Тимошенко пішла, але справа її живе. У Луганську - Економіка - dt.ua

Тимошенко пішла, але справа її живе. У Луганську

7 жовтня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №39, 7 жовтня-14 жовтня

11—14 жовтня в Луганську відбудеться міжнародна конференція з проблем отримання синтетичного палива з вугілля...

11—14 жовтня в Луганську відбудеться міжнародна конференція з проблем отримання синтетичного палива з вугілля. Як повідомив голова Луганської облдержадміністрації Олексій Данилов, захід матиме характер інвестиційної науково-практичної міжнародної конференції з назвою «Отримання рідкого синтетичного моторного палива з вугілля Донецького басейну як складова енергетичної безпеки Європи».

Ця конференція стала наслідком підписаного ще прем’єр-міністром Ю.Тимошенко 3 липня розпорядження «Про затвердження заходів щодо оперативного вирішення проблем, які стримують соціально-економічний розвиток регіонів», у рамках якого передбачалося розробити стратегію розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2010 року з метою забезпечення енергетичної незалежності держави. У зв’язку з чим НАН України, Мінпаливенерго і Луганській облдержадміністрації було доручено детально вивчити проблему одержання рідкого моторного палива з вугілля і дати свої рекомендації з цього приводу.

Напевно, щось подібне мав на увазі і президент України, говорячи про те, що українське вугілля — це «один з унікальних запасів, який дає змогу протягом 150 років формувати частину нашого енергетичного балансу», додаючи, що, «звичайно, не тим способом і не в тій формі використання, які ми маємо сьогодні».

Оцінюватиме досягнення луганської влади у виборі і пошуку таких засобів і форм тепер новий уряд, який також має відповідати озвученій президентом нормі: розвиток вугільної галузі — «стратегічний пріоритет» уряду.

Вперше можливість синтезу рідкого палива з кам’яного вугілля було експериментально доведено німецькими вченими (Фішер і Тропш) 1923 року. На перших промислових установках з виробництва бензину з вугілля, побудованих у Німеччині, використовувалося вугілля Рурського басейну, і до кінця 30-х років минулого століття виробництво синтетичного бензину зросло до кількох мільйонів тонн за рік.

На початку 70-х створення групи заводів «Сасол» з переробки кам’яного вугілля на синтетичне рідке паливо дозволило ПАР із меншими втратами пережити ембарго на постачання нафтопродуктів, запроваджене ООН на знак протесту проти політики апартеїду керівництва цієї країни. Сьогодні компанія «Сасол» переробляє близько 47 млн. тонн вугілля на рік, виробляючи близько 7 млн. тонн рідкого палива і маючи річний прибуток у сотні мільйонів доларів. Саме цій південноафриканській компанії приписують найвищі показники з погляду рівня технології й освоєння масштабів виробництва.

Після ПАР найбільш масштабно і високотехнологічно синтезувати моторне паливо розпочали у США. Вісім проектів на різноманітних стадіях реалізації здійснюються в Китаї, й усі вони призначені для повної заміни традиційних видів палива. За оптимістичними прогнозами, через 10 років Китай зможе виробляти близько 1,2 млн. барелей дизельного палива щодня. У цілому в Нігерії, Катарі, Малайзії та США на стадії проектування і будівництва перебувають близько 50 об’єктів сумарною потужністю понад 300 млн. тонн моторного палива на рік. До проблеми підключилися Японія, Індія, Польща, Індонезія, Пакистан. Загальний обсяг офіційно оголошених інвестицій у цю сферу перевищив 15 млрд. дол., а виробництво синтетичного палива досягло 20 млн. тонн на рік.

В Україні проблемою синтезу палива досить глибоко займався ряд інститутів, а Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України домігся підвищення скраплення деяких марок вугілля в 10—16 разів, значно знизивши при цьому тиск і температуру.

Однак і досі проблему не розглядали в контексті реального переведення її з дослідної стадії у виробничу.

Відповідно до висновків відомих учених, результатів досліджень, проведених недержавними організаціями, статистичних даних, опублікованих найбільшими нафтовими компаніями, при постійному зростанні нинішніх темпів споживання нафти її світові запаси вичерпаються через 40—45 років. Факт початку дестабілізуючих процесів у світовій економіці, пов’язаних зі зменшенням світових запасів нафти, переконливо доводить стрімке — більш як у два з половиною рази за останні два роки — зростання цін на неї. Протягом останніх років національні уряди розвинених країн, найбільші транснаціональні корпорації різко збільшили інвестиції в розробку технологій одержання рідкого моторного палива з альтернативних джерел. Вага споживання моторного палива в загальному енергетичному балансі розвинених держав досягає 70%. Відсутність стабільності на ринку нафтопродуктів негативно позначається на стані всієї світової економіки.

У структурі запасів органічного палива України на вугілля припадає 95%, нафту і газ — 5%, і всі останні роки ставка робилася на енергоресурси, що їх не видобувають у країні.

У контексті вирішення цієї проблеми при Луганській облдержадміністрації було створено ініціативну групу, котра кілька місяців всебічно вивчала питання про те, чи реально організувати виробництво синтетичного палива на базі вугільних запасів Луганської області. У результаті було запропоновано практичну схему реалізації відповідної програми, виконання якої передбачає два етапи. На першому етапі планується в стислий термін створити виробничий комплекс потужністю 400—500 тис. тонн готових світлих продуктів синтезу на рік, мінімізувавши капітальні вкладення за рахунок використання під пілотний проект існуючих технологічних майданчиків із уже створеною інфраструктурою.

На другому етапі передбачається ввести в експлуатацію вуглевидобувні підприємства на новому найбільшому родовищі, яке одержало назву «Північно-донбаський вугленосний регіон», утворений Богданівським, Петровським, Старобільським родовищами. Зокрема, доцільність розробки Богданівського родовища визначається його сприятливими гірничо-геологічними умовами: потужність пластів — 1,2—3 м, глибина залягання — 550—770 м, кут падіння — до 4 градусів, газоносність — 5—8 м3/т. Більшість діючих шахт Донецького басейну розробляє пласти на глибинних горизонтах (900—1150 м), які характеризуються високою газоносністю, небезпекою викидів і гірським тиском, складними кліматичними умовами.

Наявність понад 3,5 млрд. тонн запасів у Південному Донбасі дає можливість розглядати новий район Луганської області як перспективний з погляду видобутку енергетичного вугілля. На Богданівському родовищі вже завершено детальну розвідку, що дозволяє в найближчі терміни розпочати його освоєння. Одночасно з будівництвом нових вуглевидобувних підприємств ведеться будівництво заводу з виробництва синтетичного моторного палива потужністю до 3 млн. тонн на рік. Що за задумом і попереднім аналізом авторів проекту дасть змогу цілком забезпечити транспортну галузь України синтетичними бензинами на десятки років, ліквідуючи критичну залежність економіки України від постачань нафти і нафтопродуктів з інших держав.

Усі нюанси і перспективи виробництва моторного палива з вугілля Донбасу і планується обговорити на майбутній конференції в Луганську. Вестимуть конференцію академік НАН України Анатолій Попов (Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.Л.М.Литвиненка, м.Донецьк) і Валентин Мамутов (Інститут економіко-правових досліджень НАН України).

Окрім академіків і професорів інститутів Донецька, Харкова, Сєверодонецька і Москви, планують виступати керівник проекту «Акція — Донбас» міністерства міжнародного розвитку Великобританії Майкл Чамберс і представник німецької фірми «Лургі».

Слід зазначити, що запланованого спочатку широкого міжнародного розмаху не вийде — не буде спеціалістів із США і ПАР: чи то через порушення встановленого порядку організації таких заходів, чи то як показник ставлення запрошених до серйозності цієї конференції і їхнього небажання брати участь в акції, котра дуже вже збіглася з початком передвиборних перегонів та періодом чистки серед губернаторів. І прес-конференція О.Данилова у минулий четвер із помпезним проголошенням проекту, розробленого під його егідою, може бути ще одним свідченням спроб луганського губернатора самоствердитися, використавши цей серйозний і гучний проект як свій останній козир.

Наскільки ж цей проект є вагомим і чи має він шанси на практичну реалізацію й економічну доцільність — з огляду на суб’єктивний чинник його реалізації в Луганській області, — покаже час.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво