ТРАНСПОРТНИЙ КОЛАПС?

Уже понад тиждень вулиці Сімферополя буквально вирують: спочатку плани городян сплутали міськрада і тролейбусне управління, несподівано змінивши кілька маршрутів, через що пасажири не могли доїхати звичним способом, потім розгорілася суперечка довкіл маршрутних таксі — власники машин підвищили вартість проїзду з 60 до 75 копійок. Але коли міськрада почала вилучати у водіїв паспорти і заборонила їм працювати за новою ціною, це спричинило страйки, публічне покарання «штрейкбрехерів», було навіть блокування будинку міськради…

Загальновизнано, що ринок міських пасажирських перевезень — приваблива сфера, щоб не сказати «ласий шматок» для підприємців. За будь-якого економічного становища люди не можуть не їздити, так само, як не можуть не їсти і не вдягатися. У Сімферополі на 120 міських маршрутах працюють, за даними начальника управління транспорту і зв’язку міської ради Світлани Поправко, 110 комерційних фірм-перевізників і приватних підприємців; щодня на вулиці міста виходить понад 1100 «маршруток» різних модифікацій.

Ініціатором підвищення ціни на проїзд стала найбільша фірма-перевізник — ЗАТ «Кримтаксосервіс». Міський голова Сімферополя Валерій Єрмак сказав, що при цьому фірма порушила договір, укладений між перевізниками та міськрадою про те, що зміна ціни має бути погоджена з міською владою, і зажадав повернути попередню плату за проїзд. Розпочалася економічна суперечка: великі фірми доводили, що міські перевезення стали збитковими і наводили масу аргументів. Більш дрібні фірми, які володіють двома-трьома «маршрутками» (до речі, чимало з них ще стоїть у міськраді на черзі по дозвіл працювати на маршрутах), бралися перевозити пасажирів і за 60 копійок. Але їм працювати не дали: після кількох поїздок вони також стали якщо не з пробитими шинами, то під грубим тиском колег-водіїв, точніше, конкурентів.

До останнього часу Сімферополь залишався містом із більш дешевим транспортом, ніж інші: навіть у Севастополі проїзд на «маршрутці» давно коштує 1 гривню. Це, правда, ще ні про що не говорить — у кожному місті свої потоки пасажирів, свої відстані, свої умови експлуатації. Очікувалося підвищення ціни за проїзд і в Сімферополі: у разі стрибка ціни на бензин група фірм-перевізників звернулася з листом до міськради, в якому просила дозволу підняти ціну. Тоді в результаті переговорів дійшли згоди, що позаяк різкого підвищення ціни на бензин не відбулося, то й вартість проїзду піднімати не варто. Принаймні, до 20 листопада. Але якщо в міськраді про цю дату забули, то перевізники її добре пам’ятали. Проте наважилися підвищити тариф поки не на 20, а лише на 15 копійок.

З одного боку, аргументи перевізників заслуговують на увагу: хоча різкого подорожчання бензину і не сталося, але подорожчало все інше — ДАІ бере за обстеження маршруту не 90, як раніш, а 150 гривень, за експертизу транспорту — не 27, а 48 гривень, сертифікація коштує вже не 260, а 1000 гривень, вартість запчастин залишилася незмінною в доларовому еквіваленті, але в гривнях, приміром, колесо для автобуса подорожчало з 400 до 550 гривень, акумулятор — з 320 до 450... Економісти «Кримтаксосервісу» беруться, як кажуть, на пальцях довести, що за тарифу в 60 копійок перевезення будуть збитковими, якщо не приховувати прибутки від податків. До того ж, запитують перевізники, чому міськрада втручається в наші економічні справи і диктує нам ціни? Цим вона перевищує свої законні повноваження...

З іншого боку, аргументи міськради також чогось варті: позаяк у нас у конкурсному комітеті черга фірм, бажаючих возити за 60 копійок, то, виходить, вони можуть? Чому ж інші не можуть? По- друге, на збиток собі ніхто фактично не працює: як мінімум, витрати і виручка збігаються. Як показало обстеження маршрутів, чимало «фірмачів» показують свою виручку необ’єктивно. Виявлено факти, коли водії працюють без трудових книжок, не видають квитків пасажирам і так далі. Крім того, варто орієнтуватися не лише на зростання цін, а й на добробут пасажирів, а зарплати та пенсії не підвищувалися. На думку Сімферопольської міськради, вартість проїзду може бути підвищено не раніше, ніж з нового року...

Насправді за транспортною кризою в Сімферополі криються глибокі негаразди галузі. Підвищення цін на запчастини й енергію, зокрема електричну, довели тролейбусне й автобусне управління міста до ручки. Парк машин уже кілька років не поповнюється, автобуси і тролейбуси ремонтують неякісно, велика кількість пільговиків знижує виручку, а міськрада вартість їхнього проїзду не відшкодовує. Саме через нестачу машин Сімферопольське тролейбусне управління змушене знімати їх з лінії, переглядати маршрути, а окремі з них закривати взагалі. Особливо багато проблем у транспортників напередодні зими — гірськими дорогами на «лисій» гумі не поїздиш...

Перевезення пасажирів у мікроавтобусах встановленими маршрутами справді виручало і виручає місто досі. Проте якість цих перевезень останнім часом погіршилася: на багатьох маршрутах не витримується графік руху, деякі машини подаються на лінію такими несправними, що ламаються в дорозі. Іноді поїздка в «маршрутці» за рівнем комфортності вже практично не відрізняється від поїздки в міському автобусі. Це стосується в основному маршрутів, на яких працюють приватні дрібні підприємці. Вони виводять на дороги не «Азії» чи «Соболі», і не «Мерседеси», а старі-престарі «Рафіки». Вони не витрачають гроші на оформлення салонів, а тому і собівартість тут менша. Працюючи за фіксованим податком, при оформленні якого вартість проїзду жорстко обумовлено податковою інспекцією, вони і не можуть підвищувати тариф, бо це збільшить суму податку з них.

Великі підприємства, приміром, «Кримтаксосервіс», витрачають більше грошей, бо краще доглядають за машинами, проте й виручка у них вища. Крім того, багато власників «маршруток» змогли заробити влітку на високорентабельних курортних маршрутах, і за рахунок цих «надприбутків» по- ліпшити стан автопарку. ВАТ «Кримавтотранс», приміром, вважає за можливе сьогодні тарифи ще не підвищувати...

За тиждень емоційних суперечок розв’язати конфлікт не вдалося. До суботи, коли всім набридло сперечатися, вирішили поки що відновити статус-кво, сісти за стіл переговорів і все обрахувати. Це означає лише одне: якщо тарифи не підвищили з 20 листопада, то підвищать з 15 грудня, а в кращому випадку — з нового року. Це тепер неминуче...