Протигаз для бюджету

«Веселящий» газ підштовхує політиків улаштовувати перед виборами одне резонансне шоу за іншим. Перегляд держбюджету за їхнім сценарієм може стати одним із найбільш гучних, затяжних і деструктивних.

Бажання розірвати на дрібні шматочки такими зусиллями зверстаний бюджет опановувало опозиційних депутатів ще в процесі його розгляду в парламенті, особливо на останніх стадіях — тоді це мало б ефектніший вигляд. «З такими зусиллями зверстаний» сказано не задля красного слівця, а тому що будь-який настільки масштабний документ примиряє безліч різноспрямованих інтересів. Тільки в результаті виснажливих дискусій, переговорів і безсонних ночей він набуває форми збалансованого документа. Тож зміна якоїсь однієї статті може спричинити ланцюгову реакцію завалення всієї будови.

Цікаво, що після остаточного прийняття документа усі критики, наче за командою, припинили нападки на нього. Напевно, не тільки тому, що після бійки кулаками не махають, але й тому, що насправді бюджет не такий поганий, як вони намагалися це подати. Чималі кошти виділено для села, яке завдяки специфіці свого виробництва може в найкоротші терміни повернути їх сторицею. Всупереч прогнозам скептиків, у новому бюджеті збережено і навіть збільшено соціальні виплати...

Напевно, про бюджет ще довго намагалися б не згадувати, якби не підвищення ціни на газ. І, на перший погляд, ідея взяти реванш за поразку в бюджетному процесі навіть логічна: якщо «газова» ціна зросла, виходить, бюджетні розрахунки на основі старої ціни вже неактуальні. Цю ідею опозиційні партії на чолі з БЮТ і особисто спікер Литвин хотіли причепити, як додатковий вагон, до паровоза, котрий віз уряд Єханурова у відставку.

Втім, у день показової екзекуції Кабміну Юрій Іванович устиг переконати парламент не чіпати хоча б бюджет. Хоча це й не врятувало його і міністрів від заздалегідь вирішених результатів голосування. Прем’єр назвав одну з багатьох причин, через яку депутатам не варто затівати ревізію бюджету: статистичні дані, які покажуть вплив нової газової ціни або відсутність його на господарство і доходи, з’являться через три місяці. Тоді їх можна буде оцінити і за необхідності документ підкоригувати.

Але керівник уряду упевнений, що до радикального коригування справа не дійде. «Я не бачу, щоб за такого підвищення цін варто було говорити про хоч якісь істотні відхилення від макропоказників, — сказав Юрій Єхануров. — Ми усе робимо, щоб поступовий перехід відповідного сектора економіки на ринкові рейки відбувся з найменшими втратами для українського бюджету й української економіки». І справді, за словами першого заступника бюджетного комітету Людмили Супрун, розробники заклали в бюджет чималий запас міцності. Непередбачені витрати, пов’язані з енергоносіями, проіндексовані як у Державному, так і в місцевих бюджетах на суму 4 млрд. грн., тому переглядати бюджет найближчим часом не буде необхідності.

Найсерйознішого випробування зазнає податок на прибуток підприємств. «Якщо він зменшиться, — говорить Людмила Павлівна, — то будемо шукати нові джерела покриття. Такими можуть стати кошти стабілізаційного фонду (він уперше створений при підготовці дербюджету-2006 і наповнений 3 млрд. грн. — Л.М.), доходи від приватизації або інші джерела». Голова бюджетного комітету вважає, що зараз говорити про підвищення оплати населення за користування газом підстав немає.

Задоволені однією, але великою жертвою — відставкою уряду, депутати начебто прибрали зі свого меню бюджет. Та чи надовго? Знаючи менталітет нинішнього опозиційного корпусу, з великою часткою ймовірності можна припустити, що ідея «виправити» бюджет використовуватиметься для досягнення, як мінімум, кількох цілей: як передвиборна антиурядова риторика, як спроба ще щось відкусити від бюджетного пирога.

Інша справа, якщо автором сценарію стане сам уряд. Цими днями Мінфін займається моніторингом бюджетних доходів, після чого вирішить, чи потрібно змінювати щось у бюджеті і якщо потрібно, то що саме.

Незалежно від того, чи будуть потрібні уточнення фінансового кошторису країни, ясно, що нова ситуація на газовому ринку потребує мобілізації сил на багатьох напрямах. Насамперед якнайшвидшої розробки і впровадження програм енергозбереження. Так уже сталося, що честь попрацювати на благо енергетичної, а отже, й політичної незалежності держави випала на долю уряду Єханурова. Хочеться вірити, що прем’єр виконає свою обіцянку «залізною рукою запровадити енергозберігаючу політику в Україні», щоб за допомогою внутрішньої цінової політики «через три роки безперервний розлив сталі в Україні працював, а доменні печі перестали день і ніч горіти». Вже цього року прем’єр обіцяє скоротити споживання газу в Україні з 76 до 70 млрд. кубометрів.

А от що думають з приводу бюджетної ситуації експерти, думка котрих може вплинути на розробку того чи іншого рішення.

Ксенія ЛЯПІНА,
народний депутат України, голова Ради об’єднань підприємців:

— У відповідь на розмови про те, що через нову ціну на газ знизяться прибутки підприємств і, відповідно, зменшаться надходження до бюджету, можу сказати, що багато підприємств зараз активно вкладають гроші в енергозберігаючі технології, у дослідні роботи, у прогресивне, економічне устаткування. Це означає, що, відповідно, вони сплачуватимуть нові податки. Тобто бюджет так чи інакше одержить необхідні надходження, хоча й з інших джерел. До того ж ніколи бюджет не планується шляхом конкретних надходжень від конкретних підприємств, а планується, виходячи з пропорцій макропоказників. Я вважаю, що макропоказники істотно не погіршаться.

Борис БЕСПАЛИЙ,
народний депутат України:

— Доходи бюджету збільшаться, завдяки підвищенню ціни за транспортування російського газу через Україну. Адже якщо раніше ми одержували 1 дол. 9 центів за транспортування тисячі кубометрів на відстань 100 кілометрів, то тепер матимемо 1 дол. 60 центів. А це дає близько 10 мільярдів гривень у бюджет.

Анатолій СЕМИНОГА,
народний депутат України, член фракції БЮТ:

— Чи потрібно змінювати бюджет, залежить від того, яким буде баланс газу в нашій державі. Якщо купуватимемо газ по 50 дол. за тисячу кубометрів, як це було закладено в основу бюджету, то змінювати його не потрібно, а якщо по 95 дол., тоді його потрібно терміново змінювати. Тому що зміниться багато цін, наприклад, на калійні добрива, адже основна сировина хімічної промисловості — газ. 60% собівартості хімічної продукції становить ціна на газ.

Володимир ЧЕРНЯК,
народний депутат України, голова підкомітету комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності й інвестицій:

— Найправильніший шлях — забезпечити цільовими довгостроковими кредитами підприємства, котрі більше за інших можуть відчути зростання «газової» ціни. Ці кредити мають піти на покриття цінової різниці і на технологічне оновлення. А бюджет переглядати недоцільно.

Катерина ВАЩУК,
голова підкомітету комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності:

— Необхідно проаналізувати всі можливості, щоб мінімізувати вплив подорожчання енергоносіїв на результати господарювання. Серед них — приплив інвестицій. Ми — дивна держава. Хочемо припливу інвестицій, але, напевно, єдині в Європі, хто оподатковує інвестиції. Або, скажімо, виконання бюджету з АПК теж може дати додатковий приріст виробництва валової продукції, а кожен відсоток зростання дає мільярд до бюджету.

Валерій АСАДЧЕВ,
народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань бюджету:

— Перегляд бюджету буде, але нескоро, і він буде пов’язаний не з ціною на газ, а з тим, що НАК «Нафтогаз України» мав монопольне право на продаж газу і нульові ставки на його вході в країну при 21 млрд. бартерних кубометрів. А тепер, коли бартер зник, виникає запитання — навіщо взагалі комусь давати монопольні преференції? Це — стратегічне рішення, спрямоване на демонополізацію системи продажу газу в Україні. Будуть потрібні нові розрахунки. От у цьому плані доведеться глибоко перекроїти бюджет.

Усі експерти сходяться на думці, що якщо бюджет усе-таки доведеться переглядати, то у разі використання скороспілого сценарію опозиції цей процес матиме деструктивний характер. А спокійне, зважене прийняття рішень можливе не раніше, ніж після виборів.