ТРИ МІЛЬЯРДИ З ПОВІТРЯ? ЗАТЕ БЮДЖЕТ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗДЕФІЦИТНИМ - Економіка - dt.ua

ТРИ МІЛЬЯРДИ З ПОВІТРЯ? ЗАТЕ БЮДЖЕТ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗДЕФІЦИТНИМ

22 вересня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 22 вересня-29 вересня

Минулого понеділка міністр фінансів Ігор Мітюков оприлюднив попередні параметри бюджету-2001, що був 15 вересня поданий у Верховну Раду...

Минулого понеділка міністр фінансів Ігор Мітюков оприлюднив попередні параметри бюджету-2001, що був 15 вересня поданий у Верховну Раду. Внаслідок чого з’ясувалося, що проект зведеного бюджету України вдалося скласти з рівними доходами та витратами, які становлять аж по 52,3 млрд. грн. І це попри те, що лише тижнем раніше автори законопроекту ледь нашкрябали доходів на 49 млрд.

Як пояснив сам міністр, на такий «подвиг» уряд надихнули результати виконання бюджету-2000 за вісім місяців поточного року. Мабуть, оптимізму в словах міністра було б значно менше, якби в нього про це ж спитали минулої середи, після звіту перед парламентом про виконання бюджету 1999 року. Останній не вдалося виконати ні у дохідній, ні у витратній частині, і тепер він стане предметом детального вивчення прокуратури. Не втрапити б в схожу халепу з бюджетом-2001, який народні депутати розглядатимуть у першому читанні вже 4 жовтня.

ЗНОВУ НА СТАРІЙ ПОДАТКОВІЙ БАЗІ…

Ще не стерті з пам’яті спекотні липневі дні, коли парламентарів, що рвалися у відпустку, виконавча влада буквально приперла до стіни 400-сторінковим кабмінівським проектом Податкового кодексу. Від народних обранців вимагалося ще до літніх канікул прийняти цей документ у першому читанні. «До 15 вересня бюджет-2001 має бути у Верховній Раді. Щоб працювати над ним, нам конче потрібен Податковий кодекс — бюджет, складений на старій податковій базі, Президент вже не підпише. Відтак у відповідності з Конституцією парламенту загрожує розпуск», — репетували урядовці. Зустрічні аргументи про те, що бюджет може верстатися лише на основі чинного законодавства, але аж ніяк не на кодексі, прийнятому в першому читанні, не були дієвими. Як не погодилися урядовці й піти на компромісний варіант — прийняття перехідного малого Податкового кодексу, який дозволив би швидко підкоригувати існуюче законодавство (з урахуванням хоча б найнеобхідніших новацій) і на його основі скласти бюджет на наступний рік.

Основні макроекономічні показники, запропоновані у проекті бюджету-2001

Зростання ВВП — на 4% проти 2000 року

Середньорічний курс гривні — 6,3 грн./

Рівень інфляції:

середньорічний — 19%

грудень до грудня — 15%

Доходи і видатки:

зведеного бюджету — 52,1 млрд. грн., або 28,2% ВВП

державного бюджету — 41,3 млрд. грн.

Результат літніх баталій перевершив усі сподівання. Виявляється, уряд і не думав навіть заглядати до прийнятого у першому читанні документа, який, за ідеєю, мав набрати чинності до кінця поточно року. Узяв та й склав собі бюджет на старому податковому законодавстві. Втім, інакше й бути не могло, і про це попереджали опоненти поспішного прийняття Податкового кодексу, який, як з’ясувалося, тепер може стати чинним лише з 2002 року. Та й то за умови, що парламент спроможеться прийняти його ще до нового року.

Втаємничені можуть спитати: «А що ж Президент?» І будуть абсолютно праві, бо навіть якщо бюджетний закон виписаний ідеальним чином і Верховна Рада оперативно прийме його (їй сьогодні не годиться вередувати — за будь-якого бюджету вибір у неї не надто великий), то невідомо, чи погодиться з таким бюджетом Президент. Іншими словами, чи знайде глава держави у новому бюджеті ті революційні зміни, на яких він так наполягав? Навряд чи. Якщо, звісно, не вважати такими, приміром, відсутність в бюджеті надходжень від Державного інноваційного фонду, такого ненависного для підприємств. Бо новацією це може бути лише з великою натяжкою: рішення про скасування зазначеного фонду було прийнято ще 1999 року.

Справжнім нововведенням могла бути хіба що обіцяна та ініційована Мінфіном зміна діючої системи міжбюджетних відносин, якби її в останній момент з проекту бюджету не вилучили. Спочатку передбачалося різко підсилити самостійність бюджетів міст із статусом обласних та районних. Як наслідок, мали бути створені 682 повноцінних бюджети замість звичних 27 обласних (включаючи Київ та Севастополь). Відповідно уряд мав прямо виплачувати бюджетам таких міст трансферти, а закон — закріпити за ними фіксований розмір надходжень від 13 загальнодержавних податків і зборів, а також поширити на них практику збереження у себе половини надпланових надходжень. «Однак не вийшло. Ситуація склалася так, що в теорії абсолютно правильна ідея Мінфіну (як для унітарної держави) викликала незадоволення обласної еліти, яка не звикла дотримуватися правил міжбюджетних відносин. Місцеві «божки» звикли отримувати «гранти» від уряду, не надто полюбляючи гроші повертати», — пояснив Сергій Терьохін, заступник голови парламентського комітету з фінансів і банківської діяльності.

За счет базовых налогов и приватизации

Требовать идеальности от бюджета, который верстается, а потом сразу переверстывается в авральном режиме, едва ли целесообразно. Чего стоят лишь те дополнительные без малого 3 млрд. грн., которые за последнюю неделю перед представлением бюджета в Верховную Раду появились в расходной, а затем, конечно, в доходной части (бюджет ведь должен быть бездефицитным!). Как объяснил сам Игорь Митюков, дополнительные деньги найдены в основном за счет дополнительных поступлений от НДС, налога на прибыль предприятий, подоходного налога с граждан. Поскольку авторы законопроекта руководствовались тем, что ставки налогообложения в следующем году остаются неизменными, очевидно, что правительство рассчитывает на расширение базы налогообложения. Но соберет ли ожидаемое, сказать трудно. По крайней мере, немало депутатов выражают определенные сомнения по этому поводу. Да и само правительство, очевидно, перестраховалось. Недаром же в последней редакции проекта бюджета запланирован 15-процентный уровень инфляции, вместо 10—12%, о которых ранее сообщал премьер-министр Виктор Ющенко.

Еще одна существенная особенность проекта бюджета. Ожидается, что 25% доходов в нем будут составлять поступления от топливно-энергетического комплекса (в виде текущих платежей) и средства от приватизации. В частности, ожидается 9,1 млрд. грн. (или около ,44 млрд. при запланированном среднегодовом курсе гривни 6,3 грн./$) приватизационных поступлений, четвертая часть которых будет направлена на инвестиции и поддержку структурных изменений в приоритетных отраслях экономики. Цифра, конечно, поражает. Сравните: еще в начале лета при разработке госбюджета-2001 правительство прогнозировало приватизационные поступления в объеме 4,5 млрд. грн., в августе подняло планку до 6,5 млрд. В то же время за весь 1999 год Фонд госимущества перечислил в бюджет лишь 0,68 млрд. грн., а за восемь месяцев текущего — 1,2 млрд. грн. Похоже на то, что в случае чего в срыве хода бюджетного процесса будет «виновата» Государственная программа приватизации, где черным по белому написано выручить в 2001 году ни много ни мало — ,5 млрд. При этом в госбюджет перечисляется 93% общей суммы, вырученной от приватизационной продажи объектов.

Ау, инвесторы!

Авторы законопроекта уверяют, что проект госбюджета на 2001 год по своим показателям является реальным при условии «продолжения экономических реформ и скоординированных и согласованных действий всех ветвей власти при их осуществлении». Вот бы еще эти надежды да разделял заместитель председателя Верховной Рады, предрекающий указанному проекту нелегкую судьбу в стенах парламента. И не только из-за того, что предложенный правительством документ не включает в себя налоговых новелл, а еще и потому, например, что существуют серьезные сомнения относительно реальности объемов запланированных приватизационных поступлений. Степан Гавриш говорит прямо: «Мне неизвестны сегодня такие привлекательные приватизационные объекты, чтобы иностранные инвесторы загорелись желанием приватизировать их на конкурсной основе. Приватизация же в гривневом секторе денег может привести к увеличению уровня инфляции, существенным изменениям в балансе между национальной валютой и долларом. То есть может увеличиться давление на гривню и начаться процесс девальвации более стремительный, чем планируется правительством».

Едва ли такой прогноз обрадует бюджетников, хотя правительство в Законе «О Государственном бюджете Украины на 2001 год» и обещает им повысить зарплату на 25% (для этого за- планировано израсходовать дополнительно 1,76 млрд. грн.; плюс на разграничение пенсионных выплат выделено 1,3 млрд. грн.). Ибо, как сказал председатель Верховной Рады Иван Плющ: «То, что мы планируем повысить заработную плату на четверть, люди почувствуют только в том случае, если удастся удержать на надлежащем уровне инфляцию».

Впрочем, все точки над «і» ставить еще слишком рано — до окончательной редакции закона о госбюджете-2001 далеко. Реалии жизни подтверждают, что изменения не заставят себя долго ждать. Еще не успели сам законопроект размножить и раздать депутатам, как в среду Президент дал поручение Минфину все же рассмотреть предложения комитета по финансам и банковской деятельности, сформулированные в малом Налоговом кодексе. Вот и получается — «наша пісня гарна, нова, починаймо її знову».

Сергей СЛЕДЗЬ

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво