«РАДА-3» ДЛЯ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ У ЗАЛІ ЗАСІДАНЬ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ВВЕДЕНО НОВІТНЮ СИСТЕМУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕПУТАТІВ

А зі Станіславом Довгим і його командою ми вже двадцять років співробітничаємо в Національній академії наук у розробці та створенні великих міжнародних і національних інформаційно-аналітичних систем у сфері національної безпеки, державного управління, екології. Тепер, коли він очолив напрям зі зв’язку й інформатизації у ВР, нашим спільним проектом стала «Рада-3».

— Як виглядає «Рада» при порівнянні з зарубіжними аналогами?

А.М.: Аналогів просто немає, навіть у першої «Ради», а вже про «Раду-3» годі й говорити. Хоча в деяких країнах органи державного управління мають дуже просунуті інформаційні системи. Продиктовано це нашою специфікою. Річ у тому, що розвинені країни живуть в умовах розвиненого законодавства, і процес його вдосконалення в їхніх парламентах не такий інтенсивний. У них просто не було потреби створювати настільки ефективну систему. А в нас із нуля створювалося нове законодавче поле. Така сама ситуація й у всіх країнах СНД.

Станіслав Довгий: Жодна система в західних країнах не змогла б забезпечити понад дві тисячі голосувань за одну ніч, як було в нас при ухваленні Конституції — якби не було системи «Рада», Конституцію просто не ухвалили б. У жодній системі світу немає докладної статистики, приміром, голосування по фракціях. Нашу систему орієнтовано на особливості роботи саме нашого парламенту, вона виконує всі вимоги його регламенту.

— Розкажіть докладніше про особливості «Ради-3» порівняно з її попередницями.

С.Д.: По-перше, це цілком вітчизняна розробка, і ми пишаємося нашими конструкторами, котрі створили «Раду-3» й перші версії «Ради».

А особливості... Почнемо з картки для голосування. Вона безконтактна, у ній є пасивний елемент, який збуджується при відповідному випромінюванні й у який записано індивідуальний номер депутата. За цим номером відбувається ідентифікація депутата, хоч на якому місці він сидів би. Картка ця дуже надійна й дуже спрощує процедуру реєстрації депутата. До складу «Ради-3» також входить нове кольорове табло — унікальна розробка, за деякими параметрами вона перевершує світові.

Стара «Рада» мала функцію супроводження голосування й дуже просту систему супроводження виступу (на табло висвічувалося, хто виступає). Нова система має чотири функції: супроводження голосування, супроводження виступу, інформаційне обслуговування депутата на робочому місці й контроль функціонування. Хочу підкреслити, що систему цілком розроблено й виготовлено в Україні. Істотно поліпшено зорове сприйняття результатів голосування. На табло може бути відображено схему залу засідань, і по ходу голосування кожне місце на схемі спалахує кольором, що відповідає тому, як проголосував той чи інший депутат. Відразу видно, як проголосувала фракція. Проте залишилася й функція непоіменного голосування, коли всіх, що проголосували, зображено на схемі одним кольором. Стосовно супроводження виступу, то табло є кольоровим телевізійним екраном, на який можна вивести промовця на трибуні. Тих, хто виступає з місць, поки що буде зображено фотографіями, але в перспективі вони також виводитимуться на екран у живому зображенні. Крім того, під час виступу депутата на робочому місці йде зворотний відлік часу. Усі виступи депутатів автоматично записуються в цифровому вигляді й архівуються. У перспективі буде записуватися й відео. Але найголовніша функція «Ради-3» — інформаційне обслуговування депутатів. На кожному робочому місці розташовано невеличкий монітор і кілька кнопок управління. На монітор подається найрізноманітніша інформація, необхідна в роботі. Система навігації по інформаційній базі дуже проста. Головне, звісно — хто як проголосував. Цю інформацію при поіменному голосуванні кожен депутат одержує відразу після його завершення. Доступні й результати попередніх голосувань за весь час роботи парламенту. Постійно доступні порядок денний засідання, база документів, причому як обговорювані документи, так і прийняті раніше. Можна переглянути й індивідуальні документи — приміром, проекти рішень або законів з індивідуальними позначками. Тобто депутат має змогу одержувати інформацію з тих проблем, які актуальні для нього в даний момент на даному робочому місці. Реалізовано, так би мовити, міні-інтернет для депутата, із метою безпеки й чистоти голосування не зв’язаний із зовнішніми мережами. Усе це дозволить істотно зменшити кількість паперів, із якими депутат працює під час засідання.

— Наскільки надійна робота системи?

— Для систем такого класу дуже важлива гарантія надійності. Так, за 12 років роботи системи «Рада» було створено понад сто депутатських комісій із перевірки правильності її роботи, і жодна з них не показала, що якесь рішення було прийнято за її допомогою помилково. У «Раді-3» кожен пульт понад п’ять разів на секунду автоматично тестується системою за більш як тридцятьма параметрами. І про будь-яку відмову система відразу сигналізує. Крім того, депутат може в будь-який момент сам перевірити роботу свого пульта — цьому служить режим внутрішнього контролю. Поломки терміналів у «Раді» траплялися і, певне, траплятимуться, але це не проблема — при першому сигналі про відмову депутат відразу пересідає на інше місце, реєструється (у новій системі — автоматично) і продовжує роботу. При цьому в нього на екрані будуть усі документи, із якими він працював за попереднім терміналом. Реалізація системи дуже складна, але з погляду користувача вона дуже проста. Щоб навчитися з нею працювати, потрібно 15—20 хвилин. Для навчання депутатів роботі з системою буде проведено спеціальні заняття. А останньої п’ятниці перед початком роботи парламенту систему протестують школярі та студенти — переможці різноманітних конкурсів й олімпіад. Ця акція проводиться з ініціативи Володимира Литвина та Станіслава Довгого.

— Скільки часу пішло на введення «Ради-3» в дію?

А.М.: Установку системи ми провели за 46 днів: 12 липня о другій годині дня парламентарії залишили зал засідань, а ми вже о четвертій годині почали працювати. За цей час встигли демонтувати стару систему, встановити нову й налаштувати її. Зазвичай термін виконання робіт такого масштабу — мінімум півроку. Нам би це не вдалося без допомоги Станіслава Олексійовича Довгого, котрий за дорученням спікера як член парламентської робочої групи здійснював супроводження й контроль реалізації проекту. Він, як і ми, не був у відпустці, і ми разом розв’язали багато організаційних й інших проблем. Володимир Михайлович Литвин також тримав руку на пульсі. Хочемо висловити вдячність співробітникам апарату Верховної Ради й іншим учасникам проекту, злагоджена робота котрих забезпечила цей результат.