Що не так з законопроектами НКЦПФР? - Економіка - dt.ua

Що не так з законопроектами НКЦПФР?

10 липня, 2018, 13:15 Роздрукувати

Під прикриттям імплементації Угоди про асоціацію з ЄС НКЦПФР має намір посилити свої повноваження, не створивши жодних виразних правил.

На тлі доісторичного фондового укладу, коли, по суті, весь фондовий ринок — це просто торгівля борговими зобов'язаннями держави, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку має намір посилити свої повноваження, не створюючи жодних виразних правил. І ці нові повноваження НКЦПФР на тлі старої системи виглядають як можливості використовувати важку артилерію в тонкому мистецтві стрілянини по горобцях.

Минулого тижня народні депутати вкотре відмовили Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку в її бажанні цей самий ринок реформувати — промотований регулятором законопроект №7055 було відхилено. Це часткова перемога здорового глузду. Але прийняття закону "Про ринки капіталу й організовані ринки" — це питання не так бажання Нацкомісії реформувати ринок (воно якраз не очевидне), як потреби виконання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Законодавство України має бути синхронізоване відразу з низкою євродиректив і регламентів, що стосуються роботи на організованих ринках. І вже повністю готовий до розгляду інший законопроект на цю ж тему, що нібито наближає український фондовий ринок до європейських стандартів. Але за смисловою спрямованістю мало відрізняється від попереднього законопроекту.

Навіщо потрібен був законопроект №7055

Передбачалося, що законопроект дасть змогу імплементувати низку євродиректив і регламентів ЄС, які встановлять, нарешті, європейські правила на українському ринку.

Та, попри традиційно більш ніж значний текст проекту закону на 223 сторінках (очевидно, саме так розуміється комплексність), у ньому не так уже й багато місця приділено самій імплементації і, до речі, висвітлено доволі однобоко й навіть суперечливо. Зате більшу частину присвячено, також традиційно, особливому статусу й розширенню повноважень регулятора. Про це в євродирективах згадки немає! До речі, й офіційних текстів немає. Про сумну долю перекладів євродиректив ми писали раніше.

Ще дивнішою виглядає відсутність у законопроекті, покликаному встановити правила на ринку, реформованих положень про заборонні норми (санкції). Хоча самих санкцій документ стосується, поширюючи, наприклад, статті про зловживання на ринку й на товарні регульовані ринки. Регулятор свідомо виключив із євродиректив, що імплементуються, Директиву 2014/57/ЄС (див. нижче). У результаті законопроект відхилено. І цілком слушно.

Що не так із повноваженнями регулятора?

Можна було б припустити, що після скандального провалу проекту №7055 НКЦПФР опустила руки? Та ні.

Одразу приспів на розгляд й інший законопроект №6303-д (доопрацьована версія №6303) — тепер уже винятково про посилення повноважень самого регулятора: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу". Він пройшов апгрейд, усі потрібні погодження в парламентському комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності, і вже після відхилення першого його вручено з поданням про можливість розгляду Верховною Радою.

На ділі ж виходить, що ні самі ринки капіталу не формалізовано, ні поняття зловживань на них не імплементовано. Зате "захист" отримаєте. Щоправда, у вигляді виняткових повноважень регулятора. А не (як ви, можливо, подумали) нових прав самих інвесторів щодо свого захисту.

Однак головне запитання: а у зв'язку з якими зобов'язаннями перед ЄС у дорожній карті імплементації опинився законопроект №6303 (і тепер він же у вигляді №6303-д) про приєднання до Меморандуму IOSCO (Міжнародної організації комісій із цінних паперів), який лобіює НКЦПФР? Адже дорожня карта імплементації і за назвою, і по суті має передбачати імплементацію норм Європейського Союзу.

Саме на цьому тлі доісторичного фондового укладу, коли весь фондовий ринок — це просто торгівля борговими зобов'язаннями держави, НКЦПФР має намір посилити свої повноваження, не створивши жодних виразних правил.

І саме в питанні імплементації acquis ЄС, що стосується санкцій за маніпулювання ринком, — Директиви 2014/57/ЄС, НКЦПФР узяла паузу аж до 2020 р. Ну, працює вона над ними, що сказати. І навіть через кілька років "роботи" віддала директиву на переклад.

Євродирективи ж, які підлягають імплементації, працюватимуть коректно тільки в разі, якщо буде встановлено зрозумілі межі відповідальності — санкції. ЄС саме так і діє. Простіше кажучи, якщо правила — це про те, що робити можна, то санкції — про те, чого на організованих ринках робити не можна.

Та зрозумілу архітектуру відносин, що прийнята в ЄС і пропонується Україні, порушує нині саме регулятор.

Що відбувається із самим фондовим ринком?

Чотири роки реформ, здавалося б, мали забезпечити основу для реформ і на фондовому ринку України. Та й новий склад НКЦПФР також працює майже чотири роки, і за цей час мав би показати нову якість роботи.

Тільки де ж вона, ця якість? В адмінсанкціях, що посилилися на падаючому ринку? В бажанні регулювати навіть приватні акціонерні товариства, про що в тій же Польщі, де ринок розвинений, навіть не чули? В чому ж підміна? Давайте розберемося. Факти — річ уперта.

За час каденції нового, чинного, складу Нацкомісії кількість актів про зловживання ринком значно зросла. Так, за даними регулятора, за 2012–2017 рр. НКЦПФР прийняла 76 постанов про накладення санкцій за маніпулювання на фондовому ринку, зокрема 2012-го — 4, 2013-го — 5, 2014-го — 2, 2015-го — 15, 2016-го — 33, 2017-го — 17. Примітно, що кількість накладених санкцій набагато збільшилася. Якщо в 2012–2014 рр. було накладено 11 санкцій, то в наступні три роки, 2015–2017, — 65, тобто в шість разів більше. Водночас ринок демонструє значні темпи падіння. Обсяги торгів фінансовими інструментами на організованому (біржовому) ринку скоротилися за останні роки втроє: з 620 млрд грн у 2014 р. до 235 млрд — у 2016-му і 206 млрд — у 2017-му.

Напрошується низка запитань. Фондовики стали менш законослухняними? Можливо, регулятор став пильнішим? А може, і зараз із санкціями все гаразд?

А що зробила Нацкомісія щодо прозорості або хоча б зрозумілості виявлення фактів маніпулювання ринком? Ну, крім того, що змахнула нафталін із надрукованих "папєрєдніками" на друкарській машинці архаїчних Методичних рекомендацій з установлення наявності ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку, мабуть, нічого.

Навпаки, судячи з відповіді Комісії, виявленням фактів маніпулювання в регулятора займається аж одна людина! У будь-якому разі, це випливає з того, що тільки одна посадова інструкція передбачає такі функції.

Може, немає умов для роботи НКЦПФР? Судіть самі. Тільки зарплатний бюджет Нацкомісії на 2018 р. становить 3 млн 486,3 тис. грн, і це вчетверо більше, ніж 2017-го (842,6 тис.). Численність співробітників апарату НКЦПФР у 2018 р. збільшилася порівняно з минулим роком із 321 людини до 460. Чим вони там узагалі займаються на падаючому ринку?

При цьому на запитання, чи підлягає моніторингу весь обсяг трансакцій, у Комісії на сьогодні відповіді немає. Водночас за 2017 р. на фондовому ринку було укладено 123 946 біржових контрактів. Яка саме посадова особа Нацкомісії їх усі промоніторила? Чому виявила маніпулювання саме в тих випадках? За яким принципом здійснювали моніторинг? Невідомо.

Факти комісія встановлює на свій розсуд — практично за відсутності жодних затверджених правил. Не подобається — іди оскаржуй.

Можливостей для об'єктивного аналізу НКЦПФР не створює: ніхто нині не зможе з імовірністю хоча б у кілька відсотків відповістити на запитання про те, що є на ринку значним відхиленням, очевидним економічним значенням і справжніми цінами. Ні представники ринку, ні наукове співтовариство, ні сам регулятор.

Наявні ж набір і методи застосування санкцій за маніпулювання ринком (які не змінюються) не відповідають правилам євродиректив. Тобто санкції є, але за що саме — незрозуміло. Така ситуація несе безліч корупційних ризиків — це право Комісії на свій розсуд визначати наявність або відсутність порушень за суб'єктивними критеріями "значущості відхилень", "очевидності або неочевидності економічного значення в операціях", "дійсності або недійсності цінових параметрів" тощо. Отже, є місце для зловживань із боку саме регулятора.

Cui prodest, або Кому вигідно?

Парадоксально, але факт — єдиним бенефіціаром старої системи виявляється НКЦПФР. Якщо законопроект №6303-д ухвалять, то в частині повноважень регулятору позаздрять як усі нові силовики — НАБУ, САП, ДБР, так і перевірені часом — ГПУ, СБУ, МВС.

Однак якщо стосовно НАБУ, САП суспільство хоча б зробили свідком якихось конкурсів та інших прийнятих у таких випадках декорацій, то випадок із НКЦПФР більше нагадує фокус із повноваженнями Януковича, які він отримав усупереч виборчому мандату.

Підсумовуючи, зазначимо, що, як і у всіх подій, у нашому випадку також є великий план, середній і загальний. І якщо звернутися до великого плану, то можна говорити про технічні нестиковки в законопроекті, неточності в імплементації європейських норм, зловживання власними інтересами тощо. Якщо поглянути на середній план, то ми суттєво відстаємо в термінах імплементації від встановлений нами ж норм, причому свідомо. Але якщо взяти загальний план, то картина виглядає і зовсім непривабливо — за чотири роки для створення цивілізованого фондового ринку, який міг би забезпечити такий оборот фінансових інструментів і став би основою економіки, не зроблено нічого!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво