Три букви — під сумнівом - Економіка - dt.ua

Три букви — під сумнівом

16 грудня, 2011, 15:23 Роздрукувати Випуск №46, 16 грудня-23 грудня

БТІ відходить на другий план, на зміну прийде реєстраційна служба?

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Останні метання влади нагадують спектакль про хороших і поганих поліцейських. Нас лякали то платежами за засклені балкони, то милостиво залишали все як є. Кінець року ознаменувався панікою в БТІ. Обивателі боялися, що реєстрацію документів про нерухомість чекає колапс, оскільки з 2012-го реєстратори залишають БТІ. Коли, непритомніючи в чергах, народ увірував, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, то, вже за традицією, дізнався про «відбій»: ВР продовжила повноваження БТІ до 2013 р.

Немає диму без вогню, подумав досвідчений люд. І відвідувачів у БТІ поки що не поменшало. Закономірне запитання: куди тепер поспішати? Народ, не змовляючись, відповідає: «так не скасували ж, а тільки відклали…», «і хтозна, чи на рік?», «невідомо, що вигадають завтра», «раз уже взялися за БТІ, то це комусь треба», «це «підстава» президента, а ми — розплачуйся?»… При легковажному підході до ухвалення, перенесення і скасування рішень зрозуміле прагнення людей якось себе убезпечити.

Що маємо — про те не дбаємо

Щоб устигнути здати до­кумен­ти та оформити право на власність за старими правилами, люди займають черги в БТІ чи не з ночі. Зрозуміти їх можна: затіяні урядом зміни стосовно права на нерухомість, насторожили, у результаті кількість бажаючих потрапити в БТІ зросла. Щодня протягом останнього часу місцеві Бюро технічної інвентаризації атакують сотні відвідувачів.

Ті, кому хоча б раз довелося мати справу з роботою бюро, добре знають, скільки нервів, сил і часу забирає отримання потрібних документів. Чомусь значна частина цих установ розташована в тісних, незручних приміщеннях з вузькими коридорами, маленькими кімнатками для прийому стражденних і відсутністю більш-менш комфортних місць не те що для заповнення потрібних паперів, а навіть просто з огляду на час стомливого очікування в чергах. Обста­нов­ка навколо ніби нагадує: «без бумажки ты — букаш­ка»… Сто­личне БТІ — окрема тема. Отут чесно попереджають про те, що: «упорядковано нумерацію входів у підвальні приміщення (підвал №1, підвал №2…).

Ціна вирішення питань у БТІ різна. У всіх регіонах діють свої коефіцієнти, на які множиться вартість послуг за умови виконання робіт у стислий термін (можуть помножити на два, а можуть і на 15). З позитивного — документи прохач таки отримає рано чи пізно, і випадки того, що чиясь власність перейшла в руки аферистів з вини співробітників БТІ, публіці не відомі.

Система БТІ існує в країні понад 80 років. За цей час напрацьовано великий архів, що дозволяє власникам нерухомості жити спокійно навіть при втраті документів. Нещо­давно в мого колеги поцупили портфель, у якому були документи на квартиру в престижному районі. Він, замість розхвилюватися, просто вирушив у БТІ, сплатив названу суму і отримав відновлені папери.

Продовжуючи тему грошей, варто нагадати, що БТІ пра­цюють за принципом госп­розрахунку, наповнюючи всі рівні бюджетів, і без затримок оплачують комунальні послуги. Що ж до вже згадуваних черг, то вони свідчать про те, що місцева влада не надає під ці необхідні й затребувані установи сучасних і просторих приміщень. Словом, у служби, яку не сварить тільки ледачий, є як свої мінуси, так і плюси. Але чи треба рубати з плеча?

— Зміни в роботі БТІ можуть спричинити паніку на ринку житла, — про це на прес-конференції, присвяченій настільки актуальній нині темі, попередив директор Все­ук­раїнської асоціації БТІ Д.Пав­ленко.

Новація чи комерціалізація?

Президент В.Янукович якось мовив, що БТІ — одна з найбільш непрозорих і корумпованих сфер. Цього виявилося достатньо: команда «фас» пролунала. І от уже міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ А.Близнюк заявив на брифінгу:

— Що стосується БТІ, як не було проблем, так їх і немає... Зараз БТІ і виготовляють документи, і реєструють їх, з 1 січня 2012 року …вони не будуть реєструвати. Усе... Немає ніяких питань.

У міністра, може, й немає. А в людей є. Наприклад, якщо з’являться структури, які займаються тим самим, що й БТІ, то їхня діяльність буде ліцензована? Очевидно, що так. І суть навіть не в тому, хто видаватиме ліцензії (читай — у чиї кишені потечуть доходи). Споживачам важливіше, хто за це розплачуватиметься. Від­повідь теж очевидна: плата за ліцензії додаватиметься до вартості послуг. Їх, напевно, надаватимуть звільнені за якісь порушення працівники того ж таки насварюваного БТІ — адже інших немає. Тобто якісні зміни кадрів, які надають послуги, теж викликають запитання.

— Крім того, запропонували схему, коли буде не один виконавець БТІ, а демонополізована ця система, і фахівці, які отримають відповідний дозвіл, нарівні з БТІ виконуватимуть цю роботу. Крапка. Буде тільки краще, гірше не буде, — запевнив А.Близнюк.

Та невже? Продовжимо захопливу тему грошей. Якщо приватна структура, що прийшла на зміну БТІ, раптом виявить серйозні порушення при самовільному будівництві або переплануванні, хтось вірить, що «приватники» по­біжать інформувати місцеву владу про порушення? Чи більш реальний сценарій вимагання «винагороди»?

Тепер уявімо, що замість монополії БТІ в місті з’явилося чи то 10, чи то 20, а в умовах Києва й усі 200 ліцензованих структур. Інвентарні справи за їхніми запитами «гулятимуть» по різних приватних підприємствах. А якщо якомусь матеріально зацікавленому «дяді Васі», котрий купив ліцензію і захотів «відбити» гроші, заманеться внести до них свої корективи, за які обивателі розплатяться правом власності на свої квартири? Але й афери з квартирами — ще не межа. Таких нововведень не проґавлять і рейдери. Хіба важко відібрати вподобане приватизоване або акціоноване підприємство, «всього лише» внісши зміни до документів про його площу і потім подавши до суду, посилаючись на фактичну невідповідність у цифрах?

Майже 300 працівників БТІ країни, членів асоціації «Укр­техінвентаризація» не залишилися байдужими до запропонованих кардинальних змін як у своїй долі, так і служби загалом. Вони зібралися на спеціальну нараду, де висловили свою думку: нерухомість має контролюватися на державному рівні. Висновки професіоналів про майбутні нововведення: вартість послуг, і так чимала, зросте, а їхня якість погіршиться, можливостей для шахрайства побільшає, а побоювання людей, що в них можуть забрати квартири, матимуть підстави, виникнуть додаткові передумови для рейдерського захоплення підприємств. І, нарешті, місцеві бюджети втратять мільярди гривень, які перетечуть у приватні кишені.

Ordnung потрібен, але який?

Так, не можна жити в суспільстві і бути вільним від його законів. Кому, як не співвітчизникам, не знати цього? Адже, за даними Анти­моно­польного комітету країни, українці щорічно платять за довідки й дозволи близько 20 млрд. грн. На жаль, на практиці не всі життєві ситуації можна вкласти у прокрустове ложе нашого законодавства. Отже, ще платити? На­брид­ло. Безперечно, ordnung у морально застарілій системі роботи БТІ потрібен, але який?

Чиновники щосили розписують усі переваги роботи по-новому. Мовляв, і процедура отримання необхідних документів скоротиться з двох місяців (як нині) до двох тижнів чи менше. І рентабельність послуг роботи реєстраторів не перевищуватиме 5—10% (у БТІ рентабельність у межах 30%). Але чи перекривають ці обіцянки вже перелічені мінуси? Адже якщо в сумі всі «плюси», можливо, й зменшать горезвісну корупцію у сфері надання послуг БТІ, то, з іншого боку, контроль над укладанням угод може знизитися. А скасування обов’яз­кового проведення технічного обстеження будівель і складання технічних паспортів може призвести до серйозних економічних наслідків — шахраям і аферистам саме час аплодувати нововведенням.

Очевидно, руйнувати монополію БТІ все ж таки треба. Це розуміють і самі співробітники БТІ. У приватних бесідах вони анітрохи не проти ні вдосконалення якості їхньої роботи, нормативно-правового її забезпечення, підвищення вимог до результатів. Але — менш радикальними і більш зваженими методами. З перехідним періодом, наприклад, коли і стара, і нова струк­тури могли б працювати одночасно. Фахів­ці упевнені: щоб набрати і навчити потрібні кадри, «залатати» лазівки, які можуть використовувати аферисти, потрібен як мінімум рік.

А для «обкатки» нового варіанта роботи можна запустити пілотний проект у кількох регіонах, а не перетворювати (уже за традицією) на випробувальний полігон усю країну. Ну й, украй бажано дати можливість професіоналам і громадськості контролювати перевірку документації новоявлених реєстраторів.

Коментар

Максим КОПЄЙЧИКОВ, партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери»:

— Спрощення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень може відкрити нові можливості для зловживань, зокрема з боку нотаріусів. Практика свідчить, що, на жаль, нечесних нотаріусів, стосовно яких порушуються кримінальні справи, нотаріусів, які підробляють документи, в Україні ще вдосталь.

Одна з переваг законопроекту — те, що дані всіх наявних реєстрів мають бути інтегровані в єдиний реєстр. Однак насторожує, що в єдиному реєстрі передбачається присвоєння реєстраційного номера об’єкту нерухомого майна, який не збігатиметься з номером у реєстрі прав на нерухоме майно, тобто можуть виникнути певні нюанси при ідентифікації об’єктів.

Об’єкти фактично ідентифікуватимуться за трьома показниками: адреса, старий номер і новий номер. Якщо старий номер, приміром, буде обтяжений іпотекою, а іпотекодавець змінить поштову адресу об’єкту і подасть заяву на реєстрацію права власності під новою адресою в новому реєстрі, в іпотекодержателя можуть виникнути труднощі. Адже в такому разі держреєстратор не зможе встановити факт наявності обтяжень і не перенесе їх у новий реєстр.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво