Ривок у транзитному напрямку - Економіка - dt.ua

Ривок у транзитному напрямку

18 листопада, 2011, 15:14 Роздрукувати Випуск №42, 18 листопада-25 листопада

Залізниці докладають серйозних зусиль, щоб зберегти транзитний потенціал країни.

© prostofoto.kiev.ua

Цього тижня Державна служба статистики оприлюднила інформацію з вантажних перевезень територією України за січень–жовтень цього року, в якій виявилися деякі цікаві деталі.

У цілому вантажообіг зріс порівняно з аналогічним періодом минулого року на 7,9% і становив 666,1 млн. тонн. Найбільше зростання зафіксовано в залізничній галузі — 11,5%. На другому місці — трубопровідний транспорт із 4,4%, на третьому — авіаційний з 1,3%. Невелике зниження обсягів продемонстрували морський (0,1%) і автомобільний (0,3%) транспорт, значно впа­ли показники річкових вантажо­перевезень (40%).

При цьому принципово інша картина спостерігається в статистиці транзитних перевезень — ідеться про досить помітне падіння їх обсягів. З початку року обсяг транзиту знизився на 19,9% і становить 109,28 млн. тонн. При цьому основною причиною загального падіння є зниження транспортування трубопровідною системою (показник зменшився на 30,8%), однак і в залізничному секторі зафіксовано певний спад — на 1,8%, до 32 млн. тонн. Авто­мобільний транспорт збільшив обсяги транзиту в 2,3 разу, до 5,44 млн. тонн, а морський транзит збільшився в 1,7 разу, до 2,55 млн. тонн.

На ситуацію з трубопровідним транзитом традиційно впливає політична складова транспортування нафти через Україну. Однак зниження транзиту залізницею, нехай і не настільки значне, також зумовлене низкою різних чинників. Одним із ключових моментів, що впливають на негативний тренд залізничного транзиту, є досі не вирішене питання про повернення «Укрзалізниці» статусу митного перевізника, що істотно полегшило б проходження вантажів через Україну. DT.UA нещодавно писало про те, що уряд розглядав це питання (стаття «Шлагбаум на рейках» в №34 від 23 вересня ц.р.). Віце-прем’єр — міністр інфраструктури Борис Колесніков казав, що цей статус буде повернуто найближчим часом, інакше Держ­митниця, від якої залежить вирішення даного питання, візьме на себе перевезення вантажів у вагонетках. Од­нак і донині ситуація не змінилася.

Хоча новий Митний кодекс передбачає низку дерегуля­тивних моментів, статус митного перевізника він обходить стороною, а сама митниця вважає за краще публічно не коментувати перспективи знай­дення компромісу з «Укр­за­лізницею».

15 листопада Борис Колес­ніков знову звернувся до цієї теми й заявив, що питання з поверненням статусу митного перевізника «Укрзалізниці» буде врегульовано до кінця року: «У підсумку ми прийдемо до того, що взагалі не оглядатимемо транзит». Однак самі сторони цієї історії — «Укрзалізниця» та Держмитслужба — зберігають мовчання з приводу своїх стосунків, але залізниця закладає технологічний фундамент для того, щоб транзитний потенціал держави все-таки не пішов у пісок, як потихеньку це відбувається нині.

Свою заяву про транзит Борис Колесніков зробив на відкритті нової електрифікованої ділянки залізниці Полтава—Кременчук—Бурти, якою ходитимуть вантажні потяги. Вве­дення її в експлуатацію важлива подія саме для транзитних перевезень — електрифікація цієї ділянки дозволила перевести на електротягу найкоротший транзитний хід між східним кордоном із Росією та чорноморськими портами.

Економіст Борис Кушнірук вважає, що електрифікація великих сегментів залізниці — це перспективний напрям діяльності «Укрзалізниці».

«Україна має надлишки елект­ро­енергії, поставляє її на експорт і навіть може наростити експортні можливості. Атом­ні електростанції закривати ніхто не збирається. Закуповуючи нові електровози та переводячи на електротягу великий обсяг вантажного та пасажирського руху, «Укрзалізниця» зможе домогтися синергії, підвищити ефективність економічної діяльності. Нові електровози, онов­лені ділянки залізничного руху, електрична тяга — це складові сучасної залізничної галузі. Це дика ситуація, коли в другому десятиріччі ХХІ століття ми користуємося рухомим складом, сконструйованим іще в середині минулого століття, спалюємо непробачно велику кількість дорогого палива й водночас маємо у своєму розпорядженні величезний потенціал відносно дешевого виду енергії — електрики», — каже експерт.

Сама «Укрзалізниця», втім, ці аспекти усвідомлює. У червні цього року відомство за­твердило п’ятирічну програму електрифікації, яка передбачає переведення на електротягу більш як 1500 км колій. Програма недешева — на її реалізацію планують витратити близько 17 млрд. грн., однак через істотну фінансову різ­ницю між використанням електрики та дизпалива залізнич­ники планують заощаджувати до 2 млрд. грн. щорічно, тим самим окупивши програму впро­довж восьми років.

Віталій Максимчук, начальник Головного управління електрифікації та енергопостачання «Укрзалізниці», уточнює, що при електрифікації зростають швидкість руху та вага потягів, отже, й пропускна спроможність залізниць. «Значно знижу­ється споживання дизельного палива на тягу, що знижує собівартість перевезень, має енергоощадний ефект, а також дає змогу поліпшити екологічну ситуацію шляхом зниження рівня шкідливих викидів. При електрифікації істотно поліпшуються умови праці залізничників, знижуються шумові навантаження на людей, які з тієї чи іншої причини проживають чи перебувають поблизу залізниць. Якщо говорити конкретно про цей напрямок, то електрифікація ділянки Пол­тава—Кременчук зменшить споживання дизельного палива на тягу на Південній залізниці більш ніж на 20 тис. тонн на рік, причому щорічно знижуються викиди продуктів його згоряння в атмосферу приб­лизно на 78 тис. тонн. У цілому річний економічний ефект при повному завантаженні даного напрямку може досягти 211 млн. грн. Із них 192,9 млн. — за рахунок зниження експлуатаційних витрат, 17,5 млн. — у результаті збільшення швидкості руху та близько 0,81 млн. — за рахунок екологічних
платежів», — зазначає чиновник.

Саме за рахунок низької собівартості перевезень на електротязі «Укрзалізниця» і планує залучити на електрифіковану тепер ділянку дороги транзитні вантажі з Росії, Казахстану та Азії, які після транспортування залізницею можна буде далі відправляти морем.

Через терміновість, з якою необхідно вирішувати питання вантажоперевезень, транзиту та швидкісного пасажирського руху (про що нижче), робота на ділянці велася в стислі строки, і брали в ній участь усі залізниці, а не тільки Південна.

«Рішення з електрифікації даної ділянки було ухвалено ще в 2007 році. Якби все йшло за планом, то відкрили б ді­лянку в 2008-му. Однак зава­дили різні обставини. Роботи на даній ділянці було розпочато в 2009 році, але через фінансову кризу припинили. Вра­ховуючи економічну та стра­тегічну доцільність електрифікації даного напрямку, фі­нан­сування будівництва зазначеної ділянки було поновлено в 2011-му. Роботи цього року проводилися дуже інтенсивно, і нам вдалося до початку листопада їх практично завершити. 28 жовтня ми здійснили пробну поїздку ділянкою на електротязі. На проект пішло 330 млн. грн. Хоча роботи буде продовжено й наступного року, оскільки пуск здійснено з живленням від пересувної підстанції, а потрібно ще побудувати дві стаціонарні тягові підстанції, але це будівництво вестиметься вже без припинення руху під електротягою, тобто вкладені гроші вже почнуть окупатися.

З урахуванням капітальних інвестицій, необхідних для повного завершення електрифі­кації за постійною схемою зовнішнього електропостачання та перспективного зростання обсягу перевезень, окупність даного проекту становить п’ять-сім ро­ків», — розповідає В.Мак­симчук.

Нині в Україні електрифіковано 45,5% експлуатаційної довжини залізниць, при цьому частка електротяги в експлуатаційній роботі становить близько 89%. Вважається, що в країнах із розвиненою залізничною інфраструктурою має бути електрифіковано 55—60% ліній. У результаті реалізації п’ятирічної програми «Укрзалізниця» планує вийти на показники електрифікації 52% від загальної експлуатаційної довжини й на частку обсягів перевезень електротягою близько 93—95%.

Електрифікація також є важливою частиною плану з упровадження швидкісного паса­жирського руху в наступному році. Генеральний директор «Укр­залізниці» Володимир Козак на брифінгу, присвяче­ному відкриттю ділянки Пол­тава—Кременчук—Бурти, повідомив, що до 1 березня 2012 року має бути закінчено елект­рифікацію залізниці на ділянці від Полтави до Лозової. Після завершення цих робіт буде з’єднано ділянку Київ—Пол­тава—Донецьк завдовжки в півтори тисячі кілометрів, і вже в травні там буде відкрито швидкісний рух.

У транзитних вантажних перевезень є й інші проблеми, крім відсутності в «Укрзалізниці» митного статусу. Так, через не­ощадливу схему управління українськими вантажними піввагонами і їх фактичної експлуа­тації залізничними адміністраціями країн СНД виникають передумови для дефіциту піввагонів в Україні. «Укр­за­лізниця» вже займається цим і деякими іншими питаннями, пов’язаними з розробкою транзитного потенціалу. Враховуючи, що небагато країн можуть похвалитися географічним положенням, подіб­ним до нашого (а коефіцієнт транзитності Ук­раїни є одним із найвищих у Європі), не використати цю можливість було б щонайменше марнотратно. Особливо нині, коли прогнозований спад ділової активності може обернутися таким самим падінням перевезень вантажів, як три роки тому.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво