Рецепт від ДП «Полтавнафтогазгеологія»: пиріжок наполовину з рябчиком, наполовину з...

Багато років НАК «Надра України» регулярно поставляла шокуючі новини для аналітиків, які відслідковують стан речей із розподілом багатств надр нашої країни серед дуже вузького кола осіб. Кінець минулого року відзначився зовсім уже несподіваними подіями: центральний офіс НАК, що розташований у самісінькому центрі столиці в гарній будівлі початку минулого століття, попереднє керівництво продало своїм людям буквально за безцінь.

Змальовуючи для читачів місце розташування будівлі за адресою вул. Володимирська, 34, журналісти зазвичай говорили, що він розміщується поруч із готелем «Київський», де колись жив творець образу солдата Швейка Ярослав Гашек. Проте є ще більш вражаючий орієнтир: вікна будівлі СБУ якраз упираються у вікна колишньої НАК. Це навіть породжувало метафори на кшталт того, що дрібні шахраї обкрадають перехожих у темних провулках, а державу грабувати найліпше при світлі дня під вікнами Служби безпеки...

Окремі історії — про перетікання ліцензій на нафтогазові родовища до рук так званих інвесторів. Пам’ятаєте жарт — хотіла б зустріти олігарха, в якого в гаманці є хоча б трохи грошей. Так от, у цих благодійників інвестиційних грошей не вистачить навіть на придбання туалетного паперу. Через них велося перекачування бюджетних коштів за добре налагодженою схемою: через купівлю матеріалів і обладнання за завищеними цінами через, вибачте на слові, «тендери».

Та це в минулому. Новий рік приніс благі очікування — до керівництва нафтогазовою сферою прийшли нові люди. Не дивно, що серед новорічних тостів нафтовиків найпопулярнішим був — за майбутні зміни!

Дивіться, хто повернувся!

Справді, на початку 2008 року в НАК «Надра України» прийшла нова команда. Як було заявлено, з чистими руками й такими ж кришталевими помислами. І хоча спадок їй дістався вкрай складний, уже перші кроки нового керівництва НАК вселяли оптимізм. Попри те, що фінансування НАК із держбюджету становило менш як 100 млн. дол., що не дає змоги оплатити буріння навіть двох(!) глибоких свердловин, багатотисячний колектив підприємств, що входять до НАК «Надра України», відчув у нового начальства бажання навести лад у ввіреному господарстві. Люди очікували: тепер НАК «Надра України» займеться своєю головною справою — виконанням державного замовлення з приросту вуглеводневих ресурсів. Заявлене кадрове відновлення давало можливість сподіватися, що тепер діла підуть інакше.

Перші сумніви закралися невдовзі, коли в лавах тих, хто гаряче підтримав нове керівництво, з’явилися до болю знайомі обличчя. Наприклад, Геннадія Сікалова, який повернувся на посаду керівника ДП «Полтавнафтогазгеологія». Про нього серед колег говорилося багато всякого — від майже «невинного» до часом дуже неприємного й навіть страшного.

Утім, не будемо злопам’ятними: люди змінюються, й, судячи з виступів пана Сікалова в пресі, перед нами постала зовсім нова людина, яка усвідомила свої старі гріхи та стала на шлях очищення. Тепер він так гаряче й гнівно викривав усі гріхи попереднього керівництва НАК, як кажуть, давав перцю колишньому міністрові охорони навколишнього природного середовища Василю Джарти, що, здавалося, одне це мало застерегти й уберегти нове правління від будь-яких спроб використовувати кримінальні схеми своїх попередників.

Однак незабаром з’ясувалося, що боротьба нібито за державні інтереси й нападки на старе керівництво — лише прояв зверхцинізму самого викривача. Колеги Г.Сікалова навіть припустили, що за гнівними нападками на старе керівництво стоїть погано прихована образа за те, що його колись на певний час відсунули від дохідної годівниці. Незабаром стало ще більш очевидним, що сфера інтересів новоявленого Робіна Гуда лежить у тій же площині, що й інтереси його попередників.

Не користі ради, а тільки...

Отже, особливого креативу в винаході нових схем Геннадій Сікалов не виявив, а пішов добре второваною стежкою, виявивши при цьому неймовірну спритність. Скориставшись перехідним періодом, коли старе керівництво було не при справах, а нове лише приступало до розгрібання авгієвих стаєнь, цей пан виявив неабияку зацікавленість до договорів оренди приміщень, які належать Харківській експедиції «Полтавнафтогазгеологія».

Інтерес до них пояснити неважко — приміщення розташовані в самому центрі Харкова, на вулиці Клочковській, 261а. Звичайно тут орендна плата за квадратний метр становить від 100 грн. і вище. Однак договори оренди чомусь (ось де майстерність погодження!) укладено за смішними цінами — від 17 до 24 гривень за квадратний метр з правом суборенди. Неважко порахувати розмір «дельти», тобто доходу, при загальній площі офісних приміщень близько 2,5 тис. квадратних метрів.

При підрахунку майте на увазі, що практично всі вони перебувають в оренді й офіційних договорів на більшу їх частину просто немає. За найскромнішими розрахунками виходить, що НАК «Надра України» щомісяця недоодержує близько 160 тис. гривень. Тепер спробуйте вгадати з трьох разів: у чиїх кишенях осідають ці гроші?..

Звичайно, така рента на вулиці не валяється. От тільки біда — хто поручиться за нашої політичної нестабільності, що й завтра вдасться розпоряджатися цією «дельтою»? Певне, для забезпечення надійності придумується схема переведення Харківської експедиції в інше місце. Пояснення такому переїзду береться наче з логіки Микити Хрущова — перемістити геологів ближче до «польових умов». Колеги в НАК розуміють, що реальною метою такої реструктуризації є «прихватизація» дуже престижної будівлі в самому центрі першої столиці України.

Як не обвинуватити тут у плагіаті — адже таку ж схему вже було відпрацьовано в Києві при «прихватизаціїї» центрального офісу НАК на Володимирській! Але тут не до патентної чистоти. Та й масштаб більший: новий комбінатор активно виступає з пропозицією про злиття під один дах (вже в іншому місті — Полтаві) керованої ним «Полтавнафтогазгеології» двох дочірніх підприємств НАК — «Полтавського регіонального геологічного підприємства» (вул. М.Бірюзова, 53) і полтавського проектного інституту «Укргеолбудпроект» (вул. Жовтнева, 54). Їхнє місце розташування й площі дуже привабливі, неподалік центру міста. Обидві будівлі п’ятиповерхові. Одна — площею 5 тис. квадратних метрів, друга — 3,5 тис.

Викриваючи дії нехороших «регіоналів», пан Сікалов при цьому не гребує використовувати напрацювання своїх попередників. Поруч із новоявленими комбінаторами Остап Бендер, котрий, як відомо, шанував кримінальний кодекс, зі своїми кустарними економічними жартами просто відпочиває.

Докоряючи панові Сікалову відсутністю патентної чистоти при використанні схем, заради справедливості треба зазначити все-таки й деякі нововведення, до яких не опускалася, як вважають його товариші по службі, навіть попередня команда НАК.

Врятуйте наші душі!

І от уже міністрові охорони навколишнього природного середовища Г.Філіпчуку, голові правління НАК «Надра України» О.Пономаренку та іншим відповідальним особам пішли листи від працівників підприємств галузі. У них зневірені люди викривають добре знайомі з минулих років схеми присвоєння державної власності. Особливо обурює геологів і нафтовиків те, що нині відверте здирство відбувається з іще більшим цинізмом, ніж колись.

У своїх листах люди пишуть про нову спробу об’єднати ДП «Полтавнафтогазгеологія» з ДП «Полтавське регіональне геологічне підприємство» («Полтава РГП»). За хорошими словами про укрупнення люди бачать лише спробу загубити комерційно вигідне підприємство, що динамічно розвивається, об’єднавши його з підприємством занепалим і зовсім безперспективним. У зверненні не називається прізвище Геннадія Сікалова, але в розмовах люди відверто кажуть, що саме в інтересах цього персонажа затіяно все це «об’єднання». Його здійснюють за старим кулінарним рецептом, коли перемішують м’ясо рябчика й дохлого коня, щоб організувати продаж пиріжків нібито наполовину з рябчика...

Аби краще уявити собі таємницю нинішніх подій, нам доведеться повернутися в минуле й проаналізувати, як усе починалося. Після розпаду СРСР глибока економічна криза в Україні призвела до зупинки геологорозвідувальних підприємств. У катастрофічному стані опинилося й об’єднання «Полтавнафтогазгеологія», яке тоді мало велику обтяжену структуру. На нещастя, у цей кризовий час часто мінялися керівники підприємств, втрачалося з різних причин обладнання і почався масовий відплив кадрів. У результаті обсяги буріння зменшилися з 240 тис. метрів практично до нуля. Нині у бурінні лише дві свердловини. Це призвело фактично до банкрутства об’єднання.

Щоб врятувати геологічні підприємства, у 2000 році рішенням уряду та Державного комітету з геології було створено регіональні геологічні підприємства: «Донецьк РГП», «Північ РГП», ДП «Полтава РГП», «Схід РГП» та інші. Час довів позитивність такого рішення.

Так, ДП «Полтава РГП», маючи статус самостійної організації з необтяжливою оргструктурою (апарат управління — всього 13 чоловік), забезпечує стабільні результати виробничої діяльності. Підприємство відбудувало лабораторно-адміністративний корпус за спеціальним проектом із вмонтованим устаткуванням і потрібними системами комунікацій, удосконалило лабораторну базу, ліквідувало всі борги, зокрема по заробітній платі, зберегло висококваліфікованих фахівців, має високий техніко-технологічний і науковий рівень виробництва.

Про успішне господарювання свідчать і обсяги виробництва, що зростають щороку. Якщо початковий обсяг дорівнював 2,2 млн. грн., то нині він зріс у 3,9 разу та становить 8,6 млн. грн. До того ж вдалося налагодити надійний, чіткий ритм: усі роботи, передбачені державним пооб’єктним планом, виконуються в повному обсязі, не було жодного зриву виконання як державних, так і комерційних замовлень.

На жаль, нині вкрай обмежено кількість підготовлених площ під буріння. Через це різко зростає роль виконання аналітико-тематичних робіт, якими займається таке підприємство, як ДП «Полтава РГП». Його обгрунтування використовуються для визначення напрямів робіт і буріння нових свердловин. А для цього потрібен геолого-фізичний матеріал, створений, збережений і постійно поповнюваний за рахунок обробки геологічної інформації з результатів геологорозвідувальних робіт державних і приватних структур у Східному нафтогазовому регіоні. Тому величезного значення набуває накопичений матеріал.

За 70 років своєї діяльності колектив підприємства обгрунтував і спроектував (на основі власних геологічних розробок з усебічним вивченням геолого-геофізичних матеріалів) проведення пошуково-розвідувальних робіт. У результаті чого було відкрито 165 родовищ нафти, газу й конденсату. Серед них і такі унікальні, як Шебелинське та низка інших великих родовищ вуглеводнів. Крім того, створено лабораторну базу з сучасним обладнанням. Тільки цього року підприємство ввело в експлуатацію 28 одиниць нового лабораторного обладнання з дослідження кернового матеріалу і пластових флюїдів за рахунок прибутку підприємства. Та головне — воно має висококваліфікованих фахівців з їхнім неоціненним знанням регіону й напрацюваннями, сконцентрованими в робочих матеріалах.

Так склалося, що в роки незалежності не проводилося вивчення надр бурінням параметричних свердловин. А це вкрай потрібно для визначення перспектив пошуку нафти й газу. Підприємство ДП «Полтава РГП» довело доцільність буріння двох параметричних свердловин. Цього року за підтримки державної геологічної служби було виділено кошти й розпочалися роботи на Короленківській і Росошинській площах. Підрядні роботи з буріння було покладено на дочірні підприємства «Миргороднафтогазрозвідка» і «Полтавнафтогазгеологія».

І тепер, коли робота явно налагодилася, коли важка ситуація вже в минулому, пішли розмови про злиття...

«Чи зможе об’єднання ДП «Полтава РГП» із ДП «Полтавнафтогазгеологія», — пишуть працівники ДП «Полтава РГП», — поліпшити фінансовий стан останнього? Однозначно ні, адже прибуток ДП «Полтава РГП» за весь час його самостійної діяльності набагато менший за поточні борги ДП «Полтавнафтогазгеологія», які перевищують у декілька разів річний бюджет нашого підприємства, а наші обсяги робіт занадто малі для такого великого підприємства. ДП «Полтавнафтогазгеологія» не отримає ніяких матеріальних активів, які поліпшили б його виробничу діяльність, бо у нас нема ні бурстанків, ні спецтранспорту, ні баз обслуговування.

Тоді що означатиме таке об’єднання? ДП «Полтавнафтогазгеологія» своєї збитковості не подолає, а ДП «Полтава РГП» буде знищене, і в галузі зникне стабільно працююче геологічне підприємство, яке має великий авторитет у галузі і на регіональному рівні успішно виконує геолого-аналітичну роботу та отримує доходи.

Тому сама ідея такого об’єднання підприємств суперечить елементарним законам економіки, організації та управління, бо досвід корпоратизації полягає в тому, що фінансово стійка, динамічна компанія залучає до своєї діяльності дрібніші, менш стійкі та ліквідні структури для досягнення кращих спільних результатів. У нашому ж випадку, навпаки, всупереч здоровому глузду, велике збанкрутіле підприємство намагається поглинути, а практично знищити, невелике стійке самодостатнє підприємство.

Останні 15 років ДП «Полтавнафтогазгеологія» за суб’єктивних та об’єктивних причин йшло до занепаду. І це закономірно, тому що такому гіганту в сучасних ринкових відносинах вижити надзвичайно складно. Постановка питання об’єднання ДП «Полтава РГП» із ДП «Полтавнафтогазгеологія», очевидно, має на меті отримання нашої будівлі та основних засобів, тому колектив рішуче обстоюватиме збереження потрібного державі геологічного підприємства та своїх робочих місць».

Скільки триватиме ця сваволя?

Із таким питанням звертаються інвестори, геологи, буровики і до керівництва Мінприроди, і до керівництва НАК «Надра України». З огляду на пильну увагу суспільства, преси й правоохоронних органів до діяльності НАК 2007 року, можна не сумніватися: описані дії, що відбуваються нині, відомі відповідним органам, і вони займуться їх розслідуванням.

Саме час спитати: чому досі мовчить наша славнозвісна прокуратура? Чому не вживають заходів для притягнення винних до відповідальності? Чи, може, наш «герой» заручився високим заступництвом із боку правління НАК «Надра України» та деяких керівників Полтавської області, і це якось сковує дії стражів порядку?..

Трудовий колектив ДП «Полтава РГП» не збирається мовчати. Він уже звернувся до керівників, від яких залежить вирішення питання, з наполегливим проханням вивчити наведені аргументи, ознайомитися з документами, визначити інтереси держави й, якщо все це підтвердиться законним розслідуванням, дати по руках жадібним до державного майна хапугам.