«Свердловина в майбутнє» - Економіка - dt.ua

«Свердловина в майбутнє»

10 червня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 10 червня-17 червня

Міністерство палива та енергетики України представило проект забезпечення енергетичної незалежності України на ринку газу...

Міністерство палива та енергетики України представило проект забезпечення енергетичної незалежності України на ринку газу. Вже до 2030 року видобуток блакитного палива в нашій країні, згідно з цим планом, має становити 37,6 млрд. кубометрів. Це в півтора разу більше, ніж добувається газу в Україні нині. По суті, якщо цей амбіційний проект реалізують, наша країна майже позбудеться «чистого» імпорту газу. Відсутні обсяги вона зможе отримувати за рахунок оплати транзиту російського палива, що зростає, у Європейський Союз. Однак сьогодні, за словами міністра палива й енергетики Івана Плачкова, головне завдання — збільшити власний видобуток вуглеводневої сировини.

Для реалізації проекту національного масштабу в розвідку нових родовищ і організацію видобутку необхідно інвестувати не менше 2 млрд. грн. на рік. Попри стрімке зростання доходів української скарбниці, уряд ще не скоро зможе дозволити собі такі витрати на геологічну розвідку. Тим паче цей вид інвестицій вважається одним із найризикованіших. А основні фонди НАК «Надра України» зношені на 80%. З 80 наявних бурових установок дочірніх підприємств компанії 70 вироблено ще до 1990 року. У зв’язку з цим Мінпаливенерго має намір зробити ставку на залучення в країну відомих західних компаній, готових на свій страх і ризик вкладати гроші заради майбутнього прибутку.

Найважливішим сигналом для іноземних інвесторів мають стати зміни в Закон України «Про розподіл продукції». Президент уже доручив Мінпаливенерго разом із Міністерством екології, яке курирує геологорозвідку, у місячний термін розробити відповідні пропозиції. Закон, який у більшості країн дає змогу видобувним компаніям прорахувати дохідність проектів на багато років уперед, в Україні прийнято кілька років тому, але дотепер він не працює через величезну кількість недоліків. Досить згадати, що цей закон вимагає від уряду щоразу, коли відкрите нове родовище, вносити зміни до списку розроблюваних ділянок через Верховну Раду.

Заступник міністра екології Степан Лизун повідомив, що в інтересах великих приватних інвесторів буде розроблено нову прозору процедуру видачі ліцензій на видобуток корисних копалин. Для цього, насамперед, буде удосконалено механізм ціноутворення на ліцензії та чітко розділено інтереси держави й приватного інвестора в кожному проекті. Потенційних інвесторів, за словами пана Лизуна, уже чимало. Компанії з відомими іменами нині ведуть активні консультації з Кабміном. Передусім їх цікавить шельф Чорного моря. Вони готові інвестувати мільярди доларів у цей регіон, починаючи з розвідки нових територій. Основна їхня умова — політичні гарантії стабільної реалізації проектів, особливо на етапі початку видобутку.

Своєрідними політичними посередниками для організації відповідних контактів на вищому рівні нині є посольства. «Британські компанії виявляють активний інтерес до енергетичного сектора України», — каже посол Великобританії в Києві Роберт Брінклі. Дипломат зізнається, що сприяв підписанню компанією Shell договору про співробітництво з НАК «Нафтогаз України».

Крім того, він відзначає успішну роботу на ринку України вже впродовж шести років компанії Regal Petroleum Corporation Ukraine, яка на 100% належить британській Regal Petroleum Plc. За словами Брінкли, саме досвід Regal Petroleum нині активно вивчають західні компанії, які готуються стартувати в Україні.

Хоча слід визнати, що цей приклад унікальний, оскільки він єдиний. Жодна з відомих у світі інвестиційних груп, крім Regal, поки що не зважилася на великі інвестиції в розвідку нових родовищ газу. Керівник представництва Regal Petroleum Corporation Ukraine Віктор Дмитрієв зазначає, що компанія вже вклала в українську геологорозвідку близько 130 млн. грн. Нині вона веде розробку двох родовищ на території Полтавської області — Свиридівського та Мехедівсько-Голотівщинського Дніпро-Донецького басейну з доведеними і прогнозованими запасами в 25 млрд. кубометрів газу та 5,8 млн. кубометрів конденсату. До 2006 року компанія розраховує видобувати до 1,7 млрд. кубометрів українських вуглеводнів щороку.

А поки що на освоєння кожного з родовищ планується спрямувати по 60 млн. дол. Пан Дмитрієв не приховує, що працювати в Україні порівняно з іншими країнами, де присутній Regal, дуже непросто. Та при цьому він зазначає, що увага до України з боку світових гігантів галузі за останні місяці різко зросла.

Досвід роботи іноземних компаній у газовій галузі України вивчав під час візиту до Києва і міністр енергетики США Самюель Бодмен. На переговорах із Президентом Ющенком він узгодив прихід американських компаній для освоєння чорноморських родовищ уже в найближчі місяці. Зацікавленість Вашингтона в посиленні енергетичної незалежності України має передусім політичне підгрунтя. США активно сприяють послабленню позицій Москви в нашому регіоні. Та Київ у цій ситуації може отримати насамперед відчутну економічну вигоду.

Що ж до зовнішньої політики, то, за словами міністра палива та енергетики Плачкова, Україна, навпаки, зацікавлена в зміцненні відносин із Росією з акцентом на розширення обсягів взаємовигідного транзиту газу. «За нашими підрахунками, у країни Європи в найближчому майбутньому можна буде транспортувати до 175 млрд. кубометрів природного газу на рік», — каже міністр. Цифра не здається позахмарною, оскільки вже сьогодні Україна транспортує близько 130 млрд. кубометрів природного газу.

А США тим часом активно лобіюють проект транспортування туркменського газу до ЄС в обхід Росії через Азербайджан, Грузію та Україну. Міністр Плачков каже, що й цей варіант уряд розглядає як перспективний, за умови допомоги в залученні інвестицій.

«Варіант транзиту туркменського газу через Азербайджан, Грузію, Чорне море до Феодосії хороший насамперед тим, що тут можна використовувати наявні трубопроводи», — зазначає експерт Грузинської міжнародної нафтової корпорації Теймураз Гочіашвілі. За його розрахунками, вільні обсяги існуючих трубопроводів дають змогу на початковому етапі використовувати від 5 до 10 млрд. кубометрів і заощадити на цьому від 250—600 млн. дол.

Щоправда, є ще й інший варіант транзиту туркменського газу в Європу — через Іран і Туреччину. Проте тут є слабка ланка: трубопровід Туркменистан—Іран існує поки що лише на папері: будувати трубу доведеться з нуля. До того ж Іран традиційно вважається союзником Росії, отже, альтернативний шлях азіатського газу в Європу Тегеран може й не підтримати.

За цих умов Україна стає ключовим пунктом енергетичної безпеки на Європейському континенті. Президента України Віктора Ющенка вже запросили для консультацій із приводу створення загальноєвропейського газового ринку. Потенційно в нього мають увійти 35 країн. Регулювати ринок буде спеціальний міжнародний орган. Не виключено, що його установче засідання відбудеться в Києві.

Та для наповнення перспектив, що відкриваються перед Україною, реальним змістом ще потрібно багато чого зробити на політичному рівні. Насамперед йдеться про вдосконалення законодавства та якнайшвидше припинення інформаційного галасу навколо переділу, що назріває, на газових родовищах, освоюваних бізнес-фаворитами минулої влади. Якщо в галузі розпочнуться скандали, серйозні інвестори напевно приймуть рішення перечекати цей період. А чинник часу в цій ситуації відіграє важливу, якщо не ключову роль.

Якщо офіційний Київ не пропустить добру нагоду, то разом із основною проблемою економічної безпеки всієї Європи він може одночасно вирішити й проблему енергетичної залежності України. Ну, а у разі чергового провалу наша країна може зазнати не лише значних економічних, а й політичних втрат. Насамперед у темпах інтеграції до Європейського Союзу. Фактично, якщо й існує якийсь шлях, що веде до членства в ЄС, то він йде «через газову трубу».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво