РОСІЙСЬКИЙ КОНЦЕРН «НЕФТЯНОЙ», ЩО АКТИВНО ПРАЦЮЄ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ, ВИЯВИВСЯ ЗАМІШАНИЙ У СКАНДАЛІ В СЕБЕ НА БАТЬКІВЩИНІ

Поділитися
У скандалі, що виник у російській глибинці, виявилася замішана одна з найважливіших структур конц...

У скандалі, що виник у російській глибинці, виявилася замішана одна з найважливіших структур концерну «Нефтяной» — ТОВ «Коммерческий банк «Нефтяной», що вступив у протиборство з російським державним концерном «Росэнергоатом» за право контролю над будівництвом Калінінської атомної станції (Тверська область).

Голову ради директорів банку і концерну «Нефтяной» Ігоря Ліншица з 2001 року пов’язували з тодішнім керівництвом «Росэнергоатома» досить тісні і довірчі стосунки. Характер клієнтських взаємин «Нефтяного» із «Росэнергоатомом» робив їх схожим на те, що прийнято називати схемою виведення фінансових коштів із підприємства, а сам «Нефтяной» у цій ситуації виглядав як кишеньковий банк держконцерну.

Наприкінці 2001 року Ліншиц запропонував керівництву «Росэнергоатома» викупити чверть усього статутного капіталу банку, придбавши три фірми, що володіють у сукупності 25-відсотковою часткою у КБ «Нефтяной». Угоду Ліншиц оцінив у 4,5 млн. дол. Ще 8 млн. дол. через ці компанії «Росэнергоатом» мусив переказати в рахунок збільшення статутного капіталу банку. Кошти переказали майже одразу ж. Однак за наступні півроку «Нефтяной» не зареєстрував збільшення статутного капіталу банку і не повернув «Росэнергоатому» отриманих грошей — 8 мільйонів, які належать атомникам (весь цей час гроші використовувалися «Нефтяным» у власних цілях).

Тоді ж Ліншиц домовився зі старим керівництвом «Росэнергоатома» про придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Севзапатомэнергострой» (СЗА). СЗА — будівельна компанія, що спеціалізується на спорудженні об’єктів атомної енергетики. До моменту, коли почалися переговори з «Нефтяным», СЗА отримав підряд на будівництво третього енергоблока Калінінської атомної електростанції (КАЕС) у Тверській області.

Історично 51 відсоток СЗА належав «Росэнергоатому», 25 — менеджменту СЗА, 24 — Калінінській АЕС. Але на початку 2002 року, за розпорядженням старого керівництва «Росэнергоатому» менеджмент СЗА продав «Нефтяному» свою частку — 25 відсотків.

Прагнення Ліншица отримати частку в СЗА пояснювалося просто: на завершення будівництва третього енергоблока КАЕС «Севзапатомэнергострою» лише 2002 мали переказати близько 6 мільярдів рублів, і гроші ці були для «Нефтяного» не зайвими. Крім того, план будівництва КАЕС передбачає спорудження силами СЗА в найближчі роки ще й останнього, четвертого енергоблока станції, — і тут уже вартість робіт складе 1 млрд. дол.

Аби вгадати подальші дії «Нефтяного» щодо СЗА і коштів, які перебувають у його розпорядженні, досить згадати події 1997 року, у яких брав участь «Нефтяной». Тоді він опинився в епіцентрі скандалу, що вибухнув навколо виведення з Росії 4,2 млн. дол., які належать Федеральному управлінню дорожнього будівництва. За сприяння «Нефтяного» ці кошти вивели в офшорну зону Гібралтару. Нічого дивного в цьому немає — більша частина засновників концерну «Нефтяной» є компаніями, зареєстрованими в офшорних зонах.

Увійшовши до числа учасників СЗА, «Нефтяной» запропонував збільшити статутний капітал «Севзапатомэнергостроя» із 20 тис. до 30 млн. руб. Яковлєв, тодішній виконавчий директор «Росэнергоатома» і представник найбільшого з власників СЗА, дав свою згоду на проведення процедури.

Та коли настав час вносити кошти в рахунок збільшення статутного капіталу, «Росэнергоатом» платити відмовився. Право внести замість нього гроші він надав «Нефтяному», тим самим відмовившись і від збереження своєї частки в СЗА на користь Ліншица.

Після реєстрації нового статутного капіталу ТОВ «Севзапатомэнергострой» у січні 2002 р., «Нефтяной» із скромного учасника СЗА враз перетворився на власника 75% акцій СЗА. Інші 24% припадали тепер на частку «Росэнергоатому» і Калінінської АЕС разом узятих.

Проте навесні 2002 року в «Росэнергоатоме» змінилося керівництво, концерн очолив президент Олег Сараєв. Перша ж перевірка, проведена новою адміністрацією держконцерну, показала, що взаємини «Росэнергоатома» із «Нефтяным» виявилися неефективними і недоцільними.

Крім того, з’ясувалося, що процедура відмови «Росэнергоатома» від участі в збільшенні статутного капіталу не була належним чином оформлена через мінатом і мінмайна. Рішення приймав лише виконавчий директор «Росэнергоатома» Яковлєв, котрий не мав на це відповідних повноважень.

Грубі порушення в порядку оформлення відмови «Росэнергоатома» від своєї частки в СЗА дали можливість новому керівництву «Росэнергоатома» оспорити реєстрацію нового статутного капіталу і нового розподілу ролей серед учасників СЗА в судах. На даний час на руках у «Росэнергоатома» є кілька розпоряджень різноманітних міських судів Росії на припинення дій нового статуту, реєстрації нового статутного капіталу СЗА.

Попри це, 19 липня озброєні представники «Нефтяного» усе ж зайняли будинок управління СЗА у Тверській області. Більше того, командою Ліншица було призначено і новий менеджмент СЗА, і нового генерального директора — фінансиста, котрий не має необхідної для цього ліцензії Держатомнагляду.

Призначення гендиректора СЗА, судячи з усього, так само не виглядало юридично бездоганним. Воно грунтувалося на тому, що призначений раніше «Росэнергоатомом» гендиректор СЗА Михайло Розенбаум нібито відмовився від зайнятої ним посади і подав із цього приводу відповідну заяву. Однак така заява в СЗА відсутня, а сам Розенбаум стверджує, що нічого подібного не заявляв ні в письмовій, ні в усній формі.

У зв’язку з цим у генеральній прокуратурі Росії й в інших слідчих органах за заявою Розенбаума в даний час розглядається питання про порушення кримінальної справи проти «Нефтяного» за фактом підробки.

26 липня «Росэнергоатом», так і не дочекавшись реєстрації збільшення статутного капіталу КБ «Нефтяной», зажадав у банку повернути переказані раніше в рахунок цього 8 мільйонів, якими протягом шести місяців «Нефтяной» розпоряджався на власний розсуд. За російськими законами ці кошти мають бути повернуті «Росэнергоатому» протягом тижня, однак й досі «Нефтяной» не перерахував «Росэнергоатому» ані шеляга.

Одночасно із заявою про повернення коштів «Росэнергоатом» вивів із числа клієнтів банків 14 власних структур, дочірніх організацій і регіональних філій. Ці структури складали без малого половину найбільших клієнтів «Нефтяного».

Все це, як вважають сторонні експерти, не може не позначитися на репутації банку «Нефтяного» і концерну в цілому. Втрата найбільших клієнтів, вимога негайного повернення 8 млн. дол., яких, за наявною інформацією, банк не має, а також можливість порушення генпрокуратурою кримінальної справи, вже сьогодні поставили «Нефтяной» на межу кризи. Слід гадати, зниження ліквідності банку в Росії негайно позначиться і на його бізнесі в Україні, про що варто задуматися українським компаніям, які співробітничають із підприємствами «Нефтяного».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі