СП «КРЕБО»: добити і... захопити? - Економіка - dt.ua

СП «КРЕБО»: добити і... захопити?

12 лютого, 2010, 17:34 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-19 лютого

У міжнародному аеропорту «Бориспіль» — чергова спроба переділу власності. Не перша і, схоже, не остання...

У міжнародному аеропорту «Бориспіль» — чергова спроба переділу власності. Не перша і, схоже, не остання.

Йдеться про все ту ж боротьбу за контроль над заправлянням літаків у найбільшому аеропорту країни. Адже навіть кризового 2009 року пасажиропотік становив там 5,79 млн. осіб. Для обслуговування якого щороку витрачаються близько 200 тис. тонн авіаційного палива.

Компаній, котрі заправляють літаки, кілька, але вже багато років найбільшою з них є ЗАТ «Спільне українсько-голландське підприємство «КРЕБО». Створено цю компанію ще 1994 року. До речі, її назва розшифровується, як перші три літери від слова Кременчук (де розташований найбільший в Україні виробник авіапалива) і перші дві — від слова Бориспіль.

Щодоби «КРЕБО» надавала послуги із заправляння 350—400 тонн авіапалива, обслуговуючи близько третини рейсів «Борисполя». Співробітництво було взаємовигідним. Оператор власним коштом, без усілякого державного фінансування, методично розвивав заправний комплекс, вводячи в експлуатацію нові об’єкти. Міжнародний аеропорт отримував якісну послугу.

Загалом, перші півтора десятка років ЗАТ працювало досить спокійно.

Та потім — понеслося...

Цікаво, що у самого аеропорту жодних претензій до заправника так і не виникло. Втім, це нікого не збентежило. Претензії були не до обслуговування — дуже схоже, що комусь просто хотілося зайняти місце компанії на ринку.

Оскільки нові об’єкти — зауважу, цілком законно — оформлялися у власність СП «КРЕБО», удару завдали саме по них.

Торік питаннями наявності власності різко занепокоїлася СБУ. Причому заяви спецслужби були гучними: заправника обвинуватили в «незаконній передачі у власність комерційній офшорній фірмі 26 об’єктів централізованого заправляння літаків, котрі належать аеропорту «Бориспіль».

Утім, трохи пізніше (і вже без особливого шуму) справа розвалилася в судах.

Виявилося, що понад два десятки об’єктів фірма, власне, сама й побудувала. І саме для роботи в аеропорту «Бориспіль».

Однак спроби перехоплення тривали, перейшовши хіба що в менш публічну площину.

Протягом 2009 року компанія сумарно отримала більш як 100 запитів контролюючих і правоохоронних органів. Торік до десяти працівників транспортної прокуратури Київської області упродовж двох місяців проводили детальну перевірку підприємства.

Що примітно — нічого суттєвого виявити так і не вдалося. Після чого... були вилучення документів і публічні заяви.

Зараз у компанії спробували знову забрати майно. Тільки якщо 2009 року атака забезпечувалася рішеннями Бориспільського райсуду, то цього року географія змінилася — до неї підключили столицю.

1 лютого суддя Оболонського районного суду м. Києва прийняв чудову (в усіх сенсах) ухвалу. Він скасував рішення третейського суду, яким були позначені права власності на побудований компанією «КРЕБО» цілісний майновий комплекс «Склад централізованого заправляння літаків у ДМА «Бориспіль».

Ухвалу прийнято «в найкращих традиціях» українського діловодства. Спочатку — через більш як три роки! — міжрайонна прокуратура Київської області вирішила, що третейський суд перевищив свої повноваження, зобов’язавши Бориспільське районне БТІ зареєструвати право власності за компанією «КРЕБО». Те, що строк позовної давності вже сплив, нікого не зупинило — суддя моментально подовжив строк звернення до суду.

Той сумний факт, що Оболонський суд узагалі не міг розглядати цю справу, оскільки позови щодо об’єктів нерухомості подаються за місцем їхнього перебування, теж нікого не збентежив.

Подальше було не дивним: райсуд у режимі «експрес» розглянув справу, узагалі не затребувавши і не розглянувши матеріалів третейського суду. Очевидно, через непотрібність. Справді, навіщо обтяжувати себе всілякими нудними подробицями?

Примітно, що, за заявою юристів, у позові не наведено жодних даних про порушення прав та інтересів держави в особі Бориспільського бюро технічної інвентаризації, котре, власне, начебто захищають. Більше того, районне БТІ є комунальним підприємством. Тож міжрайонний прокурор не мав права подавати заяву від його імені. Але, певне, дуже хотілося.

Заодно не стали викликати і всіх представників сторін. Що взагалі-то суперечить Конституції і нормам Цивільного процесуального кодексу України. Але і це — такі дрібниці.

А для більшої впевненості в мудрості результатів «правосуддя по-оболонськи» суддя просто... заборонив оскаржувати цю ухвалу суду. Завіса.

Загалом, заява «КРЕБО», що «реальною метою цих добре спланованих і щедро фінансованих силових акцій є... захоплення майна компанії», не дуже суперечить тому, що відбувається. Можна хіба що засумніватися в слові «щедро».

Суди у нас, як усім відомо, безсторонні і непідкупні. Ну хіба що «колядники щось випадково забудуть».

На жаль, у світі цю точку зору поділяють не всі. За підсумками міжнародного щорічного рейтингу економічних свобод, 2009-го Україна вперше за сім років стала «економічно невільною», опустившись на 125-те місце (п’ять років тому було 88-ме).

Причому найгірші показники зафіксовані «у сфері... боротьби з корупцією, захисту прав власності та інвестицій». Про судову систему теж не забули, зазначаючи, що вона «зазнає тиску з боку держави та організованої злочинності». Слід гадати, це вороги обмовляють.

Хоча «КРЕБО» уже заявила, що скористається своїм правом на захист власності «шляхом звернення у відповідні як національні, так і міжнародні інституції, в тому числі в правозахисні та судові органи Європейського Союзу і суди європейської юрисдикції». Оскільки 78% спільного підприємства належать нідерландській компанії, країни-засновника Євросоюзу, їх як мінімум вислухають. І рейтингів Україні черговий скандал на тему «пригод іноземних інвесторів» точно не додасть.

Паралельно чиниться тиск і в інший спосіб. Антимонопольний комітет дійшов висновку про наявність порушень конкуренції в аеропорту. Хоча ринок Бориспільського аеропорту досить конкурентний і на ньому присутні кілька постачальників, антимонопольники прийняли рішення про штрафи. «КРЕБО» була готова до співробітництва з АМКУ. Вона пояснила наявні зауваження особливостями роботи з контрагентами і курсовими коливаннями валют. Спочатку йшлося про 50—100 тис. грн. штрафу. Та потім раптом відбувся різкий стрибок — і «КРЕБО» за двома справами нарахували... 125 млн. грн.

Для порівняння, за 2004—2008 роки кременчучці отримали тільки 89 млн. грн. чистого прибутку. Більше того, 2008-го по всій країні сума претензій антимонопольників становила близько 13 млн. грн., тобто вдесятеро менше.

Нагадаю, йдеться не про величезну мережу із сотнями заправок, а про компанію, котра працює в основному в «Борисполі» і трохи — у ряді регіональних аеропортів, із кількістю персоналу приблизно в півтори сотні осіб.

Фактично кожного працівника оштрафували майже на мільйон гривень. «КРЕБО» справедливо зазначила, що такий позов — рекордний в історії України і ніяк не обгрунтований економічно, він явно знищує будь-яке підприємство.

До речі, із 265 млн. грн. штрафів, котрі звалилися на компанію в аеропорту, 235 млн. грн. — мабуть, суто випадково — дісталися фірмам із Кременчука.

Цікавим пунктом у заяві «КРЕБО» є фраза, що метою того, що відбувається, є «витиснення одного з лідерів авіазаправного сегмента».

Торік працівники компанії напівофіційно висловлювалися ще чіткіше, заявляючи «про політичне замовлення з боку великої російської нафтової компанії». Благо, що одним із заявників в АМКУ була «ТНК-Авіа». Однак прямих звинувачень на її адресу так і не прозвучало. Ніхто не хоче створювати зайвих труднощів.

Компанія з Кременчука має намір скористатися своїм правом на захист приватної власності як в українських, так і в міжнародних судах. І сподівається, що «неправомірні спроби захопити її бізнес отримають належну юридичну оцінку, а винні в цьому понесуть заслужене покарання».

Надія аж ніяк не безпідставна. Суди у світі бувають не тільки оболонські.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво