Протокол неоголошених зборів. «З усіх питань порядку денного всі акціонери голосували одноголосно — «проти»

От таким формулюванням у протоколі спантеличили ВАТ «Черкасигаз» альтернативні «збори акціонерів» від 11.05.05. Питається, навіщо ж тоді збиралися люди, котрі відкинули власний порядок денний? Відповідь знаходимо в тому ж протоколі №1105. З останнього випливає, що перед учасниками дійства стояли завдання:

1) зірвати затвердження результатів уже проведеної підписки на акції ВАТ;

2) не припустити збільшення статутного капіталу підприємства, вже затвердженого зборами акціонерів (протокол №7);

3) призначити свого голову правління й отримати доступ до реєстру власників іменних цінних паперів.

Можете не сумніватися, усі три завдання виконано і втілено у життя, незважаючи на те що:

1) ні правлінням, ні наглядовою радою товариства такі збори не скликались;

2) про проведення зазначених зборів жодному акціонеру ВАТ «Черкасигаз» у встановленому законом і статутом порядку не повідомлялось;

3) проігноровано процедуру реєстрації акціонерів.

Експерти, котрі усміхалися з цього приводу, перестали розумувати лише тоді, коли позачерговими зборами від 7 вересня ті самі люди переобрали наглядову раду і правління підприємства. І держава в особі НАК «Нафтогаз України», яка володіє контрольним пакетом акцій (51%), втратила 47% голосів у наглядовій раді ВАТ «Черкасигаз»...

По державному виконавцю... вогонь!

Не допоміг виправити ситуацію справжній протокол №8 зборів, організованих з урахуванням вимог закону і статуту компанії, які 11 травня затвердили результати підписки на акції і нову редакцію статуту (відповідно до збільшення статутного капіталу). Не вплинули на перебіг подій і суди, хоча вони визнали збори, оформлені протоколом із дивним номером, неправомочними, а їх рішення незаконними. А державному виконавцю рішення суду (про продовження виконання Дмитром Чірічем службових обов’язків голови правління «Черкасигаз»), який у присутності народного депутата Олексія Малиновського і дільничного інспектора Олексія Попова спробував увійти на підприємство, якийсь громадянин Кожедеров не тільки перегородив шлях, але й пригрозив застосуванням охороною вогнепальної зброї (зафіксовано в акті державного виконавця від 18.09.05 р.). Марними виявилися поки що і зусилля прокуратури.

Проти лома немає прийому?

Зате у зухвалих опонентів виходило, мабуть, усе. Свого часу компанії «Д.С.Інвестмент» удалося придбати у Фонду держмайна 29,91% державних акцій черкаського підприємства. А потім, не обтяжуючи себе виконанням власних інвестзобов’язань на суму понад 4,5 млн. грн. за договором приватизації, перепродати акції ТОВ ВКП «Укртрансгаз-Сервіс». При цьому дозволу на угоду в ФДМ ніхто не запитував. Як не запитував дозволу і правонаступник «Укртрансгаз-Сервіс» в Антимонопольного комітету на придбання ще близько 7% акцій. Потім за наростаючою. Акціонер, який володіє 37% акцій, зриває збори акціонерів у 2003 році і перешкоджає збільшенню статутного капіталу «Черкасигаз» у 2004-му. А 24 березня 2005 року підходи до підприємства блокуються вантажівкою «ГАЗ» і чотирма автобусами «Ікарус». Живе загородження було доставлене на захід 13 автобусами «Ікарус» із київськими номерами. Результат: паралізовано роботу навіть аварійної служби підприємства, а учасники акціонерних зборів, запланованих на цей день, були змушені проводити їх в автобусі «ПАЗ-3205».

Не становило труднощів правлінню міноритарних акціонерів де-юре знищити печатку підприємства, хоча, як підтвердив «ДТ» Дмитро Чіріч, кругла печатка ВАТ «Черкасигаз», нібито знищена Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, досі знаходиться у нього.

На сьогодні уже немає сумнівів, що міноритарії встановили повний контроль над підприємством з газопостачання і газифікації Черкащини.

Королівство кривих дзеркал

Можна зрозуміти «Укртрансгаз-Сервіс», якому, вочевидь, не хотілося збільшення статутного капіталу ВАТ в умовах, коли ФД оспорює законність придбання держпакета. Та й інвестувати в статут, щоб зберегти за собою відсоток участі в АТ, втратно. Набагато дешевше заморочити голову гаслами про розмивання частки держави, «підігнавши» маніфестантів на чолі з наполегливим пенсіонером Кожедеровим, а ще організувати експрес-збори акціонерів...

Але як могло трапитися, що втрата державного контролю стала можливою в умовах, коли 51% «Черкасигазу» досі ще знаходиться в руках «Нафтогазу України»? Адже найбільший акціонер, якому не з чуток відомо про важке фінансове становище «Черкасигазу», дав добро на збільшення його статутного капіталу, у результаті якого частка держави залишалася незмінною. І Черкаси зовсім не виняток. Питання про дозвіл на додатковий випуск акцій порушувалось одночасно й стосовно ВАТ «Кіровоградгаз», «Миколаївгаз», «Дніпропетровськгаз», «Луганськгаз»...

Більш того, «Нафтогаз», усупереч старанням «Укртрансгаз-Сервісу», через суд домігся дозволу на проведення зборів, які прийняли «рішення про збільшення статутного капіталу ВАТ «Черкасигазу» із 6,9 до 35,5 млн. грн. шляхом проведення додаткової емісії». Окрім того, були переобрані правління, наглядова рада, ревізійна комісія. На посаду голови правління ВАТ було обрано представника НАК Дмитра Чіріча. 67% голосів у наглядовій раді були віддані представникам «Нафтогазу». А незабаром — перераховано понад 14,5 млн. грн. в рахунок підписки на акції, які забезпечували збереження державного контролю над «Черкасигаз». Здавалося, робили все, щоб зміцнити державні позиції на підприємстві.

Злам у послідовній позиції «Нафтогазу» було помічено у травні. Протокол №1105 тому підтвердження. Неважко здогадатися, що неоголошені збори відбулися завдяки начальнику юридичного управління «Нафтогазу України» Миколі Яхимцю, його ж відповідно до протоколу №1105 «обрали» новим головою правління «Черкасигазу». Можна припустити, що посада в НАКу дозволяла Яхимцю правдами й неправдами отримати доручення на представництво «Нафтогазу» на зборах акціонерів. Але як могло трапитися, що це доручення стало козирем у руках міноритарних акціонерів, котрі відняли у держави контроль над підприємством. А головне, чому мовчить «Нафтогаз України», втрачаючи голоси в управлінні підприємством? Невже сподівається, що з 51% акцій можна самоусунутися від вирішення проблеми? Чи підозри Чіріча небезпідставні й у НАК сильнішими виявилися позиції тих, хто турбується про чиїсь приватні, а не про державні інтереси? От-от підприємство стане банкрутом, і дуже мало сенсу для держави мати в ньому 51% акцій.

Голос народу

З огляду на те, що кермо влади на цей час знаходиться у міноритаріїв, логічно припустити, що розігрується їхній сценарій. А штиль, який запанував у справі «Черкасигазу» у судах і прокуратурі, дає привід ЗМІ підозрювати, що за спиною головного міноритарія «Укртрансгаз-Сервіса» стоїть досить впливова фігура. Насторожує і пасивність обласного керівництва.

Зате активізувався трудовий колектив. У своєму листі до президента України, копія якого є в редакції «ДТ», люди прямо говорять: «Ми розуміємо, що місцева влада не бажає нас почути і відкрити очі на хаос і беззаконня, які відбуваються на нашому підприємстві при новому керівництві. Ми також розуміємо, що імена таких відомих у регіоні людей, як Б.Губський, М.Лісовий (прокурор Черкаської області), В.Косміна (заступник голови Черкаської обладміністрації), навіть можуть зробити непоміченим для всієї країни виведення нашого підприємства з-під контролю держави. А саме ці люди своїми незаконними діями нещодавно, 7 вересня 2005 р., позбавили державу контролю над стратегічно важливим для економіки країни підприємством ВАТ «Черкасигаз».

Написали і тепер сподіваються на допомогу президента, а ще нового в.о. генпрокурора. Надія завжди вмирає останньою.

Бліцінтерв’ю з Дмитром Чірічем,
головою правління ВАТ «Черкасигаз»

— У газеті «Місто» №37 від 7.09.05 р. пройшла інформація, що «люди, які відрекомендувалися судовими виконавцями, вибили двері, відімкнули сейфи і забрали печатку». Так ви залишилися без печатки?

— Печатка насправді знаходиться в мене.

— А те, що народний депутат Богдан Губський є одним із власників «Укртрансгаз-Сервіс» (написано в цьому ж виданні), теж неправда?

— Я не можу це ні підтвердити, ні спростувати. Можу тільки сказати, що бачив його кілька разів у судах і в НАКу, коли той приходив саме з цих питань.

— Що зараз говорить керівництво НАК про черкаську проблему?

— Мовчить. Я наприкінці серпня підійшов до Івченка, і він сказав: «Я розбиратимусь». І все...