Скарбниця і життя в борг - Економіка - dt.ua

Скарбниця і життя в борг

7 серпня, 2009, 15:05 Роздрукувати Випуск №29, 7 серпня-14 серпня

Віднедавна поширена думка про те, що економічну кризу в країні практично подолано, може, і тішить, та навряд чи переконує...

Віднедавна поширена думка про те, що економічну кризу в країні практично подолано, може, і тішить, та навряд чи переконує. Навіть із посиланням на 3,1% зростання обсягів промислового виробництва у червні порівняно з травнем.

У Запорізькій області аналогічний показник у 2,6 разу вищий, проте оптимізму це, на жаль, не викликало. Так само, як і в березні, коли приріст становив майже 16%. Адже в наступні два місяці довелося мати справу зі спадом майже в 6%. У результаті, нестабільна динаміка дала закономірний результат: у першому півріччі промислове виробництво в регіоні знизилося на 38,2% порівняно з аналогічним торішнім періодом.

Як це вплинуло на життєвий рівень запорожців, дуже красномовно свідчить ситуація на споживчому ринку області. Скорочення роздрібного товарообігу в порівнянних цінах становило 21,7%. І це цілком природно, якщо врахувати, що середня зарплата в регіоні збільшилася менш як на 3%, а інфляція за півріччя досягла позначки 8,6%. Хоча насправді удар по гаманцях громадян набагато відчутніший, оскільки заборгованість із заробітної плати в регіоні стрімко зростає, переваливши за 66 млн. грн.

Практично єдиним сектором економіки області, який демонструє хоча б незначний приріст, є сільське господарство. Порівняно з першим півріччям 2008-го запорізьким аграріям удалося збільшити обсяги валової продукції на 5%. Проте це, на жаль, не зможе компенсувати стрімкий спад у будівництві (загальний обсяг робіт скоротився на 51,4%) і промисловості.

Найбільше зниження обсягів виробництва характерне для галузей, орієнтованих на експорт, що спричиняє збереження депресивної динаміки зовнішньоторговельної діяльності області. За п’ять місяців з початку року експорт запорізьких товарів скоротився на 55%. Відчуваючи гострий дефіцит обігових коштів, реальний сектор економіки змушений згортати програми розвитку. На допомогу з-за кордону, на жаль, розраховувати не доводиться: надходження в область прямих іноземних інвестицій зменшилося в першому півріччі увосьмеро.

Економічний спад негативно вплинув і на бюджетні показники. За перше півріччя доходи загального фонду бюджетів усіх рівнів в області зменшилися більш як на третину. Виправляти фінансове становище з виплати зарплат і з розрахунків за енергоносії місцевій владі довелося за рахунок короткострокових казначейських позик на 339,6 млн. грн.

Поки що повернення цієї суми забезпечено на дві третини, і це навряд чи сприяє оптимістичним прогнозам на найближ­че майбутнє. Тим більше що з початку липня казначейство, посилаючись на усну(!) вказівку з центру, впровадило принципово нову практику відносин з клієнтами. Суть її полягає в тому, що всі платежі бюджетних підприємств, установ і організацій на інші рахунки (за винятком захищених статей) виконуються в кращому разі з 10-денною затримкою.

Висновок напрошується дуже невтішний: через брак коштів уряд заходився витрачати гроші місцевих бюджетів. Поки що, мабуть, щоб перекрити касові розриви, втім, як-то кажуть, аби почати, а там воно піде. Тим більше що умови надзвичайно сприятливі.

Єдиний казначейський рахунок хоча й схожий на банківський, але має істотну особливість. Кошти всіх розпорядників на ньому знеособлені. До того ж, на відміну від банків, Держказначейство не зобов’язане за законом оприлюднювати інформацію про активи і пасиви. Відомо лише, що воно надає мільярдні кредити Пенсійному фонду, повернення яких у повному обсязі дуже проблематичне.

Наскільки напружена ситуація з бюджетним фінансуванням на місцях, пояснювати, мабуть, не треба. Та найбільше дивує те, що місцева влада виявляє цілковиту байдужість, обмежуючись лише кулуарними наріканнями.

Індиферентність Асоціації міст України зрозуміти можна, зважаючи на ситуативне союзництво з урядом у проштовхуванні нової редакції Бюджетного кодексу. Відповідний закон було ухвалено парламентом 23 червня, а 20 липня президент наклав на нього вето. Керівники міст розцінили це як «черговий підступний удар» по місцевому самоврядуванню, наполягаючи на тому, що нова редакція кодексу дасть можливість територіям виживати в умовах фінансово-економічної кризи.

На обласному рівні хоча й не заперечують позитивних нововведень законопроекту, та все ж таки звертають увагу, що його впровадження призведе до ще більшого управління місцевими бюджетами з центру. До того ж істотно зменшаться доходи обласних і районних бюджетів. За підрахунками фахівців облдержадміністрації, у регіоні вони скоротяться приблизно на 115 млн. грн. І це без урахування впливу економічної кризи, котра, як відомо, показушною звітністю не лікується.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво