Страхові податки: уся справа в грошах

Поділитися
Не вельми давно Кабмін усерйоз замислювався над збільшенням податкових ставок на страхування з 3 до 6 або навіть 10%...

Не вельми давно Кабмін усерйоз замислювався над збільшенням податкових ставок на страхування з 3 до 6 або навіть 10%. Тоді реакцією страховиків у відповідь був офіційний лист Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) до уряду з проханням «припинити податковий шантаж». Здавалося б, ну кого в нашій країні здивуєш проблемами оподаткування? Проте, з’ясувалося, ставки в даному разі були тією ниточкою, яка привела до налагоджених схем із ухиляння від сплати податків і відмивання значних сум через операції перестрахування.

Доведеться стати
в загальний стрій

У частині оподаткування страховий ринок досить оригінальний. Це єдиний сектор української економіки, де компанії зобов’язані відраховувати державі 3-відсотковий податок із зібраних страхових премій, тобто зі своїх валових доходів. Страховики не зобов’язані сплачувати 25% податку на прибуток, як це робить звичайний суб’єкт господарської діяльності. Природно, страхові компанії непогано почувалися за такої системи оподаткування.

Усе б добре, якби не прагнення уряду підняти ставку до 10%. Цікаво, що на запитання, чим загрожує страховому ринку таке збільшення ставки, голова Держфінпослуг Віктор Суслов відповів однозначно: «Буде вбито класичне страхування, збільшиться сектор компаній, зайнятих оптимізацією, а також кримінальних. Класичним компаніям доведеться стати кримінальними». Тому, трохи подумавши, страховики вирішили стати в загальний стрій, щоб, як і всі підприємства, відраховувати в державну казну 25% податку на прибуток.

Коли спочатку Ліга страхових організацій України наполягала на тому, щоб лишити все, як є, і дати страховому бізнесу можливість нормально розвиватися, то тепер страховики підтримують ініціативу Держфінпослуг про їхнє переведення на загальну систему оподаткування. Президент ЛСОУ так прокоментував цю ситуацію: «Протягом кількох років відбувається податковий шантаж страхового ринку. Лунали навіть пропозиції зі збільшення ставки до 15%. Такі пропозиції виходили з боку Кабміну, Міністерства фінансів. Давайте припинимо податковий шантаж. Якщо ви вважаєте таке оподаткування неефективним, переводьте нас на загальну систему оподаткування, не робіть нас чорними на тлі білих. Ми хочемо бути такими, як усі».

Між іншим, Держфінпослуг уже понад рік домагається підтримки державою його ініціативи з переведення страхових компаній на загальні умови оподаткування прибутку. І сьогодні в Кабінеті міністрів на розгляді перебуває законопроект, який передбачає внесення змін до Закону «Про страхування» в частині оподаткування. Проте далі Кабміну цей документ наразі не йде. І не випадково. Адже податкові новації ламають кримінальні схеми з ухиляння від сплати податків із допомогою страхування...

Схема гри в страхування

За словами голови Держфінпослуг Віктора Суслова, свого часу лобісти домоглися звільнення страхової діяльності від обкладання податком на прибуток. Законодавчо було створено можливість використовувати страхування для операцій, пов’язаних із ухилянням від оподаткування. Сьогодні, відповідно до законодавства, прибуток підприємств оподатковується за ставкою 25%. Ані для кого не секрет, що для зменшення прибутку підприємство має збільшити валові витрати. А згідно із законодавством України, до таких дозволено зараховувати й видатки, пов’язані зі страхуванням.

Отже, схема проста: підприємство створює власну страхову компанію (так звану кептивну) й укладає з нею договір страхування, припустімо, приміщення й устаткування підприємства на випадок стихійних лих (цунамі, землетрус). У результаті, замість того, щоб підприємство заплатило в держбюджет 25% податку від суми прибутку, страховик сплачує лише 3% від тієї самої суми. Дана схема в страхуванні називається оптимізацією.

За словами Віктора Суслова, бурхливе зростання страхування останніми роками — на 100% за рік — насправді відбиває ситуацію не в страхуванні, а в реальному секторі: металургійні, хімічні підприємства, великі фінансові угруповання — усі вони заходилися зменшувати податок на прибуток і, відповідно, перекачувати мільярди в страхові компанії. Таким чином, доцільно говорити не про страхування в класичному розумінні цього слова, а про ігри в страхування: є компанія, є премії, але виплат по страхових випадках немає й не передбачається, оскільки й випадків страхових немає і не буде.

Сьогодні незаперечним фактом залишається прибутковість страхового бізнесу. Інакше як пояснити той факт, що, за даними Держфінпослуг, на 1 червня 2005 р. в Україні працює 403 страхові компанії? До того ж, за даними ЛСОУ, у 2004 р. приріст валових страхових премій дорівнював 212,7%. Тоді як в Австрії, де на страховому ринку працює 87 страхових компаній, цей показник становив... 6,6%.

А гроші-то зникають

У 2004 р. одній із страхових компаній України вдалося переказати за кордон понад 5 млрд. грн. Яким чином сьогодні можливе проведення таких операцій? Немає нічого простішого: створюється юридична особа, реєструється й отримує ліцензію в Держфінпослуг. Аби уникнути зайвих витрат для таких компаній інколи орендується офіс у маленькому селищі (зокрема в чорнобильській зоні). Далі ці кептивні страхові компанії укладають договори псевдострахування з великими підприємствами й фінансово-промисловими групами. На другому етапі — робота кептивних компаній із страховими компаніями-посередниками, котрі своєю чергою переказують гроші так званим буферним фірмам. Останні в природі не існують, зате є на папері. Саме вони й переказують значні суми за кордон, використовуючи механізм перестрахування.

За застосування цих схем були позбавлені ліцензій такі компанії, як «Громада», «Оберіг» (вона ж «Максимум»), «Вікторія-М» і чимало інших. Точно відомо, що в 2004 р. практикували кримінальні схеми 66 українських страхових компаній. Приміром, страхова компанія «Громада» до того, як у неї забрали ліцензію, встигла вивести за кордон близько 1 млрд. гривень. У 2004 р. Держфінпослуг розкрито канал виведення грошей у Прибалтику за згаданою схемою: кошти переказувалися в литовські компанії Matrono Draudimas і Draudimas Spectras, у котрих навіть ліцензії на право займатися страховою діяльністю не було.

Перераховані суми використовуються по-різному: вони можуть потрапити назад в Україну у вигляді інвестицій у підприємства чи як кошти на фінансування передвиборних кампаній... До речі, напевно, не випадково основним джерелом фінансування передвиборних кампаній у 2004 р. були благодійні фонди. Можна припустити, що несплачені податки, виведені за кордон, повернулися в Україну у вигляді внесків у благодійні фонди.

Зупинити оптимізацію

Припинити використання схем у страхуванні, на думку голови Держфінпослуг Віктора Суслова, можливо лише в один спосіб: обкласти прибуток від страхового бізнесу 25-відсотковим податком. «Сьогодні близько 80% страхового ринку — це робота за оптимізаційними схемами. Це значить, що коли перевести страхування на 25-відсотковий податок на прибуток, то ринок втратить бізнес, який оцінюється в 400 млн. дол. на рік, бізнес, пов’язаний із виведенням капіталу за кордон. Але цей бізнес належить не страхуванню, а потужним олігархічним фінансовим угрупованням», — вважає пан Суслов.

Отже, в Україні дія 3-відсоткового податку на премії страхових компаній вигідна не стільки самим страховим компаніям, скільки олігархічним групам на кшталт Медведчук—Пінчук—Ахметов. Саме ці бізнес-кола і створюють кептивні й буферні страхові компанії, єдина мета котрих — виведення великих коштів за кордон. І ці схеми успішно діяли б досі, якби не певні нюанси. По-перше, Державна комісія у своїй боротьбі з відмиванням грошей об’єдналася з Нацбанком. І 4 січня 2005 р. з’явилася постанова НБУ №135, відповідно до якої стало обов’язковим узгодження з Держфінпослуг договорів перестрахування з нерезидентами як умова продажу (перерахування) валюти.

Таким чином, Держфінпослуг почав контролювати договори перестрахування, запобігаючи відпливу грошей за кордон. Так, якщо в першому кварталі 2004 р. із допомогою перестрахування за кордон було переказано 115,3 млн. дол., то в першому кварталі 2005 р. — 15 млн. дол. Проте досі за рахунок оптимізації держбюджет втрачає щороку від 1,5 до 2 млрд. грн.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі