Тимчасове вивезення — постійний клопіт

Цілком логічно, що будівельним компаніям вигідніше не купувати за кордоном чи брати в оренду все необхідне обладнання для спорудження будинків, а прибути на місце замовлення зі своєю технікою. А по закінченні будівельних робіт, як і годиться, повернути майно на митну територію країни. Так, наприклад, одна з будівельних компаній, котра добре зарекомендувала себе на вітчизняному ринку, вийшовши на закордонну орбіту, уклала договір із білоруськими партнерами про спорудження кількох багатоповерхівок у центрі столиці Білорусі Мінську. У неї і сучасна техніка є, зокрема й така, яка в Україні не використовується через відсутність необхідного фронту робіт. Здавалося б, розумно взяти свою техніку й вирушити в братню країну.

Однак саме тут і виникають проблеми. Хоча Митний кодекс України (МКУ) і передбачає тимчасове вивезення товарів, але, згідно зі ст. 64 МКУ, заходи з ідентифікації товарів при перетині кордону проводить митний орган. Судячи з усього, будівельне обладнання чомусь не належить до пріоритетів митників. У кожному разі, в переліку товарів, які дозволено вивозити з обов’язковим подальшим поверненням і без якихось змін, насамперед фігурують товари, призначені для використання на виставках, ярмарках, конференціях, матеріали для реклами і туризму, ба навіть для журналістської діяльності...

Оскільки ж у переліку Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженому наказом Державної митної служби України від 28 березня 2000 року №173 (далі — Порядок №173), будівельна техніка та обладнання чітко не фігурують, то й ставлення до операцій із цією позицією у митників відповідне. У кожному разі, ситуація на вітчизняній митниці складається така, що особливості використання будівельної техніки та обладнання за кордоном, як і сама специфіка цієї роботи, вочевидь до уваги не беруться.

Наприклад, неважко здогадатися, що будівництво кількох висотних будинків громадського призначення в сусідній країні забере досить багато часу. І при цьому не можна обійтися без тимчасово ввезеного будівельниками з України далеко не компактного високотехнологічного обладнання. Так, наприклад, потреба тільки в основних елементах опалубки для об’єкту в Білорусі, за підрахунками фахівців, тягне на 183 666 кг. Але режим тимчасового ввезення майна на територію іншої країни чомусь встановлено не більше як на один рік. Митниця ж дає дозвіл на два-шість місяців, і після кожного такого відведеного терміну потрібно знову подовжувати час перебування необхідних для роботи за кордоном матеріалів... Якщо дотримуватися запропонованих правил, то виходить, що все це зовсім не портативне господарство після відведеного нормативами терміну доведеться повертати в Україну, сплачуючи чималі гроші при перетині митниці за своє ж обладнання. А ось якщо станеться затримка ввезення тимчасово вивезеного майна, підприємство ще й штрафується на 8,5—17 тис. грн. Можлива й оплата всіх митних зборів та платежів.

На тлі чималих сум, які фігурують у вигляді залякування тих, хто ослухається митниці, сущою дрібницею здається така митна вимога: весь товар, який ввозиться в режимі тимчасового вивезення, мусить мати індивідуальні ознаки, до товару слід надати відповідні фотографії. Роблять їх як митники, так і будівельники. І — не один раз, оскільки доводиться підтверджувати ідентичність товару неодноразово. Певно, порівняння якогось баштового крану чи бетономішалки як «у профіль», так і в «анфас» — штука дуже хитромудра.

Природно, митні процедури «ідентифікації» ускладнюються через нечіткість положень і формулювань у нормативно-правових актах. Через ці нормативно-правові недомовленості за свою ж тимчасово ввезену техніку будівельним компаніям доводиться платити чималі гроші, що могли бути використані зі значно більшою користю як для самих будівельників, так і для держави. За теперішніх порядків на митниці собівартість будівельних робіт за кордоном значно зростає, наші будівельники втрачають конкурентоспроможність, порівняно з фірмами тих держав, у яких діють гнучкіші закони та нормативи, чіткіші й сприятливіші умови тимчасового вивезення будівельного обладнання за кордон.

— Український союз промисловців та підприємців підтримує ідею необхідності диференційованого підходу при тимчасовому ввезенні і вивезенні обладнання за кордон, — каже президент УСПП Анатолій Кінах. — І вже, звісно, не можна ставити рогатки виробникам, у тому числі й будівельникам, які позиціюють себе за кордоном. В умовах глобалізації, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, особливо в будівельній галузі, пробуксовування з вирішенням давно назрілих питань шкодить економіці як окремих будівельних компаній, котрі просувають експортні послуги в країнах зарубіжжя, так і державі.

Аналітики вітчизняного ринку наполягають на тому, що ситуацію потрібно терміново виправляти. Для цього насамперед до згадуваного переліку Порядку №173 необхідно окремим рядком внести будівельну техніку і матеріали, які дозволяється тимчасово ввозити з гарантією повернення. При цьому час перебування цього товару за кордоном повинен вимірюватися не місяцями, як тепер, а відповідати реальним термінам будівництва об’єктів. Щоб усунути різнобій у підходах до тимчасового вивезення товарів, необхідних для виконання закордонних будівельних замовлень, потрібно внести відповідні зміни до Митного кодексу України. Ті, кому доводиться мати з ним справу, нарікають насамперед на відсутність у нормативно-правових актах чітких формулювань. Так, на думку консультанта з оподаткування Є.Горобець, у ст. 206 МКУ доречно було б виділити окремим рядком обладнання, яке використовує резидент для виконання своїх зобов’язань перед нерезидентом із надання послуг за межами митної території України (під зобов’язання зворотного ввезення такого устаткування). Адже для багатьох підприємств надання послуг за кордоном, у тому числі й із застосуванням високотехнологічного обладнання, є дуже важливим, оскільки це економічно вигідно.

Права митного органу в суворому контролі правил тимчасового ввезення обладнання для будівництва, його ідентифікації мають поєднуватися з відповідальністю за те, щоб не лише не створювати перешкод у роботі українським будівельникам за кордоном, а й сприяти їхній успішній праці. Проблеми, про які ми кажемо, виникли в період, коли тільки поодинокі вітчизняні будівельні компанії починали працювати на зарубіжному ринку. Тоді, природно, питання тимчасового вивезення техніки та обладнання не стояло так гостро. Однак сьогодні експорт будівельних послуг зростає, а робота за кордоном істотно поповнює портфель замовлень, тому ситуація докорінно змінюється. Ставити не особливо масові будівельні організації, здатні виконувати зарубіжні замовлення, в умови, коли вони втрачають кошти, вкрай недалекоглядно. Внесення коректив до Митного кодексу і митних нормативів, які зараз мають невиразний характер і дають можливості для різночитань, — необхідне. Зміна підходів, використання досвіду ряду країн, які успішно експортують будівельні послуги, сприятиме розвитку вітчизняних будівельних організацій, розширить їхні можливості для ефективного використання високотехнологічного обладнання, підвищить їх конкурентоспроможність на світовому ринку.