Тарифи на грошові перекази в контексті глобальних і національних злиднів

Поділитися
Ставлення до тих, хто в гонитві за довгим карбованцем вирушає на чужину, ніколи не було хорошим. Ні в країнах, звідки виїжджали, ні там, куди поривалися...

Ставлення до тих, хто в гонитві за довгим карбованцем вирушає на чужину, ніколи не було хорошим. Ні в країнах, звідки виїжджали, ні там, куди поривалися. Однак кількість міжнародних мігрантів за останню чверть століття подвоїлася. Сьогодні вдалині від батьківщини трудиться кожен 35-й житель планети. Більшість їх регулярно відправляють частину зароблених грошей на батьківщину. Причому якщо 1970 року сума таких грошей, проведених офіційними каналами, становила 2 млрд. дол., то торік вона сягнула 93 млрд. З урахуванням нелегальних каналів, за найскромнішими підрахунками, грошей переправляється вдвічі більше. Переважно з розвинених країн — у бідні. Якщо врахувати, що сума офіційної допомоги багатих країн бідним становить 68,5 млрд. дол., то можна зрозуміти інтерес, який виявляють останнім часом міжнародні експерти до цієї проблеми.

Міжнародна спільнота докладає великих зусиль, щоб фінансувати найнасущніші потреби населення бідних країн — придбання продуктів харчування, оплату житла, медичні послуги, освіту. При цьому чудово усвідомлює, що значну частину виділених на ці потреби коштів розкрадають численні чиновники. Зате факти «нецільового» використання коштів, переданих заробітчанами членам сімей, котрі залишилися на батьківщині, трапляються вкрай рідко. Та й контроль за витратою таких коштів значно жорсткіший, аніж на офіційному рівні.

Більше того, ті, хто виїхав на заробітки, повертаються на батьківщину, збагатившись новими знаннями, навичками, долучившись до нового способу життя. Часто-густо на гроші, зароблені за кордоном, вони самі або члени їхніх сімей відкривають власний бізнес. Це також сприяє підвищенню рівня життя в бідних країнах, стимулюючи розвиток підприємництва, підвищуючи рівень споживання. Всі ці аспекти стали предметом обговорення на останньому саміті «великої вісімки», а також лягли в основу нових рекомендацій, розроблених Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

Як з’ясувалося, найголовніше, що повинні зробити уряди як бідних, так і багатих країн, — не заважати. А ще — домогтися зниження тарифів на грошові перекази, особливо міжнародні. Зараз вони становлять від 13 до 20% від суми переказу, а повинні, на думку західних експертів, зменшитися до 2—3%. Адже нині тільки чотири з десяти латиноамериканських іммігрантів у США користуються послугами фінансових організацій. І річ тут не лише в недоотриманому прибутку й недоплачених податках. Бренсон Мак-Кінлі, керівник Міжнародної організації міграції, вважає, що банки можуть видавати членам сімей іммігрантів, які залишилися в бідних країнах, цільові мікрокредити під майбутні грошові перекази з далеких країв. Стимулюючи тим самим розвиток найактуальніших напрямів місцевого народного господарства. Таким чином ефективність потужних фінансових потоків, які нині неконтрольовано перетікають із багатих країн у бідні, може бути суттєво підвищена.

Міжнародні фінансові інститути не самотні у своєму прагненні здешевити послуги грошових переказів. Так, на початку червня Антимонопольний комітет України почав антимонопольне розслідування щодо Western Union Financial Services Inc. Справу було порушено за заявою Національного банку України й Асоціації українських банків. Приводом для розслідування послужили підвищені тарифи на переказ грошей в Україну, встановлені компанією (від 12 до 50%, залежно від суми), а також заборона з боку Western Union банкам, які співробітничають із нею, укладати аналогічні договори з іншими системами грошових переказів. АМК поки що не опублікував інформацію про завершення розслідування.

За даними уряду, за кордоном сьогодні працюють від 3 до 7 млн. громадян України (легально — 40 тис.). 2003 року вони переказали своїм родичам в Україну 766 млн. дол. (за оцінками НБУ — 1 млрд. дол.). Приблизно така ж сума надійшла від них в Україну небанківськими каналами (через кур’єрів).

Середня сума переказу через провідні системи становила 190—280 дол. Вона обмежується 300 дол., які, відповідно до постанови НБУ №18 від 17.01.2001, можна пересилати без підтвердження джерела коштів (НБУ готує зміни в інструкцію, що підвищують цей поріг удвічі). За необхідності переслати вищу суму зазвичай доводиться дробити її на кілька частин, переплачуючи при цьому за послуги платіжної системи.

Частка Western Union у здійсненні переказу коштів в Україну з-за кордону становить понад 50% — за даними АМК і 86,9% — за даними самої компанії (з урахуванням і внутрішньонаціональних переказів). Western Union має в Україні більш як 7 тис. пунктів, працює з сімома банками-агентами і 130 банками-субагентами (всього у 195 країнах світу — 182 тис. «точок» прийому-видачі переказів).

Money Gram Payment System (дочірнє підприємство American Express) розгорнула в Україні всього 650 пунктів прийому-видачі переказів (у 158 країнах світу — 60 тис. пунктів).

Послуги інших міжнародних систем переказування грошей — «Анелік», «ЮНІСтрім», Ria Envia, Money Express, Safe Money Transfer Spain — у нашій країні розвинені мало. Низка українських банків надає також послуги власних систем переказу грошей — УСБ Софт (Укрсоцбанк), PrivatMoney (Приватбанк), «Аваль-Экспресс» («Аваль»), Migom (Ощадбанк), не кажучи вже про відому ще з радянських часів «Укрпошту». Комісійні більшості вітчизняних і альтернативних закордонних систем становлять від частки відсотка до кількох відсотків; іноді це фіксована сума.

За даними НБУ, сьогодні понад 93% здійснюваних переказів спрямовані в Україну і лише 7% — із неї.

Найбільш відомі небанківські системи переказування грошей через кордони — «хавала», «хунді» й т.ін., що їх широко використовують жителі США східного походження для передачі коштів своїм родичам в Азії. Суть їх проста — у США гроші вручаються брокеру, який телефоном підтверджує суму своєму колезі (дуже добре знаному особисто) у потрібній країні. Той, у свою чергу, видає таку ж суму клієнтові, з відрахуванням невеликих комісійних. Кордон гроші не перетинають. Брокери час від часу проводять звірку і тоді вже розплачуються один з одним (часто не грошима, а іншими цінностями). У нас немає даних про роботу таких брокерів на території України. Вітчизняні гастарбайтери за можливості привозять гроші особисто (благо, заховати кілька стодоларових банкнот від огляду нескладно).

Відповідно до вже згаданих рекомендацій Світового банку, МВФ і FATF, органам фінансового контролю країн, що співробітничають із цими організаціями, велено звернути особливу увагу на протидію функціонуванню таких систем переказування грошей. За даними мінфіну США, вони активно використовуються для фінансування тероризму. До речі, та ж таки Western Union наприкінці 2002 року вже була оштрафована за відмову надати органам фінансового нагляду США інформацію про переказування грошей (за деякими даними, послугами компанії користувалися терористи).

Тож прагнення міжнародних фінансових інститутів здешевити й полегшити користування банківськими системами грошових переказів дозволить не лише підвищити рівень життя в країнах, громадяни яких працюють за кордоном. Це також приведе до того, що грошові потоки будуть спрямовані в рамки всесвітньо відомих платіжних систем, які значно краще піддаються контролю.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі