Рейтинг скандальних боржників

Цей рейтинг - не данина моді на складання різних переліків найбагатших і найдорожчих, найбільш впливових і показних, успішних і популярних. Це - спроба привернути увагу суспільства до проблеми, яка давно вже набула загрозливих масштабів.

У вітчизняній фінансовій системі утворився величезний тромб, який закупорив один із ключових каналів ресурсного підживлення реального сектора економіки. Ця закупорка, на жаль, не розсмоктується сама по собі. І через два роки після початку кризи проблемні позики продовжують накопичуватися. Обсяги тільки офіційно зафіксованих статистикою Національного банку прострочених кредитів, за опублікованими цього тижня серпневими даними, вже перевищили 85 млрд. грн., збільшившись від початку 2009-го майже вп’ятеро.

Реальні обсяги «проблемки», як свідчать не тільки оцінки рейтингових агентств, можуть виявитися більшими в рази. Десятки мільярдів виданого Національним банком на межі 2008-2009 років і потім успішно пролонгованого стабілізаційного рефінансування, швидше за все, приховують саме цю проблему.

Неповернені кредити важким тягарем висять на балансах фінансових установ, але це проблема не тільки банкірів. Хоч би які «теплі почуття» відчував до фінансистів кожен окремо взятий громадянин, це проблема всього суспільства.

Перша причина, що спонукала до складання рейтингу, полягає в тому, що, не вилікувавши банківської системи, не доводиться розраховувати на повноцінне відновлення її посередницьких функцій і, відповідно, якісне зростання кредитування та інвестицій.

Побоюючись нових неповернень, банкіри не тільки завищують кредитні ставки, а й дмуть на холодне, висуваючи до потенційних позичальників мислимі й немислимі вимоги. Обсяги кредитів в економіку порівняно з початком нинішнього року, як і раніше, в мінусі, а їхні терміни становлять в основному кілька тижнів чи місяців, у кращому разі - рік.

Отже, чекатимуть на кращі часи проекти з відкриття нових виробництв і створення робочих місць, не зросте підприємницька активність, а разом із нею - зарплати і податкові надходження. За умов мізерного бюджету не варто розраховувати на додаткові ресурси не тільки для розвитку охорони здоров’я, освіти чи комунальної сфери, а й для індексації соціальної допомоги, пенсій, зарплат, стипендій.

Отакий очевидний ланцюжок, що замикається в порочне коло.

Друга причина, яка підвищує суспільну значущість проблемних кредитів, полягає в тому, що їхня левова частка - це кошти вкладників, котрі довірили банкам свої заощадження. Отже, проблемні 85 млрд. - це в основному їхні гроші.

Звичайно, ми не збираємося ідеалізувати й представників банківського цеху. На жаль, в Україні надто поширені так звані банки-«пилососи», що пускали залучені гроші на фінансування бізнесів і проектів, які належать власникам (чи пов’язаним із ними особам). Більша частина тих мільярдів, які не змогли без допомоги держави (а дехто не може дотепер) повернути «Надра», Укрпромбанк, Укргазбанк, «Родовід Банк», «Київ», Трансбанк та інші, були «оприбутковані» своїми для своїх.

Уже проковтнувши десятки казенних мільярдів, рекапіталізовані банки продовжують потребувати нових бюджетних вливань. Це теж наші з вами гроші, гроші платників податків, які могли б піти на дитячі будинки та бібліотеки, лікарні і музеї, дороги й комуналку. А ще - гідні зарплати медикам, учителям, військовим.

На жаль, практично нікого з власників чи менеджерів проблемних банків, які «прогадали» чи прокралися (дехто з них фігурує в нашому рейтингу), компетентні органи поки що так і не покликали до права.

Багато хто з цих бізнесменів, котрі зловживали довірою вкладників, інвесторів, партнерів, кредиторів, продовжує займати високе суспільне становище, користуючись політичним і адміністративним впливом і ресурсом. І в цьому полягає ще одна, третя за ліком, але не за значущістю причина, з якої ми взялися за складання рейтингу скандальних боржників.

Люди, які банально не платять за рахунками, вважають себе елітою, входять до партійних списків і передвиборних штабів, очолюють громадські рухи та діляться наполеонівськими планами з обкладинок журналів і телевізійних екранів. А суспільство сліпо голосує за них та політичні сили, що їх прихистили.

Таким чином, ми самі винні в тому, що в розумінні непорядного бізнесмена репутація - справа не стільки наживна, скільки покупна.

Однак закон збереження матерії не може скасувати жодного хабара. І для того, щоб гроші з’явилися в маленьких кишенях, хтось має дістати належне з великої та повернути.

Базою для складання нашого рейтингу стали дані про наявність конфлікту між кредитором і позичальником із відкритих джерел.

Ми аналізували інформацію:

2. Обсяг висунутих до боржника претензій.

Сума заборгованості стала відправною точкою при формуванні списку. Також ми вважали за доцільне додати цьому компоненту вдвічі більшу, порівняно з іншими, питому вагу.

Мінімальним («прохідним») порогом для включення боржника до рейтингу був визначений борг у 1 млн. у доларовому еквіваленті. Залежно від розмірів проблемного боргу боржникам присвоювалися:

3. Оцінка статків боржника.

Ми виходили з опублікованих раніше публічних оцінок статків боржника, тобто вартості активів, які піддаються оцінці, були задекларовані раніше та виведені з тіні й мали статус цивілізованого бізнесу. При оцінці статків від 1 до 9,999 млн. дол. боржнику присвоювався 1 бал;

- від 10 до 49,999 млн. дол. - 2 бали;

- від 50 до 99,999 млн. дол. - 3 бали;

- від 100 до 499,999 млн. дол. - 4 бали;

- 500 млн. дол. і вище - 5 балів.

Другий за значущістю компонент, який ми визначали за такими критеріями:

4.2. Ринкові позиції.

Додаткові бали в категорії нараховувалися компаніям - виробникам, постачальникам товарів і послуг:

Також додаткові бали нараховувалися за наявності в компанії-боржника торговельної марки, що є пізнаваною в Києві і/або обласних центрах (1 бал), а також яка є пізнаваною в загальнонаціональних масштабах і/або здійснює поставки продукції під певним брендом на зовнішні ринки (2 бали).