Сергій Тимченко: «Кожен день простою — це не один, а три кроки назад»

Поділитися
Голова Державного агентства земельних ресурсів України Сергій ТИМЧЕНКО розповів про особливості, пріоритети й джерела фінансування земельної реформи та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю для DT.UA.

Голова Державного агентства земельних ресурсів України Сергій ТИМЧЕНКО розповів про особливості, пріоритети й джерела фінансування земельної реформи, боротьбу з корупцією, видачу держактів на землю та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю для DT.UA.

- Сергію Михайловичу, багато експертів дуже тривожно висловлюються щодо земельної реформи, її реальних цілей та можливих наслідків. Чи є чітка концепція розвитку сільського господарства і села, яка лягла б в основу цієї реформи? Чи просто стоїть завдання створити ринок земель, щоб у країні було що скуповувати і чим торгувати, а також під що залучати кредитні ресурси?

- Ні, це абсолютно не так. Мета реформи - знайти для землі ефективного власника і створити умови для розвитку українського села, агропромислового комплексу та економіки країни загалом. Відповідаючи скептикам, можу сказати, що ще два роки - і з нас сміятиметься весь світ, бо ми ввійдемо в Книгу рекордів Гіннесса як країна, що довше за всіх у сучасній історії здійснює земельну реформу. Нині на цьому «почесному» місці перебуває Мексика, яка проводила земельну реформу 23 роки. У нас цей процес триває вже 21-й рік. Тому вже час набратися сміливості та взяти на себе відповідальність, завершивши цю реформу.

- Так діло в термінах? Чи не зашкодить поспіх якості?

- А куди далі зволікати? Понад два десятки років ми тупцюємо на місці або шарахаємося з одного краю в другий, ніяк не можемо остаточно визначитися та прийти до логічного завершення. Тим часом і сільське господарство, і саме село дедалі більше занепадають і деградують, а країна в цілому втрачає дуже серйозні можливості та ресурси для розвитку. У нас що, дурний народ? Ні. В нас проблеми з землею? Ні, у нас найкраща земля в Європі.

- У тому-то й річ, що на карту поставлено надто важливий ресурс. І не буде перебільшенням сказати, що нинішній вибір визначить подальшу долю країни...

- І що довше ми зволікатимемо, то глибше у вир ітимуть українські чорноземи, економіка та країна загалом. Судіть самі: площа України 60,4 млн. га, а сільгоспугідь - 42 млн. га, так із чого ж іще починати піднімати економіку країни? Звичайно ж, із розвитку аграрно-промислового комплексу.

Нині простоюють, виснажуються або використаються неефективно мільйони гектарів сільгоспугідь, які могли б більш продуктивно працювати на країну та її економіку. Ми маємо парадоксальну ситуацію, коли власники найродючіших земель у світі живуть за межею бідності, а з карти України щороку зникають десятки сіл. Тому кожен день простою - це не один, а три кроки назад.

Що ж до побоювань, то я недавно вже казав про існування серйозної проблеми перекручування інформації про права власників сільськогосподарських земель та їхні можливості в умовах запровадження обороту земель. Тому тут ми маємо провести дуже серйозну роз’яснювальну роботу.

- Навряд чи знайдеться багато супротивників самої реформи. Інша річ - як її буде реалізовано. Адже можна скільки завгодно говорити про необхідність уникнути збезземелювання селян тощо. А на ділі через п’ять-десять років одержати ситуацію, коли всі землі та сільське господарство контролюватимуть сім чи десять агрохолдингів. Усе ж до того йде?

- Саме так, за нинішньої недосконалої законодавчої бази саме до цього все і йде.

Десять цих агрохолдингів уже є. А реформа якраз спрямована в інший бік. Її головне завдання, поставлене переді мною особисто президентом: не допустити збезземелювання селян і передбачити для цього максимум можливих обмежувачів та інструментів. Один із них - створення державного земельного банку, діяльність якого буде спрямовано на підтримку і підвищення рентабельності малого та середнього бізнесу на селі. Зрозуміло, що без грошей для купівлі техніки, добрив, насіння, технологій неможливо підняти і розвинути будь-який агробізнес навіть за всього бажання та маючи наймудрішу голову.

Після вступу в силу закону про ринок землі її власники саме й одержать можливість використати той капітал, що у них є, - їхні паї. Вони зможуть не тільки здати їх в оренду, причому тепер уже за більш прийнятною ціною, продати, подарувати або передати в спадщину, а й самостійно чи колективно господарювати на ній, одержавши під заставу свого паю потрібний грошовий ресурс для розвитку господарства. І згодом ці можливості тільки збільшуватимуться, оскільки з розвит­ком ринку землі її ціна, як і розмір орендної плати неминуче зростатимуть.

Ми очікуємо, що після появи ринку вартість одного гектара сільгоспугідь становитиме в середньому близько 300 євро. Але це, звичайно, явно занижена ціна, оскільки в тій же Центрально-Східній Європі в таких країнах, як Угорщина чи Польща, де сільськогосподарські землі значно нижчої якості, ніж у нас, вони коштують як мінімум на порядок дорожче - три-п’ять тисяч євро та вище. А в країнах Західної Європи ціна взагалі починається від 10 тис. євро.

Є три основні показники, що впливають на темпи зростання цін на землю або її оренду. Перший - це консолідація земель у єдині, більші, інвестиційно привабливі масиви. Відповідну законодавчу базу прописано в законопроекті «Про ринок земель». Другий показник - це розвиток інфраструктури агропромислового комплексу: під’їзних шляхів, залізничних віток, елеваторів, зерносховищ, техніки тощо. Третій - це контроль і підвищення якості грунтів, недопущення деградації земель, як це відбувається нині. Всі ці заходи земельною реформою передбачено.

Що стосується монополізації галузі та надмірної концентрації земельних ресурсів окремими особами, то в законопроекті щодо цього передбачено спеціальні превентивні механізми. І якщо ми значно розширюємо свободу дій продавцям, тобто власникам паїв, то до покупців держава підходить із дуже твердими вимогами, регламентацією і контролем. По-перше, ми чітко обмежили категорії людей, які можуть володіти землею. Це фізособи - громадяни України, фермерські господарства, держава або територіальні громади.

Відповідно до нинішнього варіанта законопроекту окрема особа зможе купити не більш як 2100 га.­ Але, швидше за все, максимум в одні руки буде обмежений 500 гектарами.

При купівлі землі передбачається подання декларації джерел доходу, де покупець має довести законність і прозорість походження коштів для купівлі землі.

Крім того, кожен покупець у рамках економічної конкуренції має пройти антимонопольну перевірку на родинні зв’язки та на зв’язки зацікавлених осіб.

- Усі ми добре знаємо ціну анти­монопольним перевіркам... А чому при купівлі обленерго чи портів декларація про доходи не потрібна, а для землі вона необхідна? Це зроблено, щоб жорстко обмежити коло претендентів?

- Ми намагаємося виписати закон так, щоб він захищав інтере­си всіх суб’єктів земельних відносин - від простого селянина до великого орендаря. Нині всі зацікавлені в правильному, цивілізованому і прозорому законодавстві. Адже тільки у випадку, якщо землю буде куплено на цілком законних підставах, цю власність не можна буде потім опротестувати.

До речі, щоб уникнути зловживань, законопроектом передбачено норми з метою припинення скуповування на підставних осіб. Не виключено запровадження спеціальних кваліфікаційних вимог до покупців, таких, як наявність аграрної освіти, досвіду роботи в сільському господарстві або ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Водночас молодим фахівцям, а також особам, що ведуть господарську діяльність на землі, планується при купівлі сільськогосподарських земель надавати пільги: вони одержать можливість купувати земельні ділянки з розстрочкою платежу строком на п’ять років, а можливо, й більше. Для залучення молоді в села нині обговорюються можливості надання пільгового житла або ж довгострокового дешевого кредитування.

Передбачено механізми щодо недопущення спекуляцій сільгоспземлями. Для цього законопроект передбачає спеціальні диференційовані ставки державного збору за договорами купівлі-продажу землі. Якщо ви перепродуєте свою ділянку в перший рік після її придбання, доведеться заплатити мито в 100% від її нормативної грошової оцінки, на другий рік - 90, на третій - 80 і так далі до 10%.

Крім цього, буде запроваджено або десятирічний, або взагалі безстроковий мораторій на зміну цільового призначення сільськогосподарських земель.

Ну й, нарешті, скуповування земель іноземним капіталом повністю виключене - на ринок не допускаються не тільки іноземці, а й будь-які юридичні особи.

- Кажуть, що юристи вже знайшли близько десятка схем, як іноземцям обійти передбачені обмеження. Тим більше що вони вже й нині, через деякі найбільші агрохолдинги, фактично володіють величезними сільськогосподарськими площами.

- Це не зовсім так. Не володіють, а одержали право користування через оренду. А якщо навіть хтось і володіє, то після ухвалення нового закону зобов’язаний буде провести її відчуження.

Намагатися обійти будь-який закон можна завжди. Але це може призвести не тільки до адміністративної відповідальності, а й до проблем із правоохоронними органами.

Та я хочу сказати, що ухвалення поданого нами законопроекту зробить практично неможливими тіньові, приховані схеми скуповування сільгоспземель. На сьогодні фактично всі тіньові схеми - це обхід мораторію, зі скасуванням якого правові колізії в частині обмежень прав власності на землю буде ліквідовано.

А цивілізований іноземний виробник, завдяки створюваній ним конкуренції місцевим орендарям, - це скоріше благо для тих власників паїв, які не можуть самі їх обробляти, здаючи в оренду.

Після ухвалення закону оренда зросте з нинішніх у середньому 300-350 грн. за гектар на рік фактично вдвічі - до 600-700 грн. А в подальшому, завдяки зростаючій конкуренції, стане ще вищою.

- Завдяки чому після ухвалення закону зросте вартість оренди землі?

- За рахунок збільшення її нормативно-грошової оцінки. Кабмін перегляне формулу розрахунку нормативної оцінки, унаслідок чого вона підвищиться в 1,7 разу. Нині вона становить у середньому 11800 грн., а вже з нового року цей показник зросте до майже 20 тис. грн. за гектар.

- Це в середньому по Україні? Але, напевно, є «вилка»?

- Так, звичайно. Щоб не перераховувати, я кажу про середні показники. Та хоч би яка «вилка» була, формула нарахування вартості оренди землі передбачає ставку не менш як 3% від нормативної грошової оцінки. Тому вартість оренди, хоч би якою вона була до цього, з 1 січня 2012 року збільшиться майже удвічі. І це вже неминуче - відповідна постанова Кабінету міністрів уже проходить останні погодження.

- Які конкретно передбачені механізми, щоб невеликий підприємець зміг одержати доступ до ресурсів?

- У нього від початку уже є пай у середньому в 4 га. Люди можуть об’єднуватися. У когось є комерційна жилка, а хтось може бути виконавцем і теж там працювати, вносячи свій земельний пай. А сама земля після скасування мораторію стає товаром. Під заставу землі можна буде брати кредит, і в земельному банку ставка не перевищуватиме 8% річних. Більше того, для проектів, спрямованих на державні потреби, наприклад, розвиток інфраструктури агропромислового комплексу, у земельному банку передбачається видача безвідсоткових кредитів. Роль земельного банку - більше соціально-політична, ніж економічна.

- Запитання: звідки він братиме ресурси? Чи не перетвориться це на профанацію через хронічний дефіцит бюджетних коштів?

- У розпорядженні держави уже є приблизно 12 млн. га. Це земля, яку можна продавати, здавати в оренду, одержуючи від цього відповідні грошові ресурси. При земельному банку планується створити земельний фонд. Тільки держава зможе купувати та перепродувати землю безмитно. Ця діяльність потенційно принесе величезні гроші, які спрямовуватимуться в розвиток агросектора.

Ще одне джерело - підвищення ставки податку на землю, яка зараз становить 0,01%, або в середньому 12 грн. з гектара ріллі. Тобто податку на використання землі в нас практично немає, тому й простоюють «під паром» сотні тисяч, якщо не мільйони гектарів родючого грунту. Збільшення ставки податку хоча б до 1% плюс підвищення нормативно-грошової оцінки може принести додаткові мільярди гривень щорічно.

За нашими підрахунками, у разі збільшення земельного податку на ріллю до 1% щорічні надходження стано­витимуть понад 5,5 млрд. грн. Ми виступаємо з ініціативою, щоб 70% від цієї суми йшло до місцевих бюджетів на розвиток сільських територій - а це в середньому 350 тис. грн. щороку в бюджет сільської ради, а решта коштів - на підтримку цілей земельної реформи.

- До нас доходить інформація про серйозний відплив кадрів із відомства. Що це, репресії?

- Боротьба з корупцією, яка щойно розпочалася, має й зворотний бік медалі - відплив кадрів. Ніколи не змусиш людину, яка на хабарах одержувала до 30–40 тис. дол. на місяць, чесно працювати на зарплату в півтори тисячі гривень. І тут ми плануємо низку заходів. На сьогодні ми досягли домовленості з Національною академією аграрних наук ім. Докучаєва про працевлаштування в нас їхніх випускників-червонодипломників. Вони одержуватимуть у нашому відомстві максимально високі посади. Ще зараз у нас у стадії активної розробки спільний проект із Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. Йдеться про надання тій категорії молоді, на яку ми робимо ставку, довгострокової - 30-річної - іпотеки на житло.

Крім того, нині ведуться переговори з урядом про збільшення зарплат нашим службовцям на 45% уже з січня 2012 року. Адже ситуація абсурдна - у Держкомземі старший спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст першої та другої категорій мають посадовий оклад на рівні мінімалки - 985 грн., тобто такий самий, як у прибиральниці чи водія. А навантаження на співробітників, вимоги та відповідальність - колосальні, особливо під час реалізації реформи та відкриття ринку землі.

І найголовніше. Якщо ми податок на землю зробимо не 0,1% від нормативно-грошової оцінки, а хоча б 1% з гектара, то це й дасть нам кошти як мінімум на завершення земельної реформи. Якщо внести низку законодавчих змін, то з’явиться можливість надати гідну оплату праці та підвищити її втричі-вп’ятеро. Отоді й боротьба з корупцією буде ефективною. З такою ініціативою я вже виступив на нещодавній апаратній нараді у віце-прем’єра Андрія Клюєва, і він мене підтримав. Відповідні документи ми подаємо в Кабмін.

- Гроші на завершення реформи з’являться тільки наступного року?

- У проекті держбюджету на 2012 рік гроші, хоч і в не зовсім достатній кількості, але закладено. Це понад 333 млн. грн., спрямованих на ведення земельного кадастру, розмежування земель, безоплатну видачу держактів.

Основна увага приділяється місцевим бюджетам, тому що туди надходять гроші від відшкодування втрат лісо- і сільськогосподарського виробництва. Йдеться про те, що у разі зміни цільового призначення лісів чи сільгоспземель на місцях має виплачуватися відповідна компенсація. У сукупності за рахунок державного та місцевих бюджетів ми отримуємо певні кошти для заходів щодо земельної реформи. Але в тому самому обсязі, в якому хотілося б, ми їх зможемо побачити, як варіант, при збільшенні земельного податку. Другий варіант - за рахунок продажу державної та комунальної землі через аукціони після ухвалення закону про ринок земель.

- Вони ж іще не розмежовані як слід…

- Ми ж не кажемо, що тільки збираємося розмежовувати, цей процес уже триває. Наприклад, є такі області, як Одеська, яка до відкриття ринку буде розмежована на всі 100%. Проте є й інші області, які відстають. Але сьогодні президент України дав нам і окремо всім губернаторам спеціальне доручення, тому що навіть уже виділені гроші на розмежування найчастіше не використовувалися за призначенням, а зберігалися на депозитних рахунках. Глава держави поставив чітке завдання: завершення розмежування земель комунальної та державної власності, й кожний із губернаторів несе за це персональну відповідальність. Після такого президентського впливу цей камінь обов’язково зрушить з мертвої точки.

- Коли буде ліквідована заборгованість і розпочне повноцінно працювати єдине вікно?

- Єдине вікно почне працювати після набрання чинності законом про кадастр із 1 січня 2012 року. Там передбачається персональна відповідальність спеціальних уповноважених осіб - кадастрових реєстраторів тощо.

Однак нинішня заборгованість, а це близько 330 тис. держ­актів, накопичувалася ще з 2003 року. Для чого? Черга - це механізм для вимагання чиновниками грошей у громадян України. Отримує держакт лише той, хто пройшовся по кабінетах і роздав гроші.

Нашу заборгованість буде ліквідовано до нового року, більше того, з упевненістю можу сказати, що й раніше.

Однак нам важко полічити ті акти, які висять у ліцензіатів, найчастіше вже закритих фірм, послуги яких люди вже оплатили, але документів так і не одержали. Ці документи дуже часто в нас навіть не зареєстровані. Тому я хотів би порадити людям звертатися безпосередньо в держструктури - Центр земельного кадастру, державні інститути земле­впорядкування, тут держава несе відповідальність.

А фірма набрала грошей у найкращому разі по одному разу, а в гіршому іноді доходить до п’яти, і не несе жодної відповідальності. Вони поміняли вивіску, закрилися чи збанкрутували. Зі свого боку ми вже вжили низку заходів. Буквально сьогодні виносимо на Кабмін пропозиції щодо посилення норм одержання ліцензії. Нам хотілося б, щоб ті фірми й люди, які надають такі послуги й відповідають за якість робіт, перш ніж одержати ліцензії, проходили в державних вузах хоча б двотижневе навчання, після якого складали іспити на профпридатність. Це перше. І друге - щоб хоча б раз на рік вони проходили курси підвищення кваліфікації…

- Як показує досвід, це теж може бути хорошим способом стягнення поборів…

- Наголошу ще раз, що це будуть не «уповноважені» фірми, а державні вузи. І з поборами там буде досить складно. Гроші в державних вузах по-іншому контролюються, ніж у «ручних» приватних компаніях.

Проте найосновніше, що ми хотіли б бачити, не знаю, вдасться нам цього домогтися чи ні, - це чорний список. До якого увійдуть прізвища конкретних людей, відповідальних за якість робіт. Щоб позбавляли ліцензій не фірми, які можуть завтра перереєструватися, а позбавляли права на роботу конкретні персоналії.

Що ж до заборгованості, то на сьогодні ми йдемо за таким графіком: от показники на четвер по областях. Найкращі - Кіровоградська, де заборгованість погашено на 96,6%. Далі - Хмельницька (62,4%), Тернопільська (62%), Херсонська (59%). Це при тому, що видача розпочалася буквально десять днів тому.

На жаль, є області-аутсайдери - це Чернівецька, Луганська, Івано-Франківська та Запорізька. Сьогодні на селекторній нараді я виніс чотири «догани». І запевнив відповідальних осіб, що якщо ці догани їх не протверезять і не відволічуть від «більш важливих» справ, то через тиждень вони одержать по другій догані й підуть із «вовчим білетом» без права працевлаштування в земельній сфері.

Ми десять днів тому вже розіслали офіційне попередження про те, що очікує за невиконання президентського доручення. І точно так само, як кожен начальник обласного чи районного управління, і я персонально перед президентом відповідаю за погашення заборгованості по державних актах.

Як відомо, у зв’язку з адміністративною реформою ми перебуваємо в стадії реорганізації. Довелося поставити головну умову переходу чиновників з Держкомзему в агентство - це ліквідація заборгованості по державних актах.

Чи будуть залучені до обігу землі Міноборони та Національної академії аграрних наук?

– Продати або купити ці землі може тільки держава в особі вищого державного органу виконавчої влади в сфері землеупорядкування, тобто Державного агентства земельних ресурсів. Жодна інша, навіть державна структура, в розпорядженні якої ці зелі зараз знаходяться, не має на це права.

Щоб продати державну землю, котра знаходиться зараз у Міноборони, МінАПК, університетів чи когось іще, треба спочатку звідти забрати, передавши до державного резерву. Ми вийшли з ініціативою: провести інвентаризацію та моніторинг державних земель, щоб визначити, як землі цих відомств використовуються. Думаю, що там знайдеться чимало угідь, які не використовуються за прямим призначенням або простоюють, що є надмірною розкішшю, особливо якщо це землі сільгосппризначення. Потім ці землі будуть передані або місцевим радам, або до державного земельного фонду. Тільки після цього вони можуть бути продані.

– А скільки є в наявності земель не витребуваних паїв або паїв померлих людей, які не були передані в спадок. Хто буде ними розпоряджатися?

– За нашими даними, невитребувані паї – складають біля 1,2 млн. га, а землі відумерлої спадщини – ще біля 1,8 млн. га. Ці землі на сьогоднішній день не мають фактичних власників, не обробляються чи обробляються нелегально, деградують. Після вступу в дію законопроекту про ринок землі вони також будуть передані до державного земельного фонду, а вже потім держава зможе ними розпоряджатися на власний розсуд.

- Ви казали, що президент поклав на вас відповідальність за аграрно-земельну реформу. Виходить, що головний ідеолог аграрної реформи ви? Чи Микола Присяжнюк, Ірина Акімова, компанія McKinsey? Чиї прізвища потім червоним чи чорним рядком буде вписано в історію?

- Відповідальність несемо персонально міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк і я.

- А що буде, якщо через п’ять років усе буде по-іншому, ніж ви зараз кажете?

- Зроблю все можливе, кістьми ляжу й відповідатиму. Я й сьогодні беру на себе відповідальність за кожний зроблений мною крок. Що ж до всього іншого, то ми живемо в демократичній країні, і якщо не впораємося з цим завданням, то люди виберуть інший парламент і, відповідно, іншу владу. Якщо ми не виконаємо обіцянок, то нас не буде.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі