Сторінки історії з прицілом на майбутнє

Поділитися
Обчислюючи результати року, що минає, державний Укрексімбанк підсумовує і 20 років своєї діяльності.

Хронологію становлення банківської системи незалежної України заведено відлічувати з 20 березня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон «Про банки й банківську діяльність». На підставі цього закону й на базі Держбанку СРСР, що розпався, створили Національний банк України. Тоді ж власністю країни проголосили й решту республіканських установ банків Радянського Союзу - Ощадбанк і Промбудбанк УРСР, а також Ук­раїнський республіканський банк Зовнішеконом­банку СРСР (Укрзовніш­економбанк).

На базі Промбудбанку потім створили три акціонерні банки, між якими його клієнтуру розподілили по спеціалізації: агропромбанк «Ук­раїна» одержав агропромисловий комплекс, Укрсоцбанк - соціально-культурну сферу й підприємства торгівлі та послуг, а Промінвестбанку дісталися рахунки всіх промислових підприємств, що забезпечило йому 60% активів банківської системи країни.

Подальша доля цих установ склалася по-різному. Промінвестбанк і Укрсоцбанк згодом перейшли в приватні руки, і нині один із них належить російському, а другий - західноєвропейському капіталу. Банк «Ук­раїна» наказав довго жити наприкінці 90-х, а Ощадбанк лише випадково уник такої ж долі на початку минулого десятиліття. Єдиним винятком (на жаль, дуже рідкісним), який доводить, що державний менеджмент все-таки може бути ефективним, є історія розвитку й становлення Укр­ексімбанку.

Як свідчать офіційні довідки, історія бере свій початок 3 січня 1992 року, коли було підписано спеціальний президентський указ про створення Державного експортно-імпортного банку України. Згідно з документом за установою закріплювався оголошений статутний фонд у розмірі 1 млрд. руб. і 200 млн. дол. Ліцензію на проведення банківських операцій було отримано 22 січня 1992 року. Наступного дня, 23 січня, у НБУ зареєстрували статут Укрексімбанку. Одночасно відкрили перший кореспондентський рахунок у німецькому Dresdner Bank, на який того ж дня надійшла і перша сума на користь клієнта банку.

Таким чином, починаючи з 23 січня 1992 року банк приступив до виконання функції, заради якої його спочатку й створювали, - здійс­нення міжнародних розрахунків. Річ у тому, що й після проголошення незалежності України вітчизняні підприємства ще певний час фактично продовжували обслуговуватися в союзному Зовніш­економ­банку. Валютні розрахунки, як і раніше, здійснювалися через Москву. Власні кореспондентські відносини з іноземними фінустановами ще тільки слід було налагодити.

За свідоцтвами людей співпричетних, процес створення українського зовнішньоторговельного банку просувався дуже непросто. Багато хто з вищих посадових осіб, від яких залежало ухвалення відповідного рішення, не до кінця усвідомлювали таку потребу. Так, хтось уважав, що для здійснення таких розрахунків достатньо створити валютне управління Національного банку. І останньому в цьому випадку довелося б безпосередньо обслуговувати підприємства, що, як відомо, не має входити в функції регулюючого й наглядового органу.

Хорошим поштовхом для прискорення створення спеціалізованого державного банку, який би обслуговував зовнішньоекономічні зв’язки суб’єктів господарської діяль­ності України, послужили проб­леми з ліквідністю, що виникли в Зовніш­економбанку в четвертому кварталі 1991 року. Оскільки ЗЕБ почав обмежувати розрахунки спочатку по окремих валютах, а потім і з окремими країнами, в українських резидентів виникли серйозні проблеми з зовнішньоекономічними платежами. У грудні 1991-го Зовнішекономбанк зупинив розрахунки повністю, ставши фактично банкрутом.

Щоб уникнути такої долі, Укрексімбанку, який із самого початку створювався мало не на порожньому місці, довелося заробляти гроші, як і будь-якій іншій комерційній структурі, самостійно. Адже, крім восьми відділень Укрзовніш­економ­банку, ентузіазму й знань тодішніх співробітників, реальним активом банку була тільки готівкова валюта, яка залишилася в його касах і яку, на щастя, вдалося втри­мати в Україні (нині в банку 29 філій, 93 відділення й два представництва за кордоном - у Лондоні й Нью-Йорку).

Уже за перші півроку свого існування Укрексімбанк налагодив кореспондентські відносини з 15 іноземними банками, забезпечивши в такий спосіб можливість розрахунків по всіх основних світових валютах. Нинішня мережа банків-кореспондентів «Укрексіму» нараховує понад 850 установ у різних країнах світу, а перелік його численних досягнень і регалій за 20 років роботи такий великий, що наводити його тут немає сенсу, тому зупинимося тільки на основних, найбільш значимих пунктах.

Із серпня 1993 року для прискорення і вдосконалення міжнародних розрахунків банк став членом системи S.W.I.F.T. У березні 1996 року його прийняли у дійсні члени міжнародних платіжних систем Visa International і Europaу International.

2003 року Укрексімбанк залучив першу для українських банків синдиковану позику, а у вересні 2004-го здійснив дебютний випуск євробондів.

Надалі установа здійснила ще низку успішних виходів на зовнішні ринки, кожен з яких ставав своє­рідним бенч-марком для інших україн­ських банків. Останній прецедент – випуск 31 січня ц.р. євро­облігацій у національній валюті гривні (трирічні зобов’язання на суму близько 2,4 млрд. грн.).

За недавніми підрахунками авторитетного журналу The Banker, за останній рік Укрексімбанк зумів поліпшити свої позиції серед найбільших банків світу відразу на сто пунктів (тепер він займає в загальносвітовому рейтингу 327-му сходинку).

«За роки свого існування Укр­ексімбанк значно розширив перелік своїх функцій, вийшовши далеко за рамки обслуговування винятково експортно-імпортних операцій. Нині ми являємо собою повноцінну універсальну установу європейського зразка, яка надає практично повний спектр банківських послуг своїм
клієнтам, серед яких як найбільші корпоративні установи, так і фіз­особи, - розповів DT.UA голова правління Укрексімбанку Микола Удовиченко. - У наших планах на наступний рік, безумовно, стабільна й прибуткова діяльність, а також подальший розвиток роздрібного бізнесу. І все-таки основною місією банку є забезпечення державної зовнішньоекономічної політики, що й визначає нашу основну спеціалізацію: обслуговування ЗЕД, підтримка експорту, фінансування програм енергоефективності, залучення зовнішніх ресурсів для їхнього подальшого направлення в реальний сектор економіки, підтримка урядових антикризових заходів.

Також, попри нинішню несприятливу кон’юнктуру, ми маємо намір надалі всіляко розвивати наше співробітництво з міжнародними партнерами й інвесторами. І зокрема в рамках як діючих, так і нових програм - із міжнародними фінансовими організаціями: Всесвітнім банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією».

«Про значимість цих завдань для держави свідчить хоча б той факт, що починаючи з 2005 року капітал банку збільшився більш ніж в 45 разів (із 386 млн. грн. до 17,6 млрд.), і нині по цьому показнику установа є найбільшою в Україні. Наявність усіх потрібних складових - довіри держави й партнерів, фінансового й людського капіталу, продуктів, знань і технологій дозволяє нам нині впевнено дивитися в майбутнє. Як мінімум ще на 20 найближчих років», - завершує голова Укрексімбанку.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі