Труба без євроінтеграції - Економіка - dt.ua

Труба без євроінтеграції

19 травня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №19, 19 травня-26 травня

Цієї суботи в Києві відзначатимуть День Європи, очікують рекордну кількість учасників від Євросоюзу...

Цієї суботи в Києві відзначатимуть День Європи, очікують рекордну кількість учасників від Євросоюзу. Дипломатичні представництва допоможуть усім охочим більше дізнатися про європейські країни. Загалом усе буде цікаво, скажуть чимало теплих слів, які ні до чого не зобов’язують, про безсмертні перспективи співробітництва.

Із конкретикою набагато гірше. У цій сфері в травні Європа генерувала не зовсім приємні для України сигнали.

Антидемпінговий комітет Єврокомісії 11 травня більшістю голосів підтримав застосування мита до продукції українських виробників труб. За це висловилися 15 із 25 країн Європейського Союзу. У результаті, швидше за все, уже наприкінці червня рішення набере сили. Це означає серйозні проблеми як безпосередньо для трубників, так і для України в цілому. Бюджет втратить щонайменше 25—30 млн. дол.

Нині близько 80% вироблених у країні труб експортуються. Майже третина експорту припадає на Росію (із не дуже ясними перспективами), понад 15% — на країни Європейського Союзу. За розрахунками металургів, мито змусить українські підприємства скоротити виробництво «круглої продукції» на 10—15%.

Перебіг антидемпінгового розслідування показав практично повне ігнорування позиції української сторони. Так, розглянувши аргументи українців, Єврокомісія знизила мито з 27 аж до 25%. При цьому виразних аргументів так і не пролунало.

Лист президента Ющенка до головуючого в ЄС канцлера Австрії теж особливого ефекту не справив. Хоча в ньому було цілком виразно розставлено акценти. Трубну промисловість названо однією з рушійних сил економіки України; підвищення мита на цю продукцію «неминуче призведе до фактичного припинення її експорту в країни Європейського Союзу». В умовах «активізації двостороннього співробітництва, у тому числі в торгово-економічній сфері, що спостерігається останнім часом, запровадження ЄС обмежувальних заходів щодо українських виробників труб було б украй негативним сигналом для українського суспільства в цілому», — зазначив глава Української держави.

Певне, думки нашого президента та ЄС про сигнальну систему істотно різняться...

Упевненість В. Ющенка в тому, що «надання нашій державі статусу країни з ринковою економікою... засвідчило готовність ЄС до подальшого активного співробітництва в сфері торгівлі», поки що мало чим підтверджується. На сьогодні справдилася тільки та частина президентського послання, де говориться, що «запровадження Єврокомісією нових антидемпінгових заходів не зовсім відповідає духу Угоди про партнерство й співробітництво між Україною та ЄС у торгово-економічній сфері».

Переговори на рівні прем’єр-міністра й міністра економіки теж ясно продемонстрували, що в Європі дещо інші пріоритети. При цьому Єврокомісія з похвальною наполегливістю стверджує про подарунок «із панського плеча» у вигляді зниження мита з 38 до 25%. Скромно замовчуючи, що нове мито діятиме на список труб удвічі більший, ніж раніше. Проте виразних пояснень, чому мито застосовуватиметься до 11 товарних кодів, а не до п’яти, немає.

Ще раз стало зрозуміло, що статус країни з ринковою економікою реального наповнення поки що не має. В України відсутні дієві економічні важелі впливу на ЄК, немає чіткої стратегії вирішення таких конфліктних ситуацій, досвіду протистояння політичному лобізму окремих європейських країн. Наскільки відомо, за запровадження жорстких антидемпінгових санкцій до наших виробників найактивніше виступали представники Німеччини, Італії, Франції й Іспанії. Компанії цих країн контролюють дві третини випуску трубної промисловості Євросоюзу.

Більше того, при оцінюванні ступеня завданого збитку європейським трубникам до України, Росії, Хорватії та Румунії застосовувалися однакові умови. У результаті Росія домоглася зниження рівня мита для своїх підприємств, Румунія взагалі відбулася легким переляком — ціновим обмеженням (оскільки розглядалася ЄК як майбутній член Євросоюзу).

І це при тому, що наші труби на 20% дорожчі за російські, ринкова ж частка російських виробників збільшилася за три роки з 5,7 до 10,5% , а румун — із 2,46 до 3,65%. А Україна при скороченні як поставок, так і частки ринку до 4,4% одержала від Європи такий от «заохочувальний подарунок».

Слід зазначити, що українська продукція ніколи не конкурувала з європейською в сегменті високоякісних дорогих труб. Вона займала нішу, в якій основним критерієм є співвідношення «ціна—якість». Тому розпочаті з боку ЄС кроки щодо захисту своїх виробників неаргументовані, бо сегмент недорогих труб, що звільнився, все одно займуть виробники продукції з третіх країн (тієї ж Аргентини чи Китаю).

Пропозицію для Єврокомісії запровадити обмеження за мінімальною ціною було проігноровано, як і запровадження самообмеження за поставками.

На цьому тлі дуже зворушливо пролунала заява міністра закордонних справ Бориса Тарасюка про те, що порівняно з торішнім експортним митом для українських виробників труб, «у поточному році воно буде значно нижчим». «У цьому полягає один із результатів надання Україні статусу країни з ринковою економікою... Надання цього статусу зробило процес антидемпінгових розслідувань більш справедливим, ніж це було раніше», — сказав він.

Авжеж, розширення поля заборонних мит у два з лишком рази — це безсумнівно дуже справедливо й по-ринковому. Нещодавно в самому МЗС вважали цей процес дискримінацією.

Заяви ж, що до «прозорих» виробників і експортерів ЄК застосували найнижче мито в 12%, виглядають трохи дивно. На нібито «непрозорих» підприємствах зайнято 55% працівників галузі й виробляється 60,6% валової продукції. При цьому податкова компонента сягає 73,1% від загальної у трубній промисловості. Та, вочевидь, такого рівня прозорості для міністра недостатньо.

У результаті було продемонстровано швидше нестійкість української позиції. Сам же візит української делегації не приніс очікуваних результатів. Незважаючи на оптимістичні заяви заступника міністра економіки Андрія Березного про шанси України на перегляд рівня мита у майбутньому (при цьому слово «найближчому» завбачливо опускається), радості в трубників не додалося.

Перегляд мита можливий через рік. І протриває він щонайменше ще рік. Тобто аж до 2008 року нашим трубам у ЄС нічого хорошого не світить. У гіршому ж випадку, за заявою гендиректора «Укртрубпрому» Леоніда Ксаверчука, «ми втратимо ринки збуту в 25 країнах Євросоюзу як мінімум на найближчі п’ять років». Особливо за явного прагнення ЄС не розглядати альтернативних запровадженню мита заходів.

Європа традиційно висуває високі вимоги до Україні, як до країни, що прагне до ЄС. Але при цьому щоразу демонстративно грюкає дверима перед носом наших чиновників і підприємців. Зважаючи на все, нас там бачать тільки як постачальника сировини й брухту.

Напередодні Дня Європи українські трубники почнуть безстрокову акцію протесту проти рішення про застосування ЄС дискримінаційних мит. Пікетувати будуть будівлі представництва Єврокомісії в Україні та посольства Німеччини, Італії, Франції й Іспанії. Безсумнівно, пікети, м’яко кажучи, не поліпшать відносин Києва з цими державами. Проте й вибору у підприємств немає.

У листі до президента України вони чітко висловили свою позицію. «Єдиний, хто може захистити нас і наші робочі місця, — наш уряд... Наші конкуренти користуються підтримкою своїх урядів, завдяки чому й змогли змусити Єврокомісію запровадити проти нас мито. Ми знаємо, що політики Італії, Іспанії, Німеччини, Франції тиснуть на чиновників Єврокомісії, щоб домогтися переваг для своїх виробників. І якщо ви нам не допоможете, то вони переможуть і залишать нас без роботи. Труби не кава. Їх із ринку на ринок не перекинеш за два дні. І якщо нас витіснять з ринків Європи, то виробництво скоротиться. І майже півтори тисячі чоловік залишаться без роботи й зарплати... Ми добре пам’ятаємо, що коїлося 10 років тому: ми сиділи без грошей і вирощували картоплю, латали старі ватянки...»

Чи зможуть вони достукатися до Єврокомісії, питання суперечливе. Донині звернення трубних підприємств її особливо не хвилювали.

…У суботу на Хрещатику заживе своїм життям «європейське містечко». Барвисті намети країн ЄС знайомитимуть пересічних українців із культурою й економікою своїх держав, демонструючи переваги членства в Співтоваристві.

Можна буде скуштувати страви національної кухні, послухати музику. Італійці пригощатимуть спагеті (по-нашому, локшиною). Чим почастувала Єврокомісія, уже відомо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво