Штормове попередження - Економіка - dt.ua

Штормове попередження

8 червня, 2007, 13:29 Роздрукувати Випуск №22, 8 червня-15 червня

Нещодавня заява Міністерства транспорту та зв’язку, зроблена разом із Фондом держмайна України, знову струснула морську галузь...

Нещодавня заява Міністерства транспорту та зв’язку, зроблена разом із Фондом держмайна України, знову струснула морську галузь. Транспортне відомство оприлюднило свої чергові плани щодо наведення ладу. Але вони радше скидаються на переділ ринку портових послуг і сфер впливу, аніж на турботу про ефективне використання держмайна.

Йдеться про 25 договорів спільної діяльності, укладених між портами та приватними компаніями. Мінтранс дав зрозуміти, що вони можуть бути не лише переглянуті, а й розірвані. Оскільки спільна діяльність призводить до недоотримання прибутку. І взагалі це не що інше, як прихована приватизація портів. Такі висновки зроблено на основі попереднього аналізу, виконаного робочою групою.

Заява Мінтрансу нагадує штормове попередження. Чим усе закінчиться, покаже час. Але Одеський порт і компанія «Синтез ойл», в управлінні якої перебуває нафтовий термінал, чекати не стали. Цього тижня вони публічно висловили свою позицію на прес-конференції в Києві.

Річ у тім, що Одеський порт був першим, хто дав путівку в життя підприємствам спільної діяльності. Саме він на початку 90-х, завдяки спільним зусиллям економістів і юристів, відкрив для транспортної галузі цю нову форму господарювання. У тодішніх складних умовах вона дала змогу одеським портовикам не лише вижити, а й успішно розвиватися протягом десяти наступних років. Саме приватний бізнес, який отримав доступ до ринку портових послуг, залучив у порт вантажопотоки та інвестиції. В Одеський порт було вкладено 200 млн. грн. приватних коштів. І до 2002 року порту, нарешті, вдалося перекрити свій показник кінця 1980-х і перевалити понад 33 млн. тонн вантажів за рік.

За весь цей час, як заявив на прес-конференції начальник Одеського порту Микола Павлюк, у порту нічого не продано й не приватизовано. Усе як було державне, так і залишилося. А заяви про те, що спільна діяльність — це прихована приватизація, не відповідають дійсності. За словами Павлюка, це — форма господарювання, що живить порт і дає йому можливість розвиватися. А все інше залежить від того, на яких умовах укладено договори.

Якщо казати про Одеський порт, то вони мають свій строк. І по його закінченні майно, створене на кошти приватних компаній, переходить у власність порту, тобто держави. Тому огульно звинувачувати цю форму господарювання у всіх гріхах неправильно.

Одеський порт відстоював можливість спільної діяльності з приватними компаніями практично протягом усіх років її існування. Пережив не одну атаку, шквал критики, серйозний тиск, навіть розірвання договорів із партнерами.

До 2002 року на території Одеського порту працювали десять підприємств спільної діяльності. Але після найсерйознішої «чистки», влаштованої тодішнім міністром Георгієм Кірпою, залишилося тільки три. Інші стивідорні компанії, в управлінні яких перебували й зараз перебувають вантажоперевалювальні термінали, були змушені перейти на орендні відносини.

Практика показала, що такого роду «харакірі» не на користь, а радше, на шкоду дер­жаві, вважає М.Павлюк. Про це свідчать і результати роботи цих компаній. Їхні показники погіршилися: впали обсяги, прибуток. З переходом на орендні відносини порт практично втратив і важелі управління цими компаніями.

На сьогодні порт має три договори спільної діяльності. І один із них укладено із компанією «Синтез ойл». Навіть у роки незліченних і скрупульозних перевірок і «наїздів» ця приватна структура встояла, довівши не лише законність, а й переваги спільної діяльності.

Компанія «Синтез ойл» прийшла в порт 1994 року. В той час Одеська нафтогавань як найбільший в Україні нафтовий термінал мала потребу в серйозних інвестиціях. Було виведено з експлуатації три причали, закрито станцію очищення баластових вод (єдину в Україні), зашкалював рівень зношення основних фондів. Не було й вантажопотоку. Відновити зруйновану інфраструктуру, а по суті наново побудувати новий сучасний термінал і взялася компанія «Синтез ойл».

За всі роки роботи в порту ця приватна структура вклала в реконструкцію нафтогавані 20 млн. дол. І збільшила обсяги перевалки втричі. Компанія вклала кошти й у будівництво газового комплексу. У результаті перевалка зрідженого газу зросла увосьмеро.

Порт від спільної діяльності з «Синтез ойл» одержав 98,1 млн. грн. До бюджету надійшло 74,5 млн. грн. Тільки за чотири місяці цього року прибуток порту у вигляді дивідендів від спільної діяльності становив 7 млн. грн. Окремо слід зазначити, що по закінченні строку договору майно, створене на вкладені кошти, залишається порту. «Тому казати про приховану приватизацію недоречно, — вважає і директор із експортно-імпортних операцій ЗАТ «Синтез ойл» Станіслав Залевський. — До того ж нам сьогодні незрозуміло, чому спільна діяльність вважається неефективною».

Одеський порт звертався в Мінтранс із проханням визначити критерії оцінки ефективності договорів спільної діяльності. Однак такий документ так і не з’явився. Не виконано й вимог норми закону про держбюджет на 2007 рік, що вимагають перегляду до 1 березня ц.р. договорів спільної діяльності на відповідність оцінки вартості переданого майна його ринковій вартості.

А чи було взагалі проведено серйозний аналіз договорів спільної діяльності? Учасники прес-конференції в цьому дуже сумніваються. Тому що до робочої групи, котра винесла вердикт про неефективність таких договорів, у тому числі й угоди, укладеної між Одеським портом і «Синтез ойл», не запросили ні представників компанії, ні представників порту.

«Ми — відкрита структура, ми — за аналіз і прозорість дій, — заявив на прес-конференції голова правління ВАТ «Ексімнафтопродукт» Андрій Романовський. — І нам незрозумілі в зв’язку з цим дії Мінтрансу». За його словами, висловлювання міністерства про ревізію договорів спільної діяльності — це перегляд старих, зрозумілих правил гри, що матиме для бізнесу негативні наслідки.

Втім, такі наслідки вже є. Як приклад А.Романовський навів переговори з компанією, що займається розробкою одного з родовищ у Середній Азії. Вона розглядала Одеський порт як основний логістичний шлях доставки нафти на ринки Америки, Азії та південних регіонів Європи. У результаті міністерських заяв компанія призупинила переговори. І може віддати перевагу портам Росії та Грузії. За найскромнішими оцінками, упущена вигода для держави становитиме 140 млн. дол. на рік. Це ті кошти, які могли б отримати бюджет, порт, «Укрзалізниця».

Загалом, із погляду учасників прес-конференції, останні заяви міністра транспорту та зв’язку Миколи Рудьковського можуть призвести до різких і необгрунтованих рішень щодо підприємств спільної діяльності. До відмови від тієї форми господарювання, що довела свою ефективність. І має право на життя.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво