Симбіоз торгівлі та розваг. Феномен українського варіанту дитячих гральних кімнат і комплексів полягає в тому, що вони перетворилися з «попутного» бізнесу на домінуючий

Зимові свята в Україні традиційно вважаються сімейними. Це час канікул у дітей і батьків, коли сім’я нарешті збирається разом, щоб пройтися по магазинах або посидіти в кафе, зробити святкові покупки й розважитися...

Нинішнього року українці на своїх маленьких домочадцях «заощадили»: чи то криза винна, чи то карантин, але в новорічні дні дитячі гральні комплекси і кімнати розваг втратили як мінімум 30% відвідувачів...

— Наша дитяча гральна кімната «Скубі-Ду» у Білоцерківському торговому центрі «Вежа» відкрилася рік тому, саме напередодні Нового року, — коментує господиня кімнати Олена. — Відвідувачів на відкритті і протягом усіх зимових свят було дуже багато. Такого сплеску чекали ми й цього Нового року, але його не було. Вочевидь, у батьків фінансові проблеми...

Про те, що громадянам на свята довелося тугіше затягнути паски, свідчить статистика багатьох ринків послуг. Дитячі гральні комплекси та їхні скромніші різновиди — кімнати або куточки в різних торгових центрах і магазинах — не виняток, адже, вирушаючи з дітьми по покупки, батьки ризикують залишити там чималі гроші. Перебування тільки однієї дитини в «Скубі-Ду» і аналогічних йому місцях дозвілля коштує 12 гривень за 20 хвилин, у столиці або «крутіших» центрах — ще дорожче. А якщо дорослі привели з собою двох-трьох малюків, щоб тим часом зробити покупки (на що піде година, а то й більше), доведеться розпрощатися з сотнею гривень...

Мода облаштовувати дитячі розважальні комплекси й кімнати прийшла до нас із Європи, де такий вид сервісу, як правило, безплатний.

Господар великого маркету, турбуючись про його процвітання (конкуренція на Заході теж серйозна), намагається зробити перебування покупців у своєму закладі максимально комфортним. Саме тому в Європі гральні майданчики входять у розряд безкоштовних послуг — як паркування, туалетні кімнати, доставка товару до автомобіля...

Підприємливі українці з властивим їм менталітетом робити гроші на будь-якій дрібниці перетворили цю додаткову послугу на окремий бізнес, який відбрунькувався від торгових центрів, ресторанів та інших місць дозвілля батьків.

Витрати на організацію такого бізнесу мінімальні: найчастіше дитяча гральна кімната не потребує значних грошових вкладень і окупається на другий рік після відкриття. Вона становить собою простенький лабіринт із кількох складових: сухого басейну з м’якими кулями, гірок, батутів, мотузяних містків.

І хоча на українському ринку є виробники обладнання для таких комплексів (наприклад, компанія «Нові горизонти»), власники невеличких гральних найчастіше конструюють їх самотужки, ухиляючись від відповіді на запитання, де виготовлені комплектуючі.

Зрозуміло, що коли дитячий лабіринт зроблений аматорами, підвищується травмонебезпека для малюків, адже далеко не в усіх гральних кімнатах діти перебувають під наглядом старших, а пейджери (аналог радіоняні) видають батькам далеко не скрізь...

Бажано, щоб деталі гральних лабіринтів вироблялися зі зносостійких сертифікованих матеріалів, які легко чистити й мити. В ідеалі, в таких приміщеннях мають бути підлога з підігрівом, хороше освітлення, вентиляція і персонал, який турбується про вологе прибирання. Чи перевіряють ці місця дозвілля санітарні служби — підприємливі бізнесмени воліють мовчати...

Контингент відвідувачів таких комплексів — малюки від 3 до 8 років, для трохи старших дітей у торгових центрах обладнують гральні автомати, телевізори, дитячі кафе, комп’ютери.

Зазвичай гральна кімната стилізована під сюжет популярного мультфільму чи казки або просто нагадує морське царство, джунглі чи мурашник...

В Україні ще небагато торгових центрів, котрі заздалегідь заклали у свій бюджет таку статтю витрат і відвели в плані будівництва місце для комплексу розваг зі своїм стилем, колоритом та нестандартними атракціонами. Дуже скоро витрачені кошти окупаються сторицею (все залежить від місця розташування торгового центру), але поки що більшість підприємців обмежуються невеличкими кімнатами з мінімумом витрат.

Якщо добре пошукати, то можна знайти торговий центр, ресторан чи кафе, де є безплатний дитячий куточок. Але, як правило, це сумне приміщення з книжками, розмальовками та кількома іграшками...

Феномен українського варіанта дитячих гральних кімнат і комплексів полягає в тому, що вони перетворилися з «попутного» бізнесу на домінуючий.

На думку спеціалістів, більшість таких малих комплексів «годує» основний бізнес, який надав їм дах над головою.

— Наша триповерхова дитяча гральна кімната «Лабіринт», — розповідає Наталя, продавець білоцерківського дитячого магазину «Мадагаскар», — була задумана разом із магазином дитячого одягу та іграшок. Два роки тому, коли ми першими в місті відкрили такий лабіринт, сподівалися, що він просто активізує продажі, адже іграшки і яскравий одяг перебувають у полі зору дітей. Доки дитина бавиться, батьки найчастіше здійснюють «екскурсію» торговим залом, багато хто купує уподобаний товар. Окрім цього, продаємо соки й солодощі для маленьких відвідувачів. Якщо чесно, ми навіть не очікували, що до нас почнуть приходити не заради покупок, а заради гральної кімнати. Сьогодні більшість наших клієнтів — це відвідувачі дитячого куточка, який дає істотні прибутки, оскільки в будні 20 хвилин перебування тут коштують 12 гривень, а у святкові та вихідні дні — 15...

Щоб утримати маленьких клієнтів, власники таких гральних кімнат проводять усілякі акції. У «Мадагаскарі», наприклад, за кожних 20 хвилин перебування видається жетон. Зібравши від п’яти до 15 таких жетончиків, дитина може обміняти їх на симпатичні іграшки.

Оплативши 40 хвилин перебування, діти отримують безкоштовні 20 хвилин гри в лабіринті.

Водночас, ціни на іграшки й одяг у цьому магазині — досить високі, що, можливо, пояснюється наявністю додаткового сервісу.

Гральна кімната «Скубі-Ду» існує автономно, без дитячого магазину. Її господарка, Наталя, вважає, що таке сусідство шкодить дітям.

— Ми вирішили не спокушати дітлахів, хай просто веселяться, адже не в усіх є гроші на іграшки. Сподівалися на великі купівельні потоки в торговому центрі, це жваве місце. У нас проводяться акції, наприклад зараз за чотири платні відвідання — у подарунок одне. Як бонус пригощаємо дітей соком...

Якщо малюки часто відвідують гральні комплекси чи кімнати, така розвага скоро їм набридає, тому господарям треба час від часу змінювати дизайн, ігри, атракціони, проводити конкурси. Сьогодні набуває популярності відзначення в таких місцях днів народження та свят.

Хороше знання психології — теж неодмінна умова успіху такого бізнесу: заплативши чималі гроші за розваги своїх чад, батьки пильно стежать за ставленням до них вихователів, які відповідають за безпеку дітей.

У Росії останніми роками ця сфера послуг стає дуже затребуваною: тільки в Москві понад 60 ресторанів і кафе мають свої гральні кімнати. У знаменитому «Дитячому світі» на Луб’янці, окрім гральних зон, працюють інтернет-клас і справжній дитячий банк «Дельта ленд», де дитина може відкрити рахунок і оформити пластикову картку.

Дуже популярні в наших сусідів і мультиплекси. Ці багатозальні кінотеатри в торгових комплексах дозволяють паралельно демонструвати і сімейні мелодрами, і детективи, і мультиплікати.

Сучасні торгові центри пропонують відвідувачам максимум послуг, і в цьому їм допомагають мережеві розважальні оператори, які швидко розвиваються.

Сьогодні вже важко здивувати досвідчених відвідувачів океанаріумами, скеледромами, картингами, центрами віртуальних ігор, концертами живої музики і ледь не розважальними польотами на Місяць...

Торгівля і сфера розваг добре поєднуються, приносять взаємну користь, і цей симбіоз має великі перспективи. Досвід європейських країн свідчить, що люди проводять у таких комплексах по кілька годин на день. В Україні традиції відвідання торгових центрів усією сім’єю ще тільки формуються.