Шахтарів знову використовують як «гарматне м’ясо»? - Економіка - dt.ua

Шахтарів знову використовують як «гарматне м’ясо»?

20 березня, 2009, 16:23 Роздрукувати Випуск №10, 20 березня-27 березня

25 березня в рамках акції протесту працівників вугільної промисловості до Києва хочуть привезти близько півтори тисячі гірників...

25 березня в рамках акції протесту працівників вугільної промисловості до Києва хочуть привезти близько півтори тисячі гірників. Одночасно аналогічні акції відбудуться і в деяких інших великих шахтарських містах країни. Таке рішення прийняли голови первинних організацій Профспілки працівників вуглепрому України (ППВП) на своїй нараді 27 лютого. У своїй резолюції гірники вимагають від уряду обмежити імпорт вугілля, збільшити бюджетне фінансування галузі, забезпечити повну оплату за відвантажену вугільну продукцію, а також цілком погасити заборгованість по зарплатах і соціальних гарантіях перед гірниками.

«На вугільних підприємствах уже зараз немає коштів не тільки на підвищення тарифних ставок та окладів, а й на виплату поточної зарплати. Заборгованість по зарплаті перевищила 1 млрд. грн.», — зазначається, зокрема, у резолюції. А лідер ППВП народний депутат від Партії регіонів Віктор Турманов наголосив, що акція гірників не має нічого спільного з політикою.

Однак, виходячи з усіх передумов, можна дійти протилежного висновку: шахтарська акція має саме політичний характер. По-перше, минулого тижня сплив­ли умовні 100 днів (з дня обрання спікером Верховної Ради Володимира Литвина і переформатування парламентської коаліції), які лідер Партії регіонів відвів Юлії Тимошенко на стабілізацію економічної ситуації в країні. На підтримку цих заяв ще один знаний парламентський регіонал Василь Хара, котрий до того ж очолює Феде­рацію профспілок України, протягом усього лютого тероризував Мінпраці і соцполітики обіцянками масових страйків.

Щоправда, останнім часом такі заяви вщухли, поступившись місцем заявам про необхідність деполітизованого уряду, про що говорив Микола Азаров. А Ганна Герман навіть додала, що Партія регіонів готова відрядити до такого Кабміну свого представника. Втім, причини такої різкої зміни настроїв в оточенні Віктора Федоровича — тема для окремої статті. Водночас регіонали не мають наміру зовсім відмовлятися від гучних акцій, які, поза сумнівом, досить широко покажуть телеканали, що «засвітили» свою антипрем’єрську позицію.

Другим аргументом на користь політичного підгрунтя шах­тарських акцій є необгрунтованість їхніх заяв про заборгова­ність по зарплатах. Так, голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва На­талія Королевська, котра представляє у Верховній Раді від БЮТ Схід України, повідомила, що зарплати на державних шахтах виплачуються вчасно. «Старан­нями уряду вугільна галузь сьо­годні одна з небагатьох в Ук­раїні, де немає заборгованості по зарплатах. І як депутат від Луганщини, гарантую зробити усе, щоб у майбутньому у гірників не виникало проблем зі своєчасною виплатою зарплат», — запевнила Наталія Королевська, яка, за свідченнями багатьох народних депутатів і чиновників, має достовірну інформацію від Мінвуглепрому.

Принагідно зазначимо, що після прийняття 2 вересня минулого року Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» фонд заробітної плати Мін­вугле­прому перевищує 1 млрд. грн. А середній розмір пенсій збільшився на 364 грн. Зараз у Верховній Раді лежить ще один законопроект, який розширить соціальні пільги і гарантії гірників. Примітно, що, крім Наталії Королевської, Андрія Кожем’якіна і голови Конфедерації незалежних профспілок України Михайла Волинця (усі — БЮТ), серед авторів цього документа значаться регіонал Юхим Звягільський, відомий своїм інтересом до вугільної галузі, і вже згадуваний Віктор Турманов.

У БЮТ і Партії регіонів у парламенті більше голосів, ніж навіть потрібно для внесення змін до Конституції, отже, поза сумнівом, шахтарський законопроект буде ухвалено. Тоді до чого здіймати галас на рівному місці, як це збирається робити ППВП на чолі з Турмановим, котрий давно відомий як профспілковий лідер, що представляє інтереси Партії регіонів? Адже і економічна, і політична ситуація в країні далека від нормальної. І в квітні 2006 року, коли тільки-но відбулися парламентські вибори і постало питання про формування нового уряду, той самий Віктор Турманов уплинув на відмову від страйку. При тому що три роки тому борги по зарплаті були цілком реальними. Мотивом для відмови від акцій протесту, за словами Турманова, стала невизначеність майбутнього політичної верхівки країни. Багато хто пам’ятає, що тоді в результаті тривалих інтриг у прем’єрське крісло, зрештою, сів Віктор Янукович — і ППВП забула про акції протесту.

Проте сьогодні Віктор Федорович — не голова виконавчої влади, а майбутній кандидат у президенти. Більш того, один із ключових претендентів на головне крісло держави Україна. Країна ж перебуває в такому хиткому становищі, що будь-які різкі рухи можуть остаточно вивести її з рівноваги.

Далеко не останню роль у цьо­му, як і на початку 1990-х років, можуть відіграти шахтарські бунти. Тоді страйки гірників призвели до дострокових президентських виборів, на яких переміг Леонід Кучма. Однак Леонід Данилович уже чотири роки як на пенсії, а шахтарі як були, так і залишаються інструментом у руках лідерів своїх профспілок — теж, по суті своїй, кишенькових і цілком підконтрольних реальним господарям регіону. Цікаво, що одночасно з початком тих шахтарських хвилювань було озвучено тезу про автономію шахтарського краю. Його далеким відгомоном через десять років стане сепаратистський проект Південно-Східної автономної республіки, озвучений на з’їзді у Сєверодонецьку.

Залишається сподіватися, незважаючи на наявність у Донбасі окремих сепаратистських настроїв, що сьогодні вже ніхто не вдасться до закликів розколоти Україну. Але так само лідери Донбасу навряд чи відмовляться від послуг профспілок у своїй популістській боротьбі за владу.

Можна припустити, що активізація сил у Партії регіонів, які орієнтуються виключно на її лідера, спровокована внутрішнім пар­тійним протистоянням. «Юридич­на» частина партії давно схиляється до конституційного союзу з БЮТ, крило Ріната Ахметова веде акуратні переговори з представниками Юлії Тимошенко, за давньою традицією розкладаючи яйця в різні кошики перед виборами. Вже відомо, що компанія Ахметова «Метінвест», до якої вхо­дять «Павлоградвугілля» і «Краснодонвугілля», не підтримує акції протесту ППВП. А так зване крило «Бойка—Фірташа», зазнавши нищівної поразки після розмитнення 11 млрд. кубометрів газу, які належали RosUkrEnergo, стрімко втрачає свою вагу. Не виключено, що Юрій Бойко, якщо не домовиться з Вікто­ром Януковичем про переуступку лідерства в середньостроковій перспективі, може пригадати про власний політичний проект — Республікан­ської партії, і відновити її діяльність.

Чи означає це, що на Україну очікує чергове вочевидь програшне політичне шоу з участю шахтарів за гроші Партії регіонів? Це запитання поки що залишається відкритим. Та чи захочуть самі шахтарі вкотре ставати гарматним м’ясом і заручниками великих політичних ігор?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво