акціонери проголосують проти них, юридично підкуту громадянку просто не бентежить. Куди вони дінуться! Якщо шановні люди з донецького суду скажуть: «Треба».

Найцікавіше, що цим самим судовим рішенням зобов’яжуть прийти й СКМ, компанію, яка, судячи з позову, вже ухвалила рішення на зборах не бути. Тепер їх, обох акціонерів — і «Укррудпром», і СКМ — буквально силоміць потягнуть на київський пивзавод. І, як законослухняні громадяни, їхні представники прийдуть і, мабуть, навіть проголосують. Тим більше не факт, що той-таки «Укррудпром» так уже опиратиметься.

Практично всі державні інстанції, ще недавно даючи «добро» на угоду з МДЦ, стали на бік донецької компанії. Прокуратура неодноразово проводила обшуки і вилучення в реєстраторі Приватбанку і номінальному тримачі «Славутич-Капітал». Причому робилося це задля збереження майна, що належить СКМ. І не без користі. У результаті якось сам собою «на волі» опинився «лівий реєстр» акціонерів, за яким, власне, і планують проводити збори.

І можна з упевненістю стверджувати, що в новому реєстрі ні МДЦ, ні інших покупців пакета акцій і близько не буде.

Відверта симпатія, що виникла між донеччанами й органами влади, могла б розчулювати, якби не одне «але». Навіть коли уявити, що спірний пакет перейде до СКМ, у неї все одно буде не більше 40%, тобто значно менше половини.

Ситуація, коли за державу все вирішують малі акціонери, трохи дивна і примушує замислитись — хто ж усе-таки головніший? Багатьом це не подобається. Приміром, колишній керівник ГЗК, депутат Верховної Ради Володимир Мовчан звернувся до Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати продаж 25% + 1 акцію System Capital Management. Причому звинувачує він її в тому, що «СКМ, купуючи акції, знала про те, що вони вже продані МДЦ, і в спробі незаконно змінити керівництво ЦГЗК й отримати над підприємством контроль». До речі, за його заявою, CКM не зверталася в правління ВАТ із проханням провести збори акціонерів, чим порушила закон про господарські товариства.

На думку Мовчана, зміна менеджменту ЦГЗК може призвести до того, що планований продаж державних 50% + 1 акція комбінату втратить сенс.

Між іншим, це не лише його особиста думка. Цю точку зору цілком поділяють і в парламенті. Комітет ВР з питань промислової політики та підприємництва рекомендував уряду України вжити заходів щодо заборони перевиборів керівників і проведення загальних зборів акціонерів ДАК «Укррудпром», а також відкритих АТ, які входять до складу компанії, до вирішення питань приватизації ДАК.

Та й Фонд держмайна останнім часом скоригував свою позицію щодо продажу акцій «Укррудпром» єдиним пакетом, на чому так довго наполягали донецькі бізнес-групи. Зараз голова ФДМ Михайло Чечетов уже вважає за доцільніше приватизувати гірничо-збагачувальні комбінати, які входять до державного холдингу «Укррудпром», поодинці, а не єдиним пакетом. За його словами, така приватизація ГЗК, та ще й на відкритих торгах, дозволить продати державні пакети дорожче. Звісно, Михайла Васильовича можуть і переконати, але цю позицію він усе ж таки озвучив. Тобто рух є, інше питання — чи надовго це.

Відверто кажучи, не хотілося б, щоб ситуація напередодні зими вибухнула чимось несподіваним. І тим більше щоб держава комусь підігравала. Нічого хорошого до її престижу це не додасть. Нехай краще акціонери самі розберуться між собою. Може, й домовляться. Поганий мир у цьому разі, безумовно, кращий, ніж гарна сварка.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво