ТАРИФНЕ ПЕРЕМИР’Я... ДО ЛІТА - Економіка - dt.ua

ТАРИФНЕ ПЕРЕМИР’Я... ДО ЛІТА

5 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 5 квітня-12 квітня

Свого часу один з апостолів американської демократії Авраам Лінкольн дохідливо розтлумачив необхідність запровадження обмежувальних мит: «Я не багато знаю про тарифи...

Свого часу один з апостолів американської демократії Авраам Лінкольн дохідливо розтлумачив необхідність запровадження обмежувальних мит: «Я не багато знаю про тарифи. Знаю тільки, що коли я купую пальто з Англії, я одержую пальто, а Англія — гроші. А коли я купую американське пальто, я одержую пальто, а Америка — гроші». Відтоді економісти-ринковики багато потрудилися, щоб придумати виправдувальні теорії для виробників. Аби вписати ручний механізм захисту місцевого промисловця в концепцію чесної конкуренції, що є стрижнем розвитку вільного ринку. Проте, за визнанням тих самих економістів, жоден з існуючих інструментів — антидемпінгові тарифи, компенсуючі мита, обмежувальні квоти — не є ідеальним із погляду вільного підприємництва, рівної конкуренції, а часто й антимонопольних норм. Але прецедент діє, а в торгових відносинах України та Росії — процвітає.

Економісти називають угоди про вільну торгівлю панацеєю від торгових обмежень, а світова економіка рухалася від запровадження перших тарифів до створення механізму вільної торгівлі понад півсотню років. Правда, так і не визначивши, який рівень свободи потрібен торгівлі...

Україна й Росія мають шанс пройти цей шлях за два роки — десятого квітня прем’єр-міністр України Анатолій Кінах і російський прем’єр Михайло Касьянов планують обговорити підписання нової угоди про вільну торгівлю між Україною та Росією. А стара угода (чинна з 1994 року) після проведених антидемпінгових і спеціальних розслідувань, запроваджених квот і мит має всі шанси стати угодою «вільною від торгівлі». Хоча в російському Міністерстві економічного розвитку вважають, що навіть ухвалення нового документа мало що змінить і принаймні вже точно не перешкодить дії загороджувальних мит і квот.

Шукати причину й ініціатора початку антидемпінгових розслідувань — річ невдячна, позаяк більшість російських і українських виробників коментують події за принципом отця Федора — «сам дурень». Державні чиновники ставляться до торгових обмежень прагматичніше — російські з обережністю, українські — з надією. Такого роду оцінці сприяє обсяг втрат від санкцій, які, за даними українського Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, для Росії становлять десь 2,5 млн. дол., а для України — понад 130 млн. дол. на рік. На щастя, ще не всі розпочаті росіянами «розслідування» доводилися до «логічного» (або «нелогічного» — для українців) кінця...

Спочатку були російські лампочки, а потім українські труби, але втрати «трубні» обчислювалися десятками мільйонів, а «лампові» — десятками тисяч доларів. Проте лампочки стали першим «яскравим» прикладом захисту українського ринку від російського імпорту. Скарга львівського електролампового заводу «Іскра» 1999 року завершилася антидемпінговим розслідуванням щодо імпорту в Україну електроламп, у результаті якого на імпорт ламп розжарювання з ряду країн (не тільки з Росії) було встановлено квоту. У загальній квоті в 3,9 млн. штук лампочок на рік російська квота становила 2,886 млн. штук.

Росія відповіла хоч і не відразу, але вельми переконливо, — у березні 2000 року було ініційовано антидемпінгове розслідування проти українських постачальників труб.

Весь рік російські й українські трубники вели боротьбу, підключивши всі можливі лобістські механізми, і нарешті в квітні 2001 року було підписано міжурядову угоду, яка квотувала поставки української продукції — з 1 травня по 31 грудня в Росію можна було ввезти не більше 413,33 тис. тонн труб. Навздогін російський уряд видає постанову, відповідно до якої, в разі порушення режиму квотування або ж якщо сторони не зможуть домовитися про обсяг квот на наступний рік, негайно запроваджується спеціальне мито на імпорт українських труб у розмірі 40% (на труби великого діаметра — у розмірі 20%).

У відповідь українські металурги, зокрема «Укррудпром», зажадали провести антидемпінгове розслідування щодо російських виробників залізорудної сировини. Підстави для цього справді були, оскільки 2000 року російський експорт залізорудної сировини в Україну збільшився на 7,6% — до 7,42 млн. тонн, і в результаті лише на цей рік було запроваджено квоту на імпорт 4,75 млн. тонн залізної руди.

Інші обмеження, ухвалені Україною щодо російських товарів, стосуються продукції легкої та хімічної промисловості. Так, при обмеженні імпорту штучного хутра в обсязі до 279,3 тонни за рік, частка Росії становить не більше 18,27 тонни; ворсового полотна, при загальній квоті не більше 798 тонн за рік, російська частка становить не більше 52,08 тонни; поролону — 315,36 тонни, російська продукція не повинна перевищувати 22,15 тонни за рік відповідно.

Росіяни активніше використовують для захисту загороджувальні мита й запровадили їх на українську оцинковану сталь (31,8%), арматуру (21%) та карамелі (21%). «Карамельне мито» росіяни «підсолодили» тим, що його ухвалили тільки на півроку. За цей час російський уряд остаточно визначиться, яких збитків було заподіяно їхнім «карамельникам». Приміром, в Асоціації підприємств кондитерської промисловості Росії вважають, що українська продукція продавалася на 30% дешевше, ніж російська. Але очевидно, що проблема в іншому: при внутрішньому виробництві 190 тис. тонн карамелі на рік, торік у Росію було поставлено приблизно 98 тис. тонн української продукції, або 34% всієї спожитої. Як тут не згадати дідуся Лінкольна?

Поки що в Україні не прийнято рішень і ведуться спеціальні й антидемпінгові розслідування щодо імпорту соди, стрілочних переводів, цементу й легкових автомобілів, а в Росії — проти підшипників та кристалічного кремнію. Хоча, вважають українські експерти, і з цим погоджуються в російському «СУАЛ-Холдингу», який ініціював антидемпінгове розслідування щодо кремнію, дві останні «напасті», швидше за все, торкнуться лише Китаю.

Останньою новиною у сфері зовнішньоекономічних відносин двох держав стало затвердження урядом України постанови, відповідно до якої, в разі запровадження Росією 20-відсоткового мита на українські труби Україна негайно застосує аналогічне мито до більш як 20 видів російських товарів. Постанова №388 передбачає запровадження мит на такі російські товари: руда й концентрат залізні, гіпохлорит кальцію технічний та інші гіпохлорити кальцію, хлор, добрива мінеральні або хімічні, азотні, фарби й лаки, полімери етилену в первинних формах, тканини бавовняні з вмістом бавовни 85% маси, зі щільністю поверхні не більше 200 г/м кв., вироби з асфальту, феросплави, нелегована сталь, напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі, прокат плоский з заліза або нелегованої сталі, фітинги для труб із заліза та сталі, лампи електричні, вагони пасажирські, залізничні та трамвайні, автомобілі легкові й інші транспортні засоби, призначені для перевезення людей.

Докладніше про окремі аспекти торгових відносин двох країн розповідає перший заступник державного секретаріату Андрій Гончарук, який курирує питання зовнішньо-економічної діяльності.

«Розслідування пов’язані
з компліментарністю наших економік
і видушуванням наших товарів із ринків третіх країн»

— Наприкінці березня міністр економіки України повідомив про домовленість із російським колегою про мораторій на проведення антидемпінгових розслідувань щодо товарів двох країн. У чому полягає необхідність запровадження цього мораторію та які його наслідки?

Домовленостей про запровадження мораторію досягнуто в Москві при зустрічі міністрів економіки двох країн Олександра Шлапака й Германа Грефа. Передували цьому рішенню останні події, внаслідок яких у Російській Федерації введено обмеження на імпорт українського оцинкованого листа й арматури. Причому тимчасове мито на імпорт оцинкованої бляхи дуже високе і становить 31%, що внеможливлює здійснення експорту з України цього виду товарів.

Від заборони експорту даних товарів Україна втрачає десь 130 млн. доларів на рік. Тож головне, що потрібно зробити протягом двох місяців, — це проведення двостороннього аналізу всіх рішень стосовно антидемпінгових і спеціальних розслідувань, прийнятих на цей час. Після чого буде проведено консультації експертів щодо можливості лібералізації експортно-імпортних операцій з цих позицій.

— Проте майже відразу після оголошення мораторію було прийнято постанову Кабміну №388 «Про запровадження спеціального мита на імпорт в Україну окремих видів товарів походженням із Російської Федерації». З якою метою його запроваджено, й чи не є це порушенням мораторію?

29 березня нинішнього року уряд України ухвалив постанову «Про запровадження спеціального мита на імпорт в Україну окремих видів товарів походженням із Російської Федерації», якою встановлено ставку спеціального мита в розмірі 20% на деякі товари походженням із Російської Федерації. Цей захід, відповідно до постанови, буде застосовано, якщо російська сторона запровадить спеціальне мито в розмірі 20 або 40% при імпорті труб із чорних металів у Росію.

Ухвалена постанова — вимушений захід для захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Усунення причин, що послужили підставою для прийняття постанови, було б найкращим варіантом для нормальних торгово-економічних відносин між нашими країнами.

— Наскільки відомо, на експорт українських труб у Росії введено квоти, а на переговорах комісій розглядатиметься питання зняття мит. То про що ж усе-таки йтиметься — про зняття квот чи про скасування мит?

— У цьому випадку йдеться про квоти, рішення про які було ухвалено рівно рік тому. Зокрема, у квітні російська сторона переглядатиме запроваджені захисні заходи. У який бік буде переглянуто квоти на експорт труб у Росію — це залежить виключно від російського уряду.

А захисний захід полягав у запровадженні мит на українські труби — для великого діаметра в розмірі 20%, а на інші — 40%. Лише підписання угоди про квотування експорту українських труб призупинило введення Росією мит. Але разом з існуючими квотами залишається можливість запровадження мит, тобто якщо не будуть угоди щодо квотування, будуть введені мита. Тож ітиметься про мита.

— Сьогодні в Україні та Росії вжито обмежувальних заходів або перебувають у стадії розгляду справи стосовно демпінгу п’ятнадцяти груп товарів. Давайте торкнемося двох найсвіжіших прикладів. Після оголошення мораторію Росія почала спеціальне розслідування проти українського кристалічного кремнію, але перед цим Україна прийняла рішення про обмеження імпорту залізної руди. Це — «обмін ударами»?

— Заборони щодо імпорту залізної руди з Росії немає, хоча введено квоту в розмірі 4,75 млн. тонн за рік. Це рівень, досягнутий російськими експортерами торік.

Стосовно кристалічного кремнію, то росіяни тільки почали розслідування й рішення з цього питання прийматиметься в квітні. Але Україна — найменший експортер цього виду товару в Росію. За нашими даними, у російському імпорті на український кристалічний кремній припадає не більше шести відсотків. Основний експортний потік іде з Китаю.

— На якій стадії перебувають розслідування щодо імпорту з Росії автомобілів?

Воно ведеться. Наприкінці березня проведено публічні слухання, де були представлені всі зацікавлені сторони. Це свідчить про те, що ми ведемо розслідування максимально відкрито й відповідно до стандартів, які існують у світі.

— Прикладів запровадження торгових бар’єрів чимало, а ви можете навести хоча б один приклад лібералізації мита чи квоти Україною?

— Можна навести приклад із лампочками. Спочатку запровадили обмеження у вигляді квоти, потім квоту лібералізували і з неї вилучили ряд позицій, які в Україні не виготовляються. На сьогодні вже запроваджено антидемпінгове мито, а квоти скасовано. Крім того, є приклад залізничних стрілок, щодо яких певну номенклатуру виведено з-під дії захисних заходів.

— Чи не є штучне обмеження імпорту порушенням антимонопольного законодавства? Чи проходять у цьому зв’язку вжиті обмежувальні заходи перевірку в Антимонопольному комітеті України?

— Відповідно до закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», рішення про порушення антидемпінгових розслідувань, вживання попередніх і остаточних заходів приймаються міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі. Склад комісії затверджується Кабінетом міністрів України. До складу комісії входить представник Антимонопольного комітету. Таким чином, законодавство України передбачає участь представників Антимонопольного комітету в ухваленні рішень із питань антидемпінгових розслідувань і проведення ними експертизи на предмет відповідності проектів рішень міжвідомчої комісії антимонопольному законодавству. Поки що нам щастило знаходити спільну мову з представниками АМК.

— Торік товарооборот між Україною та Росією зменшився. Чи є це результатом протекціонізму місцевих виробників?

— У першій половині минулого року динаміка торгових відносин між Україною та Росією була приголомшливою. В окремі місяці зростання досягало 20%. Але з запровадженням Росією нових правил стягування ПДВ відповідно до нового Податкового кодексу значно погіршилися показники товарообороту. Тобто з уведенням ПДВ й переходом Росії на нову схему стягування податків, на мій погляд, експорт товарів з України почав загасати.

— Якщо, на вашу думку, чинник протекціонізму в зовнішньоекономічних відносинах України та Росії відсутній, то чим викликано потік антидемпінгових розслідувань, що їх проводять обидві держави одна проти одної?

— Мені здається, сторони просто намагаються відпрацювати механізми і прийоми обмежувальних дій, аби «вступати в диспути» з більш серйозними експортерами з країн із розвиненою економікою. А якщо говорити об’єктивніше, то антидемпінгові та спеціальні розслідування передусім пов’язані з компліментарністю наших економік і видушуванням наших товарів із ринків третіх країн.

— Парадоксально, але жертвами запровадження нових схем стягування ПДВ, про які ви говорили, стали саме російські нафтовики, які працюють в Україні, зокрема «ЛУКойл», «Тюменська нафтова компанія», «Татнафта». На якій стадії перебуває питання скасування ПДВ на російську нафту, яка постачається в Україну?

— Справді, за російським законодавством, із нафти, газу й газового конденсату стягується ПДВ за країною походження, а не за країною призначення. І першим кроком скасування цього механізму стягування ПДВ є пропозиція української сторони, підтримана російськими нафтовими компаніями, про запровадження квоти на поставку нафти. Квота сьогодні обговорюється в розмірі 15 млн. тонн за рік, і механізм оподаткування за цією квотою планується змінити дзеркально.

— Тобто з цього обсягу нафти ПДВ не стягуватиметься?

— Стягуватиметься. Але в Україні. Причому на рівні керівників урядів двох країн і міністерств економік уже досягнуто взаєморозуміння.

— Чи вдалося Україні домовитися з іншим стратегічним партнером — США, про скасування квот на експорт металопрокату?

— Переговори поки що ведуться, і черговий раунд консультацій пройде цього тижня. Про зняття квот у повному обсязі не йтиметься, але ми будемо говорити про зменшення або скасування квот для окремих позицій металу. Зокрема наполягатимемо на тому, щоб мита не поширювалися на обрізний вуглецевий лист, щодо експорту якого в нас є двостороння угода з 1997 року.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво