Прогноз позитивний? - Економіка - dt.ua

Прогноз позитивний?

22 липня, 2011, 15:23 Роздрукувати Випуск №27, 22 липня-13 серпня

Давши старт пенсійній реформі, країна зробила один із найважчих кроків на шляху відновлення співробітництва з Міжнародним валютним фондом. На порядку денному виконання ще однієї ключової умови.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Давши старт пенсійній реформі, країна зробила один із найважчих кроків на шляху відновлення співробітництва з Міжнародним валютним фондом. На порядку денному виконання ще однієї ключової умови — підвищення цін на енергоносії для населення. Офіційний Київ усе ж таки сподівається схилити МВФ на свій бік, узгодивши більш щадний графік підвищення тарифів. Сприятлива динаміка більшості макропоказників поки що вселяє оптимізм, хоча через нікуди не зниклу структурну вразливість економіки нікуди не поділися й дуже серйозні ризики. Національному банку вже довелося серйозно зайнятися нейтралізацією одного з головних — інфляції.

Одним із основних зовнішніх проявів поліпшення настроїв щодо України після ухвалення пенсійної реформи стала поява в четвер, 21 липня, оголошення міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings про поліпшення прогнозу довгострокових рейтингів України в іноземній і національній валютах (зі «стабільного» на «позитивний», при цьому самі рейтинги було підтверджено на рівні «В/В»).

Основними передумовами для такого кроку в агентстві назвали значне скорочення бюджетного дефіциту, «чому сприяє­ відновлення економіки і стримування видатків». «Більше того, в липні уряд України отримав схвалення парламенту на проведення непопулярної пенсійної реформи, що підтверджує націленість на вирішення середньострокових фіскальних завдань і здійснення принаймні частини реформ, обговорених із МВФ», — цитує прес-реліз агентства директора в аналітичній групі Fitch із суверенних рейтингів Чарльза Севіля.

Водночас як негативний чинник відзначають «тривале зволікання з коригуваннями внутрішніх цін на газ».

Відкладене українською владою підвищення тарифів, як відомо, залишилося останньою ключовою вимогою МВФ, котра перешкоджає відновленню його фінансування. Про намір домогтися перегляду цієї умови українська сторона заявляла неодноразово. Більше того, це питання вже обговорювали з керівництвом фонду під час нещодавнього візиту урядової делегації до Вашингтона.

МВФ, схоже, поки не готовий іти на поступки. Українська партія влади поки теж не має наміру відмовлятися від спроб їх (поступок) домагатися.

В опублікованій у середу, 20 липня, прес-службою Партії регіонів заяві (від імені нардепа Владислава Лук’янова) повідомляється про намір влади «наполягати на збалансуванні бюджету НАК «Нафтогаз України» без підвищення цін на енергоносії для населення». Відповідно до оприлюдненої інформації, в ході перебування місії фонду в Україні, початок якого заплановано на 29 серпня, уряд хоче узгодити з представниками МВФ умову, що ціни на газ для населення якщо й підвищуватимуть, то не такими темпами, як вимагає фонд.

При цьому було наголошено, що більшу частину програми співробітництва з МВФ нашою країною виконано, при цьому «Україна зараз узагалі обходиться без цих траншів» і «нам не так потрібні ці кошти, як важливо продовжувати програму співробітництва з фондом». При цьому було наведено примітний аргумент: «На сьогодні бюджет держави збалансовано, більше того, за підсумками півріччя у нас був профіцит у розмірі 14 млрд. грн., і додаткові кошти було спрямовано на підвищення соціальних стандартів». Якщо такий профіцит справді існує, то його наявність покликана стати головним українським козирем у переговорах. Мовляв, домогтися бюджетної стабілізації можна і без запланованого підвищення тарифів.

Звідки міг узятися профіцит — поки що загадка. Так, за підрахунками того ж Fitch, покриття виникаючих через дисбаланс у тарифах збитків «Нафтогазу» «призведе до збільшення консолідованого загального державного бюджетного дефіциту вище від цільового орієнтиру в 3,5%, узгодженого з МВФ, мінімум на 0,5% ВВП».

При цьому у Fitch дотримуються досить оптимістичних оцінок щодо перспектив української економіки. Агентство прогнозує зростання ВВП України на 4—5% у 2011—2012 роках. «Водночас економіка України є відкритою і все ще залежить від високоциклічної металургійної галузі та витратного імпорту газу, що робить її вразливою до глобальних економічних шоків. Слабкий бізнес-клімат стримує реалізацію очевидного потенціалу зростання країни», — зазначають її представники.

Витратність імпорту газу в Україні справді зашкалює за всі розумні межі. Так, у перші п’ять місяців ц.р. частка енергоносіїв в українському імпорті становила 37,5% (11,8 млрд. грн. у вартісному вираженні). Імпорт газу — більш як одну п’яту (21,6%, або 6,8 млрд. дол.).

За перше півріччя ц.р. НАК «Нафтогаз» витратила на закупівлю блакитного палива вже понад 7 млрд. дол.: 1,4 млрд. дол. — у січні, 1,6 млрд. — лютому, 1,25 млрд. — березні, 948 млн. — квітні, 950 млн. — травні і 860 млн. дол. — у червні.

При цьому якщо ціна поставок у минулому кварталі становила близько 297 дол. за тисячу кубометрів, то в поточному третьому кварталі вона зросте ще майже на 20%, сягнувши 354 дол. за тисячу кубометрів.

Українська сторона, мабуть, розраховує на поступки російської сторони в ціновому питанні в ході візиту до Києва російського президента Дмитра Медведєва, який має відбутися 30—31 липня. Однак без серйозних зустрічних реверансів розраховувати на прихильність пана Медведєва навряд чи доводиться.

Залежність української економіки від показників металургії (25% промвиробництва і 40% експорту) в черговий раз підтвердила остання статистика. Варто було світовим цінам на метал продемонструвати тимчасову негативну динаміку, як одразу ж і в промисловості, і загалом в економіці намітився спад (за даними українського прем’єра, зростання ВВП за підсумками першого півріччя уповільнилося до 4,4% порівняно з 5,3% у першому кварталі). Благо, в травні і червні сировинні ринки знову почали зростати. Це одразу ж пішло на користь українській металургії і всій промисловості. За підсумками червня, Україна наростила виробництво сталі до 2,97 млн. тонн (на 18,1% порівняно з аналогічним торішнім періодом), вийшовши на восьму позицію в загальносвітовому рейтингу. Промисловість, за підсумками того ж місяця, зареєструвала поліпшення динаміки до 8,9% зростання в річному обчисленні. Бюджетні надходження, мабуть, теж.

Серйозне слабке місце — дефіцит інвестицій, котрі, як зазначають аналітики Erste Bank в своєму останньому макроекономічному огляді, зросли в першому кварталі лише на 4,5% рік до року, та й то в основному завдяки інвестиціям уряду у підготовку до Євро-2012.

Поінформовані спостерігачі давно в курсі, наскільки через вищеназвані причини благополуччя в Україні залежить від загальносвітових процесів, які іноді здаються такими далекими. Тому очевидно, що нинішня дуже непроста боргова ситуація в ЄС і США продукує більш ніж значущі ризики для вітчизняної економіки. До честі нинішнього прем’єра, він усвідомлює всю серйозність виниклого становища, оцінюючи його як «непросте і навіть тривожне». «Обидва світові емісійні центри — США і Євросоюз — стоять на порозі рішень, які можуть мати драматичні наслідки для світової економіки, — зазначив Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду в середу, 20 липня. — Провідні економічні експерти попереджають про можливість звалювання світової економіки в нову кризу. Ми не повинні нехтувати такими серйозними попередженнями, як це робили наші попередники. Тому країну треба готувати до будь-яких
сценаріїв». Серед озвучених прем’єром рецептів — необхідність максимально обмежити або взагалі відмовитися від зовнішніх запозичень і «вкрай обережно ставитися до надання державних гарантій».

Зовнішні фінанси залишаються ключовим чинником вразливості і на думку Fitch. Однак ситуація поки що не критична: значна частина українського приватного зовнішнього боргу відноситься до зобов’язань перед зарубіжними материнськими банками або компаніями, а тому непогано пролонгується. Вод­ночас, як вказує агентство, сукупні валютні резерви відновилися до свого докризового максимуму в 38 млрд. дол. (покриваючи 4,5 місяця поточного платіжного балансу). Дефіцит рахунку поточних операцій, за його прогнозами, збільшиться до 3,6% ВВП 2011 року, але мусить бути повністю профінансований за рахунок прямих іноземних інвестицій.

«У відповідь на ціновий тиск йде поступове посилення монетарної політики, й інфляція 2011 року очікується на рівні в середньому близько 10%. НБУ підтримує фактичну прив’язку валютного курсу, який залишається стабільним із грудня 2009-го, а рівень доларизації знижується», — ще один із позитивів, помічених Fitch в Україні.

Національний банк дійсно виявився послідовним у боротьбі з інфляційними ризиками, на які було вказано в пам’ятно­му листі голови НБУ Сергія Арбузова прем’єр-міністру Ми­колі Азарову. При цьому довелося відійти на другий план навіть стратегічному завданню цього року — зниження ставок і відновлення банківського кредитування. Серед уже виконаних Нац­банком заходів — активізація операцій на міжбанківському ринку (значне підвищення ставок за депозитними сертифікатами і поява в їхній лінійці більш довгострокових, тримісячних інструментів), а також посилення з 1 липня резервних вимог до банків.

Як зазначають аналітики ING, досить помірні темпи зростання монетарної бази дали змогу НБУ виконувати вимоги МВФ, які стосуються відповідного показника. Зокрема, згідно з останньою редакцією меморандуму (затвердженою в грудні 2010-го), максимальний обсяг монетарної бази станом на кінець червня 2011 року має становити 235,6 млрд. грн., тоді як фактично він був на рівні 228,1 млрд. грн.

Водночас, хоча обмежувальні заходи НБУ почали діяти ще минулого місяця, на його підсумкових показниках грошових агрегатів вони поки не встигли помітно позначитися (зокрема, так звана широка грошова маса (агрегат М3) у червні зросла на 2,6%, прискорившись у річному обчисленні до 22,3%).

У ING вважають, що значніший вплив на грошову пропозицію заходи НБУ з посилення монетарної політики справлять у липні-серпні. «Ми чекаємо, що НБУ уважно стежитиме за розвитком ситуації і може використати інші інструменти зі зв’язування надмірної грошової маси. Зокрема, в найближчі один-два місяці можливе підвищення облікової ставки — на 50 б.п., до 8,25%. У будь-якому разі, ми вважаємо, що ймовірність відновлення зниження відсоткових ставок цього року стала досить низькою», — резюмують аналітики.

Треба сказати, що по ходу банківському регулятору довелося розбиратися і з непростою ситуацією на валютному ринку. До найостаннішого часу, попри від’ємне зовнішньоторговельне сальдо і збільшені платежі за обслуговування зовнішніх позик, приплив валюти в країну (як і нетто-надходження нерезидентів) залишався позитивним, завдяки чому Нацбанк і зумів відновити свої валові резерви до докризового рівня. Однак із середини травня ситуація змінилася кардинально. Минулого місяця Національному банку довелося під час інтервенцій на валютному ринку продати зі своїх золотовалютних запасів майже 1,5 млрд. дол. Більшу частину цієї суми (1,2 млрд. дол.) проковтнув готівковий ринок, що, загалом, нехарактерно для традиційно благополучних у валютообмінному плані літніх місяців. Усього з початку року перевищення попиту на готівкову валюту над її пропозицією становило вагомі 5,3 млрд. дол., які важко обгрунтувати виключно зростаючими валютними заощадженнями. Так, приріст валютних депозитів у банках за те ж перше півріччя становив близько 1,5 млрд. дол.

Аналітики поки не знають, що й думати, намагаючись визначити реальні причини такого високого попиту на валюту на готівковому ринку, адже серйозних девальваційних очікувань в Україні ніби не спостерігається. Потребами тіньового ринку це явище пояснити теж складно. У неофіційному обігу гривня затребувана, як мінімум, не менше, ніж валюта (все ж таки на внутрішньому ринку вона домінує як основний платіжний засіб, а кожна конвертація означає вельми пристойні додаткові витрати).

Очевидно, що пошук як відповіді на це питання, так і адекватних важелів розв’язання проблеми буде одним з найбільш дієвих способів забезпечення стабільності валютного курсу найближчими місяцями.

Поки ж для стабілізації на валютному ринку Нацбанку довелося (сподіваємося, тимчасово) вдатися до вельми непопулярного серед його підопічних заходу — зробити значно жорсткішими правила розрахунку відкритої валютної позиції. Так, норматив довгої відкритої валютної позиції було знижено з 20 до 5%, плюс банки зобов’язали дотримуватися цього ліміту на щоденній (а не на середньомісячній основі). За деякими підрахунками, в результаті цих нововведень банки будуть змушені продати близько 1 млрд. дол., що неминуче справить необхідний тимчасовий ефект на валютний ринок.

Втім, стабілізація валютного ринку вже відбулася, і можна сподіватися, що буде збережена й надалі. Одна з головних передумов — хороший урожай зернових, поліпшені прогнози якого опублікувало Міністерство аграрної політики і продовольства. У міністерстві очікують, що валовий збір зернових нинішнього року в Україні досягне не менш як 47 млн. тонн за експортного потенціалу зерна до 23 млн. тонн.

З оглядкою на хороший урожай, прийнятний стан держфінансів, активну протидію Нац­банку інфляційним ризикам, зростання реальних доходів, непогані споживчі та ділові настрої, а також поки що сприятливу кон’юнктуру світових ринків нинішній баланс ризиків для України, сподіваємося, справді відповідає прогнозам Fitch і є позитивним.

Звісно, якщо не стануться якісь ексцеси на світових ринках, або вони принаймні не будуть тривалими.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво