Сухопутне пароплавство. Від флотилії Чорноморського морського пароплавства залишилося тільки два судна. Одне з них заарештоване в турецьких водах - Економіка - dt.ua

Сухопутне пароплавство. Від флотилії Чорноморського морського пароплавства залишилося тільки два судна. Одне з них заарештоване в турецьких водах

25 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №32, 25 серпня-1 вересня

На початку 90-х років Чорноморське морське пароплавство (ЧМП) було найбільшим судноплавним підприємством у світі, його річний дохід становив 1 млрд...

На початку 90-х років Чорноморське морське пароплавство (ЧМП) було найбільшим судноплавним підприємством у світі, його річний дохід становив 1 млрд. дол., а чистий прибуток 160 млн. На балансі підприємства налічувалося 295 одиниць вантажних і насосних суден, 1,1 тис. одиниць допоміжного флоту. На свою біду, найбільша державна судноплавна компанія (ДСК) потрапила в поле зору, м’яко кажучи, не зовсім чесних і сумлінних персонажів. У результаті діяльності кількох горе-керівників, які змінювали один одного на посаді, нині на балансі пароплавства значаться два судна, та й то одне з них перебуває під арештом — його затримала за борги влада Туреччини.

І хоча протягом останнього десятиліття було здійснено кілька спроб урятувати пароплавство (питання про його долю кілька разів виносилося на розгляд парламенту), активне розкрадання найстарішого і найбільшого судноплавного підприємства Європи не припинялося ні на день. У результаті підприємство, що вважалося гордістю радянського й українського флоту, перебуває у вкрай жалюгідному стані.

Не справдилися надії на поліпшення ситуації з приходом 2004 року на підприємство нового президента — Євгена Кожевіна. Радше, навпаки, скочування ЧМП у прірву лише прискорилося. Цифри змальовують картину досить сумну. Доходи компанії зменшилися з мільярда до 2,6 млн. дол., тобто у 384 рази. Заборгованість компанії перед кредиторами зросла до 56 млн. грн. (11,1 млн. дол.). Минулий рік пароплавство завершило зі збитками в 4 млн. грн. Заборгованість із виплати заробітної плати на сьогодні сягнула 2,3 млн. грн. При цьому пан Кожевін стверджує, що він, мовляв, і радий виплатити борги із зарплати, та от халепа: працівники пароплавства не приходять за своїми грошима. Саме це Євген Кожевін вважає причиною заборгованості. Таку цинічну заяву він зробив у травні на прес-конференції, що відбулася в Одеському регіональному прес-центрі. Що й казати, на широку ногу, за версією Кожевіна, живуть одеські робітники й моряки і ладні працювати безоплатно.

Та основний борг — це заборгованість перед кредиторами. Євген Кожевін заявляє, що повернути 56 млн. грн. пароплавство нині не в змозі, оскільки перебуває в скрутному фінансовому становищі. У свою чергу кредитори, а їх у підприємства загалом 17, запропонували план реанімації пароплавства — санацію, що передбачає систему заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення компанії. Здавалося б, керівникові підприємства тільки радіти — компанія отримує шанс вийти з кризи. На жаль, теперішній президент ЧМП категорично проти запропонованої допомоги.

Мало того, в одному зі своїх інтерв’ю одеській газеті «Юг» від 03.03.2006 р. Євген Кожевін добалакався до того, що, мовляв, санація на ЧМП може спричинити витікання державної таємниці і що це — удар по іміджу президента України і всієї країни... Втім, жодного аргументу на доказ цього він не навів. Водночас, на думку експертів, у теперішнього керівництва ДСК є вагомі причини будь-якою ціною уникнути санації. Адже санація передбачає проведення повної інвентаризації активів боржника. Такі операції не проводилися на пароплавстві вже багато років. Зрозуміло, що існує багато не зацікавлених у тому, аби на поверхню випливли документи, що свідчать про деталі грандіозного розпродажу суден. Тим більше що ця інформація зацікавила б не лише громадськість, а й правоохоронні органи.

Тим часом фінансове становище компанії, як виявилося, не є таким жалюгідним, як його намагається представити теперішнє керівництво. Щодо збитковості підприємства є серйозні сумніви. Річ у тім, що в активах пароплавства значаться також акції на пред’явника офшорних компаній, створених ЧМП ще в 1993–1996 роках. У розпорядженні компанії є 54 об’єкти: земельні ділянки, дитячі садки, складські комплекси, два м’ясо-молочні комплекси, міжрейсова база моряків, частки у спільних підприємствах, СТО, митно-ліцензійний склад тощо. Все це непогано працює і приносить чималі гроші. Пароплавство цілком платоспроможне. Чому ж воно не хоче розраховуватися з кредиторами? Одне з двох — або Євген Кожевін не може цього зробити через свою некомпетентність, або ж не хоче.

Швидше за все, причина саме в небажанні. Річ у тім, що за інформацією представника фірми, що входить до Комітету кредиторів ЧМП, який об’єднує 17 компаній, тільки за останній час із рахунків ЧМП виведено більш як 24 млн. дол., а цієї суми цілком вистачило б не лише для повернення кредитів і виплати заборгованості із зарплати, а й для розвитку підприємства.

Тим часом Євген Кожевін намагається втягнути ЧМП у сумнівні прожекти, ніяк не пов’язані зі спеціалізацією компанії. Так, пароплавство взялося виготовляти вироби з дорогоцінних металів, про що не без гордості повідомив пан Кожевін. У травні він також заявив, що домігся кредиту на суму 2,2 млрд. грн. для... будівництва нерухомості. Пан Кожевін вважає, що прибуток від будівництва можна буде використовувати для погашення заборгованості із зарплати. Незрозуміло, як ця заява в’яжеться з його ж словами про те, що співробітники підприємства не приходять по гроші?

Рожевих мрій про доходи від будівництва не поділяють фахівці. На їхню думку, проект є досить ризикованим і спричинить цілковитий розвал підприємства. «На таку велику суму в Одесі можна побудувати 663 тис. кв. м житла, — стверджує консультант із маркетингу девелоперської компанії Castle Development Ірина Богуш, — що значно перевищує потреби міста: в Одесі у 2005–2006 роках введено в експлуатацію 560 тис. кв. м». Провідний менеджер відділу проектного менеджменту компанії «МС-Інвест» Валерій В’юн вважає, що проект Кожевіна зазнає краху.

Райдужним перспективам, що їх обіцяв Євген Кожевін, не повірили й у комітеті кредиторів. Беручи до уваги його відмову розпочати процедуру санації, інвестори звернулися до суду. В лютому цього року Господарський суд Одеської області все-таки оголосив про початок процедури санації. Суд дійшов висновку, що Кожевін не здатний відновити платоспроможність підприємства, і звільнив його від обов’язків керівника компанії. Санатором призначив Владислава Іванова.

Та ба! Реакція на санацію, таку небажану для всіх фігурантів справи про розбазарювання національної гордості — Чорноморського морського пароплавства, не змусила себе чекати. У квітні Апеляційний господарський суд Одеської області виніс ухвалу, згідно з якою пана Іванова було звільнено від виконання обов’язків санатора ЧМП. Відбулася рокіровка, внаслідок якої керувати санацією став Кожевін.

Таким рішенням Апеляційний господарський суд Одеської області перевищив свої повноваження. У його компетенції — лише визнати або не визнати рішення суду нижчої інстанції. Відповідно до законодавства, суд не мав права звільняти Іванова від обов’язків арбітражного управляючого. Тим більше, призначати нового управляючого. А те, що на цю посаду був призначений раніше звільнений керівник пароплавства, лише загострило і так непросту ситуацію і спричинило різноманітні чутки.

Кілька слів про особу голови обласного суду Валерія Балуха. За часів Боделана він обіймав посаду віце-губернатора і відзначився у 1998–1999 роках відключенням опозиційних телеканалів. Головою апеляційного суду пан Балух став після скандалу, що виник у зв’язку з передачею земельних ділянок в Одесі кільком нафтопереробним компаніям і вбивством голови обласного арбітражного суду Бориса Вихрова, котрий вів цю справу. Після початку розслідування цієї справи прокуратурою (про його результати досі нічого не чути) скандального віце-губернатора призначили головою суду. Під час його роботи на цій посаді суд ухвалював досить багато оригінальних рішень. Так, нещодавно суд призначив санатором на одне із сільськогосподарських підприємств області керівника, який не лише довів це підприємство до банкрутства, а й сам оголошений у розшук.

Раніше, обіймаючи посаду заступника начальника Одеської залізниці, пан Кожевін теж мав певні негаразди з законом. Тоді ним цікавилися правоохоронні органи, зокрема у «справі про світлофори». Цю справу багато одеситів пам’ятають і донині. Коаліція «Сила народу» вимагала у зв’язку з цим його звільнення. Проте після скандалу, що розгорівся 2004 року, тодішній міністр транспорту Георгій Кирпа перевів Кожевіна на посаду керівника ЧМП.

Не можна не згадати і про впливових покровителів у Міністерстві транспорту і зв’язку, де є заступник, відповідальний за питання, пов’язані з морським і річковим транспортом. Зокрема він контролює питання банкрутства ЧМП. Заступник міністра транспорту Павло Рябікін неодноразово фігурував у ЗМІ у зв’язку з діяльністю сумнозвісної фірми, відомої як акціонерна холдингова компанія «Сі Трайдент» зі столичною пропискою. Саме їй були передані ще 1999 року залишки суден ЧМП, вартість яких фахівці оцінювали у півмільярда доларів. Наміри декларувалися добрі: тут тобі й підвищення ефективності використання суден, і погашення боргових зобов’язань, а головне — збереження флоту для держави.

До чого призвела така угода і скільки в результаті суден залишилося в ДСК, нам уже відомо. Планомірний розпродаж флоту потрібен деяким добродіям, та аж ніяк не державі. На такій процедурі наживаються чиновники, і це ні для кого вже не є таємницею. На сьогодні в компанії «Сі Трайдент» та її комерційних структурах переданих їй суден майже не залишилося. Відповідно до листа ДКРУ від 29 грудня 2003 року № 06-11/648, за чотири роки ця компанія продала понад 35 суден (більшу частину одержаного флоту) і начебто заплатила більш як 150 млн. дол. за борговими зобов’язаннями ЧМП.

Туманній і сумній історії поки що не видно кінця. Колись потужне морське пароплавство перетворилося на банальне сухопутне підприємство, активи якого продовжують танути на очах. Державі, вочевидь, воно вже не цікаве. Побачимо, чи вистачить оптимізму і сил у кредиторів, які закликають до негайного оздоровлення пароплавства. Провадження у цій справі перенесено до київських судів, і, можливо, для ЧМП ще не все втрачено.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво