РОЗБРАТ СЕРЕД АВТОМОБІЛЬНИХ ВИРОБНИКІВ «СВОЇ» РАДІ, А «ЧУЖІ» ТЕЖ ХОЧУТЬ У «СВОЇ»

28 депутатів — практично половина складу міської ради Кременчука — поставили свої підписи під зверненням до Президента України з приводу ситуації, що склалася в автомобілебудівній галузі. Проте з’ясувалося, що керівники автоскладального заводу (КрАСЗ) та автомобільного заводу (КрАЗ) по-різному дивляться на новий «автомобільний» законопроект. Досі КрАСЗ розвивався, а КрАЗ занепадав. Але не виключено, що ухвалення нового закону кардинально змінить ситуацію.

КрАЗ у занепаді

Нинішня ситуація з автомобілебудуванням у Кременчуці, мабуть, є найяскравішою ілюстрацією стану цієї галузі в Україні. Єдиний вітчизняний виробник вантажних автомобілів ХК «АвтоКрАЗ» ніяк не може стабілізувати виробництво. Підприємство лихоманить від неритмічної роботи, обсяги виробництва згортаються: за десять місяців поточного року виробництво зменшилося на 57%, порівняно з відповідним періодом минулого року (613 вантажівок проти 1177). Оптимізація управління, якою весь час переймаються на підприємстві, не дала бажаних плодів. У листопаді підприємство сколихнула хвиля незадоволення робітників, яким заборгували зарплату за три місяці. Профспілки запобігли страйкові, натомість домоглися переговорів з адміністрацією та представниками власників заводу (компанії «Мега-Моторс»). Рішенням зборів трудового колективу для адміністрації було визначено терміни виплати заборгованості із заробітної плати. Відзначу, що заборгованість погашено, для чого довелося брати банківський кредит. Наразі ж профспілки домагаються підвищення заробітної плати до рівня, визначеного міжгалузевою тарифною угодою. Зараз середня зарплата на КрАЗі — 283,7 грн.

Стан підприємства ускладнюється тим, що держава заборгувала йому понад 12 млн. грн. невідшкодованого ПДВ, що дорівнює п’ятимісячному фонду оплати праці, або вартості виготовлення 140 автомобілів. На зборах трудового колективу було прийнято й звернення до Президента з проханням створити компетентну комісію, яка вивчить ситуацію на КрАЗі та окреслить шляхи виходу з кризи.

Президент керуючої компанії ЗАТ «АвтоКрАЗ» Олексій Кучеренко неоднозначно давав зрозуміти, що не проти поступитися «шматочком» КрАЗу на користь сильнішого. «Як президент керуючої компанії я рекомендуватиму власникам шукати потужного російського партнера», — так він прокоментував ситуацію у листопаді.

КрАСЗ процвітав і розвивався

На молодому підприємстві — ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», основним засновником якого є корпорація «Автоинвестстрой» (почесний президент — нардеп Дмитро Святаш) — кожну «круглу» цифру складених за історію підприємства авто відзначають урочисто, з запрошенням високих гостей та перерізанням стрічки. А нинішнього року таких подій було аж дві: у квітні з конвеєра зійшов 5-тисячний автомобіль «Волга», а вже у вересні — 10-тисячні «Жигулі» ВАЗ-21070. «Десять тисяч — це не межа!» — запевняв прес-реліз підприємства, повідомляючи плани на 2004 рік: 20 тис. автомобілів. Це звучить цинічно, але так воно є: зростанню виробничих планів Кременчуцького автоскладального сприяв занепад найпотужнішого українського складальника російських автомобілів ГАЗ — сімферопольського «КримавтоГАЗу».

У червні 2003 року КрАСЗ подав на розгляд Кабінету міністрів України інвестиційну програму розвитку згідно з якою передбачалося створити зварювальний та фарбувальний комплекси, складальне виробництво й вирішити інші питання модернізації для збільшення кількості вітчизняних операцій у складанні російських авто. Прогнозна вартість виконання інвестиційної програми — 407,3 млн. грн. За умови її затвердження КрАСЗ міг «вписатися» у перелік автомобілебудівних підприємств, які підпадають під дію закону «Про стимулювання автомобільного виробництва в Україні», а відтак мають пільги з оподаткування.

На КрАЗі очікують нового закону
з надією, а на автоскладальному — з острахом

Тривогу почав бити генеральний директор Кременчуцького автоскладального заводу, депутат міської ради Кременчука Микола Черниш. Він висловив перед колегами — депутатами міськради — стурбованість законопроектом №3677 «Про розвиток автомобільної промисловості України». Якщо закон буде прийнято у теперішньому варіанті, завод, який нині успішно складає з машинокомплектів «Волги», «Жигулі», УАЗи, не зможе розраховувати на державні пільги з оподаткування, передбачені старим законом «Про стимулювання автомобільного виробництва в Україні». Хто не встиг затвердити інвестиційну програму в Кабміні до 1 липня 2003 року (як КрАСЗ), той «пролітає», оскільки новий законопроект вводить поняття «країна походження автомобіля». Тобто для того, щоб у «родоводі» авто значилося українське походження, треба, щоб частка вітчизняного внеску у його виробництві (комплектуючі й сам процес) становила понад 50%. Зараз же КрАСЗу до зазначеної планки дуже й дуже далеко.

Великі плани цього підприємства опинилися під загрозою, тим більше що, за умови прийняття нового «автомобільного» закону та внесення змін до чинного законодавства з оподаткування, зросте і ввізне мито на машинокомплекти.

28 депутатів міської ради підтримали свого колегу Миколу Черниша зверненням до Президента Леоніда Кучми, де зазначено: «Якщо законопроект №3677 буде прийнято в тому вигляді, в якому він ухвалений у першому читанні, це поставить під загрозу існування такі провідні підприємства, як КрАЗ та КрАСЗ».

Але на засіданні виконкому з’ясувалося, що голова правління ХК «АвтоКрАЗ» Сергій Сазонов зовсім іншої думки про цей законопроект. Він відкликав усі згадування про КрАЗ із депутатського звернення і згодом дуже обурювався тим, що про КрАЗ у контексті цього звернення встигли розповісти всеукраїнські ЗМІ (з посиланням на прес-службу Дмитра Святаша як на джерело інформації.)

До речі, нині на український ринок вантажних автомобілів, де КрАЗу й так затісно, почали всерйоз претендувати МАЗи та КамАЗи, розмістивши свої складальні виробництва на теренах нашої держави. Тепер новий закон може зупинити їх просування. І підкосити всі складальні виробництва.

Як бачимо, думки про ситуацію в автомобільній галузі неоднозначні. Те, що «на руку» КрАЗу, може зашкодити КрАСЗу. Тому одні чекають нового закону з надією, а інші — з острахом втратити роботу.