Прості рухи. Куди приведуть вони «Укртелеком»? - Економіка - dt.ua

Прості рухи. Куди приведуть вони «Укртелеком»?

1 вересня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 1 вересня-8 вересня

Що сьогодні являє собою «Укртелеком» із погляду потенційного інвестора? Доходи компанії різко па...

Що сьогодні являє собою «Укртелеком» із погляду потенційного інвестора? Доходи компанії різко падають, борги зростають, ринкова частка стрімко зменшується, упровадження передових технологій відбувається повільними темпами, діяльність керівних органів заблокована судовими рішеннями. Будь-який інвестор при здоровому глузді і тверезій пам’яті десять разів зважить, а чи варто вкладати гроші в такий бізнес або ж купувати цінні папери такої компанії. Навіть попри те, що ресурси держоператора залишаються значними. Новому уряду, здається, до компанії діла немає. Причому не тільки на рівні перегляду її фінансових планів чи зміни менеджменту. Як не було, так і немає державної політичної волі стосовно майбутнього одного із найбільших активів країни. А отже, зберігається сприятлива ситуація для тіньової приватизації.

Про можливий перегляд фінансового плану «Укртелекому» «ДТ» писало відразу ж після його затвердження Кабміном і зборами акціонерів (№602 від 17 червня). Прогноз цей будувався на двох спостереженнях. По-перше, уряд, який затверджував фінплан, міг незабаром змінитися, а новий, як передбачалося, повинен був мати власне бачення питання. По-друге, раніше фінансові плани компанії не раз коригувалися, а то й просто не виконувалися, причому абсолютно безкарно для менеджменту. Після опублікування «Укртелекомом» фінансових результатів за першу половину ц.р. стало зрозуміло, що ця тенденція збереглася.

Оператор-безсрібник

Отже, за перше півріччя 2006-го «Укртелеком» заробив 3,8 млрд. грн., що усього на півпроцента більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це при тому, що середні річні темпи зростання доходів у мобільних операторів сягають 30—50%. А чистий прибуток держоператора за цей період становив 62 млн. грн.

Нагадаємо, що фінансовий план компанії, затверджений 7 червня ц.р. розпорядженням Кабміну №317-р., передбачав отримання 2006 року прибутку в 466 млн. грн. і доходу в 8,3 млрд. грн. Таким чином, аби виконати завдання, у другому півріччі «Укртелеком» має заробити 4,5 млрд. грн., із котрих більш як 400 млн. показати у вигляді прибутку.

Експерти сходяться в думці, що це малоймовірно. Справді, через зростання конкуренції та діючі регуляторні механізми падають надходження від тих видів діяльності «Укртелекому», питома вага яких у загальному доході компанії найбільша. На 11,5% знизилися доходи від міжміського телефонного зв’язку (без урахування дзвінків на мережі мобільних операторів). Тоді як торік частка «міжміста» в доході компанії становила 51,8%. Зменшилися доходи від послуг міжнародного зв’язку. Найбільше зростання демонструють доходи від IP-телефонії та доступу в Інтернет — 34% (237 млн. грн. за півроку), однак на ці послуги сьогодні припадає лише 6,5% у загальних доходах...

У самій компанії цю ситуацію пояснили перетіканням трафіка в мережі мобільних операторів. За словами її представників, мобільні оператори та «Укртелеком» працюють у «нерівних умовах тарифного регулювання»: оператори мобільного зв’язку визначають ціни на свої послуги самостійно, а тарифи на дротовий зв’язок установлює держава.

Однак тарифи на місцевий і міжміський зв’язок у мобільних операторів однакові, тоді як «укртелекомівські» регульовані тарифи передбачають, що місцеві дзвінки дешевші. До того ж держтарифи на «міжмісто» у багатьох випадках привабливіші за мобільні. А коли «Укртелеком» увійде в конкурентне середовище на цих ринках, тарифи на багато прибуткових послуг доведеться знижувати, щоб бути привабливим на тлі «приватників». Дохідність компанії це не підвищить.

Ще в квітні Господарський суд Києва виключив «Укртелеком» із числа монополістів на ринку міжміського та міжнародного зв’язку. Тому що восени минулого року Антимонопольний комітет відмовився зробити це за заявою компанії.

За даними АМКУ, ще в травні там вирішили не оспорювати це рішення суду, і воно набуло законної сили. Сам комітет жодного спеціального рішення з цього приводу не приймав, однак у наявному на сайті відомства «Переліку суб’єктів господарювання, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку» «Укртелеком» значиться монополістом лише в сегментах місцевого телефонного зв’язку і користування некомутованими каналами зв’язку. Однак сам «Укртелеком» оголосив про зміну свого монопольного статусу чомусь лише наприкінці серпня, уже після оприлюднення провальних фінансових результатів.

В активі «Укртелекому» — підвищення тарифів на місцевий зв’язок, які вступають в силу з 1 листопада ц.р., що, відповідно до планів компанії, має зробити послугу більш рентабельною. Недавнє збільшення тарифів, яке відбулося 1 липня, було невеликим: хвилина місцевого дзвінка подорожчала в середньому на 10%, абонплата — на 50%. Враховуючи, що місцевий зв’язок торік приніс компанії лише 23% доходів, прибавка до загальних надходжень буде не надто великою. Тарифи на «міжмісто», яке приносить половину доходу, компанія, навпаки, планує знизити на 15%, як і тарифи на дзвінки на мобільні мережі. Незначно збільшується лише тариф на внутрішньообласні міжміські дзвінки. Загалом, отримати за цих умов 400-мільйонний прибуток може виявитися дуже важко.

Наполеонівські плани

Окрім підвищення тарифів на місцевий зв’язок, «Укртелеком» декларував наміри збільшити свою дохідність за рахунок розвитку принципово нових послуг — мобільного зв’язку та кабельного телебачення за технологією IPTV. Однак 2006-го цим планам збутися не судилося. А оскільки з кожним роком конкуренція на цих ринках посилюється, то в майбутньому фінансова віддача від запровадження нових послуг буде менше очікуваної.

Нагадаємо, що видача держоператору ексклюзивної (принаймні на певний час) ліцензії на мобільний зв’язок третього покоління в стандарті UMTS де-факто стала торік однією з умов перерахування до держбюджету небувалих дивідендів у розмірі 700 млн. грн. Ліцензію видала Національна комісія регулювання зв’язку на початку грудня 2005 року без конкурсу, за сміховинну за європейськими мірками ціну в 30 млн. дол. Зате з великим скандалом.

За заявами керівництва «Укртелекому» на початку ц.р., уже в червні передбачалося запустити мережу в Києві, а до грудня — у містах-мільйонниках. У грудні мала початися комерційна експлуатація мережі. Планувалося, що протягом 2007—2008 років мережа буде побудована і введена в експлуатацію в інших регіонах України, а в 2009—2010 роках вона охопить територію, на якій проживає понад 70% населення країни. «Укртелеком» розраховував набрати 700 тис. абонентів у перший рік роботи, а до 2010-го зайняти 29% ринку мобільного зв’язку країни.

Про те, що розгортання мережі в стандарті UMTS дорожче, ніж навіть у GSM, не кажучи вже про CDMA, «ДТ» уже не раз писало. За таких умов мобільний проект «Укртелекому», можливо, приніс би компанії додаткові доходи, але прибутковим став би ще не скоро.

Однак час вніс у плани компанії свої корективи. Початок будівництва мережі «Укртелекому» перенесено на першу половину 2007 року. Причина? Держкомпанія не може розпочати тендер на постачання устаткування і послуг, оскільки підпадає під дію поправок до законодавства про держзакупівлі, які набули чинності на початку року. Раніше воно поширювалося лише на закупівлі за бюджетні кошти, а тепер — і на закупівлі компаній із державною часткою власності. Сьогодні «Укртелеком» заявляє, що чекає роз’яснень спірних моментів тендерного законодавства. А отже, доходів від мобільного зв’язку в стандарті UMTS цього року компанії не бачити.

Зате під кінець року має розпочатися комерційна експлуатація CDMA-мережі «Телесистем України», які також планують надавати послуги зв’язку третього покоління. Конкурентне середовище для «Укртелекому» (як, утім, і для інших мобільних операторів) ще більше ускладниться, потенційна ринкова частка скоротиться, а доходи будуть менші від очікуваних. Наскільки необхідний у цих умовах компанії дорогий UMTS-проект — запитання. Хіба що для престижу...

А тут ще НКРЗ раптом заявила про те, що може відкликати ліцензію на UMTS, якщо до 1 грудня компанія не надасть звіту про розгортання мережі. Адже, відповідно до умов, на освоєння діапазону їй відведено саме річний термін.

Заява була неофіційною, ЗМІ лише процитували думку «джерела в комісії». З одного боку, час до 1 грудня «Укртелеком» ще має, тим більше що тестову мережу компанія продемонструвала на міжнародному 3G-форумі в липні. З іншого боку, є прецеденти, коли НКРЗ (а до неї — Держкомзв’язку) не забирала ліцензій у компаній, котрі роками не освоювали виданих їм діапазонів, проте справно їх оплачували. Приклади — «УРС», котрі дочекалися свого «Білайна», і ті ж «Телесистеми».

Спостерігачі зазначають, що, забравши ліцензію в «Укртелекому», держрегулятор розчищає дорогу «Телесистемам України», які де-факто стануть першим 3G-оператором в Україні. Адже чутки про контакти принаймні двох членів НКРЗ із нинішніми господарями «Телесистем» ходили давно. Але «Укртелеком» є міноритарним акціонером «Телесистем» (близько 2% акцій) і у разі ескалації конфлікту може в судовому порядку заблокувати діяльність конкурента. Втім, швидше за все, до цього справа не дійде: всі вищезгадані сили славляться своїм умінням домовлятися.

Значно імовірніше й логічніше з погляду бізнес-потенціалу виглядає купівля «Укртелекомом» «Телесистем» після їхньої розкрутки. Держоператор таким чином зміг би розв’язати безліч своїх проблем. Про те, що, можливо, «приватівці» інвестують у «Телесистеми» з метою їхнього майбутнього продажу, теж не раз згадувалося в експертних оцінках.

А от із телебаченням у IP-мережах сталася взагалі кумедна історія. Варто було представникам «Укртелекому» заїкнутися про використання технології IPTV, як об’явився медіа-холдинг «Айпітіві-продакшн», президент якого зробив заяву про те, що його компанія має пріоритетне право на реєстрацію бренду IPTV і подасть на «Укртелеком» до суду, якщо той його використовуватиме. Щоправда, потім з’ясувалося, що реєстрація бренду самим медіахолдингом ще не завершена, та й в «Укртелекомі» казали не про бренд, а про назву технології. Тому пригоду можна вважати піаром «Айпітіві-продакшн».

Саму технологію IPTV «Укртелеком» не розвиває з більш прозаїчної причини: кількість користувачів широкосмугового ADSL-доступу, із допомогою якого і здійснюється IP-трансляція телесигналу, становить сьогодні кілька десятків тисяч (під кінець року планувалося 100 тис.), і в таких умовах послуга не буде рентабельною. Тож це джерело доходу також не виправить тяжкого фінансового становища компанії.

Водночас конкуренція на ринку цифрового телебачення також зростає: якщо раніше «Укртелекому» довелося б відбивати клієнтів тільки у «Волі-Кабель», то сьогодні стартують проекти ефірного цифрового телебачення з аналогічним обсягом послуг. Потенційно послуги IPTV із меншими витратами зможуть надавати і WiMAX-оператори, яких найближчим часом на ринку з’явиться багато. Все це також позначиться на потенційній ринковій частці «Укртелекому» на цьому перспективному ринку.

Останній доказ королів

Однак повернімося до необхідності заробити 400 млн. грн. за півроку. У менеджменту держоператора залишається єдиний, але вірний спосіб «показати» запланований результат. «Укртелеком» поки не є публічною компанією, і його фінансова звітність — результат закритих від зовнішнього аудиту внутрішніх процесів. Тому цілком може повторитися торішня ситуація, коли перед якоюсь важливою подією в житті компанії, наприклад, перед зборами акціонерів, виявиться, що рентабельність її різко зросла і фінансовий план перевиконано...

Поки ж падіння фінансових показників «Укртелекому» дуже нагадує гру на зниження. Така гра вигідна насамперед потенційним покупцям компанії. І якщо вона почалася, чекай швидкої оборудки. Щоправда, почалася вона ще торік падінням прибутку з 924 млн. грн. за результатами 2004-го до 519 млн. грн. — за результатами 2005-го.

Ще один важливий момент. 4 серпня ц.р. Червонозаводський районний суд Харкова визнав недійсними рішення зборів акціонерів від 26 квітня. Позов із такими вимогами, нагадаємо, ще перед зборами подав акціонер-фізособа, оскільки довірена особа, котра мала представляти інтереси цього акціонера на зборах, відмовилася робити це в повному обсязі. Суд також констатував процедурні порушення при підготовці та проведенні зборів.

Власне, проведення зборів було заборонено ухвалою суду від 17 квітня, і цю інформацію активно обговорювали в кулуарах у день їхнього проведення. Тепер де-юре в «Укртелекому» стара спостережна рада, та й фінплан, затверджений Кабміном, вважається не затвердженим зборами... А отже, компанія має ще один привід його не виконувати.

Більшість спостерігачів розцінюють такі судові рішення як ще один елемент гри на зниження і свідчення наближення приватизації «Укртелекому». Чи варто казати, що за таких умов покупцем може стати тільки хтось «свій», хто не побоявся подібної нестабільності.

А тут ще на посаду заступника міністра транспорту та зв’язку України — куратора галузі зв’язку реінкарновано Леоніда Нетудихату, до речі, першого керівника ВАТ «Укртелеком». Втім, призначення Нетудихати було аж ніяк не безболісним: між поданням нового заступника міністра і публікацією відповідного розпорядження Кабміну минув рівно тиждень. Протягом якого точилася запекла підкилимова боротьба за збереження на цій посаді Василя Гандабури, котрого вважають близьким до керівника «Укртелекому» Георгія Дзекона.

Оскільки новопризначений заступник міністра тісно пов’язаний із донецькою ФПГ, відразу заговорили про те, що готується купівля «Укртелекому» Рінатом Ахметовим. Втім, про це казали й 2003-го, коли Нетудихата став першим заступником голови Держкомзв’язку. Є інформація про переговори з «донецькими» і нинішнього керівництва компанії.

Інше запитання — навіщо Ахметову купувати «Укртелеком»? «СКМ» уже володіє великим телекомунікаційним холдингом, який включає мобільного оператора «Астеліт» і фіксовані «Оптиму» та «Фарлеп». Диверсифікація бізнесу за рахунок формування високотехнологічних телекомунікаційних активів — логічний крок напередодні запланованого на найближчі роки виведення акцій «СКМ» на міжнародні фінансові ринки. Купівля «пікіруючого» «Укртелекому» в цій ситуації може виявитися для Ахметова зайвою.

Насамкінець потрібно зазначити, що «Укртелеком» зараз і не планують продавати. У приватизаційних планах Фонду держмайна компанії немає, дію законодавства про особливість її продажу припинено. Така ситуація відкриває надзвичайно широкі можливості для переділу власності.

Ніщо не заважає уряду зобов’язати ФДМУ оголосити експрес-конкурс із продажу будь-якого(!) пакета акцій компанії, мотивуючи це рішення дефіцитом бюджету. Ніщо не заважає уряду прийняти рішення про продаж акцій компанії на міжнародному фінансовому ринку; ніщо не заважає зацікавленим особам скупити ці акції через агентські фінансові компанії. Ніщо не заважає уряду ухвалити рішення про те, що фінансове становище компанії є катастрофічним, і оголосити санатором «Укртелекому» той же холдинг «Фарлеп»—«Оптима». Питання лише в тому, у кого у владі і коли дійдуть до цього руки.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво