Сезонний феномен? - Економіка - dt.ua

Сезонний феномен?

7 жовтня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №39, 7 жовтня-14 жовтня

Не минуло й місяця відтоді, як українські банкіри та виробничники, політики та прості громадяни всерйоз обговорювали загрозу нового витка ревальвації гривні, а валютний курс підкинув черговий сюрприз...

Не минуло й місяця відтоді, як українські банкіри та виробничники, політики та прості громадяни всерйоз обговорювали загрозу нового витка ревальвації гривні, а валютний курс підкинув черговий сюрприз. У лічені дні готівкова американська валюта подорожчала більш як на 10 коп. (до 5,19 грн./дол. за курсом продажу).

Що буде далі? «ДТ» спробувало дати об’єктивну оцінку того, що відбувається, і спрогнозувати можливі варіанти розвитку подій.

Передумови

Можливе послаблення позицій гривні раніше встигли анонсувати окремі експерти та ЗМІ. Головні мотиви — відсутність значимого припливу іноземних інвестицій і скорочування щомісяця позитивного сальдо зовнішньої торгівлі, яке цілком може вийти в мінус ще до кінця поточного року. Осінь, коли не знаєте, традиційний період активізації імпортних закупівель (і особливо — енергоносіїв).

Крім того, витративши певну частину валютних заощаджень у сезон відпусток, багато українських громадян намагаються їх поновити саме в цей час. Та й значну частину соціальних виплат, що надходять із бюджету, їхні отримувачі «за старою та доброю звичкою» обмінюють на купюри із зображеннями американських президентів.

Нинішній вересень не став винятком. Якщо практично всі вісім із половиною місяців від початку року (за винятком червня), Нацбанку доводилося в масовому порядку скуповувати надлишкову валюту (лише від початку року — 5,95 млрд. дол.), то вже до середини вересня необхідність у цьому відпала. Відносна рівновага, яка встановилася на міжбанківському ринку, дозволяла НБУ протягом трьох тижнів (із 12 вересня) не брати участі в торгах. І хоча сальдо купівель Нацбанку на безготівковому ринку у вересні ще залишилося позитивним (за підсумками місяця він викупив у своїх підопічних «зайві» 210 млн. дол.), попит на готівкову валюту з боку населення вже перевищив її пропозицію на 285 млн. дол. (у серпні — лише на 600 тис.).

Ситуація на ринку

4 жовтня Нацбанку вперше після більш як тримісячної перерви довелося відновити продаж безготівкові валюти. Поки він задовольняє різко зрослий попит, що називається, впівсили. Із одного боку, справно продає банкам долари за курсом 5,06 грн./дол. Але з іншого, збільшення до 30—40 млн. дол. обсягу щоденних продажів, за оцінками дилерів, перекривало в кращому разі тільки третину попиту на валюту (100—120 млн. дол.).

Тому ціни міжбанку під час торгів часом сягали 5,08—5,09 грн./дол. А оптовий курс готівкового ринку, розраховуючи який, банкіри до ціни купівлі безготівкової валюти додають 1,5% відрахувань до Пенсійного фонду, 0,1—0,2% операційних витрат та ще «два-три копієчки» власного заробітку, аж до п’ятниці вперто не опускався нижче 5,17—5,19 грн./дол.

Сергій Шуст, начальник казначейства Укрпромбанку, зазначає: певну додаткову напругу на готівковому ринку створює й та обставина, що найбільші оператори ринку готівкової валюти ще не встигли завезти в країну її необхідні обсяги. Щойно це станеться, маржа між котируваннями готівкового й безготівкового ринку звузиться.

В іншому, на думку банкіра, яку поділяє більшість його колег, нічого нечуваного на ринку не відбувається. «Нинішнє збільшення попиту на валюту — традиційний сезонний феномен, що спостерігається рік у рік, — запевняє він. — Наразі ринкові розклади цілком під контролем Національного банку, і подальший перебіг подій залежатиме від його намірів і дій. Від того, наскільки оперативно й жорстко Нацбанк реагуватиме на спроби девальвувати курс, і залежатиме його динаміка».

Розклади

У середу, 5 жовтня, відповідаючи на запитання, чи може бути продовжено продажі доларів, глава НБУ Володимир Стельмах відповів: «Обов’язково». І додав: «…якщо попит не закриватиметься, будемо закривати його». Правда, не уточнив, за яким конкретно курсом, обмежившись досить туманним: «Нічого страшного немає. Ми повинні вийти на середній курс — 5,10 грн./дол. Ми на нього ще не вийшли».

Того ж таки дня, але трохи пізніше, Нацбанк вирішив підкріпити свої поки що не надто переконливі ринкові дії, розповсюдивши заспокійливий прес-реліз. У ньому регулятор спрогнозував «зниження курсу готівкового долара в зв’язку з очікуваними чималими надходженнями валюти в Україну» та закликав співвітчизників «утриматися від купівлі валюти за завищеним курсом, який склався останнім часом».

«Найближчим часом очікується значне надходження в країну інвалюти за рахунок приватизації «Криворіжсталі» (1,4 млрд. дол.) і запланованого випуску й розміщення на зовнішніх ринках ОВДП (750 млн. дол.), що сприятиме... зниженню курсів купівлі-продажу готівкової інвалюти», — говорилося в повідомленні.

Випуск українських євробондів на суму 600 млн. євро уже відбувся. А підготовка до повторного приватизаційного конкурсу по «Криворіжсталі» йде повним ходом. За інформацією Фонду держмайна, заявки на участь у ньому подали вже дев’ять потенційних покупців (п’ять нерезидентів і чотири — резиденти України). Схоже, поки що більшість із них утримувалася від введення капіталу в країну, оскільки остаточно не було обумовлено деякі важливі деталі конкурсу й механізм внесення застави його учасниками. Тим паче що тут їх чекав не дуже теплий прийом із боку НБУ, який викуповував у банків лише валютну виручку за експортними контрактами.

А тепер дорогу практично відкрито. У вівторок Фонд державного майна пообіцяв найближчим часом закінчити відпрацювання механізму внесення застави, а наступного дня дозволив потенційним учасникам конкурсу з приватизації 93% акцій «Криворіжсталі» оплатити конкурсний внесок у доларах США або євро. Завдяки цьому нововведенню інвесторські гроші, швидше за все, серйозно не вплинуть на ринок. Цілком можливо, що й оплату за придбаний пакет акцій його щасливий покупець зробить безпосередньо на рахунок Держказначейства у валюті. Таким чином, ця валюта опиниться в розпорядженні Мінфіну, не справивши шокового впливу на ринок.

Певне, на тлі цих новин пристрасті на валютному ринку в п’ятницю трохи вщухли, а курс — знизився (оптовий курс продажу готівкового ринку опустився до 5,14 грн./дол.). Чи надовго?

Можливо, що й так, адже крім перелічених Нацбанком джерел валютних надходжень необхідно ще врахувати випуск єврооблігацій на 250 млн. дол., який готує Київська міськадміністрація, заплановане низкою українських банків залучення синдикованих кредитів на загальну суму понад 200 млн. дол., а також можливе розміщення корпоративних позик «Азовсталі» й «Запоріжсталі» в обсягах відповідно 150—200 і 300 млн. дол.

Отож валюта з високою ймовірністю надходитиме в Україну справно, зберігаючи позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу як мінімум до кінця року, заявляють більшість банкірів і експертів. А це означає, що серйозних об’єктивних причин для різких курсових коливань, на їхню думку, не існує.

І саме тут необхідно зробити важливу обмовку — саме «об’єктивних». Оскільки одна, досить суб’єктивна, але тому не менш важлива причина все-таки є.

Підгрунтя

Як стверджують банкіри, повноцінній стабілізації валютного ринку заважає лише половинчастість зусиль НБУ в цьому напрямі. Яка традиційно дратує та непокоїть банківську громадськість. Та й справді, що означає ця трішки дивна манера поведінки НБУ, котрий зовсім не поспішає ліквідувати «вогнища нестабільності»?

Риторику представників регулятора у відповідь вгадати нескладно. Оскільки нинішня політика Нацбанку перебуває в цілковитій гармонії з курсом на поступове усунення від щоденної присутності на ринку, який він оголошував уже неодноразово. Виходить, «граючи на нервах» співвітчизників, він переслідує благу мету поступово привчити їх до більшої гнучкості валютного курсу.

Але чи вдало вибрано момент для таких ігор? Адже провокувати можливий ажіотаж на готівковому ринку зовсім не в його інтересах.

Ну, з одного боку, такі ігри в «кішки-мишки» Нацбанк, напевно, може собі дозволити: за останні роки він встиг нагромадити дуже непогані золотовалютні резерви. Суто теоретично, нинішні їхні запаси (14,2 млрд. дол., або, за нинішнім офіційним курсом, майже 72 млрд. грн.) дають змогу вилучити не лише всю готівку в обігу (55,5 млрд. грн. на 01.10.05), а й компенсують усю грошову базу (70,5 млрд. грн.). Отож, Нацбанку цілком під силу повністю ліквідувати будь-яку за масштабами валютну кризу.

Це підтверджує ще свіжий у пам’яті торішній досвід. Нагадаємо, що минулої осені тодішньому керівництву НБУ вдалося усунути наслідки досить масштабної валютної кризи. Правда, разом з тим довелося розпрощатися зі значною частиною нагромаджених раніше золотовалютних резервів (понад 2,5 млрд.). За що дехто з помітних представників тодішньої опозиції, а нині — діючої влади поспішили обвинуватити Нацбанк у розбазарюванні народного надбання. Певне, забувши, що валютні резерви НБУ якраз і призначені для врегулювання таких ситуацій.

Із іншого боку, називаючи нинішній офіційний курс долара (5,05 грн./дол.) «оптимально-ліберальним», Володимир Стельмах, схоже, зовсім невипадково відразу обмовився: «… це — офіційний курс, а те, як ви там один з одним торгуєте, це вже інше питання». І заявляючи, що наразі не має серйозних підстав його змінювати, глава Нацбанку, цілком можливо, зовсім не відмовився б від «деякого» послаблення гривні.

Бо, по-перше, продаючи долари за вищим курсом, НБУ зберігає резерви, які, ми це пам’ятаємо, розбазарювати з навіть дуже важливих причин усе-таки негарно. А по-друге, коли такі продажі здійснюються за рахунок валюти, якою розпоряджається Мінфін, автоматично збільшуються доходи бюджету.

Ну й по-третє, що найголовніше, таке зростання курсу — це класна можливість покарати горезвісних іноземних спекулянтів, згадуючи котрих, Володимир Семенович навіть не намагається приховати своє роздратування.

Масовий приплив гарячих іноземних капіталів уже приніс Нацбанку чимало клопотів, ставши основною причиною такої непопулярної в масах квітневої ревальвації гривні. Виправдовуватися в необхідності якої головному банкірові доводиться й досі. Нагадаємо, за оцінками НБУ, на початку року до країни «набігло» близько мільярда «гарячих» доларів, а разом усередині країни їх нині десь мільярда півтора.

Саме можливість початку несподіваного й масового відпливу цих спекулятивних капіталів Володимир Стельмах назвав головним ризиком курсової стабільності гривні. «От зайшли ці спекулятивні капітали. Нині вони посоліднішали. Але, ми гадаємо, десь у листопаді—лютому вони можуть почати скидати, аби все-таки бодай на нинішньому курсі заробити... І ось тут нам треба буде думати».

Що голова надумав, можна здогадатися з інших його слів: «Якщо підуть спекулянти від нас інтенсивно і ми їм змушені будемо валюту продавати, ми ж не будемо їм по п’ять продавати, це однозначно». По скільки, він також прохопився: «Вони входили по 5,25 (грн./дол. — Ю.С.), так нехай і виходять по 5,25».

Багато банкірів вважають повернення до цього курсу дуже доречним і для економіки. Утім, із цього приводу є й інша точка зору: будь-який різкий рух, будь-яка дестабілізація вкотре призведе до перегляду бізнес-проектів, перспектив.

До речі, право на засуджуване нині банкірами вибіркове задоволення попиту на валюту глава НБУ «про всяк випадок» зарезервував за своїм відомством також ще у вересні, заявивши, що Нацбанк може обмежити продажі валюти «лише під критичний імпорт, тобто виробникам, а не спекулянтам». При цьому він переконаний у тому, що Нацбанк має цілковите право запроваджувати такі обмеження до здобуття Україною статусу країни з ринковою економікою та її вступу до СОТ. Мовляв, поки критерії повномасштабної ринкової економіки до нас не застосовуються.

А цю стабільність, як уже неодноразово зазначалося, глава НБУ ототожнює зовсім не з валютним курсом. «Можуть статися певні катаклізми, що може курс піти й на 5,20 грн./дол. Але я ще раз підкреслюю, курс для нас — другорядна мета, лише один із чинників, яким ми оперуємо для того, аби була стабільною купівельна спроможність національної валюти. Ані в Конституції, ані в жодному законі ви не знайдете положення, яке зобов’язує нас непокоїтися про курс іноземної валюти», — заявив пан Стельмах, відбиваючись від наполегливих прохань журналістів дати «конкретні прогнози й гарантії». І спересердя зауважив: «Ну немає в мене зобов’язань гарантувати населенню 5,05 або 5,12».

* * *

Ось і виходить, що валютно-курсова політика Національного банку здійснюватиметься в ручному режимі залежно від того, як розвиватиметься ситуація. А майбутня доля курсу долара практично цілком залежить від волі й бажання голови НБУ та ще тих перших осіб держави, із якими він радиться, приймаючи власні рішення. (Навряд чи ми відкриємо великий секрет, стверджуючи, що всі принципові рішення з питань валютно-курсової, та й кредитно-грошової політики Володимир Стельмах, навіть якщо радиться з іншими членами правління, ухвалює зараз одноосібно.)

Віддаючи необхідну данину поваги досвіду й мудрості першої особи НБУ, дозволимо собі все-таки засумніватися в слушності такого способу дій. Адже саме «кулуарність в ухваленні рішення про квітневу ревальвацію» стала головним лейтмотивом претензій на його адресу під час післяревальваційних «громадських розбірок»...

Звісно, ми не насмілимося оскаржувати тезу: коли стабільність курсу суперечить меті стримування інфляції, у жертву потрібно принести першу. Але чи є зараз у Нацбанку досить підстав, аби знову проводити над економікою й населенням нові експерименти? Адже, показує досвід, саме наші рядові співвітчизники найчастіше опиняються в найбільшому програші в результаті курсових коливань. На відміну від спекулянтів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво