Страхова «зобов’язалівка» ніяк не стане обов’язковою. І в новому році ще не заборонено водити авто без поліса

Хоча за Законом «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей вид страхування набрав сили з 1 січня 2005 року, реально водій навіть за великого бажання не може купити цей поліс. Більше того, і протягом 2005 року цей вид страхування може залишитися суто добровільним, як і попередні дев’ять років поспіль.

Що таке ОСЦПВ?

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників (ОСЦПВ) — це цивілізований спосіб захистити постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах від безвідповідальності винуватців аварії. Адже винуватець мусить компенсувати втрати постраждалому, але не завжди це відбувається на практиці. Він може бути фінансово неспроможним (згадайте анекдоти про «Запорожець» і «Мерседес») чи просто знаходитиме будь-які причини, щоб не платити гроші. Страховка цивільної відповідальності переносить обов’язок відшкодувати збиток із винуватця на страхову компанію. Але щоб страхова компанія заплатила гроші постраждалому, вона попередньо мусить зібрати кошти з усіх громадян, які можуть стати винуватцями ДТП (тобто з власників автомобілів).

Друге народження «автоцивільної відповідальності»

Загальне страхування цивільної відповідальності автовласників існує практично в усіх країнах Європи, а також у Росії та Білорусі. Більше того, ОСЦПВ уже вісім років діє в Україні! Цей вид страхування закріплений у Законі «Про страхування» від 07.03.1996 р. (зі змінами та доповненнями) і введений у дію з 1 січня 1997 року постановою Кабінету міністрів №1175 від 28 вересня 1996 року. Цим документом прийнято порядок відповідного страхування, але далі справа не пішла. Адже в нашій країні будь-який указ може стати обов’язковим лише в тому разі, якщо за його відсутність буде передбачена відповідальність, наприклад штраф. Без такого «батога» вітчизняних водіїв важко переконати витрачати гроші на страховку. Крім того, в «основному законі» водіїв — Правилах дорожнього руху — «обов’язковість» страховки не закріплена (у редакції ПДР від 1.01.2002 року сказано, що водій повинен мати при собі поліс лише в тому разі, якщо він його купив). Відповідно, автомобілісти могли трактувати ПДР таким чином, що коли договір страхування не було укладено, то й перевіряти його в ДАІ немає законних підстав.

Немає поліса — штраф

Набувши чинності з 1 січня 2005 року, Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зробив серйозний крок, щоб ОСЦПВ стало обов’язковим — у Закони «Про дорожній рух», «Про міліцію» і Кодекс про адміністративну відповідальність внесено відповідні пункти — поліс стає обов’язковим, його наявність можуть перевіряти працівники ДАІ, а за його відсутність передбачений штраф. Проте не всіх заходів вжито для того, щоб автомобілісти почали купувати поліси. Досі не внесено відповідні доповнення в Правила дорожнього руху (це компетенція Кабміну), та й розмір штрафу суто символічний — від 8,5 до 17 гривень. Така відповідальність водіїв не дуже лякає — адже законослухняного автомобіліста працівник ДАІ зупиняє 5—10 разів на рік. Навіть якщо при цьому водій щоразу віддаватиме 10 гривень штрафу, це все одно дешевше, аніж купувати поліс ОСЦПВ за 200—700 гривень.

Втім, працівникам ДАІ новий закон також надає можливість для зловживань. Так, цим документом вносяться доповнення в Кодекс про адміністративні правопорушення про запровадження штрафів за відсутність поліса ОСЦПВ з 1 січня 2005 року, хоча тим же законом відповідальність за відсутність страховки передбачена лише з 1 квітня 2005 року. Таким чином, державтоінспектори мають формальне право виписувати протоколи за відсутність полісів уже з нового року. Втім, суди навряд чи винесуть рішення щодо стягнення штрафу за таким протоколом.

Полісів не існує в природі

Закон «Про обов’язкове страхування...» набрав чинності, але законослухняних водіїв очікує розчарування — жоден із кількох сотень страховиків не зможе їм продати страховку. Річ у тім, що ліцензії на право займатися страхуванням цивільно-правової відповідальності перші шість компаній одержали лише минулого тижня. Але й ці компанії навіть за великого бажання поки що не зможуть продавати поліси — бланки буде надруковано й видано страховикам не раніш як 25 січня.

Вирішальним кроком для повноцінного набрання чинності Законом «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стало прийняття і реєстрація в Мін’юсті ліцензійних умов з обов’язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до умов, страховик, який планує одержати ліцензію на даний вид страхування, має провадити діяльність із добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та/або страхування наземних транспортних засобів не менш як два роки. Страхова компанія також повинна мати запас платоспроможності, бути беззбитковою, не мати боргів перед Моторно-транспортним страховим бюро. Щоб одержати ліцензію на цей вид послуг, страховику необхідно внести у фонд захисту потерпілих гарантійний внесок у розмірі не менш як 100 тис. євро. Компанія також зобов’язана забезпечити можливість відпрацьовування претензій від потерпілих на всій території України. Для цього в кожній області у неї мають бути окремі підрозділи або договір із іншою фірмою, у якої такі підрозділи існують.

Виходячи з таких умов, уже нині Держфінпослуг розглядає заявки на одержання ліцензії двох десятків страховиків. Очікується, що загальна чисельність виданих ліцензій до кінця 2005 року може становити п’ять-шість десятків.

«И опыт, сын ошибок трудных...»

Виходячи з досвіду Росії, де такий же вид страхування запроваджували рік тому, представники вітчизняних страховиків сподіваються, що головною проблемою для них незабаром стане пропускна спроможність відділень і агентів із оформлення полісів. Кожен зі страховиків готується одержати свій «шматок пирога», котрий експерти оцінюють у 3—7 мільярдів гривень. Але чи підуть до них гроші автомобілістів? І чи зможуть страхові компанії компенсувати збиток, який вони готові взяти на себе? Думка українських автомобілістів щодо цього питання повністю розходиться з надіями страховиків...