Споживча дефляція в червні не гарантує зниження інфляції в цілому за рік – НБУ - Економіка - dt.ua

Споживча дефляція в червні не гарантує зниження інфляції в цілому за рік – рада НБУ

10 липня, 14:01 Роздрукувати

Ряд факторів можуть зашкодити досягнути цілі НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 5% ± 1 п. п. у 2019 році.

© Василь Артюшенко, DT.UA

На споживчому ринку в червні 2019 року порівняно з попереднім місяцем зафіксовано дефляцію, зниження цін склало 0,5%. Базова інфляція в червні 2018 року порівняно з попереднім місяцем знаходилась на нульовому рівні. Про це написав Богдан Данилишин, глава ради Нацбанку України, на своїй сторінці в Facebook.  

З початку року споживча інфляція становила 3,6%, базова інфляція – 2,3%. У річному вимірі в червні інфляція склала 9,0%.

У червні інфляція формувалася переважно традиційними для цього місяця чинниками та діями окремих товаровиробників, адміністративний вплив на споживчу інфляцію був помірний, навіть, скоріше адміністративні фактори сприяли дефляції.

Якщо порівнювати з травнем поточного року, в червні найбільше зросли ціни на "фрукти" та "цукор" - на 9,3% та 6,7% відповідно.

Підвищення цін на транспорт на 0,3% в основному було спричинено подорожчанням проїзду у залізничному пасажирському транспорті на 7,6% - у зв'язку з настанням літнього сезону (протягом року "Укрзалізниця" підвищує або знижує ціну проїзду відповідно до різних календарних періодів).

У червні зафіксовано зниження споживчих цін по групі продуктів, які належать до соціально важливих.
Відбулося падіння тарифів по групі "житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" - на 1,4%. В першу чергу воно викликано зниженням тарифів на природний газ для населення на 6,4%. Проте послуги водопостачання подорожчали на 1,2%

Споживча інфляція за січень-червень 2019 року порівняно з аналогічним періодом минулого року перейшла до однозначної позначки – 9,0%.

Виходячи із структури індексу споживчих цін, за шість місяців (з грудня 2018 року) найбільший внесок в споживчу інфляцію забезпечили зростання цін на: алкогольні продукти та тютюнові вироби – на 17,1%; послуги зв'язку – на 16,3%; послуги освіти – на 13,4%; житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива – на 12,5%. Зафіксовано зменшення цін на яйця на 23,1%.

Загальна ситуація із динамікою споживчих цін в Україні протягом першого півріччя 2019 року має тенденції до покращення, починаючи з квітня.

"Проте, з урахуванням можливого сезонного підвищення споживчої інфляції у жовтні-грудні, не має впевненості в тому, що буде досягнута пріоритетна ціль НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 5% ± 1 п. п. у поточному році, як це визначено "Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу", - зазначив Данилишин. 

За його словами, серед основних чинників немонетарного характеру, що можуть позитивно вплинути на інфляцію у липні, слід зазначити наступні: у липні відбудеться зниження цін на газ для населення на 8%; суттєве сезонне підвищення пропозиції плодоовочевих товарів; укріплення курсу гривні (спостерігалось протягом травня - першого тижня липня).

"Серед основних чинників немонетарного характеру, що можуть негативно вплинути на інфляцію у липні, слід зазначити наступні: підвищення з 1 липня ставки акцизу на тютюнові вироби на 9%; стабільне перевищення світовими цінами на нафту позначки в 65 доларів за барель", - додав він. 

 

Читайте також: Грошова маса в Україні зросла на 2,2% — НБУ

Раніше в Нацбанку озвучили прогноз, згідно з яким в 2019 році інфляція скоротиться до 6,3%. Прогноз базової інфляції знижений до 5% в 2019 році з 8,7% у 2018 році, і не більше 4% в 2020-2021 рр.

Детальніше про інфляційні ризики в 2019 році читайте у статті Марії Репко "Сім завдань для НБУ, або Чого чекати в 2019 році від політики у фінансовому секторі" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

 

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Володимир Рябошлик Володимир Рябошлик 14 липня, 16:07 Інфляції у 5% у нас не буде НІКОЛИ. За рік грошова база, де в основі як відомо готівка, систематично збільшується на 8-9%. Тож яка у нас монетарна політика? Жорстка чи навпаки? НБУ наполягає що раз облікова ставка сягає біля 18% - то наджорстка, а щодо емісії, то НБУ її не коментує, хоча з фактів видно що тут політика надм'яка. Насправді вона і не та, і не інша, а ШАХРАЙСЬКА. НБУ вперто не зізнається, що висока облікова ставка насправді встановлена заради забезпечення високої доходності державних облігацій. І саме стрибок облікової ставки останніх років дав путівку ще більшому стрибку ставок відсотків по ОВДП. А на додаток, ще й було запущено схему, щоб з гривневих ОВДП отримувати доларові доходи до 20% річних. Дійшло до того, що доходність ОВДП перевищила доходність банківських депозитів, що є цілком протиприродним і призвело до руйнування ресурсів для кредитування виробництва. Можна подумати, що бюджет існує лише для сплати відсотків олігархам. Отже так-звана боротьба зі зростанням цін це лише, щоб дурити народ. Під гучні балачки що надвисока ставка принесе надшвидке подолання інфляції, НБУ ТИХЦЕМ ПІДЖИВЛЮЄ ІНФЛЯЦІЮ ЕМІСІЄЮ відтерміновуючи оте подолання якомога подалі. Щоб олігархи встигли насмоктатися надвідсотків з бюджету якомога більше і довше. І всі на це, як кажуть, дивляться та не бачать. І дивуються чому це РІЧНА інфляція все ще біля 9-10% попри таку затяту і довгу "боротьбу" з нею. Президент Туреччини вже звільнив главу їхнього центробанку за завищену ключову ставку. Зеленському теж, перш ніж люструвати керівництво НБУ, слід їх повиганяти, покінчити з імітацією боротьби з інфляцією, яка лише прикриває відверті оборудки навколо наддоходності ОВДП, і нарешті забезпечити доступне кредитування і Держави, і Бізнесу. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >