«СВОЇ» ПОДАТКИ: І ХОЧЕТЬСЯ, І КОЛЕТЬСЯ... - Економіка - dt.ua

«СВОЇ» ПОДАТКИ: І ХОЧЕТЬСЯ, І КОЛЕТЬСЯ...

21 лютого, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №7, 21 лютого-28 лютого

Цього тижня Верховна Рада Криму затвердила бюджет автономії. 15 млн. гривень його дохідної частини буде одержано за рахунок нових місцевих податків, які вирішили стягувати, починаючи з квітня 2003 року...

Цього тижня Верховна Рада Криму затвердила бюджет автономії. 15 млн. гривень його дохідної частини буде одержано за рахунок нових місцевих податків, які вирішили стягувати, починаючи з квітня 2003 року. Глава уряду Сергій Куніцин сказав, що це і є «реальне наповнення тих економічних повноважень, які визнав за Кримом нещодавно Конституційний суд». Необхідність нововведень у податковій системі обстоювали на сесії голова постійної комісії з економічної, бюджетно-фінансової та податкової політики Верховної Ради Андрій Припутніков та міністр фінансів Криму Олександр Гресс.

«Надути» дохідну частину грішми!

Нинішнього року бюджетом займалися нові люди в міністерстві фінансів, податковій адміністрації та в бюджетно-фінансовій комісії Верховної Ради, тож і підхід до написання документа цілком інакший. Андрій Припутніков сказав, що він «повинен бути абсолютно реальним», що «не можна підганяти дохідну частину під видаткову», «надувати» бюджет ми не будемо». З цим були «концептуально згодні» всі депутати й усі міністри. Але щоб не «надувати» повітрям, вирішили наповнити дохідну частину реальними грішми.

Традиційних способів для цього бракувало. Якщо зазвичай податковій адміністрації вдавалося збільшувати річний збір податків на 7—8%, то 2002-го — лише на 2%. Таке зростання вже відстає від потреб, і бюджет нинішнього року було зверстано більшим від попереднього вже на 11%. Але де взяти додаткові гроші, якщо традиційні податки «дають збої»? Як сказав глава кримського податкового відомства Сергій Ляшенко, торік було «виконано всі прогнозні показники за всіма основними податками та зборами», але це «крім ПДВ, податку на прибуток та акцизного збору». На обсягу надходжень до бюджету негативно позначилися консолідована сплата податку на прибуток 149 філіями 96 підприємств поза межами Криму, збільшення інвестицій в основний капітал по 46 підприємствах, що реалізують інвестпроекти у рамках кримських ТПР і ВЕЗ (суми пільг яких зросли, порівняно з 2001 роком, на 9,4 млн. гривень).

З багатьох причин у рамках нинішньої бюджетної системи Крим не міг вплинути на ситуацію: ПДВ — загальнодержавний податок, що стосується прибуткового, то багато хто навчився ухилятися від нього законними методами (розмова про це нижче), на зборі акцизу позначилося те, що головний його платник — горілчаний концерн «Союз-Віктан» — значно скоротив виробництво, а швидко запустити інші підприємства в Криму просто не вдалося, хоча й намагалися. Тож вирішили змінити саму податкову систему, зробивши її, за словами фахівців, «більш пластичною», доповнивши такими місцевими податками, які можна було б регулювати самим.

— Ми розуміємо, наскільки небезпечний важіль одержали, — каже Андрій Припутніков. — З одного боку, велика спокуса вирішити всі соціальні проблеми півострова за рахунок нових місцевих податків. З іншого — підприємці й так сплачують у скарбницю чимало, тож більший податковий прес може негативно позначитися на економіці півострова в цілому.

Проте вирішили піти таким шляхом, щоб нові податки, по-перше, стосувалися головним чином тих галузей і суб’єктів, які сьогодні обійдені фіскальним законодавством, а по-друге, щоб додаткові надходження йшли переважно на соціальні потреби. Зокрема на дотацію теплоенергетикам для покриття різниці в тарифах на тепло для населення, на пільги інвалідам із загальних захворювань, на додаткові капітальні вкладення. І загалом, на думку авторів бюджету, платників податків, яким доведеться розлучитися з певною додатковою частиною своїх прибутків, має втішити те, що в новому фінансовому документі збільшено видатки на освіту на 28,7%, на охорону здоров’я — на 11,4, культуру й мистецтво — на 9,6, на соціальний захист — на 23 відсотки. Видатки на зарплату працівникам бюджетної сфери, з урахуванням зростання мінімальної зарплати, збільшено на 17,9%, фінансування програми облаштування й соціально-культурного розвитку депортованих зросло майже на чверть (в абсолютних цифрах — на 4 млн. грн.)...

По 0,5% з кожного?

За рахунок чого ж Криму наказали «стати багатшим»?

По-перше, парламент і уряд автономії вже давно вважали несправедливим, що багато загальнодержавних підприємств, працюючи в Криму й використовуючи його ресурси, податків у місцевий бюджет не сплачують. При одноканальній радянській податковій системі з цим іще мирилися, але тепер, коли регіони прагнуть більшої самостійності, таке становище розглядається як «ухиляння від місцевих податків». Андрій Припутніков сказав, що це стосується таких підприємств, як «Укрпошта», «Укртелеком» та багатьох інших, які мають величезний оборот у Криму передусім за рахунок обслуговування приїжджих курортників. У зв’язку з цим фінансисти розробили положення про запровадження збору на розвиток рекреаційного комплексу, яким передбачено його сплату практично всіма суб’єктами підприємницької діяльності, що одержують доходи на курорті, але так чи інакше не брали участі (або брали, але недостатньою мірою) в наповненні дохідної частини бюджету. Цей збір визначено в розмірі 0,5% валового доходу кримських філій українських юридичних осіб та інших підприємств. «Я гадаю, спільну мову ми з ними знайдемо», — сказав пан Припутніков.

По-друге, голова Державної податкової адміністрації в АРК Сергій Ляшенко давно відзначив, що «дуже багато фірм, які мають 10-мільйонні обороти на території Криму, податку на прибуток сплачують по 10—15 тис. гривень». Тож парламент своїм останнім рішенням планує поставити заслін різноманітним схемам мінімізації податків «у рамках чинного законодавства». Передбачено додатковий збір з обороту підприємств, частка платежів з податку на прибуток у яких менша від 2% валового доходу. Для громадян-підприємців ставка податку визначається як «різниця між сумою валового доходу за декларацією, помноженою на 2%, і фактично сплаченою сумою прибуткового податку з доходів, одержаних від підприємницької діяльності за попередній рік», і, на думку Андрія Припутнікова, вона не перевищить тих-таки 0,5% з обороту.

Далі — курортна сфера. Якщо підрахувати вартість путівок, а також те, що кожен із 5 млн. відпочиваючих, котрі побували в Криму впродовж року, витратив хоча б 500—600, а то й 1000 гривень (хоча це значно менше реальної цифри!), то виходить астрономічна сума, з якої в бюджет надходять просто крихти. Ухиляються від оподаткування здравниці, зареєстровані тут тільки як філії некримських підприємств, санаторії багатьох «всесильних» відомств, приватні пансіонати, нелегальні торговці та багато інших. Отож голови комісій Верховної Ради Володимир Рябошапко та Євген Михайлов і запропонували розглянути положення про приватні пансіонати й міні-готелі. Пропозицію підтримала голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва України Олександра Кужель, яка недавно побувала в автономії й запропонувала провести у квітні в Криму спеціальне виїзне засідання Кабінету міністрів України з участю Президента України Леоніда Кучми з проблем проведення курортного сезону.

Положення про приватні пансіонати й міні-готелі розроблене Кримом і надіслане в Київ, але ще не узгоджене. А літо вже не за горами, і кримський уряд не хоче втрачати ще рік. Дехто з депутатів пропонував затвердити документ своїм рішенням і ввести його з початку нового курортного сезону. Але поки що це питання залишається відкритим. Як і багато інших у курортно-рекреаційній галузі.

Приміром, аналіз доходів скарбниці показав, що досі не врегульовано питання курортного збору: немає чітких норм ні його сплати, ні використання. 2002 року на півострові без путівок відпочило близько 3,5 млн. чоловік. Але органи влади курортних міст і селищ знизили реєстрацію туристів, порівняно з 2001 роком, ще на 9,5%, тобто було зареєстровано лише 204,5 тис. чоловік. У місцеві бюджети надійшло тільки 482,5 тис. гривень курортного збору — на 19% менше, ніж попереднього року. Не бажаючи з цим миритися, Верховна Рада грунтовно переглянула механізм і порядок сплати курортного збору, затвердивши на сесії положення про нього.

Тепер курортний збір поширюється й на організованих відпочиваючих, які раніше його не сплачували. А либонь так само користуються інфраструктурою приморських міст і селищ, як і «дикуни», що сплачують курортний збір. Понад те, за рік до відпочиваючих у санаторіях і пансіонатах буває від 10 до 13 тис. викликів «швидкої допомоги», хоча кошти на такі додаткові витрати ніде не передбачено.

Річ у тому, що 1992 року курортний збір для «путівкового» контингенту було скасовано, й місцеві бюджети одержують лише курортний збір із «дикунів» та готельний збір у готелях. А 2002 року в Криму за путівками побувало понад 1,1 млн. чоловік. Тепер і для них (крім дітей, інвалідів, ветеранів війни, чорнобильців та відряджених) передбачено ставку збору в 5 грн. Ставка збору для неорганізованих відпочивальників встановлюватиметься на місцях, але не вище 10 грн. Автомобілісти, прибуваючи в Крим, сплачуватимуть по 15 грн., тобто червінець — за машину, що забруднює кримське курортне середовище, і п’ятірку — за себе самого...

Відтепер курортний збір (5—10—15 грн.) стягуватиметься в усіх курортних населених пунктах Криму й з усіх осіб, що прибули на відпочинок або лікування більш як на три дні. Збір сплачуватиметься один раз і буде дійсний протягом податкового року, тобто якщо один і той самий відпочиваючий приїде в Крим удруге, його попередній платіж, підтверджений квитанцією чи спеціальною маркою, буде дійсний.

З організованих відпочивальників курортний збір стягуватимуть при поселенні в готелі, здравниці й турпідприємства, незалежно від форми власності, а з неорганізованих — спеціально уповноважені органи в містах і селищах. Як зазначено в положенні, тепер тільки після сплати курортного збору відпочивальник «має право безперешкодно користуватися пляжами й іншими об’єктами курортної інфраструктури, одержувати екстрену й першу медичну допомогу... користуватися громадським транспортом і комунальними послугами... за місцевими тарифами». Передбачається, що курортний збір зараховуватиметься на спецрахунок місцевих рад і витрачатиметься тільки на благоустрій курортної зони, парків, локалізоване водопостачання, підтримку санітарного стану курортних територій та пляжів. «Ми збираємо його не для латання всіх бюджетних дір, а для покращання курорту», — наголошує начальник управління курортів міністерства курортів та туризму Криму Ганна Гальперіна.

Під особливе положення про збір на розвиток муніципального транспорту, затверджене сесією минулої середи, підпадають підприємці, що надають транспортні послуги з перевезення курортників. Цей збір сплачуватиметься щомісяця: із міських таксі влітку — 120 грн., в інші пори року — 80, із міжміських — на 25% більше, із міських мікроавтобусів — 120—140 грн., з автобусів — 150 грн., а з міжміських автобусів — на 20% більше.

Проте найбільша й поки що нерозв’язана проблема — це приватні пансіонати. Щоб навести в Криму лад у цій сфері, місцева влада й податкові органи створюватимуть банки даних про громадян, котрі здають житло «дикунам». Цю пропозицію міністерства курортів і туризму Криму позитивно оцінив також голова постійної комісії з курортів Верховної Ради Євген Михайлов. На його думку, її спрямовано на те, щоб «якось витягнути на світ Божий» приватні пансіонати й не залишити їх поза оподаткуванням. Поки в українському законодавстві немає поняття «приватний пансіонат», їх власники «сплачують копійки, як і прості здавачі квартир», і якщо Кабмін не затвердить положення про пансіонати, ця практика може зберегтися й нинішнього курортного сезону.

Тим часом, підкреслив глава парламентської комісії, утримання інфраструктури лягає тільки на традиційний курортний комплекс, а приватні пансіонати не роблять відрахувань. Та й за світло, газ, воду, інші комунальні послуги платять як побутові споживачі, тобто за тарифами нижчими, ніж для здравниць. Але найголовніше — вони стають реальними, але не рівними конкурентами для здравниць, що працюють з путівками дешевше, але при цьому сплачують у скарбницю.

Тепер перейдемо у сферу нерухомості, де, на думку авторів кримської податкової реформи, також панує безладдя. Сесія ВР затвердила положення про збір із її власників за користування об’єктами інженерної інфраструктури й на благоустрій міст і населених пунктів. «Запровадження цього податку буде відпрацюванням моделі податку на нерухомість, закладеного в ухваленому в другому читанні проекті Податкового кодексу України, — каже Андрій Припутніков. — Ставка збору невисока: для юридичних осіб — 1 грн. на рік із квадратного метра нерухомого майна. А якщо майно використовується для одержання доходів, тобто здається в оренду, ставка збільшується до 2 грн. із квадратного метра». Положення передбачає часткове розв’язання проблеми з приватними пансіонатами — ставка збору з будинків, що використовуються для розміщення відпочиваючих, буде в 6 разів вищою.

Для фізичних осіб збір також становить 1 грн. з кожного «квадрата», проте стягуватиметься тільки якщо розміри житлової площі перевищують 21 кв. метр на кожного мешканця будинку чи квартири, до того ж його не стягуватимуть із ветеранів та інвалідів. При цьому голова економічної комісії ВР наголошує, що цей вид податку не буде обтяжливим, оскільки його «не сплачуватиме дуже великий контингент людей». Надходження від податку на майно планується використовувати для фінансування передачі відомчого житла на баланс місцевих рад.

Та чи станемо ми багатшими?

А тепер головне запитання: чи дасть це запровадження нових податків позитивний результат? Цього поки що не знає ніхто, оскільки справді професійної експертизи податкових нововведень не було, хоча обговорювали їх у Криму довго й уперто.

По-перше, збільшення курортного збору може відвернути відпочивальників від Криму. Про це ще до ухвалення податкових нововведень заявляв глава постійної парламентської комісії з рекреаційного, санаторно-курортного комплексів і туризму Євген Михайлов. Такої ж думки й інші керівники галузі. Відпочинок у Криму і так уже значно дорожчий, ніж навіть в інших країнах на Чорному морі, правда, через різницю в структурі цін це складно зрозуміти. Але тенденція очевидна: «там» дорожчі продукти й послуги, але самі путівки дешевші, а сервіс значно кращий.

Мабуть, має рацію автор листа з Прибалтики, який написав у Міністерство курортів і туризму Криму, що наш курорт повинен навчитися «гроші не відбирати, а заробляти». А поки що, очевидно, йдемо вже второваною доріжкою. Взяти, приміром, курортний збір із відпочиваючих у здравницях. Мало того, що всі податки вже закладено у вартість путівки, зокрема й на розвиток регіону, та ще й курортний збір плати...

Пропонувалися й інші шляхи одержання курортного збору. Приміром, глава податкової адміністрації пропонував закласти його у вартість транспортних квитків до Криму, причому «так, що люди й не помітять». Треба ж — яка винахідливість! Це нам навіть не Росія, де транспортні квитки на свої курорти в літній період спеціально здешевлюють, що стимулює відпочинок на батьківщині та знімає тягар додаткових витрат, адже в літній період транспорт і так рентабельний.

Під час обговорення бюджету випадало чути й таку думку: навіщо збільшувати видатки на освіту й охорону здоров’я, якщо і те й друге тепер повністю платні? На думку громадян, у нинішній обстановці освіта й медицина платні двічі: уперше — через податки, вдруге — при безпосередньому візиті в установи відповідних міністерств. Можливо, справді час відмовитися від комуністичних рудиментів і перейти на нормальну платну систему навчання та лікування?

Депутат Верховної Ради Андрій Сенченко, приміром, уже на сесії говорив, що, на його думку, суб’єктів оподаткування слід поділити на три групи, виокремивши з-поміж них саме тих, котрі на курорті заробляють, і саме на них поклавши основну масу нових зборів. По-друге, на його думку, у положенні про збір на нерухомість чітко не виписано об’єктів оподаткування, приміром, нерухомістю вважається і забетонований майданчик, і злітна смуга аеродрому, і паркан навколо заводу, і решта об’єктів. Як тут бути?

І це не єдині «але». На практиці їх виявиться дуже багато. Можливо, від деяких ідей урядові ще до квітня доведеться відмовитися, проте маховик розкручування нових податків уже реально запущений і запровадження їх — справа вирішена.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво