Шанс на вчинок. Соціальний підприємець Яцек Стржеміжний вирощує демократію у польських школах - Економіка - dt.ua

Шанс на вчинок. Соціальний підприємець Яцек Стржеміжний вирощує демократію у польських школах

3 червня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №21, 3 червня-10 червня

1989 року, після падіння комуністичного режиму, в Польщі теж багато говорили про демократію. Муд...

 

 

 

 

1989 року, після падіння комуністичного режиму, в Польщі теж багато говорили про демократію. Мудра думка, що демократична система народжується усе-таки не в кабінеті нового президента, і навіть не в стінах польського сейму, а в душі та свідомості кожного окремого громадянина, стала поштовхом до масштабного соціального проекту.

Так, підприємець Яцек Стржеміжний знову пішов до школи, але вже не в ролі затурканого та безправного учня, а як учитель, готовий навчити «затурканих і безправних» бути впевненими та вільними. Його досвід сьогодні підтриманий не лише Фондом Шваба, що об’єднує соціальних підприємців із багатьох країн світу, а й громадянами рідної країни, від юного максималіста-школяра і до раціоналіста-президента.

Засновник і керівник Центру виховання громадянства Яцек Стржеміжний впевнений у тому, що «молоді люди мають одержати шанс здійснити щось соціально значуще ще до того, як різноманітний життєвий досвід зробить їх безпорадними або цинічними».

…Біографія цього соціального підприємця підтверджує популярну нині теорію, що кожен виконує призначене долею, а прикрощів і злигоднів зазнає для того, щоб учитися на них. Зі шкільних уроків Стржеміжний виніс одне з головних для себе запитань: «Чому люди обирають роботу, яка полягає в тому, щоб мучити інших?» Конфлікти з учителями і стійка відраза до школи позначалися і на «успіхах» у навчанні: з одних шкіл Яцека виганяли, в інших по кілька разів залишали на другий рік. Стржеміжний тоді навіть припустити не міг, що згодом сам займеться шкільною освітою. Якраз у ті роки у свідомості юнака сформувалися принципи, на реалізацію яких він вирішив нині спрямувати свою діяльність.

Як виховати «обивателя»?

Польською «громадянин» звучить як «обиватель». І щоб виховати з нього справжнього демократа, потрібно докорінно змінити систему освіти. «Відтепер шкільний досвід має давати молодій людині відчуття впевненості у правоті своїх переконань, у своїх силах, у власних можливостях впливати на життя навколишнього світу», — сказав собі Стржеміжний і створив Центр виховання громадянства (СEO — Centrum Edukacyi Obuwatelskig).

Однією з перших ініціатив Центру стало створення інституту підготовки вчителів. Цілі його були досить масштабними, але, як згодом переконався підприємець, цілком реальними. Йшлося про нову якість освіти, що, на думку Яцека, передбачає навчання дисциплін, необхідних для розуміння соціальних, політичних і економічних аспектів повсякденного життя; формування творчого і критичного мислення; виховання відчуття відповідальності та соціальної активності.

У межах цього проекту Центр, окрім розробки низки принципово нових програм вивчення у школах історії, права, економіки, дає унікальну можливість об’єднати зусилля педагогів, викладачів місцевих органів влади, учнів і їхніх батьків у розробці та здійсненні реформи освіти. Так у Польщі розвивають і зміцнюють демократичне суспільство. 1999 року міністерство освіти визнало навчальний план Центру найкращим із погляду реформи шкільної освіти. А рівень громадянської активності та розмах волонтерського руху істотно зросли після поширення у країні напрацювань Центру громадянського виховання.

1995-го ця організація розробила програму «Молодь голосує». У межах цієї програми у школах проводяться президентські та парламентські вибори, влаштовуються референдуми і конституційні дебати. Наприклад, тільки в шкільних референдумах 2003 року «Голосує молодь Європейського Союзу» взяли участь понад п’ять тисяч шкіл і 950 тисяч учнів.

Програма «Молодь проти корупції» була розроблена лише торік, але в ній уже взяли участь понад три тисячі навчальних закладів. Цей проект створювався за спільної участі урядів Польщі та США, нині його підтримали численні неурядові громадські організації. Сьогодні навіть молодші школярі отримують уявлення про те, якої шкоди суспільству завдає корупція, вчаться розпізнавати ситуації, які в повсякденному житті можуть закінчитися пропозицією дати або одержати хабара. Беручи участь у програмі, молоді люди виробляють активну життєву позицію, що виключає толерантне ставлення до будь-яких проявів корупції, упевнюються, що з цим злом можна й потрібно боротися. Інтернет-форум, створений у межах цієї програми, дозволяє як учителям, так і учням обмінюватися ідеями, проводити опитування суспільної думки, нагромаджувати статистику. Навчальний план передбачає проведення 180 (!) п’ятигодинних семінарів, у яких найактивнішу участь беруть представники місцевої влади, а також тих професій, які вважаються найбільш корумпованими.

«Класна школа»

Так називається головний проект, створений за особистої участі провідної польської газети Gazeta Wyborccza при підтримці польсько-американського Фонду Свободи, під патронатом президента Александра Квасьнєвського. 2002 року Gazeta Wyborccza опублікувала умови проведення загальнонаціонального конкурсу на звання «Класна школа». Відповідно до цих умов, школа, що претендує на таке звання, має відповідати шести принципам:

добре навчати кожного;

справедливо оцінювати учнів;

навчати думати й розуміти те, що відбувається у світі;

допомагати розвивати соціальні навички та заохочувати активне ставлення до життя;

створювати атмосферу безпеки і сприяти формуванню в учнів відчуття впевненості у власних силах;

готувати школярів до майбутнього.

Кожен із цих принципів доповнюється списком конкретних заходів (близько 30 пунктів), які потрібно провести протягом року. Інформацію про виконання кожного пункту реєструє Центр, і тільки після цього навчальний заклад здобуває звання «Класна школа».

Запускаючи цей проект, його ініціатори очікували, що максимальна кількість шкіл-учасниць обчислюватиметься сотнями, і переважно це будуть елітні приватні школи та престижні гімназії Варшави й інших великих міст Польщі. Проте кількість шкіл, які взяли участь у конкурсі, вже перевищила п’ять тисяч. Причому 90% їх — звичайні державні. Результат перевершив усі сподівання: замість популяризації досвіду кількох шкіл, здатних стати прикладом для інших, у країні вдалося запустити ефективний механізм вирівнювання загальноосвітнього рівня між значною частиною всіх навчальних закладів.

…Отже, можна провести цілком визначену паралель. Вільні та мислячі громадяни, готові змінювати світ на краще, — ось, у принципі, й усі аксіоми, на яких поляки будують свою демократію. Від розмов там уже перейшли до справи. І не важливо, кому спала на думку ідея реформувати систему освіти — чиновникові чи соціальному підприємцю, важливо, що ця ідея, в остаточному підсумку, працює. Молодці, поляки! Думайте, українці. Шанси на Вчинки в усіх рівні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво