САЙТ-БРЯЗКАЛЬЦЕ КОШТУЄ НЕДОРОГО

Опитування серед вітчизняних виробників сайтів, показало, що на одному з найбільш просунутих ринків інтернет-технологій не усе так гладко. Сьогодні клієнтам пропонують як прості інтернет-сайти від аматорів, так і навернені веб-сторіночки, виконані професіоналами. Вибір, природно, за замовником. Однак серед частини профі існує точка зору, що дешеві, котрі не вирізняються особливою якістю, сайти заважають розвитку ринку. Друга ж частина впевнена у протилежному. Мовляв, адже «Макдональдси» не заважають розвитку дорогих ресторанів. Більше того, людина, одного разу відвідавши «Макдональдс», цілком можливо захоче відвідувати справжні ресторани. То який же сайт замовити, щоб потім не було дуже болісно за безглуздо витрачені кошти? І найголовніше — не нашкодити б своєму іміджу.

По сайту в кожні руки

Чому практично всі друковані ЗМІ і навіть радіостанції намагаються завести свій сайт? Правильно, вони хочуть будь-якими шляхами привернути нових читачів і слухачів. Приблизно так само виглядають справи і з компаніями. Фактично сайт можна вважати інтерактивною візитною карткою фірми. Для зарубіжних бізнесменів сайт української компанії є ледь не єдиним джерелом інформації про неї. Однак обсяг інвестицій у вітчизняний Інтернет поки не перевищує 1 млн. дол. Може, тому веб-дизайн у нас не лише творчість, а одночасно і бізнес в умовах дуже жорсткої конкуренції. А як інакше, якщо коштів на всіх бракує. Адже компанії-замовники хоч і прийшли до розуміння необхідності їхньої присутності у всесвітньому павутинні, часто воліють заощаджувати на виробництві свого сайту.

Шлях проб і помилок...

Директор компанії «Доміно» Євген Єзерський уявляє собі розвиток вітчизняного сайтобудування в досить райдужному світлі. На його думку, перспективи розвитку ринку хороші. Дизайнерські студії з’являються, як гриби після дощу. Замовники поступово усвідомлюють необхідність платити відповідні гроші за роботу веб-дизайнерів. Спостерігається спеціалізація праці в самих веб-студіях. Навіть замовлень на ринку, виявляється, досить багато — «їх лише потрібно вміти підняти».

Він упевнений, що погані веб-дизайнери насправді не заважають розвитку ринку сайтобудування. Водночас і не заперечує, що недосвідчені, але скупуваті замовники часто опікаються на роботах «саморобців», а потім звертаються в серйозну студію з проханням зробити щось якісне. Можливо, шлях до розуміння того, що таке добре, у них лежить через власні помилки. Проблема ще й у тім, що навіть досвідчений сайтобудівник безпорадний у разі, коли сам клієнт, замовляючи власний сайт, погано собі уявляє, які цілі він переслідує. Спробуйте пояснити директору банку, чому на його сайті «не повинні літати пташки», котрі відволікають від інформації про сам банк. А як читати текст, який розгледіти можна хіба що в бінокль? Навіть такі примітивні помилки примудряються робити недосвідчені сайтобудівники.

…примножує дилетантів

Директор студії «Лайв концепт» Олексій Харитонов бачить стан справ на ринку веб-дизайну трохи в іншому світлі.

— За останні роки ринок веб-дизайну зробив великий стрибок уперед. Ми поступово підтягуємося якщо не до західного рівня, то принаймні до московського. Нарешті деякі компанії усвідомили необхідність обзавестися власною інтернет-сторіночкою, причому йдеться не лише про великі компанії та холдинги, а й про невеличкі фірми. На деяких факультетах навіть починають викладати таку дисципліну, як веб-дизайн. Гальмування ж процесу розвитку комерційного сегмента веб-дизайну пов’язане передусім із тим, що веб-студії (компанії, котрі розробляють веб-сторінки) не можуть собі дозволити розкіш існування лише за рахунок створення сайтів. Аби вижити, їм доводиться займатися й іншою діяльністю. У результаті страждає якість роботи.

Псує, на думку пана Харитонова, у цілому позитивну картину велика кількість непрофесіоналів, які за заниженими цінами запускають у мережу ущербні сайти. «Саморобкіни», виявляється, вивчили програми верстки та дизайну, але не мають «навіть мінімального уявлення про кольори і ніколи не бачили сайти відомих зарубіжних компаній». Заважає розвитку веб-дизайну і протекція. Досить часто багаті компанії залучають до створення сайтів знайомих або родичів.

Хто музику замовляє?

Ну а що ж майстри-одинаки, котрі влаштовують ощадливих замовників і збивають ціни на ринку? У них свої аргументи: «Так, ми робимо не дуже якісну, дешеву продукцію, але ж замовник від нас більшого і не вимагає. Йому найчастіше досить застовпити місце в Інтернеті. Якщо існує попит, то чому б нам його не задовольнити». От вони і намагаються на повну силу...

Отже питання не в тямущих студентах-самоуках, готових майже на дурняк виготовити під замовлення і збути сайтик. Питання в культурі замовника і його готовності до серйозних проектів. Поки він не доросте до цивілізованого рівня, місця для ширвжитку буде багато. Відповідно, знайдуться і люди, готові працювати за низьку плату. З іншого боку, на ринку будуть присутні і професійні дизайнери. І якщо вони бажають почуватися комфортніше на цьому ринку, їм доведеться допомогти своєму майбутньому клієнту усвідомити, що між закусочною і рестораном різниця суттєва і вона варта грошей...