РИНОК ПРОКИНУВСЯ - Економіка - dt.ua

РИНОК ПРОКИНУВСЯ

22 вересня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 22 вересня-29 вересня

Чотири тижні поспіль валютний ринок, що до цього спав сім місяців, весело грає. Очікування, заяви, ...

Чотири тижні поспіль валютний ринок, що до цього спав сім місяців, весело грає. Очікування, заяви, спекуляції та Нацбанк підтримують у ньому всі ознаки розвиненого та прибуткового фінансового ринку, за яким банкіри сумували весь цей рік. Це чудова новина для комерційних банків, де активність уже було перемістилася в кредитні управління та відділи, що працюють з клієнтами. Це прикра новина для НБУ, який по-старечому тихо планував дожити залишок року.

Чому ринок прокинувся, до пуття не знає ніхто. Можливо, у цьому винен День незалежності. За довгі вихідні, що супроводжували його, нагромадилася велика кількість неоплачених експортно- імпортних контрактів. Вийшовши на роботу, працівники великих комерційних банків знайшли купу заявок клієнтів на купівлю чи продаж доларів. Замість того, щоб звести їх між собою, а залишок віддати Нацбанку, ряд маркетмейкерів наважилися на гру. У вівторок, 29 серпня, курс гривні на міжбанківському валютному ринку вперше за літо істотно впав. За день він девальвував на 1 копійку — із 5,4350 до 5,4450 грн./дол. Востаннє таке спостерігалося наприкінці травня, коли ринок налякав Леонід Кучма. Але тоді помітне зниження було продиктоване видимою причиною: Президент висловився за курсову підтримку експорту. Цього разу це була нічим не мотивована гра зголоднілих за іграми спекулянтів.

Більшість учасників ринку не приділили достатньої уваги спробам розхитати його. «Я поки що не бачу причин для порушення стабільності», — сказав тоді дилер одного з банків із західним капіталом. Наступного дня долар справді зростав уже повільніше — котування піднялися на півкопійки, до 5,4500 грн./дол. Через день міжбанківський курс загалом зміцнився, проте згодом усе повторилося: мінус копійка, плюс півтори... Гра почалась і досягла піку минулого тижня, змусивши центральний банк серйозно оголосити спекулянтам війну.

Ще місяць тому такий поворот подій видавався неймовірним. По-перше, з початку року на валютному ринку діють жорсткі правила, залишені в спадщину ще Віктором Ющенком. Вони заборонили арбітраж, зробивши спекуляції досить небезпечною і технологічно складною справою. По- друге, з лютого цього року пропозиція валюти почала перевищувати попит. Це пов’язано з витісненням бартеру, дедоларизацією та посиленням позицій експортерів у 1998—1999 роках. Тому з лютого до серпня спекулювати можна було тільки в один бік — проти долара. Проте банки, які довгі роки орієнтувалися на його зростання, ментально до цього традиційно не схильні. Плюс у цьому випадку вони стикнулися б з потужною протидією Нацбанку. Покинутий зовнішніми кредиторами, НБУ зумів не розтринькати свої валютні резерви тільки завдяки внутрішньому ринку. Усі ці вісім місяців він майже щодня скуповував надлишок «зелених», узявши за цей період з ринку близько 1,2 млрд. доларів.

У результаті це неабияк прислужилося ринку. Заколисана достатком валюти, Інститутська вперше з 1997 року перестала модернізувати свою систему боротьби зі спекулянтами. Нацбанк також перестав використовувати телефонне право, за допомогою якого в минулому він часто нагадував банкірам про непатріотичність курсової гри. Не випадково у перші дні центральний банк крізь пальці дивився на початок руху на форексі. «Я спокійний, бо в мене є статистика. Гроші йдуть, усе в порядку», — сказав 5 вересня директор департаменту валютного регулювання Нацбанку Сергій Яременко.

Проте вже минулого тижня він мусив змінити свою позицію. Під впливом спекуляцій міжбанківський курс, який усе літо мляво коливався навколо позначки 5,4385 грн./дол., почав долітати до 5,4700. І хоча такі ривки були хисткими і ринок потім провалювався вниз, їхня частота спровокувала перехід НБУ до надактивних дій.

У понеділок минулого тижня пан Яременко заявив, що Національний банк збирається згладжувати спекулятивні коливання, що спостерігаються на міжбанку, шляхом проведення інтервенцій. Того ж дня НБУ викинув на ринок 4 млн. доларів, зміцнивши курс на 0,2 копійки — із 5,4410 до 5,4390 грн./дол. На цій позначці він із великим старанням протримав курс сім торговельних днів — до середи цього тижня. У середу джин знову вибрався з пляшки, скориставшись недостатньою силою інтервенції Нацбанку. І хоча серйозного зростання долара не спостерігалося, оскільки спекулянти не були зацікавлені в ньому через високі гривневі відсоткові ставки, курсові прогнози учасників ринку явно погіршилися. «Я абсолютно не впевнений, що буде спокійно», — сказав позавчора ввечері один із наймаститіших дилерів ринку.

Наскільки все це серйозно й небезпечно для гривні, зараз сказати неможливо. З одного боку, приплив валюти, як і раніше, досить високий. З іншого боку — в умовах стабільного курсу при великій інфляції імпорт росте темпами, що випереджають експорт. За даними Держкомстату, у січні—липні вивезення товарів збільшилося на 21,6%, тоді як ввезення — на 25,3%. Зі збільшенням доходів населення ця тенденція посилюватиметься. Олії у вогонь уже зараз може додати ринок нафтопродуктів, що переживає цими днями чергову кризу. Цей ринок вимагає швидкого насичення імпортним пальним, тобто створює порівняно великий додатковий попит на валюту.

Якщо ситуація розвиватиметься за негативним сценарієм, від дещо зледачілого Нацбанку вимагатимуться тверді, обгрунтовані рішення, які покажуть спрямованість його політики. Дуже сприятливі для НБУ три квартали зробили його політику вкрай невпевненою та короткотерміновою. Він збився з курсу. З одного боку, Нацбанк перестав адміністративно пригнічувати ринок, з іншого боку — не наважився на його лібералізацію.

Те саме можна сказати про позицію центрального банку, яким має бути курс і чому. Два роки поспіль Нацбанк його девальвував, що було зрозуміло й логічно: скорочувався внутрішній борг, стимулювався експорт і пригнічувався імпорт. Цього року девальвація припинилася, проте серйозного зміцнення реального курсу Нацбанк також не допустив, викупивши свої 1,2 млрд. Однак в усьому цьому не проглядалася стратегічна мета, яка була у валютній політиці банку раніше. Він реагував на тактичні проблеми.

Нині НБУ змушений щось вирішувати. Фактично в нього є два виходи. Або він іде з ринку і допускає зниження гривні, борючись хіба що з різкістю цього зниження адміністративним шляхом. Це шлях 1999 року, тобто поновлення старої політики. Або НБУ продає валюту всім бажаючим, зокрема нафтотрейдерам, і забезпечує гривні стабільність ринковими засобами. Цей шлях досить небезпечний. Він вимагає як витрачання валютних резервів, так і ювелірної, копіткої роботи з ринком. Зате він більшою мірою відповідає вільній економіці, ознаки якої цього року окреслюються дедалі чіткіше.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво