ТРИДЦЯТЬ ІЗ ПОЛОВИНОЮ ТИЖНІВ ПОТОМУ... - Економіка - dt.ua

ТРИДЦЯТЬ ІЗ ПОЛОВИНОЮ ТИЖНІВ ПОТОМУ...

12 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 12 квітня-19 квітня

Жахлива трагедія, що миттєво обірвала життя тисяч людей, кардинально змінила долю сотень мільйонів, ставши одним з епохальних пунктів історії людства...

Прості споживачі — паличка-стукалочка економіки
Прості споживачі — паличка-стукалочка економіки

Жахлива трагедія, що миттєво обірвала життя тисяч людей, кардинально змінила долю сотень мільйонів, ставши одним з епохальних пунктів історії людства. Але час іде своїм плином, і ділова Америка підбиває підсумки першої чверті вже нового року. Нижній Манхеттен, де розташовано головний фінансовий центр не лише Сполучених Штатів, а, певне, усієї планети, поволі заліковує рани. Йому, як і всій країні, її жителям і національній економіці, оговтатися від удару вдалося навдивовижу швидко. Хоча деякі рани не заживуть ще протягом багатьох років. Для центральної частини Нью-Йорка — це зяюча дірка в малюнку його знаменитого на весь світ ландшафту. Саме в тому місці, де стояла одна з головних його прикрас і визначних пам’яток. А для простих американців — несподівано виникла порожнеча в тій частині їхньої свідомості, де облаштувалося почуття власної безпеки й захищеності завдяки могутності рідної держави…

Осіннє жахіття досі невідступно переслідує Уолл-стрит. За зізнанням багатьох її жителів, щоразу побачений із вікна офісу літак сіє в їхніх рядах паніку. А зовсім недавно відлуння вибуху повітряного мішка в міській підземці змусив працюючих у сусідніх будинках сквапно залишати робочі місця. Здебільшого справи давно повернулись у своє звичне річище. Зовні здається, що людський вулик у центрі одного з найбільших на планеті мегаполісів знову живе своїм звичним, трішки божевільним життям. Але це не зовсім так. У другій половині березня було продано «Емпайр стейт білдинг», до якого після загибелі веж-близнюків Всесвітнього торговельного центру повернулося почесне звання найвищого хмарочоса в Нью-Йорку. Примітно, що розташований у самісінькому серці міста величезний 102-поверховий будинок, де одна квартира може коштувати кілька мільйонів доларів, його колишні власники, мільярдер Дональд Трамп і японець Хідеки Йокої, віддали за більше ніж скромну суму — за «якихось» 57,5 млн. доларів.

Американський фінансовий сектор опинився в результаті трагедії під ударом одним із перших. Десятки тисяч брокерів, торговців цінними паперами та просто клерків опинилися серед майже мільйона американців, котрі восени й на початку зими втратили роботу. Адміністрація тільки однієї компанії Merrill Lynch, найбільшого брокера на ринку цінних паперів, під кінець 2001-го була змушена звільнити 9 тис. чоловік персоналу. Скорочення, на які інвестиційні установи зі зрозумілих причин ішли з величезною неохотою, були неминучі. Прибутки на Уолл-стрит, за даними компанії Thomson Financial/First Call, знизилися в четвертому кварталі майже на 40% порівняно з аналогічним періодом 2000-го. Результати щойно завершеної чверті навряд чи будуть кращими — очікується падіння ще на 23%.

Та й весь обслуговуваний фінансистами діловий світ США навряд чи зможе похвалитися особливими успіхами. Попри появу ознак відродження економіки, прогнози щодо прибутковості американських корпорацій досі залишають бажати кращого. Фінансові корпоративні звіти почнуть публікуватися вже наступного тижня.

Найкращі справи у військово-промисловій галузі, для якої, хоч як це цинічно звучить, події 11 вересня стали усмішкою долі. Саме напередодні цього моменту сектор перебував в особливо невеселому стані. Зведений бюджет Пентагону був, за мірками цієї організації, більш ніж жалюгідним. Більше того, міністр оборони Дональд Рамсфельд розглядав нові шляхи його урізання. Компанії, що працюють на оборону, або недоотримували доходи, або зазнавали збитків, а вартість їхніх акцій невтримно летіла вниз. І раптом практично відразу ситуація кардинально змінилася. Невдовзі після терактів Конгрес затвердив екстрений 17,5-мільярдний пакет військових видатків. На повну котушку почали розгортатися масштабні програми й дослідження, що перебували під сумнівом. А президент Буш уже запропонував збільшення військового бюджету на 48 млрд. дол. наступного року та ще на 120 млрд. — протягом наступних п’яти. Ринкова капіталізація «оборонних» компаній зросла з осені на чверть.

А найгірша ситуація в авіаперевізників, котрі мимоволі «озброїли» зловмисників. Аби вивести їх із коматозного стану, законодавці виділили теж чималеньку суму — 15 млрд. Уже в грудні помалу почалося поновлення скасованих раніше рейсів і прийом на роботу звільненого персоналу. Але це — лише слабкий проблиск світла на похмурому тлі. Пасажиропотік у січні цього року був на 13%, а доходи на 27% нижчі від аналогічного періоду попереднього року. І це вже непогано порівняно з 50-відсотковим падінням завантаженості й 43-відсотковим скороченням доходів авіаліній після 11 вересня. Але загалом стан сектора набагато гірший, ніж будь-коли за його історію. Консолідовані збитки, навіть з урахуванням пакета державної допомоги, сягнули торік 7 млрд. Уникнути банкрутства багатьом компаніям можуть допомогти тільки нові бюджетні дотації.

З приходом весни відчувається наближення туристичного сезону. Прості американці, здається, виявляють дедалі більшу прихильність до подорожей, хоча далеко не завжди повітряним транспортом. За даними Асоціації туристичного бізнесу США, 65% громадян планують здійснити хоча б одну поїздку на відпочинок протягом найближчих шести місяців. Якщо все складеться добре, то нинішнього року очікується збільшення пов’язаних із подорожами витрат споживачів на 2,2%, а наступного — на 8,2%. Принагідно слід зазначити, що загалом за результатами минулого року цей показник знизився мало не на половину — 43%! Готельне господарство зареєструвало падіння завантаженості своїх потужностей до 33-річного мінімуму.

Найважче доводиться елітним готелям у центрах мегаполісів і курортним готелям, відвідувачі яких прибувають переважно авіатранспортом. Особливо добре «відчула» це корпорація «Уолт-Дісней», доходи якої від відвідування знаменитих на весь світ тематичних парків розваг знизилися на 16,9%. Як свідчать багато експертів, дітище Діснея давно вже поглинули б конкуренти, якби знайшлися охочі. Але поки що суперники за бізнесом, теж перебуваючи далеко не в найкращій формі, не поспішають ковтати такий великий ласий шматок...

Збільшення пасажиропотоку може не врятувати головного національного залізничного перевізника, Amtrak. Значне зростання завантаженості залізниць після 11 вересня, хоч як дивно на перший погляд, тільки погіршило фінансову ситуацію в компанії. Поставши перед необхідністю істотно підняти видатки на забезпечення безпечності перевезень і компенсувати персоналу наднормові робочі години, Amtrak ще глибше заліз у борги. Тепер залізничники вимагають термінового урядового втручання, оцінюючи його в 1,2 млрд. на власні потреби. Інакше доведеться закрити більшість маршрутів далекого сполучення, особливо трансконтинентальних.

Благають державу допомогти й американські промисловці, бізнес більшості з котрих перебував у стані спаду майже два роки, а виробничі потужності досі завантажено менш як на три чверті — найгірший показник мало не з часів Великої депресії. Останнім часом ситуація в цьому секторі відчутно поліпшилася, але досі далеко не ідеальна. Окремим галузям, приміром, сталеливарникам, удалося домогтися співчуття президентської адміністрації, і почалися глобальні сталеві «війни».

Головна вимога інших, чиї інтереси представляє головним чином Національна асоціація промисловців, — щось робити із надмірно, на їхню думку, переоціненою на зовнішніх ринках національною валютою. Але, попри явно велику схильність нинішніх хазяїв Білого дому до протекціонізму, сподіванням промислового лобі в цьому питанні навряд чи судилося справдитися. Річ у тому, що сильний долар допомагає, з одного боку, залучати в національну економіку величезні суми іноземних інвестицій (за цим показником США вже багато років залишаються безумовним лідером на планеті) і, таким чином, фінансувати величезний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. А з іншого — тримати в узді інфляцію, звільняючи в такий спосіб простір для маневру монетарній владі, яка знизила в боротьбі з економічними негараздами вартість кредитування в країні до 40-річного мінімуму.

Загалом торік ФРС, що виконує функції центрального банку США, знижувала відсоткові ставки 11 разів. Саме грошово-кредитна політика стала одним із головних чинників, що дозволили пом’якшити спад в економіці.

Вересневі події, хоч як це дивно, в остаточному результаті вплинули на економіку прямо протилежно очікуваному. До цього моменту американці гадали, чи вдасться їм уникнути спаду, опинившись на його межі, чи потрібні додаткові заходи із стимулювання. Трагедія не залишила часу для довгих роздумів. Дивовижна здатність маестро Грінспена, глави ФРС і головного лоцмана національної економіки, передбачати будь-які підводні рифи на її шляху, виконуючи при цьому всі необхідні маневри практично з філігранною точністю, уже давно заслужила глибоку повагу в фінансовому світі, яка межує з ідолопоклонством. Широко й рішуче відкривши кредитні клапани, «дядечко Ел» і цього разу не схибив. Навдивовижу швидко й оперативно діяли й законодавці, затверджуючи перший екстрений пакет державної допомоги. Бюджетні стимули виявилися надзвичайно доречними.

Усвідомивши екстремальність становища, більшість американських корпорацій зуміли консолідуватися й почати максимально ефективно використовувати всі зовнішні та внутрішні ресурси. Показовий приклад — акція автопромисловців, яка має всі шанси ввійти в підручники з бізнес-адміністрування. Невдовзі після подій 11 вересня компанія General Motors оголосила про намір продавати автомобілі на виплат під практично нульовий відсоток. Ford і Daimler Chrysler змушені були зробити те саме. У результаті обсяги реалізації автомобілів у жовтні збільшилися на нечувану величину — 26,4%, досягнувши 87,4 млрд. дол. Цей показник став головною складовою рекордного в історії зростання обсягів роздрібних продажів того ж місяця (+7,1%), а загалом за квартал попит на товари тривалого користування зріс на 38,4%!

Як підрахували експерти, без осіннього ажіотажу на автомобільному ринку та значного збільшення державних видатків, економіка США в четвертому кварталі скоротилася б мінімум на 2,5 відсотка. А так загальний обсяг виготовлених і спожитих товарів та послуг у країні, усупереч практично одностайним прогнозам, несподівано виріс (за остаточною оцінкою — на 1,7%). Автомобілебудівники, правда, багато не заробили, зате зуміли уникнути збільшення складських запасів, не знижуючи завантаження виробничих ліній та обсягів закупок у постачальників. А вся економіка одержала при цьому дуже важливий додатковий стимул. Єдиний неприємний нюанс — попутно до рекордних позначок підскочили борги пересічних громадян і виплати за їх обслуговуванням.

У цілому американська економічна система продемонструвала надзвичайну стійкість перед обличчям потрясінь, що випали на її долю. Натхнені цим феноменальним результатом, аналітики прогнозують результат першого кварталу в діапазоні 4—6% у річному численні. Їхня точка зору підкріплюється таким важливим чинником як думка Алана Грінспена. Глава ФРС під час останньої появи на Капітолійському пагорбі в перших числах березня був, як для фігури його масштабу, несподівано прямолінійним, заявивши, що підйом у довіреній йому економіці вже почався.

Таким чином, спад найпотужнішої економіки на планеті, що почався ледь більше року тому, виявився одним із найбільш незначних за всю повоєнну історію Сполучених Штатів. Скорочення обсягів ВВП було зареєстровано тільки в третьому кварталі минулого року. Тобто рецесії як такої (від англ. recession — регрес, спад, зниження, падіння) фактично й не було: відповідно до загальновизнаного критерію, для реєстрації цього сумного факту необхідно зниження ВВП протягом мінімум півроку.

Головні ложки дьогтю в усій цій бочці меду — так і нерозв’язані структурні проблеми американської економіки. Так і не вийшов «у плюс» за час спаду ділової активності від’ємний рівень приватних заощаджень. А либонь всім добре відомо, що ця ахіллесова п’ята «суспільства боржників» рано чи пізно дасться взнаки.

Й інший, не менш гострий головний біль: американська нація купує за кордоном значно більшу кількість товарів і послуг, ніж продає. Дисбаланс досяг величезних розмірів — 4,5% ВВП і, зважаючи на все, зростатиме й далі. «Занадто» короткочасний і м’який спад в економіці не допоміг згладити перегини. А чи зможуть їх виправити американці в майбутньому, покаже тільки час.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво